Франчайзингові системи

Сьогодні у світі налічується понад 300 готельних ланцюгів. За кількістю готелів, об’єднаних у готельні групи, у Європі лідирує Велика Британія, де розташовано 15% готельних груп. У Франції зосереджено 10% таких груп, в Іспанії – 5%, у Швейцарії – 5% усіх готельних мереж світу [5].

Практика ведення бізнесу свідчить, що готелі, які входять у мережу, мають на 60% більше прибутку, ніж незалежні готелі. Лідером за кількістю номерів у світовій готельній індустрії є компанія Inter Continental Hotel Group (IHG) – Crowne Plaza. Нині готельній мережі IHG належить по- над 600 тис. номерів у готелях світу. Щороку їх кількість збільшується на 6%, в основному завдяки зростанню кількості готелів Crowne Plaza, Staybridge Suites і Indigo boutique та розширенню марки Holiday Inn Express.

Друге місце у світі за кількістю номерів належить готельній групі Wyndham Hotel Group’s Ramada. До неї входить понад 7 тис. готелів (592 880 номери) на ше- сти континентах. Глобальна мережа курортів RCI Global Vacation Network, яка є складовою корпорації Wyndham Worldwide, пропонує своїм членам (3,4 млн. осіб) доступ до 73 тис. курортів у понад 100 країнах світу. У компанії Wyndham Hotel Group’s Ramada зай- нято більш як 30 тис. працівників по всьому світу.

На третьому місці – компанія Marriott International, номерний фонд якої складає 500 тис. номерів і зростає на 4,7% щороку.

Мережа Hilton’s Hampton Inn займає 4-е місце і демонструє найбільший приріст номерного фонду – 9,3%. Сьогодні кількість номерів компанії перевищила 500 тис. Тільки у 2010 році мережа збільшилася на 300 но- вих об’єктів. У портфелі компанії з’явилися нові бренди – Doubletree, Homewood Suites, Hilton Garden Inn і Hampton Inn.

Готельна мережа Accor Group має у своєму розпорядженні понад 500 тис. номерів і зростає на 3,7% щороку. Група продовжує експансію своїх брендів – Sofitel,Novotel,Pullman,Mercure,Suite Hotel,All Seasons, Ibis, Etap, Motel 6, Formula 1.

Готельна мережа Choice Hotels об’єднує близько 4 тис. готелів – таких брендів, як Quality Inn, Choice Hotels, Comfort Inn, Comfort Suites, Quality, Sleep Inn, Clarion, MainStay Suites, Suburban Extended Stay Hotel, Econo Lodge,Rodeway Inn, і щороку збільшує активи на 4,5%.

Готельна мережа Best Western International є при- кладом одного із найбільш успішних підприємств у готельній індустрії, що користується великою попу- лярністю в Європі, й особливо у Франції. Сьогодні під назвою Best Western працюють понад 4 тис. готелів у 80 країнах світу, загальний номерний фонд яких пере- вищує 300 тис. номерів.

Восьме місце у світі посідає мережа Starwood Hotels Resorts, яка відома такими своїми брендами, як Sheraton Hotels Resorts, Westin Hotels Resorts, The Luxury Collection,St.Regis,W Hotel,Four Points Hotels by Sheraton, Le Meridian,Aloft.

Номерний фонд готельної мережі Carlson налічує 150 тис. номерів, і за останній рік він зріс на 2%.

