Вирощування пшениці озимої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГРУНТУВАННЯ 

В останній час в Україні  відтворюються нові резерви підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Одним з таких агроприйомів, що дозволяє підвищити продуктивність рослин на 15-20% є застосування біологічних стимуляторів росту та розвитку рослин, до яких відноситься янтарна кислота.

На виконання спільного  наказу Мінагропрому та УААН від 22.11.95 №319/149 « Про організацію науково – виробничної  перевірки та впровадження нових біостимуляторів росту рослин на посівах сільськогосподарських рослин» Інститутом НДПТІ «Агро ресурси» спільно з іншими науковими установами проведено широке вивчення ефективності вітчизняних і зарубіжних регуляторів росту рослин на посівах основних польових культур.

Дослідженнями встановлено, що найбільш ефективними є препарати, створені і Інституті біоорганічної  хімії та нафтохімії НАН України, а саме: Емістим С, Агростимулін, Івін та янтарна кислота.

Ці регулятори росту  зареєстровані Держхімкомісією  України і дозволені для використання у сільськогосподарському виробництві. При незначних затратах, без змін технологічних процесів препарати підвищують врожайність сільськогосподарських культур на 15-20% при значному  поліпшенні якості вирощеної продукції.

Як було сказано раніше великий вплив на врожайність  озимої пшениці відіграє сорт. Більш  продуктивним є сорт місцевої селекції, адаптований до умов довкілля цієї зони. Тому для порівняння з стандартом – сортом Одеська 267 ми і обрали сорт Дріада 1.

Кліматичні умови Півдня України – різкі перепади температури  в зимовий період та посушливий з  суховіями вегетативний сезон ставлять хлібороба в тяжкі умови.

В зв’язку з цим  виникла потреба вивчити вплив  біостимуляторів, які за даними багатьох наукових закладів допомагають рослинам долати так звання «стресові ситуації» - різке зниження температури взимку та комплексні засухи влітку.  При  проведенні дослідів керувалися рекомендованими технологіями, розробленими провідними науковими закладами нашої зони.

В умовах інтенсивного землеробства повна реалізація усіх спадкових  біологічних та господарських ознак  забезпечена лише тими сортами озимої пшениці, яким властива висока зимостійкість.

При проведенні дослідів ми проводили густоти стояння  озимої пшениці після перезимівлі  в період відношення вегетації по всіх варіантах досліду. Дані, які  характеризують цей показник приведені  в таблиці 3.1

таблиця 3.1.

Густота стояння різних сортів озимої пшениці під дією стимулятора, млн. шт /га

Строки посіву	Норма висіву млн.. шт./га	Одеська 267			Дріада 1
		густота	загинуло		густота		загинуло
Без обробітку	5,0	4,8		4	4,8	4
Обробіток насіння	5,0	4,9		2	5,0	0
Весняний обробіток	5,0	4,8		4	4,8	4
Обробіток насіння	5,0	4,9		2	5,0	0

 

Аналіз даних таблиці 3.1. показує, що зимовий період  справив  негативний вплив на зимівлю озимої пшениці. Дріада 1 без обробки янтарною кислотою склала 4% у обох сортів, а  при  обробці насіння перед  посівом цей показник знизився, у сорта Одеська  267 до 2%, а у сорта Дріада 1 загибель не фіксувалась.

Обробіток насіння стимулятором у всіх випадках покращував стан зимівлі  озимої пшениці, зменшуючи загибель рослин в залежності від сорту  на 2 –4 %, що вказує на його високу ефективність.

 На даний час  виведення сортів, що характеризується  високим потенціалом врожайності  з його генетичним захистом  від дії лімітуючих факторів  середовища, захворювань та шкідників  – одна з головних ланок  в адаптивному землеробстві.

Стійкість озимої пшениці  до грибкових захворювань пов’язана  як з генетичним захистом так і  системою морфологічних особливостей.

Генотип та біостимулятори можуть посилати або послабити ступінь  враження пшениці бурою іржею (таблиця 3.2).

таблиця 3.2

Враженість озимої пшениці бурою іржею в залежності від сорту та янтарної кислоти, %

Строк обробітку стимулятором	Одеська 267			Дріада 1
	І повт.	ІІІ повт.	Серед-нє	І повт.	ІІІ повт.	Серед-нє
Без стимулятора	5	7	6	4	5	4,5
Обробіток насіння перед посівом	4	6	5	4	4	4,0
Весною	5	4	4,5	3	4	3,5
Восени та весною	3	2	2,5	1	2	1,5

 

Помітну дію на захист озимої пшениці справляв генотип. Так  сорт Дріада 1 на 1,5% менше вражався бурою  іржею ніж сорт Одеська – 267 на варіанти без обробки стимулятором. Янтарна кислота у всіх випадках підвищувала стійкість сортів до хвороби. Обробка стимулятором восени  та весною знижала захворювання на 3-3,5%.

Продуктивність посіву різних сортів озимої пшениці, рівень їх біологічного та реального врожаю обумовлюється  фотосинтетичною здатністю рослин.

Одним з важливих показників фотосинтетичної  активності сорту є висота та кількість  листя на рослині.

В таблиці 3.3 приведені  результати вимірювання висоти та кількості  листя на рослині в фазу цвітіння в залежності від генотипу та дії  янтарної кислоти.

таблиця 3.3.

Висота рослин озимої пшениці в фазу цвітіння.

Строк обробки стимулятора	Одеська  267			Дріада 1
	Висота  см		Кількість листя шт.	Висота см		Кількість листя шт.
Без янтарної кислоти	80	8,2		78	10,1
Обробка насіння	85	8,9		82	10,6
Весною	90	9,2		87	11,2
Восени та весною	90	9,4		89	11,4

З таблиці  3.3  видно, що біостимулятор впливає на висоту рослин, яка обумовлена генотипом, збільшення листів помітне н варіанті двох строкового обробітку і досягло 12-14% в обох сортів, що вело до збільшення асиміляційної здатності рослин.

