Фассовочно- укупорочная машина

Сир і сирні вироби упаковують у пергамент і полімерні плівки, плавлений сир — в алюмінієву фольгу товщиною 0,014-0,018 мм, ковбасний — у целофанову плівку або плівку "Повиден".

Для фасування сухого молока і сухих молочних продуктів застосовуються непросочені паперові мішки з поліетиленовим вкладишем (доза 25-30 кг).

Обладнання для розливу молока і молочних продуктів у скляні пляшки. Фасувальні машини для розливу молока і кисломолочних продуктів у скляні пляшки з наступним закочуванням алюмінієвими ковпачками відносяться до автоматів карусельного типу.

До складу машини (рисунок 4.1) входять розливна карусель, механізм виготовлення алюмінієвих ковпачків, закочувальна карусель, пластинчастий транспортер і стіл.

Розливна карусель складається з обертового транспортного столу і бака з розливними патронами (їхня кількість залежить від марки і продуктивності машини).

Розливні патрони дозують порції молока і заповнюють цією порцією пляшки. У залежності від марки фасувально-закочувальної  машини розливні патрони можуть оснащуватися одним із двох типів дозуючих пристроїв: з дозуванням за обсягом і дозуванням за рівнем рідини в пляшці. Дозування за об`ємом. Робота першого типу дозуючого пристрою показана на рисунку 2.48. Молоко з ємності зберігання надходить у бак розливної каруселі. Поплавковий пристрій підтримує рівень молока в баці постійним. Коли під дозуючим пристроєм немає пляшки, він опущений униз, а розташований в її верхній частині мірний стакан знаходиться нижче рівня молока в баці і заповнюється продуктом. Ущільнююча перегородка щільно притиснута до корпуса дозатора і молоко з розливного патрона не надходить. При обертанні транспортного столу порожня пляшка з транспортера зірочкою підводиться під черговий розливний патрон.

Рисунок 4.1 - Загальний вид фасувально-закочувальної машини:

1 - стіл; 2 - транспортер; 3 - транспортний  стіл; 4 - розливна карусель; 5 - закочувальна карусель; 6 - закочувальний патрон; 7 - розливний патрон; 8 - бак; 9 - котушка з алюмінієвою фольгою; 10 - ролики; 11- прес; 12 - котушка відходів фольги; 13 - капсуло-провід; 14 - зірочка; що відводить; 15 - зірочка, що подає.

Ролик плунжера похилою частиною копіру починає підніматися нагору і плунжер піднімає пляшку. Остання торцем горловини упирається в ущільнювальний грибок і переміщає трубку дозуючого пристрою з мірним стаканом нагору. Отвори на трубці пристрою, розташовані нижче ущільнюючої перегородки, входять у корпус головки і молоко з мірного стакана через верхні і нижні бічні отвори в трубці потрапляє у пляшку. При підйомі дозуючої трубки вбудований край мірного стакана опиняється вище рівня молока в баці і тому в мірний стакан молоко не надходить. Повітря з пляшки при надходженні в неї молока іде через канавки в грибку. Довжина горизонтальної частини копіру виконана таким чином, щоб пляшка опускалася після того, як усе молоко виллється з мірного стакана. Заповнена пляшка опускається униз, і дозуючий пристрій займає вихідне положення. Перевага такого типу дозуючого пристрою полягає у тому, що доза молока не залежить від відхилень форми пляшки, тобто її обсягу.

Рисунок 4.2 - Схема роботи розливочного патрона з дозуванням за об’ємом:

а - дозуючий пристрій закритий; б - пристрій, що дотує, відкрито: 1 - бак розливочної каруселі; 2 - мірний стакан; 3 - перегородка, що ущільнює; 4 - ущільнювальний грибок; 5 - нижні отвори трубки; б - верхні отвори трубки.

Дозування за рівнем. Схема пристрою розливного патрона з дозуючим пристроєм за рівнем показана на рисунку 2.49 а, б, в. Розливні патрони встановлені в днищі закритого обертового бака, з якого спеціальним приладом-ексгаустером відсмоктують повітря.

Розливний патрон складається з трубки для молока, у центрі якої розташована повітряна трубка з віночком. Простір між трубками в нижній частині закривається гумовим клапаном.

 

 

Рисунок 4.3 - Схема роботи розливочного патрона з дозуванням за рівням:

а - пристрій, що дотує, закрито; б - дозуючий пристрій відкритий; у - відсос надлишку молока: 1 - віночок; 2 - повітряна трубка; 3 - трубка для молока; 4 - напрямна втулка; 5 - хвостовик; 6 - лійка, що центрує; 7 - гумовий клапан

У робочому положенні молочна трубка завжди знаходиться нижче, а повітряна вище рівня молока в баці.

