Економіко-статистичний аналіз та шляхи підвищення рентабельності меду у СТОВ «Артемівське

Зміст

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Бджільництво— галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва. Бджільництво також використовується для запилення сільськогосподарських рослин з метою підвищення врожайності. Продукти бджільництва також використовуються в медицині, фармакології, тощо.

Україна входить до п’ятірки країн світу за обсягами виробництва  меду. Середня рентабельність бджолиного бізнесу для дрібних підприємців  складає близько 40%. 

Бджільництво належить до найдавніших занять українців. Про  поширеність його свідчать збережені  донині давні топоніми та гідроніми: Мединичі, Мединівка, Бортне, Бортники, Уборть тощо. Мед та віск завжди широко використовувалися як продукти харчування, а також служили оброком при зборі данини, були важливим предметом експорту до Західної Європи. Упродовж багатьох віків існування бджільництво пройшло кілька етапів розвитку, з яких дослідники виділяють три основні: дике (початкове, або земляне); бортне; вуликове.

Початкове бджільництво було неорганізованим заняттям; в  ущелинах скель, у лісових хащах  наші далекі предки знаходили гнізда бджіл і найпростішими засобами добували так званий «дикий мед», цілком знищуючи бджолині сім'ї.

Дослідженням проблем економічної ефективності сільськогосподарського виробництва займалися такі науковці, як В. Андрійчук, В. Боєв, О. Крисальний, Ю. Коваленко, І. Лукінов, І. Лотоцький, М. Малік, В. Мацибора, В. Мертенс, В. Месель-Веселяк, О. Онищенко, Б. Пасхавер, П. Саблук, О. Шкільов, О. Шпичак, В. Юрчишин та ін.

Метою курсової роботи є  дослідження теоретичних та практичних аспектів здійснення економіко-статистичного  аналізу та пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва меду.

Для досягнення мети у  роботі поставлені та вирішені наступні завдання:

• досліджені теоретичні аспекти економіко-статистичного аналізу виробництва меду;
• представлена коротка організаційно-економічна характеристика СТОВ «Артемівське»; 
• здійснено групування господарств по виходу меду та окупності витрат;
• проведений аналіз собівартості виробництва меду і чинників, що впливають на її зміну в СТОВ «Артемівське»  в динаміці за 2 роки;
• здійснений індексний аналіз трудомісткості виробництва меду в господарстві в динаміці за 2 роки;
• розглянута економічна ефективність виробництва і реалізації меду в господарстві в динаміці за 2 роки;
• здійснений кореляційно-регресійний аналіз зміни виходу меду під впливом зміни обсягу кормових добавок;
• запропоновані шляхи підвищення ефективності виробництва меду у господарствах.

Об’єктом курсової роботи є СТОВ «Артемівське».

Предметом дослідження є рентабельність виробництва меду.

Методологічною основою  дослідження є діалектичний метод  пізнання соціально-економічних явищ та їх еволюції, системний підхід, наукові  праці економістів–аграрників з питань економічної ефективності виробництва. Системно-структурний і функціональний аналіз використовувався при розробці моделі визначення ефективності виробництва свинини; статистичних групувань; графічний; порівняльного аналізу; монографічного дослідження об’єктів;  розрахунковий.

Інформаційною базою  дослідження були законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Уряду України, офіційні матеріали  Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, зведені дані статистичної звітності районів Луганської області, первинна документація сільськогосподарських підприємств, літературні джерела та інші.

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНОГО  АНАЛІЗУ І ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ  РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МЕДУ

 

 

1.1 Правові засади виробництва меду

 

Враховуючи важливість функціонування ринку меду натурального та цінність важливої продукції бджільництва, тобто меду, історично склалось так, що в усі часи зазначена галузь звільнялась від оподаткування (спочатку указами Петра І, Катерини ІІ, за радянських часів -декретами В. І. Леніна) [5]. Тобто ринок меду натурального зароджувався на базі підтримки та охорони держави. Про це відзначабть також ті факти, що пасічники не сплачували жодних податків. Тому дослідження процесів державного регулювання зазначеного ринку є важливим питанням, що потребує постійного вивчення.

