Текст як основа ділового документа. Особливості комунікації в текстах службових документів

 

     Завдання 6. Відредагувати словосполучення. Пояснити тип помилки.

     Динаміка розвитку, брехливий демагог, термінова депеша, вишуканий делікатес, основний лейтмотив, адреса місця проживання, експонати виставки, вільна вакансія, виписка з протоколу, додержуватися регламенту, лишній раз, в любому випадку, іменно ця стаття, дві неділі назад, в повній мірі, підготувати заключення,  по всякому поводу, підняти питання, саме по собі, на протязі року, умісно сказати, центр обіжні сили, опровергати повідомлення.

 

     Завдання 7. Перекласти українською мовою.

     Научное общество, первобытное общество, общественное  поручение, общественная собственность, гражданский долг, гражданская авиация, гражданские права, подписаться на журнал, подписывать соглашение, гражданское право (юрид.).

 

     Завдання 8. Прочитати уривок  із твору Остапа Вишні  „Моя автобіографія”. Яким стилем він написаний?  Обґрунтувати свою думку.

 

                                                 Моя  автобіографія

                                                      (Уривок)

       У  мене нема жодного сумніву  в тому, що я народився, хоч  і під час мого появлення  на світ білий і потім –  років, мабуть, із десять підряд  – мати казали, що мене витягли  з колодязя, коли напували корову  Оришку.

       Трапилася  ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року,  в містечку Груні, Зінківського повіту, що на Полтавщині.

       Власне, подія ця трапилася не в  самім  містечку, а в хуторі  Чечві  біля Груні, у маєткові  поміщиків фон Рот, де мій  батько працював у панів. 

       Умови  для мого розвитку були підходящі. З одного боку – колиска з вервечками, з другого боку – материні груди. Трішки поссеш, трішки поспиш – і ростеш собі помаленьку.

       Так  ото й пішло, значить: їси  – ростеш, потім ростеш – їси. 

       Батьки  мої були як узагалі батьки.

       Батьків  батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні  хліборобом.

       Глибшої  генеалогії не довелося мені  прослідити. Батько взагалі не  любив про родичів розказувати,  а коли було спитаєш у баби (батькової матері) про діда чи там про прадіда, вона завжди казала:

        – Отаке стерво було, як і  ти оце! Покою від їх не  було!

       Про  материну рідню так само  знаю  небагато. Тільки те й пам’ятаю, що частенько було батько казав  матері:

       –  Не вдалася ти, голубонько, у свою матір. Царство небесне покійниці: і любила випити, і вміла випити.

       А  взагалі батьки були нічого  собі люди. Підходящі.

       За  двадцять чотири роки спільного  їхнього життя, як тоді казали, послав їм  Господь усього тільки  сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитися милосердному.

       Почав,  значить. я рости.

        – Писатиме, –  сказав якось  батько, коли я, сидячи на підлозі,  розводив рукою калюжу.

       Справдилося,  як бачите, батькове пророкування.

      Але  нема де правди діти, – багацько  ще часу проминуло, доки батькове віщування в життя втілилося.

       Письменник  не так живе й не так росте,  як проста людина.

       Що  проста людина? Живе собі, поживе  собі, помре собі.

       А  письменник – ні. Про письменника  подай, обов’язково подай: що впливало на його світогляд, що його оточувало, що організовувало його, ще тоді, коли він лежав у матері на руках і плямкав губами, зовсім не думаючи про те, що колись доведеться писати свою автобіографію.

       А  от тепер сиди й думай, що  на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов, яка тебе лиха година в літературу потягла, коли ти почав замислюватися над тим, „куди дірка дівається, як бублик їдять”.

       Бо  письменники так, спроста, не  бувають.

       І  от, коли пригадаєш життя своє, то приходиш до висновку, що таки справді письменника супроводять в його житті явища незвичайні, явища оригінальні, і коли б тих явищ не було, не була б людина письменником, а була б порядним інженером, лікарем чи просто собі толковим  кооператором.

       Підскочать  оті явища – і записала людина... ( Остап Вишня).

 

      Завдання 9. Написати автобіографію офіційно-діловим стилем, а один із епізодів свого життя описати в художньому стилі.

 

Практичне   заняття  №17

 

   Тема: Морфологічні   помилки в текстах офіційно-ділового стилю

 

    Мета: удосконалювати культуру  усного й писемного ділового мовлення та спілкування;  виробляти стійкі морфологічні та орфографічні  навички писемного мовлення; виробляти вміння знаходити в текстах документів морфологічні й орфографічні   помилки  та редагувати їх.

 

План   заняття

 

Виконати  завдання і  вправи

 

     Завдання 1. Розповісти про рід відмінюваних та невідмінюваних іменників; охарактеризувати помилки у визначенні роду іменників та узгодженні їх з іншими частинами мови.

 

     Завдання 2. Відмінювання іменників. Неправильне вживання відмінкових закінчень іменників.

 

     Завдання 3. Визначити рід іменників. Указати варіантні форми роду.

     Тюль, харч, ступінь,  путь, нехворощ, недоріка,  нежить, собака,  туш, фальш, меню, жабо, торнадо, Сан-Франциско, маестро, івасі,  досьє,  жако,  Борнео, поні.

 

     Завдання 4. Підкреслити іменники, що не вживаються в однині.

     Бігуді, консерви, рукавиці, капці, гастролі, шпалери,  вечорниці, кучері, ковзани, похорони.

 

     Завдання 5. Утворити від запропонованих іменників  форми:

род. одн.: дігтяр,  нежить,  вісь,  овес,  куліш;

дав. одн.: крига, свекруха,  Ігор, пан   Дмитро,  Львів;

ор. одн.: ескадрилья, с. Батурин,  Юрій  Макаров,  вуаль,  гончар;

місц. одн.: ринг, віник, гай, торг,  вухо;

кл. одн.: Олег,  пан  Корж,  жнець,   Швець,  вельможа;

род. мн.: грузин,  серце,  циган,  поле,  війна.

 

     Завдання 6. Розповісти про порушення мовних норм при творенні ступенів порівняння прикметників та прислівників.

 

     Завдання 7.   Порушення лінгвістичних норм при творенні присвійних та відносних прикметників.

 

     Завдання 8. Розповісти про порушення мовних  норм при відмінюванні прикметників  твердої та м’якої груп.

 

Завдання 9. На місці крапок поставити  пропущену літеру (и, і, е) .  Обґрунтувати  свій вибір.

     Найближч...й  родич, найближч...й  родичці, дорожн...й  знак, придорожн...й  явір, прибережн...й  пісок, могутн...й  дуб, творч...й  вечір, у  творч...й  атмосфері, у  точніш...м  варіанті,  за  точніш...м  зразком, у життєв...м  досвіді, за  життєв...м  принципом, дружн...й  потиск  рук, дружн...й  клас, дружн...й  країні, ведуч... програми, ведуч...  програму, братн...й  жест, самотн...й чоловік,    самітн...й птах, як торішн...й  сніг, цьогорічн...й  план, заможн...й  наречений, заміжн...й  жінці,  під лежач...й  камінь вода не тече, лежач...  на  траві,  повеселіл...й  батько, повеселіл...й  матері.

 

     Завдання 10. Утворити всі можливі форми  ступенів порівняння запропонованих  прикметників. Обґрунтувати свій  вибір.

     Талановитий, тонкий, злющий, великий, малий, прадавній, високий, вузький.

 

     Завдання 11. Утворити присвійні прикметники  (чоловічого й жіночого роду) від  запропонованих іменників.

      Сергій, Юля, Юлька, Оленка, Олена, Ївга, Тетяночка, Гальшка, Леся, Лесь, дідусь,  сторож, листоноша, Ілько, Анастасія.

 

     Завдання 12. Відредагувати запропоновані словосполучення  й речення, умотивувавши свій  вибір.

     Він дужчий тебе; яблуня вища груші; більш легший; найбільш простіший; мій брат вище, чим ти; Віка стала набагато серйозніше; Київ – саме краще місто в Україні.

 

     Завдання 13. Розповісти про порушення мовних  норм при відмінюванні числівників.

 

     Завдання 14. Охарактеризувати помилки при  узгодженні числівників з іменниками, творенні відчислівникових складних слів та творенні мовних формул на позначення часу.

 

     Завдання 15. Записати числівники словами,  узгодивши їх з іменниками.

    1. Розмовляли з (658)  учасниками змагань. 2. Не вистачало (367)  голосів. 3. На (985)   гектарах посіяли зернові. 4. Журналісти зустрілися з (784)  жителями міста. 5. (2/6)   дециметра.

 

    Завдання 16. Розкрити  дужки, узгодивши  іменники  з числівниками.