Важливим показником, що визначає продуктивність сорту є  ступінь продуктивної кущистості пшениці (табл. 3.4

таблиця 3.4.

Ступінь продуктивної кущистості озимої пшениці в залежності від  обробітку янтарною кислотою.

Строк обробітку стимулятором	Одеська  267			Дріада 1
	І повт.	ІІІ повт.	Серед-нє	І повт.	ІІІ повт.	Серед-нє
Без стимулятора	3,6	3,1	3,3	4,7	4,3	4,5
Обробка насіння перед посівом	3,9	3,5	3,7	4,9	4,4	4,7
Весною	3,6	3,0	3,3	4,7	4,3	4,5
Восени та весною	4,0	3,6	3,8	5,0	4,6	4,8

Аналіз цієї таблиці свідчить про  значну перевагу по продуктивній кущистості сорту Дріада 1. У сорті Дріада 1 цей показник був на рівні 4,5 – 4,8 і на 23-26% перевищував стандарт.

Обробіток насіння янтарною кислотою та дворазове обприскування приводило до підвищування продуктивності кущистості сортів озимої пшениці на 7-9%.

Основним критерієм, що визначає результативність досліджень є врожайність озимої пшениці.

Дані врожайності приведені  в таблиці 3.5. Як свідчать дані таблиці 3.5.сорт Дріада 1 був більш продуктивний по всіх варіантах досліду, ніж сорт Одеська – 267. Різниця складала в середньому 2,8-3,3 ц/га. Це пояснюється тим, що сорт Дріада 1 є біль пластичний і легше переносить стресові ситуації навколишнього середовища (табл. 3.5)

таблиця 3.5

Вплив янтарної кислоти на продуктивність різних сортів озимої шениці

Строк обробітку стимулятором	.Одеська 267		Дріада 1
	Урожай ц/га	Маса 1000 зерн.	Урожай ц/га	Маса 1000 зерн.
Без стимулятора	21,2	32	24,0	34
Насіння перед посівом	23,0	34	26,7	37
Весною	22,8	35	26,5	38
Восени та весною	24,5	37	27,8	41

НІР о5 – 1,3 ц/га

Врожайність пшениці  по всіх варіантах досліду підвищувалась  пр обробітку посівів янтарною кислотою. Найбільш ефект дав подвійний  обробіток  - восени та весною. При  цьому прибавка  врожаю складала 3,2-3,8  ц/га, що становить 16-19%. Ці дані співпадають з даними, що проводяться окремими авторами для інших зон України і свідчать про високу ефективність янтарної кислоти, як біостимулятора.

 

 

РОЗДІЛ 4

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

При вирощуванні озимої пшениці виконується багато технологічних  операцій, починаючи з осінньої обробітки  ґрунту і закінчуючи збиранням врожаю.

  Сюди входять: оранка, культивація посівів, догляд за посівами з використанням пестицидів. При неправильному застосуванні цих операцій різко погіршується навколишнє середовище, а в основному ґрунтові умови.

Агрохімічні підходи  при вирощуванні сільськогосподарських  культур по альтернативним системам землеробства, зокрема і озимої пшениці, спираються на специфічних вимогах, які включають вимоги до сівозміни, обробітку ґрунту, забезпечення живлення рослин.

В землеробстві сівозміна  має важливе значення. Вона повинна  допомагати підняти врожаї сільськогосподарських  культур, в результаті підтримання родючості ґрунту, виконувати профілактичну роль в попередженні розвитку бур’янів і хвороб, і полегшення мір боротьби з шкідниками.

При розробці сівозміни  особливе значення має недопускання насичення її однієї культурою або  однотипною групою культур.

 Крім того, необхідно,  щоб в сівозміні чергувались  культури з різною глибиною  кореневої системи.

Проблема боротьби з  бур’янами є найбільш тяжкою з  тих, з якими стикаються землероби, які перестали користуватись  гербіцидами. Особливу небезпеку становлять багаторічні бур’яни. До основних вимог боротьби з бур’янами відносять додержання сівозміни і системи обробки ґрунту в них.

Для звичайних мір  боротьби з бур’янами застосовують механічну обробку міжрядь, боронування, мульчування.

 В теперішній час, перед усім, пропонують додержуватись сівозміни, висів стійких сортів і гібридів, правильної обробки ґрунту.  

Часто підкреслюється роль створення всього комплексу здорових умов для росту і розвитку озимої пшениці, що підвищує стійкість посівів до шкідників і хвороб.

 Боротьба з ерозією  є центральною проблемою сільського  господарства. Ерозією називають  руйнування ґрунту, що відбувається  під впливом вітру, води або  механічної дії. В нашій зоні  поширена вітрова ерозія, яка  пов’язана з  винесенням ґрунту вітром. Для попередження вітрової ерозії зменшують ширину посівів, залишають стерню на полі, розміщують трави в сівозмінах, сіють в парах куліси із високостебельних рослин, створюють лісозахисні смуги та інше. Ґрунтозахисний обробіток ґрунту включає  в себе наступні міроприємства: оранка і сівба поперечного схилу, плоскорізний обробіток, чизелювання, лункування, преривне боронування, щілювання, обвалування, коткування та інше. Ґрунтозахисний обробіток зводить до мінімуму площину ерозію і дефляцію.

 На зрошенні у  ряді випадків проявляється і  вторинне засолення ґрунтів. Однією  причиною його є те, що при  високому рівні залягання підгрунтових  вод і випаровування вологи  в посушливий період відбувається  засолення поверхневих шарів  водорозчинними солями.