Кільцевий простір між цими трубками заповнено молоком, а витіканню його заважає закритий гумовий клапан. Рухаючись копіром-підйомником, ролик хвостовика опускає розливний патрон на горлечко пляшки (рисунок 2.49, б). Клапан щільно закриває пляшку і з неї відсмоктується повітря, тому що в баці за допомогою ексгаустера постійно підтримується розрідження. Під дією горлечка пляшки клапан піднімається над віночком повітряної трубки і молоко надходить у пляшку. Як тільки пляшка заповнюється молоком, розливний патрон завдяки спеціальній формі копіру-підйомника робить перший підйом на висоту 3-5 мм. При цьому клапан опускається на віночок, надходження молока в пляшку припиняється, а в утворений  між клапаном і горловиною зазор надходить повітря. Через повітряну трубку молоко відсмоктується з пляшки в бак доти, поки рівень у пляшці не сягне кінця трубки. Таким чином, рівень молока в кожній пляшці буде однаковим (рисунок 2.49, в). При подальшому обертанні транспортного столу розливний патрон піднімається копіром ще вище і пляшка звільняється від лійки центруючого патрона і пересувається конвеєрним ланцюгом до механізму закочування алюмінієвим ковпачком. Точність дозування при даній системі розливу визначається дотриманням геометричних розмірів пляшок. Зірочка, що відводить (див. рисунок 2.47), знімає наповнену пляшку з обертового столу і передає її під закочувальний патрон. У процесі руху пляшки блокувальний пристрій включає у роботу прес, що штампує один ковпачок.

Механізм виготовлення алюмінієвих ковпачків складається зі стрічкопротягувального пристрою і преса. Стрічкопротягувальний пристрій виконаний у вигляді двох котушок з алюмінієвою фольгою і натяжними роликами. Пресс складається з нерухомої матриці, закріпленої у плиті, і здійснюючого зворотньо-поступальний рух пуансона. Пресс вирубує ковпачок і видавлює опуклі букви і цифри етикетки.

Прес приводиться у рух від штока, пневмоциліндр створює повітряний струмінь, що здуває ковпачок у капсулопровід, яким подається на край пляшки і при подальшому русі останньої накриває її горлечко. Потім пляшка підходить під карусель з закочувальними головками, на кінцях яких розташовані закочувальні обтискні патрони. Кількість цих патронів залежить від марки і продуктивності машини і, як правило, менше числа розливних патронів. Наприклад, у фасувально-закочувальній машині БЗ-ОР2-У-6 число розливних і закочувальних патронів відповідно 24 і 8. Закупорювання пляшки здійснюється за допомогою гумової втулки, що обжимає буртик алюмінієвого ковпачка по канавці на горловині пляшки. Закатана пляшка транспортером подається до автомата для укладання у шухляди. Фасувально-закочувальні автомати звичайно працюють у складі автоматизованих ліній розливу й пакування молока, у які крім них входять наступні машини: автомат для витягу порожніх пляшок із транспортної тари (кошиків із дроту або литих шухляд з полімерних матеріалів); пляшкомиюча машина; пристрій контролю чистоти і дефектів пляшок; автомат для укладання пляшок з молоком у кошики; транспортери для передачі пляшок уздовж технологічної лінії, транспортери порожніх кошиків і машина для мийки кошиків або шухляд.

На невеликих молочних заводах доцільно застосовувати напівавтоматичні фасувально-закочувальні машини, що мають невелику продуктивність (до 500-1000 пляшок за годину) і відносно невисоку ціну. Як і автомати, напівавтоматичні фасувально-закочувальні машини мають механізми для настроювання необхідної висоти розливочної і закочувальної каруселей при переході від однієї місткості пляшок (0,5 л) на іншу (1 л).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 ТЕХНОЛОГІЧНІ, ТЕХНІЧНІ І САНІТАРНІ, САНІТАРНО- ГІГІЄНІЧНІ ТА ІНШІ ВИМОГИ ДО ДАНОГ КЛАСУ МАШИН

 

Мийні засоби для миття доїльних установок і молочного обладнання повинні відповідати таким вимогам: мати високу мийну властивість; бути нешкідливими для здоров'я людини і не впливати на якість молока та продуктів, не діяти згубно на матеріали, з яких виготовлено обладнання; бути дешевими і зручними у застосуванні.

Для промивання доїльного обладнання наша промисловість випускає синтетичні мийні засоби трьох типів, які умовно позначають літерами А, Б і В.

Порошок типу А використовують у зонах із жорсткою водою, Б – середньої жорсткості і типу В – з м'якою водою.

До складу зазначених мийних порошків входять аніонна поверхнево–активна речовина – сульфанол НП–1, натрію карбонат; як антикорозійні домішки – натрію метасилікат та натрію сульфат; як інгібітор жорсткості води – натрію триполіфосфат. Співвідношення цих компонентів наведено в таблицы 10.1.

Таблиця 5.1 - Рецептура синтетичних мийних засобів для доїльних апаратів, установок та молочного посуду

Компоненти	Вміст, %
	Тип А	Тип Б	Тип  В
Сульфанол НП–1	2	2	2,5
Натрію триполіфосфат	40	20	–
Натрію метасилікат	30	30	10
Сода кальцинована	20	40	85
Натрію сульфат	8	8	2,5

 

Кальцинована сода. Для приготування 0,5%-го розчину на 10 л гарячої води (55 °С) додають 50 г мийної речовини. Розчин готують перед використанням. Підвищена концентрація розчинів кальцинованої соди негативно впливає на алюмінієві деталі доїльних апаратів і подразнює шкіру рук.

Сульфанол – це аморфний порошок світло-кремового кольору, який добре розчиняється у теплій воді з утворенням великої кількості піни. Його мийна здатність не залежить від жорсткості води. Застосування сульфанолу у вигляді 0,25%-го розчину без антикорозійних домішок викликає почорніння алюмінію.

Силікат натрію (рідке скло, силікатний клей) захищає алюміній від руйнування лугами. Нині його додають до синтетичних мийних засобів як антикорозійну добавку. Незважаючи на сильнолужну реакцію, розчини силікатів не викликають корозії алюмінію.

Натрію гідроксид (каустична сода) – кристалічна речовина, що характеризується високою гігроскопічністю. Її 2 – 3%–ві розчини мають значно сильніші дезінфекційні і мийні властивості, ніж кальцинована сода. Проте цей препарат спричинює корозію алюмінію і подразнює шкіру людини. Тому його не можна застосовувати для миття обладнання, виготовленого із алюмінію, і особливо при ручному способі миття всіх видів обладнання. Натрію гідроксид використовують для знежирення дійкової гуми і циркуляційного миття пластинчастих пастеризаційних установок. Бактерицидні властивості всіх зазначених засобів у дозволених для промивання доїльного обладнання концентраціях занадто слабкі. Тому слід застосовувати дезінфекційні засоби.

Хлорне вапно – білий із сіруватим відтінком порошок з різким запахом хлору. На повітрі в присутності тепла, вологи і вуглекислоти хлорне вапно легко розщеплюється, перетворюючись на пастоподібну масу. У такому вапні вміст активного хлору різко знижується. Тому зберігати його треба в добре закритій тарі, в сухому і прохолодному приміщенні.

Для дезінфекції доїльних апаратів і молочного обладнання застосовують освітлений розчин хлорного вапна, вміст активного хлору в якому становить 2,5% (таблиця 5.2).

 

Таблиця 5.2 - Визначення кількості хлорного вапна, необхідного для приготування розчину

Вміст активного хлору у вапні, %	Кількість хлорного вапна, кг на 100 л води	Вміст активного хлору у вапні, %	Кількість хлорного вапна, кг на 100 л води	Вміст активного хлору у вапні, %	Кількість хлорного вапна, кг на 100 л води
16	15,6	23	10,9	29	8,8
17	14,7	24	10,4	30	8,3
18	13,9	25	10,0	31	8,0
19	13,1	26	9,6	32	7,8
20	12,5	27	9,3	33	7,5
21	11,9	28	8,9	34	7,4
22	П.4

 

Потрібну кількість хлорного вапна всипають у діжку, заливають 100 л води, ретельно перемішують дерев'яною лопаткою, закривають діжку кришкою і залишають на добу. Відстояну прозору зеленкувату рідину зливають. Це і є основний розчин, який містить близько 2–3% активного хлору. Він придатний для використання протягом 10 днів. Основний розчин використовують для приготування 0,1%-го робочого розчину хлорного вапна з розрахунку на кожні 10 л води, підігрітої до 40 – 50 °С, додають 1 л основного розчину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.3 - Визначення кількості кальцію гіпохлориту для приготування дезінфекційного розчину