До десяти найбільших готельних мереж світу ввійшла компанія Global Hyatt, яка концентрує свою увагу на сегменті вищого класу. На березень 2009 р. до мережі входили готелі у 45 країнах світу. Окрім цього, у стадії будівництва знаходяться ще 38 готелів. Усі вони працюють під брендами: Hyatt, Hyatt Regency, Grand Hyatt, Park Hyatt, Hyatt Place, Hyatt Summerfield Suites.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГОВИХ СИСТЕМ В УКРАЇНІ

3.1. Проблеми створення франчайзингової мережі

Не кожна компанія має всі необхідні передумови для успішного розвитку на основі франчайзингу. У вітчизняній практиці є приклади створення роздрібних збутових мереж. Ось деякі основні критерії, які дають можливість дати попередню оцінку успішності франчайзингового проекту. По-перше, компанія мереж повинна володіти брендом в тій чи іншій формі: торговою маркою, торговим найменуванням, торговими символами, логотипом та ін. Останнім часом тенденція створення брендів продукції дуже поширена серед вітчизняних компаній. Небагато компаній мають дійсно «розкручену» запатентовану торгову марку, яка позв᾿язана у свідомості споживачів з якісними товарами та послугами. Для створення повноцінного бренду необхідні роки, а іноді й десятиліття. Яскравим прикладом упізнані бренду може служити компанія Макдональдс. Бренд ‒ це нематеріальний актив, який компанія дуже високо оцінює. За налагодженої системи франчайзингу Макдональдс не працює за цією схемою на зростаючих і нестійких ринках. Для Макдональдс набагато важливіше зберегти бренд, ніж інвестовані гроші. Бізнес мережевої компанії повинен мати суттєві відмінні риси, свій власний імідж, метод, систему, які дають споживачеві можливість безпомилково відрізнити його від інших аналогів і мають в його очах унікальну цінність. Про це часто забувають знову франчайзери. Іншою умовою успішного розвитку бізнесу у формі франчайзингу є добре прорахована економічна модель підприємства-франчайзі. Величина його прибутку повинна бути достатньою, щоб повернути початкові і поточні витрати як мережевої компанії, так і франчайзі, забезпечити прийнятні заробітки франчайзі, компенсуючи його працю , а також всі види платежів, що надходять від франчайзі до головної компанії. З прикладами бізнес-кейсів економічної моделі франчайзингових роздрібних магазинів можна буде познайомиться нижче. Потрібно звернути увагу, що економіка тут розглядається як друга за значимістю умова. Це не випадково, оскільки саме наявність бренду і "відточеної" системи ведення бізнесу становить основу франчайзингу. І, нарешті, останній з даних критеріїв готовності до впровадження франчайзингу - апробованість тиражованих технологій і методів ведення бізнесу. Успішність бізнесу повинна бути продемонстрована і доведена на практиці. Мережеві компанії відкривають власні торгові точки, щоб мати готові рішення оперативних, маркетингових, фінансових та інших проблем. Не так давно у франчайзингової мережі "Копійка" було прийнято рішення про розвиток нового формату торгової точки: міні-магазину із загальною площею 200-400 м2. Загальна кількість партнерів ‒ франчайзі "традиційного формату" ‒ на цей момент складала 3 підприємства. Формування типових рішень для потенційних партнерів-франчайзі вироблялося на основі власного магазину нового формату протягом перших кількох місяців його роботи: розроблялася товарна матриця, прораховувався необхідний обсяг інвестицій в устаткування і IT-технології, затверджувався рекомендований штат магазину. А також зобов'язання, які несе мережева компанія перед своїми франчайзі. Обслуговування мережевою компанією франчайзингових магазинів проводиться в два етапи: початковий і постійний, так само, як і виплати винагороди за це обслуговування. У пакет початкового обслуговування входять наступні заходи:

1. Дослідження ринку і вибір  місце розміщення. Зазвичай мережева компанія досліджує регіональні ринки і при виявленні потенційно перспективних починає пошук франчайзі саме в цих регіонах. Так діє компанія "Консалт-ком", яка активно розвиває регіональний франчайзинг. Наступним кроком є вибір місця розташування майбутнього франчайзингового магазину , для цього розробляються спеціальні оціночні анкети. Необхідність спеціальних процедур з оцінки підкреслюють багато франчайзингові мережі. У системі оцінок цієї компанії дуже важливим є розташування об'єкта в центральній частині міста, причому поняття "центр" розцінюється як недостатня умова, бажано, щоб це були центральні площі, перехрестя. Деякі фахівці вважають, що, наприклад, магазин вдало розташований, якщо він знаходиться на вулиці направо (система оцінки магазину "Бенеттон" припускає , що зліва мало хто ходить ). В "Бенеттон" є й інші критерії найкращого розташування, яке залишиться найкращим і через п'ять років.

