Економіко-статистичний аналіз та шляхи підвищення рентабельності меду у СТОВ «Артемівське

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2013 в 19:44, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів здійснення економіко-статистичного аналізу та пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва меду.
Для досягнення мети у роботі поставлені та вирішені наступні завдання:
досліджені теоретичні аспекти економіко-статистичного аналізу виробництва меду;
представлена коротка організаційно-економічна характеристика СТОВ «Артемівське»;
здійснено групування господарств по виходу меду та окупності витрат;

Содержание

ВСТУП 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ І ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МЕДУ 6
1.1 Правові засади виробництва меду 6
1.2 Теоретичні основи підвищення рентабельності меду 11
1.3 Методичні аспекти економіко-статистичного аналізу рентабельності меду 18
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МЕДУ У СТОВ «АРТЕМІВСЬКЕ» 21
2.1 Економічна оцінка ресурсного потенціалу СТОВ «Артемівське» 21
2.2. Групування господарств по рівню рентабельності меду 26
2.3 Динаміка виробництва меду 30
2.4 Кореляційно-регресійний аналіз зміни рентабельності меду 35
2.5 Індексний аналіз виробництва меду в господарстві 38
2.6 Аналіз собівартості виробництва меду 40
2.7 Аналіз рентабельності меду 42
3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МЕДУ В СТОВ «АРТЕМІВСЬКЕ» 43
3.1 Заходи щодо підвищення рентабельності меду в СТОВ «Артемівське» 43
3.2. Резерви збільшення рентабельності меду 44
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 49
ДОДАТКИ 52

Прикрепленные файлы: 1 файл

ЕСА меду.doc

— 879.50 Кб (Скачать документ)

 

В 2010 році в порівнянні з базисним відбувалося підвищення показника продуктивності виробництва меду. Так, в 2009 році в порівнянні з 2000 роком продуктивність виробництва меду  збільшилась на 3,8 грн., про що свідчить базисний абсолютний приріст, до показника 2002 року, темп зростання 98 %. У 2008 році продуктивність значно збільшилась базисний приріст склав 4,03.

Одним з найпростіших способів обробки ряду з метою  виявлення закономірності зміни його рівнів є укрупнення інтервалів (періодів) часу. Суть цього методу полягає в тому, що дані динамічного ряду об'єднуються в групи по періодах і розраховується середній показник на період - триріччя, п'ятиріччя і т.д.

 

Таблиця 2.10

Згладжування динамічного ряду продуктивності виробництва  меду засобом укрупнення періодів

Роки

Продуктивність, ц

Сума продуктивності за триріччя, ц

Середня продуктивність за  триріччя, ц

2002

17,22

   

2003

15,32

50,19

16,73

2004

17,65

   

2005

19,68

   

2006

20,32

58,1

19,37

2007

18,1

   

2008

15,9

   

2009

19,7

56,85

18,95

2010

21,25

   

 

В результаті проведеного  укрупнення інтервалів, взявши дані за триріччя, ми отримали нові ряди динаміки сумарної і середньорічної продуктивності за три роки, які показують тенденцію  її росту.

 

Таблиця 2.11

Згладжування динамічного  ряду виробництва  меду за допомогою ковзної середньої

Роки

Продуктивність, ц

Сума продуктивності за триріччя, ц

Ковзна середня продуктивності, ц.

2002

17,22

-

-

2003

15,32

-

-

2004

17,65

50,19

16,73

2005

19,68

52,65

17,55

2006

20,32

57,65

19,22

2007

18,1

58,1

19,37

2008

15,9

54,32

18,11

2009

19,7

53,7

17,9

2010

21,25

56,85

18,95


 

Як видно  із таблиці, згладжений ряд, який складається  з ковзної середньої показує більш плавну зміну продуктивності.

Для виявлення тенденції продуктивності виробництва меду застосуємо вирівнювання ряду динаміки за середнім абсолютним приростом, що передбачає заміну фактичних рівнів ряду вирівняними за наступною схемою:

Уt=yo+At,     (2.2)

де Уt – вирівняні продуктивності виробництва меду,

t – порядковий номер  року,

А – середній абсолютний приріст продуктивності виробництва меду.

Результати вирівнювання наведені в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Згладжування динамічного  ряду продуктивності виробництва  меду  за допомогою середнього абсолютного приросту та середнього коефіцієнту росту

Роки

Продуктивність, ц

Вирівняна продуктивність, ц

за допомогою середнього абсолютного  приросту

за допомогою середнього коефіцієнту  росту

символи

Р

2002

17,22

17,22

17,22

2003

15,32

17,72

17,68

2004

17,65

18,73

18,16

2005

19,68

18,73

18,65

2006

20,32

19,24

19,16

2007

18,1

19,74

19,67

2008

15,9

20,24

20,20

2009

19,7

20,75

20,75

2010

21,25

21,25

21,31


 

Методику вирівнювання динаміки продуктивності виробництва меду за допомогою способу найменших квадратів наведено у табл. 2.13.

 

Таблиця 2.13

Вирівнювання динаміки продуктивності виробництва меду за допомогою способу найменших квадратів

Роки

Фактична продуктивність, кг

Номер року

Квадрат номера року

Добуток продуктивності на номер року

Вирівняна продуктивність, кг

y

t

t2

ty

yt=a0+a1t

2002

17,22

1

1

17,22

16,74

2003

15,32

2

4

30,64

17,95

2004

17,65

3

9

52,95

19,96

2005

19,68

4

16

78,72

22,78

2006

20,32

5

25

101,6

26,41

2007

18,1

6

36

108,6

30,84

2008

15,9

7

49

111,3

36,08

2009

19,7

8

64

157,6

42,13

2010

21,25

9

81

191,25

48,98

9

165,14

45

285

849,88

261,86


 

165,14

=

9

а0

+

а1

45

 

849,88

=

45

а0

+

а1

285

 
               

-825,7

=

-45

а0

+

а1

-225,0

 

849,88

=

45

а0

+

а1

285,0

 
               

24,18

=

60

а1

       

а1

=

0,403

         
               

165,14

=

9

а0

+

0,403

*

45

165,14

=

9

а0

+

18,14

   

9

а0

=

147,01

       
 

а0

=

16,334

       

 

Звідси рівняння прямої буде мати наступний вигляд: уt = 16,334 + 0,403t. Коефіцієнт регресії (a1=0,403) характеризує середній приріст продуктивності виробництва меду за рік. Величина 16,334 буде показувати теоретичну продуктивності виробництва меду у 2002 році, для якого ми взяли «0» номер року. Підставляючи у рівняння уt = 16,334 + 0,403t. послідовно значення t отримаємо вирівняний (теоретичний) ряд динаміки продуктивності виробництва меду.

 

 

2.4 Кореляційно-регресійний  аналіз зміни рентабельності меду  

 

 

В багатьох випадках на результативну  ознаку впливає не один, а декілька чинників. Між ними існують складні взаємозв’язки, тому їх вплив на результативну ознаку комплексний і його не можна розглядати як просту суму ізольованих впливів.

Багатофакторний кореляційно-регресійний  аналіз дозволяє оцінити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених в модель чинників при зафіксованому на середньому рівні інших чинників.

Форму зв’язку можна  визначити шляхом перебору функцій  різних типів, але це зв’язане з великою кількістю зайвих розрахунків. Однак, беручи до уваги, що любу функцію багатьох змінних шляхом логарифмування або заміни змінних можна звести до лінійного виду:

 

у= а0 + а1x1 + а2 х2 + а3 х3 + ... + ап хп,    (2.3)

 

Параметри рівняння знаходять  за способом найменших квадратів.

Так, для розрахунку параметрів рівняння лінійної двофакторної регресії:

у= а0 + а1x1 + а2 х2 ,    (2.4)

де у– розраховані значення результативної ознаки-функції;

х1 , х2 – факторні ознаки;

а0 , а1, а2 – параметри  рівняння.

На основі коефіцієнтів регресії не можна судити, яка із факторних ознак найбільше впливає  на результативну ознаку, так як коефіцієнти регресії між собою не порівняльні, оскільки вони володіють різними одиницями виміру.

Таблиця 2.14

Кореляційно-регресійний  аналіз зміни рентабельності меду

Номер підприємства

рентабельність

Окупність витрат

xy

х2

y

x

210

56,61

156,61

8865,69

24526,7

6354,8

СТОВ «Артемівське»

33,33

133,33

4443,89

17776,9

3185,1

214

15,33

115,33

1768,01

13301,0

1477,4

205

15,26

115,26

1758,87

13284,9

1472,0

43

-1,09

98,91

-107,81

9783,2

484,8

50

-6,67

93,33

-622,51

8710,5

270,2

2

-7,04

92,96

-654,44

8641,6

258,2

220

-8,2

91,8

-752,76

8427,2

222,2

105

-17,47

82,53

-1441,80

6811,2

31,8

212

-18,32

81,68

-1496,38

6671,6

22,9

7

-19,78

80,22

-1586,75

6435,3

11,1

225

-22,37

77,63

-1736,58

6026,4

0,5

226

-23,56

76,44

-1800,93

5843,1

0,2

47

-24,01

75,99

-1824,52

5774,5

0,8

3

-25,1

74,9

-1879,99

5610,0

4,0

32

-27,12

72,88

-1976,51

5311,5

16,1

49

-28,47

71,53

-2036,46

5116,5

28,8

42

-28,75

71,25

-2048,44

5076,6

31,8

54

-28,86

71,14

-2053,10

5060,9

33,1

216

-30,22

69,78

-2108,75

4869,3

50,6

31

-34,86

65,14

-2270,78

4243,2

138,1

18

-35,79

64,21

-2298,08

4122,9

160,9

9

-36,06

63,94

-2305,68

4088,3

167,8

56

-36,06

63,94

-2305,68

4088,3

167,8

21

-43,29

56,71

-2454,98

3216,0

407,4

114

-54

46

-2484,00

2116,0

954,4

8

-55,86

44,14

-2465,66

1948,3

1072,8

20

-61,97

38,03

-2356,72

1446,3

1510,3

11

-67,73

32,27

-2185,65

1041,4

1991,2

102

-71,07

28,93

-2056,06

836,9

0,0

Разом

-693,2

2306,81

-30474,5

200206,4

20526,9


 

Для визначення чинників, в розвитку котрих закладені найбільші  резерви покращення досліджуваної ознаки, з врахуванням ступеня варіації чинників рівняння множинної регресії, вираховують часткові β -коефіцієнти, які показують на яку частину середнього квадратичного відхилення змінюється результативна ознака із зміною відповідної факторної ознаки на величину її середнього квадратичного відхилення.

Для характеристики ступеня  тісноти зв’язку в множинній  прямолінійній кореляції використовують множинний коефіцієнт кореляції.

У рівнянні змінні yt і t являються  відомими величинами, а параметри  рівняння (a0,ai) - невідомими величинами. Для їх визначення слід прирівнювати до нуля похідні від виразу по кожному початковому параметру окремо. Після відповідних перетворень отримуємо систему нормальних рівнянь, які для лінійного рівняння тренда мають вигляд

;

;

;

; .

Рівняння лінійної регресії прийме такий аналітичний  вигляд:

Таким чином можна зробити висновок, що збільшення собівартості 1 центнеру виготовленої продукції на 1 % приводить до збільшення окупності витрат в середньому на 1  %

2.5 Індексний аналіз  виробництва меду в господарстві

 

Індексний аналіз виробництва меду  дає змогу кількісно оцінити зміну продуктивності, а також виробництво продукції  порівняно з планом динаміки і по території, виявити фактори, які визначають рівень продуктивності та обсяги продукції й їх зміни.

На основі цього проведемо аналіз впливу цих факторів на обсяг  виробництва меду в СТОВ «Артемівське» (табл. 2.15).

 

Таблиця 2.15

Розрахункові данні  для аналізу залежності виробництва меду   в господарстві

Вихідні дані

Розрахункові дані

Зміна обсягу виробництва

Поголів’я, голів 

Продуктивність, ц

Виробництво, ц

всього

за рахунок зміни кількості бджіл

за рахунок зміни продуктивності

Базисний

Звітний

Базисний

Звітний

Базисний

Звітний

ум.

По

П1

Уо

У1

ПоУо

П1У1

П1Уо

У1П1оПо

УоП1-УоПо

У1П1оП1

40

40

19,70

21,25

788

850

788

62

0

62

Информация о работе Економіко-статистичний аналіз та шляхи підвищення рентабельності меду у СТОВ «Артемівське