Справи, технології виробництва продукції бджільництва, в тому числі меду натурального, проблеми громадської пасіки, вимоги щодо організації території пасіки, питання бджільницької бригади, форми спеціалізації та виробничі напрями бджільництва, питання валової продукції бджільництва, проблеми планів, що складають у господарствах бджільницького напряму, показники по бджільництву, зміст госпрозрахункового завдання пасіці, питання інтенсифікації в бджільництві, напрями підвищення продуктивності праці у бджільництві, основні напрями наукової організації праці у бджільництві, державні стандарти у бджільництві, питання обліку в бджільництві, форми оренди, рівень рентабельності виробництва на пасіці [8, с. 249-267]. Представлено питання щодо біологічних особливостей бджіл та їх використання в сільськогосподарському виробництві, зосереджено увагу на використання продуктів бджільництва, загальні організаційні питання [7, с. 126-131]. Відзначено господарське значення бджільництва, проблеми організації в економіці даної галузі, одержання продуктів бджільництва залежно від господарської діяльності людини, представлено інформацію щодо наукових відкриттів та досвіду в бджільництві, впровадження нових методів з вищою продуктивністю праці [6, с. 3-15], представлено облік виробництва продукції бджільництва [6, с. 251], досліджено проблеми економічного напрямку, спеціалізація бджільництва, планування виробництва меду, рентабельність бджільництва та шляхи її підвищення [6, с. 244-257]. Представлено світовий ринок меду, виробництво, експорт, імпорт даної продукції, представлена порівняльна характеристика рівнів розвитку бджільництва в світі [9, с. 7-39]. Досліджено питання якості меду, його зберігання та використання, як у натуральному вигляді, так і як сировина в промисловості [1, с. 325-353]. Однак, вчені визначають проблему удосконалення практичних завдань бджільництва в цілому як галузі сільського господарства. Однак на сьогодні потребують поглибленого дослідження питання теоретичних аспектів розвитку ринку саме меду натурального. Тому обраний напрям дослідження є актуальним та важливим сьогодні.

В Україні існує загальна проблема розвитку бджільництва в цілому як галузі. Нашій державі потрібними є збільшення чисельності бджолосімей, обсягів виробництва меду та іншої продукції бджільництва, оптимізація мережі племінних заводів, племінних пасік та бджолорозплідників, розроблення сучасних енергозберігаючих технологій, удосконалення технологій використання медоносних ресурсів та підвищення запилення бджолами ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення [5]. На сьогодні виникає потреба у більш детальному вивченні ринку меду натурального. Обраний в статті напрям дослідження щодо державного регулювання саме ринку меду натурального з наявною державною підтримкою, в тому числі фінансовою, в сучасних умовах розвитку аграрного сектору нашої держави є проблемою не до кінця вирішеною та потребує наукових досліджень [2; 11.; 5].

Органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, через засоби масової інформації, було проінформовано товаровиробників усіх форм власності, особисті селянські господарства та фізичних осіб про передбачений порядок державної підтримки за наявні бджолосім'ї. Першочергово фінансова підтримка визначалась постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2005 № 325 „Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу" [5; 10; 12]. Так, статтею 18 „Порядок заготівлі та реалізації продуктів бджільництва" Закону України від 22.02.2000 №1492-ІІІ „Про бджільництво" передбачено здійснювати заготівлю та реалізацію продукції бджільництва, в тому числі меду натурального, фізичними та юридичними особами відповідно до чинного законодавства. Стаття 26 „Фінансування заходів у галузі бджільництва" зазначеного закону передбачає здійснення фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших незаборонених законодавством України джерел.

Для підтримки пасічників в реалізації меду натурального відповідні заходи здійснює Міністерство аграрної політики України, а створена Всеукраїнська громадська організація „Братство бджолярів України" займається саме заготівлею та реалізацією продукції бджільництва, в тому числі меду натурального. В Міністерстві аграрної політики України питаня державної підтримки постійно обговорюється на нарадах за участю начальників управлінь агропромислового розвитку районних та Севастопольської міської державних адміністрацій, голів сільських, селищних, міських та районних в містах рад та висвітлюється в засобах масової інформації. Нарахування обсягів фінансової підтримки, що передбачається для сільськогосподарських товаровиробників за наявні бджолосім'ї, здійснюють управління агропромислового розвитку районних та Севастопольської міської держадміністрацій відповідно до встановлених розмірів. Так, для прикладу згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 29.06.2005 № 288 „Про затвердження Розподілу коштів державного бюджету, пердбачених для фінансової підтримки, що надається сільськогосподарським товаровиробникам за наявні бджолосім'ї" було розроблено та затверджено відповідно Розподіл зазначених коштів. Протягом року працівниками відповідних контролюючих органів проводяться перевірки цільового використання коштів. За наслідками перевірок відповідальних керівників суб'єктів господарювання, з вини яких було допущено неефективне та нецільове використання бюджетних коштів, притягнуто до адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності. З метою цільового використання бюджетних коштів, передбачених для фінансової підтримки продукції бджільництва, в тому числі меду натурального, відповідно до Порядків, за необхідності додатково проводиться вивчення механізмів використання коштів.