2. Розробка й планування торгових  приміщень. Наприклад, мінімальний  розмір площі для магазинів  мережі "Бенеттон" складає 150 м2. У цій мережі обов'язково придбання іміджевого торгового обладнання в призначених постачальників і ремонт магазину за стандартами компанії. Після того, як магазин авторизований, франчайзі відправляє його план до Італії, де відділ маркетингу розробляє дизайн - проект, що складається з двох частин. Перша - це набір креслень по ремонту та перепланування, а друга - присвячена розстановці іміджевих меблів. Збільшуючи привабливість пропозиції, деякі мережі пропонують поставки обладнання на умовах лізингу.

3. Консультації з фінансових  питань. Цей пункт можна часто  зустріти в пропозиціях франчайзерів. Скажімо, мережа ресторанів, крім  спільної з франчайзі розробки  бізнес-плану, включає в пакет  франшизи цільові показники бізнесу  партнера, типовий бюджет відкриття ресторану, орієнтовний графік платежів франчайзі, а також забезпечує можливість отримання кредитних коштів на пільгових умовах.

4. Керівництво по здійсненню  операцій. Зазвичай, керівництво чи  інструкції визначають алгоритм  дій і правила роботи франчайзі в області загального управління магазином, необхідної звітності, фінансового та бухгалтерського обліку, маркетингу та реклами, стандартів обслуговування клієнтів, політики найму та мотивації співробітників.

5. Програми підготовки керівників та навчання службовців фірм-франчайзі. Для тиражування технологій і способу ведення бізнесу мережевої компанії необхідні ефективні програми навчання. Більшість франчайзингових мереж мають власні навчальні центри, в яких передбачені різні курси і програми. Навчання продавця-консультанта зазвичай проводиться протягом 3-5 днів і включає правила викладки, основи обслуговування клієнта, оволодіння програмою з обліку товару.

У навчальному центрі проходить навчання декількох груп службовців: касирів, бухгалтерів, старших менеджерів торгового залу, керівників . Для керівників передбачено стажування в магазині. Навчання частіше проводиться безкоштовно, оскільки його вартість включена в пакет франшизи. Підтримка роботи франчайзингової мережі також вимагає спеціальних програм від мережевої компанії. Їх можна згрупувати за такими основними напрямками:

1. Керівництво на місцях. За кожним  франзайзі закріплений спеціальний  менеджер в головної компанії, в обов'язки якого входить вирішення  оперативних проблем магазинів. Іноді менеджер виконує функції контролю роботи партнерів. У мережах, побудованих за принципом бізнес-формату, ці дві функції розподілені між різними фахівцями.

2. Комерційне планування та надання  рекламних матеріалів. Багато франчайзери  пропонують своїм партнерам стандартні маркетингові плани та рекомендації з реклами як до, так і після відкриття магазину, її періодичності. До кожного сезону такі компанії, як "Бенеттон", "Евромода", "Ентон", "Еконіка-взуття", готують спеціальні рекомендації з викладення, розміщення товару в торговому залі, найбільш виграшних комбінацій та інших прійомаів мерчандайзингу.

3. Загальнонаціональна реклама. І  франчайзер, і франчайзі зобов'язані  давати рекламу, але франчайзі  робить це, як правило, на регіональному  рівні, а франчайзер на національному. Основою конфлікту почався на початку 2002 року між "Spar" і "Мартою", стала саме відсутність загальнонаціональної реклами і невдоволення "Марти" цією ситуацією.

4. Контроль за якістю. Мабуть, серед  вітчизняних франчайзингових мереж немає жодної, в якій би нехтували цим правилом. Скажімо, мережа "Ельдорадо" практикує щомісячні виїзди в магазини і перевірки запропонованого асортименту. При виявленні товарів конкурентів на полицях магазинів на франчайзі накладається штраф, що перевищує вартість товару в роздріб в 10 разів від вартості товару в роздріб.

5. Надання інформації про ринок. Мало хто з вітчизняних власників  франшиз готові проводити дослідження  і ділитися цією інформацією. Такі послуги надають компанії, ретельно відновлюють систему франчайзингу, наприклад, консалтингова компанія "Консалт-ком". Франчайзер повинен проводити дослідження і розробки в області категорійного менеджменту, послуг, розвитку системи, ринкової стратегії.

6. Перепідготовка керівництва і  службовців. У договорах, укладених з партнерами (як правило, системи бізнес-формату, що вимагають точного відтворення нових технологій головної компанії ), договірний термін складає 3,5 року, після закінчення якого франчайзі зобов'язаний направити на перепідготовку своїх ключових співробітників. Найчастіше ця послуга є платною.

Отже, ми розглянули загальні принципи побудови франчайзингових мереж.

На початкових етапах співпраці до потенційного користувача висувається низка специфічних вимог. Опитані представники підприємств-франчайзерів, воліють працювати з партнерами, які відрізняються швидким сприйняттям нових знань. Запорукою успіху вони вважають чітке дотримання всіх правил і положень франчайзингової системи. На думку респондентів, головними ознаками ідеального користувача франшизи, окрім бажання вдосконалюватися у веденні бізнесу, є добре знання особливостей обраної ним сфери бізнесу, наявність вдало розташованого приміщення для ведення бізнесу і привабливість партнера. Франчайзинг - бізнес за чужим рецептом. Щоб не загубити проект, покупцеві франшизи важливо пам'ятати, що необхідно суворо дотримуватися запропонованого рецепта. Всі франчайзери сходяться в думці про те, що до тих пір, поки партнер не буде готовий повністю довіритися франчайзеру, успіху не буде. Більшість невдалих спроб ведення бізнесу, за франчайзинговими схемами, пов'язана з тим, що або була погана якість продукції, або не був достатнього рівня сервісу. Незважаючи на те, що правовласники регулярно проводять навчальні семінари, здійснюють контроль за стандартизацією, франчайзі не завжди стає повноцінним носієм придбаної корпоративної культури і запозиченого бренда. Типова ситуація, коли на початковому етапі співпраці покупець франшизи слухається кожного слова свого партнера, бізнес набирає обертів, вкладені інвестиції повертаються. Згодом франчайзі починає здаватися, що він достатньо опанував практичний досвід у певній сфері бізнесу та звертається до франчайзера з низкою раціоналізаторських пропозицій. Наприклад, з пропозиціями змін ведення бізнесу із врахуванням регіональної специфіки. Цілком імовірно, що компанія-правовласник вже впроваджувала подібні нововведення і з різних причин відмовилася від них, зробивши відповідні висновки. Щоб у цій ситуації не виникло розбіжностей, важливим є досить високий рівень довіри на особистому рівні між керівниками фірм-партнерів. Особливості партнерства. Є чимало вдалих прикладів застосування франшизи, однак її придбання не завжди є гарантією успіху. Від помилок не застраховані ні компанія-франчайзер, ні покупець франшизи. Слід пам'ятати, що франчайзинг - універсальна модель швидкого розвитку вузькоспеціалізованого бізнесу з регламентованим асортиментом товарів, послуг і якістю обслуговування. Важко уявити фастфуд, який, крім стандартних меню, пропонує інші страви, що не вписується в кулінарну традицію закладу. Важливою особливістю франчайзингу називають його орієнтованість на середній клас споживачів. Всі процеси, продукція, послуги стандартизовані, адаптовані і орієнтовані саме на такого