Два (болгарин, син, русин). Двадцять три (тиждень, селянин). Чотири з половиною (мішок, день). Сімдесят п’ять (стаття). Сім цілих і одна п’ята (гектар). Дев’ять із чвертю (центнер).

 

     Завдання 17. Розповісти про мовностилістичні  помилки в процесі вживання  займенників у текстах документів; особливості вживання займенника Ви у ввічливо-пошанному значенні; порушення норм узгодження підмета Ви, який стосується однієї особи, з присудком.

 

     Завдання 18. Відредагувати запропоновані   словосполучення  та  речення  (у разі потреби).

1. Вона пробігла стадвадцятип’ятиметрову   дистанцію швидше мене.

2. Мати попросила сина  принести батькові його книгу.

3. Ювілейний двотисячний  турист  одержав самий кращий  подарунок.

4. Ми все-таки  настоюємо  на голосуванні й просимо проголосувати  за всі запропоновані нами  предложення. 

5. Скільки зараз годин?

6. У сумці лежало  четверо  груш.

7.  Із семистами жителями міста відбулася зустріч представників місцевої влади.

 

     Завдання 19. Розповісти про помилки при  вживанні наказового способу  дієслів.

 

              Завдання 20. Розповісти про порушення  норм керування дієслів іменниками.

 

     Завдання 21. Розповісти про особливості  вживання дієприкметників у текстах документів.

 

     Завдання 22. Утворити  від поданих  дієслів  1  та  2 особу  однини, 3  особу   множини, чоловічий  рід   однини минулого часу  і  2 особу   однини  наказового  способу.

     Сопіти, сопти, кроїти, ревти, сісти, перти,  муркотати,  буркотіти.

 

     Завдання 23.  Відредагувати в разі потреби   неправильно утворену   форму  дієслова .

     Плескати – плескає,  купити – купуємо,  зіскочити  – зіскочуть, бігти – біжемо, виносити – винесе.

 

     Завдання 24. Відредагувати  неправильно   утворені  форми  дієслова.

     Відповідять,  ріжимо, зносиш,  їсиш, їздьмо,  бреде,  носе,  мелеш,  сипеш,  муркочиш.

 

     Завдання 25. Від  поданих  інфінітивів   утворити  всі  можливі  форми   наказового  способу  дієслів.

     Возити, бігти, пекти,  різати, кликати.

 

     Завдання 28. Поєднати запропоновані слова  з іменниками, утворивши словосполучення.

     Хворіти, приречений,  одружитися, оволодіти, засвідчувати, додержувати, вчитися, відповідно, глузувати ,  згідно.

 

Практичне   заняття  №18

 

   Тема:  Орфографічні  помилки в текстах документів

 

    Мета: удосконалювати культуру  усного й писемного ділового мовлення та спілкування;  виробляти стійкі  орфографічні  навички писемного мовлення,  вміння знаходити  в текстах документів  орфографічні   помилки  та редагувати їх.

 

План   заняття

 

Виконати  завдання і  вправи

 

     Завдання 1. Розповісти про порушення мовних  норм при вживанні апострофа, м’якого знака, подвоєнні та подовженні приголосних, написанні  слів іншомовного походження, вживанні великої літери та лапок у власних назвах, правописі складних слів, написанні прислівників,  прийменників, сполучників, часток.

 

     Завдання 2. Скласти словниковий диктант,  дібравши до кожного правила написання слів  по 1 – 2 приклади.

 

     Завдання 3. Вставити на місці крапок пропущені  літери  е  або и.

     Бр..де, ш..рокий, пр..злий, вул..чка, сон..чко, печ..во, мар..во, пр..стол, пр..в’ял..ний.

 

     Завдання 4. Вставити, де потрібно, на місці крапок м’який  знак чи апостроф.

     Ман..чжурія, Гор..кий, марсел..єза, різ..бяр, т..ма, вуз..кий, різ..кий, поділ..с..кий, уман..с..кий, жін..ці, Пріс..чин, пред..явити, зв..язок, двох..ярусний, Руж..є, к..ювет, с..в..ято, комп..ютер, О..Генрі.

 

     Завдання 5. Відредагувати (у разі потреби) написання запропонованих слів.

     По двоє, втретє, абиде, насторожі, ходи-но, хіба що, по  сусідству,  як-не-як, синьо-зелений, чітко  визначений, таки  послухав,  будь із ким, норд-ост,  північнокорейський, мати-й-мачуха, міді-сукня, хтозна-куди, сходознавство, П’ятихатки, давидово-брідський,  ньюйорківець.