Так в 2005 році Національним науковим центром „Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича" УААН було розроблено ДСТУ 4497 „Мед натуральний", який вступив  у дію з 1 січня 2008 року. Таким чином, відповідно до розділу 4 (4.1.4) зазначеного стандарту за фізико-хімічними показниками мед натуральний повинен відповідати нормам, які відображаю в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Система відповідності  показників ДСТУ 4497 „Мед натуральний”

Повна назва показника	Мед вищого ґатунку	Мед першого ґатунку	Точність методу, %	Метод контролювання
Результат пилкового  аналізу	Наявність пилкових зерен	Наявність пилкових зерен	-	Згідно з 10.3
Видовий склад пилкових зерен, %, не менше	10,0	10,0		Згідно з 10.3
Масова частка води, %, не більше	18,5	21,0	2,0	Згідно з 10.4
Масова частка відновлюючих цукрів (до безводної речовини), %, не менше	80,0	70,0	10,0	Згідно з 10.5
Масова частка сахарози (до безводної речовини), %, не більше	3,5	6,0	10,0	Згідно з 10.5
Діастазне число (до безводної  речовини), од. Готе, не менше	15,0	10,0	10,0	Згідно з 10.6
Вміст гідроксиметил-фурфуролу (ГМФ), мг на 1 кг, не більше	10,0	25,0	15,0	Згідно з 10.7
Кислотність, міліеквіваленти  гідроокису натрію (0,1 моль/дм3) на 1 кг, не більше	40,0	50,0	10,0	Згідно з 10.8
Вміст проліну, мг на 1 кг, не менше	300	300	10,0	Згідно з 10.9
Електропровідність, мС/см	0,2-1,0	0,2-1,5	4,0	Згідно з 10.10
Якісна реакція на наявність паді	Негативна або молочно-біла каламуть	Негативна або молочно-біла каламуть		Згідно з 10.11

На основі інформації Міністерства аграрної політики України [5].

 

Враховуючи, що Японія щороку закуповує близько 30-40 тисяч тонн меду, Україна могла б експортувати до цієї країни близько 20 тисяч тонн акацієвого, гречаного та соняшникового  меду, за умови заключення відповідних  контрактів. Тому зі сторони нашої держави для забезпечення належного рівня розвитку ринку меду натурального існує зацікавленість та підтримка перспективних напрямків співробітництва з даною країною.

Представництво Європейської комісії в Україні має право  звернутись до Міністерства аграрної політики України за умови наявності недозволених речовин у продукції „мед натуральний", та повинен відповідати встановленим стандартам.

Міністерство аграрної політики України разом з обласними  та районними державними адміністраціями здійснює заходи спрямовані на створення умов для надійного забезпечення збуту та реалізації меду натурального та розвитку інфраструктури аграрного ринку в цілому. Отже, на сьогодні необхідно надавати дотацію українським пасічникам за реалізований мед натуральний на внутрішньому ринку. З боку державних органів виконавчої влади пропонується в найближчій перспективі включити в споживчий кошик населення мед натуральний. Потрібно також відновлювати пасіки в усіх господарствах аграрного сектору нашої країни із розрахунку необхідних бджолиних сімей. Це в свою чергу забезпечить ринок меду натурального України новими робочими місцями та збільшить в перспективі обсяги виробництва зазначеної продукції. Враховуючи сучасні ринкові умови необхідно регулювати імпорт меду натурального до нашої держави, тим самим захистити українського товаровиробника та недопустити зменшення обсягів виробництва зазначеної продукції. В перспективі передбачити з боку Міністерства аграрної політики України наявність в штаті спеціалістів, закріплених за кожною областю та визначених в кожній області державних інспекторів бджільництва, які відповідали б за технологію виробництва та високу якість меду натурального та іншої продукції зазначеної галузі, ветеринарне забезпечення пасік. На сьогодні важливо надавати пасічникам безвідсоткові кредити. Потрібно передбачити виділення коштів державним та колективним пасікам під селекційні та інші програми із доступним порядком їх виконання та використання. Важливо також підтримувати обласні об'єднання на ринку меду натурального України та впроваджувати в практичну діяльність досвід висококваліфікованих фахівців, вчених з одночасним впровадженням новітніх технологій та матеріально-технічної бази для інтенсивного розвитку досліджуваного ринку. Отже в перспективі необхідно створити такі умови, коли робота на пасіці приноситиме пасічникам не тільки насолоду але й прибутки, що в свою чергу буде сприяти економічному зростанню нашої держави.

 

 

1.2 Теоретичні основи  підвищення рентабельності меду

 

Дальший розвиток бджільництва в різних категоріях господарств країни зумовлює необхідність визначення його економічної ефективності і факторів, які найбільшою мірою формують її рівень. Економічна ефективність бджільництва характеризується системою таких показників: