Вирощування пшениці озимої

Ефективним прийомом поліпшення властивостей зрошуваних засолених  ґрунтів є хімічна меліорація за допомогою фосфогіпсу і застосування його разом з органічними добривами.

Однак меліорація цих  ґрунтів потребує в першу чергу  такого радікального засобу, як осушення за допомогою дренажу. Тільки після зниження підгрунтових вод до глибини більше критичної можлива їх хімічна меліорація і окультурення.

Негативні наслідки засоленості  на врожайність сільськогосподарських  культур можна в певній мірі зменшити, висіваючи на цих ґрунтах більш солестійки культури – цукрові і кормові буряки, гірчицю, кавуни, пшеницю, жито, ячмінь, просо, овес.

Забруднення навколишнього  середовища може бути зумовлене неправильним  застосуванням мінеральних добрив, а саме  потрапляння поживних елементів добрив  у ґрунтові води з наступною евтрофікацією  природних вод, втрати азоту, погіршення балансу поживних речовин через передозування підвищеннями кислотності, розвитком фітопатогенних організмів. Необхідно обрати оптимальні форми добрив локально – нітратну форму на ранніх фазах розвитку рослини і амонійну на пізніх з поливною водою.

В теперішній час неможливо  відмовитись від хімічної обробки  озимої пшениці проти шкідників, хвороб, бур’янів.  Хімічні препарати, які застосовують на сільськогосподарських культурах не тільки збільшують врожайність, але проявляють і негативні властивості, накопичуючись в ґрунті  і рослинах. В зв’язку з цим при проведенні захисних засобів, необхідно впроваджувати інтегровану систему захисту рослин, яка включаючи агротехніку, біологічні і хімічні методи боротьби з урахуванням економічної доцільності обробок.

Застосовуючи хімічні  засоби рослин, необхідно суворо дотримуватись  загальноприйнятої технології, техніки  безпеки, використовуючи ті препарати, і в таких нормах, які дозволені «Списком хімічних і біологічних засобів боротьби з шкідниками, хворобами, бур’янами, дозволених для застосування в сільському господарстві на 2006 рік».[20] При цьому слід віддавати перевагу малотоксичним і середньо токсичним препаратам, використовуючи сильнодіючі пестициди в виключених випадках.

Для збереження первопочаткової  структури ґрунту, треба звернути увагу на слідуючи фактори:

• не допускати внесення в глибокі горизонти неперегнивших органічних решток;
• рекомендувати відмовитися від отвальної оранки, а також  глибокого обробітку ґрунту, бо знижується вміст поживних речовин в кореневій зоні, а в засушливих умовах до знищення водоносного слою, що характерно для наших умов, а особливо при вирощуванні озимої пшениці;
• не допускати знищення лісо полос, які закривають поля від вітру, щоб не виникла вітрова ерозія, затримують насіння бур’янів, які переносяться вітром.

При вирощуванні озимої пшениці проводять розрахунки внесення добрив на програмований врожай, щоб  запобігти негативному впливу добрив на грунт і ґрунтові води.

Таким чином при  вирощуванні  озимої пшениці господарство повинно  базуватись на принципу балансу поживних речовин. Поля довгий час повинні  бути зайняті рослинністю, поживні  рештки повинні нароблятись в  верхній шар ґрунту.

Дозволене застосування тільки органічних і деяких мінеральноповільно діючих добрив.

Таким чином, удобрюють  не рослини, а грунт, який дає здорові  рослини. Указані методи разом з  глибокою обробкою ґрунту сприяють хорошим  умовам для розвитку мікроорганізмів, які забезпечують живлення рослин, зокрема озимої пшениці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

1. Небезпечні шкідливі фактори, які можуть впливати на працівника при виконанні технологічного процесу при вирощуванні озимої пшениці у відповідності до ГОСТ-12.0.003.-74[12;15;16]
1. Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
• машини й механізми, що рухаються: рухомі частини виробничого обладнання: вироби, заготовки та матеріали, які пересуваються;
• підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
• підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
• підвищена або знижена температура робочої  зони;
• підвищений рівень шуму на робочому місці;
• підвищений рівень вібрації;
• підвищена вологість повітря;
• підвищена напруга  в електричній напругі, замикання якої може пройти через тіло людини;
• підвищена або знижена рухомість повітря;
• відсутність або недостатність природного світла;
• недостатня освітленість робочої зони;
• підвищена яскравість світла;
• прямий і відбитий блискіт;
• підвищена пульсація світлового потоку;
• підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
• підвищений рівень інфрачервоної радіації;
• розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги);
• гострі краї, задирки і шор кість на поверхнях конструкцій, інструменту і обладнання. 

 

2. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:    

• агрохімікати: аміачна селітра,(малотоксична) суперфосфат (малотоксичен) можє викликати подразнення шкіри та запалення слизистих оболонок та отруєння, продукти загорання палива (високотоксичні) (чадний газ) викликає впадіння з загрозою для життя, реглон десикант, здатний викликати загальне отруєння організму, втрату зору.

3. Біологічні небезпечні і шкідливі фактори виробництва:

• патогенні мікроорганізми: плісняви гриби на насінні під час сівби та збирання.
• мікроорганізми: шкідливі для здоров’я рослини амброзії полинолистної, чорна щира звичайного та повитиці південної, комахи (джмелі та бджоли).
• фізичні перевантаження (статистичні та динамічні).
• нервово психічні перевантаження під час інтенсивних робіт при недотримання графіку роботи (перенапруга аналізаторів зору, монотонність праці).

2. . Санітарно – гігієнічні заходи в цеху рослинництва при вирощуванні озимої пшениці.

Згідно стандартних  норм і правил [15] до зернового току прокладні під’їзні шляхи з твердим покриттям. Санітарно – побутові приміщення медичним пунктом, умивальнею, пунктом харчування відповідно санітарним нормам і правилам. Всі працюючи згідно галузевих норм [17;18] безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інше, забезпечуються  та інше, забезпечуються засобами індивідуального захисту, що підтверджує таблиці 5.2

 

 

 

 

таблиця 5.2

Кількість необхідного  спецодягу, спецвзуття і запобігаючих  засобів

№ п/п	Професія	Спецодяг і засоби індивідуального захисту	Термін використання (місяців)
1	Робітник на посівних машинах – сівалках: СЗ-3,6	Костюм бавовняно-паперовий  з пило непроникливої тканини	12
		Рукавиці комбіновані	До зносу
		Окуляри захисні	6
2	Машиніст комбайну: ДОН-1500	Костюм бавовняно - паперовий з пило непроникливої тканини	12
		Шолом брезентовий для  барабанщика	12
		Рукавиці комбіновані	До зносу
		Окуляри захисні	12
3	Тракторист -машиніст, зайнятий внесенням добрив: МТЗ-80 +  НПУ-05	Костюм бавовняно - паперовий  з пило непроникливої тканини	12
		Шолом брезентовий для  барабанщика	До зносу
		Чоботи гумові	24
		Фартух прогумований	6
		Рукавички гумові	чергові
		Респіратор	До зносу
		Окуляри	12

 

3.  Техніка безпеки при внесенні добрив під озиму пшеницю

Загальні вимоги безпеки

1. До роботи з мінеральними добривами допускаються особи старше 18 років, які мають досвід роботи і спеціальну освіту, або курсову підготовку. Вони щорічно забов’язані проходити медичний огляд. Обов’язково проводяться всі види інструктажів по техніці безпеки з реєстрацією в спеціальному журналі.

 

2. Трактор, який агрегується з розкидачем добрив повинен комплектуватися з медичною аптечкою, вогнегасником і термосом з питною водою, яка щоденно змінюється.

Вимоги безпеки перед  початком роботи

3. Перед внесенням мінеральних добрив їх перевіряють на придатність. Наявність в добривах залежних грудок та побічних предметів не допускається.
4. Забороняється перевозити з мінеральними добривами людей, продукти харчування, питну воду. Перед запуском двигуна тракторист – машиніст забов’язаний впевнитися у нейтральному положенні або у вимкненому положенні важелів керування, у відсутності перешкод для руки, в надійності з’єднання шнура з маховиком.
5. Перед початком руху трактора до розкидування тракторист повинен впевнитися і відсутності людей на шляху руху, подати звуковий сигнал.
6. Необхідний зворотний зв’язок тракториста з причетником. З’єднання причіпного механізму дозволяється тільки при повній зупинці трактора по команді тракториста.
7. Виїзд агрегату дозволяється при наявності путьового листа, посвідчення  та після рейсового медичного обстеження.

Техніка безпеки під час роботи

8. Транспортування пиловидних добрив безпосередньо на поле з наступним внесенням в грунт виконувати транспортом, з обладнаним механізмом  для навантаження.
9. Напрямок в спосіб руху розкидачі при їх груповій роботі треба обирати так, щоб потік добрив не потрапив до кабіни трактора.
10. Забороняється розкидувати добрива з транспортних засобів вручну.

Вимоги техніки безпеки  в аварійних ситуаціях.

11. При попаданні мінеральних добрив на шкіру, очі та ротову порожнину, негайно промити водою.

12. Якщо потрапляння добрив в очі викликає біль, після промивання закапати потерпілому в очі 1% розчин новокаїну і викликати лікаря.

Техніка безпеки по закінченні роботи

13. П закінченні внесення мінеральних добрив необхідно прибрати з поля залишки невикористаних добрив і здати їх до сховища.
14. Розкидувач добрив  очистити від залишків туків.
15. Тракторист – машиніст, зайнятий внесенням мінеральних добрив  після закінчення роботи повинен вимити руки та обличчя, прополоскати ротову порожнину, перевдягнутися.

5.4 Пожежна безпека.

Пожежна безпека забезпечується правилами безпеки та законом  України про пожежну безпеку. [21;22]

При організації збирання озимої пшениці поле обкошується оборюється. На випадок пожежі для запобігання перекидання полум’я на інше поле необхідний трактор з плугом.

Склади для зберігання зерна повинні бути обладнані  всіма засобами пожежогасіння, а  також мати вільний доступ до джерел водопостачання.

До початку збирання керівник господарства назначає осіб, відповідальних за протипожежну підготовку полів та збиральної техніки.

&#160