покупця. Компанії, що займаються наданням індивідуальних послуг або продажем ексклюзивних товарів, переважно не працюють за франчайзинговими схемами. Цілком імовірно, що внаслідок перепрофілювання колись престижного ресторану у фастфуд і запровадження жорстких асортиментних обмежень, буде втрачена певна кількість постійних клієнтів. З іншого боку, даючи стабільну якість, можна отримати чимало нових відвідувачів. Якщо бажаний рівень сервісу не буде досягнутий, франчайзі опиняється в неприємному становищі: старі клієнти втрачені, а нових ще немає. Позитивні особистісні характеристики підприємця і достатня для ведення бізнесу сума на банківському рахунку також не гарантує франчайзі успіху в спільному бізнесі. Віра, надія, контроль. Для контролю за дотриманням умов договору комерційної концесії більшість франчайзерів створюють спеціальні групи, які аналізують звернення від споживачів, відвідують торгові точки партнерів, купують їхню продукцію, користуються їх послугами і, виходячи з цього, роблять висновки про сумлінність франчайзі. Так само існує безліч методик аналізу формальних звітів підприємства. За допомогою програмних продуктів, що дозволяють в режимі реального часу моніторити фінансові показники користувачів, можна судити про ефективність роботи того чи іншого партнера. Якщо фірма-франчайзі спіймана на якихось махінаціях, вона може бути покарана, аж до виключення з мережі. Серйозні наслідки настають у тому випадку, коли директор підприємства намагається маніпулювати звітністю або використати отримані права на користь третіх осіб. У цій ситуації правовласник віддасть перевагу припинити бізнес з таким партнером. Соціально- психологічні проблеми франчайзингу. Економічні та організаційні проблеми франчайзингу дуже важливі, але не менш стримують розвиток франчайзингу та соціально- психологічні проблеми. Перше, з чим стикаються організатори франчайзингових систем, це відсутність власного вітчизняного досвіду франчайзингу та боязнь підприємців, потенційних франчайзі, провалу під франчайзингової системі в цілому. Посилання на зарубіжний досвід сприймається, як правило, вельми скептично. Подолати цю проблему можна тільки шляхом ретельного збору та узагальнення вітчизняного досвіду франчайзингу як у вітчизняних системах, так і за участю іноземного капіталу, причому і успішних, і невдалих. Дуже серйозною проблемою франчайзингу в нашій країні стає, на жаль, традиційна зневага до інтелектуальної власності. У нас цінується товар, що має матеріальну форму, а франчайзинг передбачає передачу і оплату інтелектуальної власності, такий як: торгова марка; технологія виробництва, організація бізнес-процесів та інших. Необхідна тривала і систематична робота, підкріплена правовими та економічними методами, перш ніж Україна почне поважати інтелектуальну власність, а без цього франчайзинг буде недостатньо ефективний. Причому повагу до чужої інтелектуальної власності має поширюватися незалежно від захисту її правовими методами. Ще однією дуже суттєвою соціально-психологічною проблемою франчайзингу є боязнь підприємців, потенційних франчайзі, "втратити своє обличчя". Природно, що приєднання до франчайзингової системи вимагає від франчайзі працювати за тими стандартами, які сформулював франчайзер. Однак робота у великій франчайзингової системі дає франчайзі такий досвід , який він не зможе придбати самостійно, і цей досвід компенсує всі інші втрати. Освіта як механізм вирішення соціально-психологічних проблем. Велика частина проблем франчайзингу, причому не тільки соціально- психологічних, пов'язана зі слабкою підготовкою підприємців, які могли б бути організаторами франчайзингових систем (франчайзерами) і працювати в цих системах як франчайзі. Вирішення цих проблем досить тривіально: необхідно створити освітню систему, яка дозволила б значно розширити підготовку вітчизняних підприємців в області франчайзингу. Ця система повинна мати два напрямки: