Аналіз виконання кошторису бюджетної установи

           Слід відмітити, що метою фінансово-господарської  діяльності Білоцерківської середньої  загальноосвітньої школи І –  ІІІ ступенів №17 є розвиток  та формування особистості учнів,  забезпечення соціально-психологічного  становлення і трудової  їх  адаптації, а також виховання  в них загальнолюдських цінностей  та громадської позиції.

            Крім своїх обов’язків дана бюджетна установа має також і права, а саме:

• право визначати контингент учнів;
• право користуватися пільгами, що передбачені державним бюджетом;
• право проходити у встановленому порядку державну акредитацію;
• право встановлювати форми матеріального заохочення в межах фонду оплати праці;
• право отримувати кошти та матеріальні цінності від органів державного управління, юридичних та фізичних осіб;
• право спрямовувати власні кошти на будівництво або благоустрій соціально - побутових об’єктів;
• право запрошувати на роботу спеціалістів, в тому числі і закордонних, на договірних (контрактних) умовах.

           На основі встановлених Кабміном  України нормативів фінансування  здобуття певної загально –  середньої освіти у середніх  загальноосвітніх школах І –  ІІІ ступенів встановлюється  така мережа класів:

          Початкова освіта: 1 – 4 класи.

          Неповна середня освіта: 5 – 9 класи.

          Повна середня освіта: 10 – 11 класи.

          Основними формами коштів Білоцерківської  загальноосвітньої школи №17  І – ІІІ ступенів є:

1. Кошти місцевого бюджету .
2. Кошти державного бюджету, що надходять у розмірах, передбачених нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів.
3. Кошти, отримані від надання додаткових освітніх послуг.
4. Добровільні грошові внески та пожертвування установ, організацій, а також фізичних осіб.

На  даний час в установі працює 120 основних працівників, з цієї кількості 105 – жінки, а 12 – чоловіки. Крім того, 3 – у відпустці за власний  рахунок (по догляду за дітьми до 6 років).

 

 

2.2. Організаційно – інформаційна  модель виконання кошторису бюджетних  установ

             Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік  відповідно до бюджетних призначень. (Додаток А, Б, В)

           Мета кошторису бюджетної установи – об’єктивна оцінка розподілу й використання бюджетних ресурсів, забезпеченість бюджетної установи матеріальними та трудовими ресурсами, визначення досягнутих результатів, а також розробка організаційно -  економічних заходів щодо підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів. До основних завдань, послідовна реалізація яких сприяє досягненню мети, належать: визначення потреб суспільства в послугах бюджетної установи; оцінка дотримання нормативів забезпеченості населення відповідними видами послуг, аналіз динаміки обсягу діяльності в цілому та за видами послуг; оцінка забезпеченості установи бюджетними ресурсами; аналіз руху й використання трудових і матеріальних ресурсів.

 

          Важливим принципом побудови  організаційно – інформаційної  моделі виконання кошторису бюджетних  установ є забезпечення повноти  інформації щодо обсягів, структури  і якості послуг відповідно  до напрямів функціональної діяльності  установи ( див. табл. 2.1.).

          Отже, організаційно – інформаційна  модель виконання кошторису бюджетних  установ являє собою стислу  характеристику контрольного процесу,  вибудовану відповідно до його  мети і завдань. Основні складові  моделі – характеристика суб’єктів і об’єктів дослідження, системи показників, інформаційного забезпечення.

Таблиця 2.1.

Організаційно – інформаційна модель виконання кошторису бюджетних установ

№	1. Об'єкт і суб'єкти аналізу
1	1.1. Об'єкти	1.2. Суб'єкти
2	Обсяг діяльності бюджетної установи	Вищі посадові особи установи
3	Зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на результати діяльності	Економічні служби установи
4	Трудові ресурси	Керівники функціональних та структурних підрозділів установи
5	Матеріальні ресурси	Органи державного управління
6		Зовнішні користувачі інформації
7	2. Система економічних показників
8	Абсолютні натуральні та вартісні показники, джерелом яких є облік	2.2. Відносні показники, які є наслідком  аналітичної обробки облікової інформації
9	Натуральні показники	Відносні показники структури  наданих послуг
10	Фізичний обсяг діяльності за видами даних послуг	Відносні показники динаміки даних  послуг у цілому та завидами
11	Потужність бюджетної установи	Відносні показники виконання  плану діяльності установи
12	Фізичний обсяг ресурсів	Відносні показники структури  ресурсного потенціалу
13	Фізичні норми витрачання ресурсів на одиницю послуг	Відносні показники динаміки ресурсного потенціалу
14	Норми обслуговування населення
15	Вартісні показники

 

Продовження таблиці 2.1.

 

18	Чисельність населення, яке підлягає обслуговуванню	Відносні показники інтенсивності  процесів (коефіцієнти забезпеченості населення послугами, коефіцієнт ефективності функціональної діяльності, інтенсивності  руху ресурсів)
19	Норми витрачання ресурсів на одиницю  послуг у грошовому вимирі
20	Собівартість наданих послуг (виконаних  робіт)
21	3. Інформаційне забезпечення аналізу
22	3.1. Зовнішня інформація	3.2. Внутрішня інформація
23	Правова	Планова
24	Нормативна	Фактографічна
25	Довідкова
26	4. Методичні прийоми обробки первинної  (вхідної) інформації
27	4.1. Економіко - логічні методи	4.2. Економіко - математичні методи  контролю
28	Групування	Методи теорії масового обслуговування
29	Прорівняння	Методи лінійного програмування
30	Розрахунок відносних і середніх показників	Методи моделювання
31	Деталізація	Методи регресійно - кореляційного  аналізу
32	Елімінування
33	5. Узагальнення і реалізація результатів  аналізу
34	5.1. Узагальнення результатів	5.2. Реалізація результатів
35	Систематизація інформації	Оцінка заходів щодо підвищення рівня обслуговування населення з точки зору найбільшої відповідності
36	Кількісна оцінка втрачених можливостей  щодо збільшення обсягу та підвищення якості послуг (виконаних робіт)	Вибір оптимального варіанту заходів щодо підвищення рівня обслуговування населення
37	Кількісна оцінка потенційного збільшення обсягу послуг	Прийняття рішень щодо реалізації обраного варіанту заходів
38	Розробка багатоваріантних заходів  щодо підвищення рівня обслуговування населення у майбутньому періоді	Доведення прийнятого рішення до виконавців
39	Оформлення результатів контролю і передача їх в управлінські структури для реалізації запропонованих заходів	Забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень

 

 

Аналіз  ресурсного потенціалу бюджетної установи має сприяти отриманню суб’єктом управління необхідної інформації щодо кошторису бюджетних установ з метою оцінки їх доцільності, правомірності та ефективності щодо економічних ситуацій, що спричинили здійснення цих операцій. Отже, формування методики аналізу розподілу і використання бюджетних ресурсів вимагає конкретизації складових аналітичного процесу в межах організаційно – інформаційної моделі відповідно до мети здійснення окремих вирів фінансово – господарських операцій. [21,с.395].

Послідовна  реалізація елементів наведеної  вище організаційно – інформаційної  моделі виконання кошторису бюджетних  установ забезпечує досягнення поставленої  мети.

Вивчене виконання кошторису бюджетних  установ окреслює коло об’єктів та суб’єктів дослідження.

Основні об’єкти кошторису бюджетних установ – обсяг наданих послуг (виконаних робіт) та чинники, що його зумовлюють.

Обсяг діяльності бюджетної установи безпосередньо  пов’язаний з пливом зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх належать соціально – демографічні, економічні, культурні, політичні та інші умови регіону діяльності бюджетної установи. Зовнішні чинники формують потреби населення, яке обслуговується в регіоні діяльності бюджетної установи. Результати аналізу зовнішніх чинників використовуються у процесі розробки та обґрунтування стратегії розвитку бюджетної установи.

З - поміж  внутрішніх чинників, що визначають обсяг  діяльності бюджетної установи, слід виділити рівень її забезпеченості ресурсами  відповідно до обсягу й характеру виконуваних функцій.

Рівень  забезпеченості бюджетними ресурсами і раціональне їх використання -  визначальні чинники розвитку бюджетної установи, які створюють умови для повноцінного та якісного обслуговування населення. Вартість ресурсів на певний період характеризує ресурсний потенціал бюджетної установи.

Отримання, обробка, передача та зберігання інформації щодо об’єктів аналізу діяльності бюджетної установи передбачає застосування системи економічних показників. У наведеній вище організаційно – інформаційній моделі економічні показники розподілено на дві групи, які відображають рух інформаційних потоків у системі управління: абсолютні і відносні показники.

Абсолютні натуральні і вартісні показники  застосовуються переважно для передачі первинної (вхідної) інформації щодо кількості  оцінки параметрів досліджуваного об’єкту.

В оцінці результатів діяльності бюджетної  установи переважають натуральні показники, оскільки, на відмінну від інших  сфер національної економіки, вартісна оцінка набуває досить умовного характеру. Застосування в аналізі результатів  діяльності бюджетної установи натуральних  показників дозволяє точно визначити  обсяг наданих послуг, але ускладнює  процес узагальнення  аналітичної  інформації, обмежуючи його окремими групами наданих послуг (виконаних  робіт).

Вартісна  оцінка обсягів діяльності бюджетної  установи здійснюється на основі кошторису  за показниками видатків, що характеризують собівартість наданих послуг (виконаних  робіт). Говорячи про ресурси бюджетної  установи, зазначимо, що вартісна оцінка їх залишків (запасів), надходження  й використання не така вже і складна, оскільки саме за вартісними показниками  здійснюється їх бухгалтерський облік.

Відносні  показники формуються на основі обробки  первинної інформації і утворюються  у вихідних потоках інформаційної  системи управління, тобто щодо абсолютних вони вторинні.

Зважимо, що такий розподіл економічних показників до деякої міри умовний і стосується насамперед фактографічної інформації. Що ж до правової, нормативної, довідкової, планової інформації, то низка первинних  даних може передаватися за допомогою відносних показників (ставки податку, облікова ставка НБУ, нормативи фінансової стійкості). Водночас у вихідних інформаційних потоках трапляються абсолютні показники, які утворюються внаслідок економічної обробки інформації і характеризують абсолютні відхилення цих та аналогічних показників від їх планових та попередніх значень, а також інтегральні показники. [27,с.677].

На особливу увагу заслуговує інформаційний  компонент наведеної вище моделі. В організаційно – інформаційній  моделі економічна інформація класифікується за ознакою середовища, де вона утворюється, та за джерелами утворення. Подальша деталізація передбачає класифікацію економічної інформації за напрямами  використання.

Класифікація  інформації щодо діяльності бюджетної  установи за напрямами використання має на меті насамперед забезпечення таких функцій управління, як аналіз, контроль і прогнозування обсягів діяльності. Правова, нормативна і довідкова інформація використовується для оцінки і контролю відповідності результатів діяльності чинному законодавству, нормативним документам, стандартам контролю. Планова інформація є базою порівняння для аналізу і контролю виконання плану та факторного аналізу обсягів діяльності. Фактографічна інформація застосовується для характеристики абсолютної величини, складу і структури обсягів наданих послуг населенню протягом певного періоду, використаних ресурсів тощо. На її основі здійснюється аналіз, контроль і прогнозування діяльності бюджетної установи.

Важливий  елемент організаційно – інформаційної  моделі – методичне забезпечення контролю діяльності бюджетної установи. Методичні прийоми обробки економічної  інформації, використані в конкретній організаційно – інформаційній  моделі, дозволяють здійснити загальний  та факторний аналіз обсягу діяльності установи. Умовно їх поділяють на економіко  – логічні та економіко – математичні  методи аналізу.