Технологія вирощування баклажанів у відкритому ґрунті та організація їх продажу

Заходи захисту баклажана  від хвороб і шкідників такі ж, як і для помідора.

Плоди баклажана збирають вибірково через кожні 5-7 днів (за 2-3 прийоми) у технічній стиглості (плоди мають характерне фіолетове або темно-синьо-фіолетове забарвлення). Запізнюватись із збиранням врожаю не можна, оскільки плоди втрачають забарвлення (біліють), і якість їхня погіршується. Для збирання плодів доцільно використовувати секатор. Під час збирання плодів стежать, щоб не пошкодити рослини. Пошкоджені та без плодоніжки плоди відразу використовують. Закінчують збирання плодів до настання приморозків. Зібрані плоди сортують і кладуть у ящики. Середня урожайність баклажана — 180-300 ц/га і більше.

Щоб зберігати плоди баклажана  протягом 20-25 днів, відразу після збирання їх витримують у темному холодному (7-10°С) приміщенні з відносною вологістю 80-90% протягом 1-2 днів і потім зберігають за температури 1-2°С. На світлі зберігати плоди баклажана не рекомендується, оскільки в них додатково накопичується соланін, що погіршує їхню якість.

1.4. Зберігання і переробка

Плодові овочі — томати, перець, баклажани, огірки, кавуни, за винятком гарбузів, мають нетривалу чи кількатижневу  лежкість. Біологічною основою лежкості гарбузів, томатів, перцю солодкого є використання післязбирального періоду достигання. Огірки та кавуни не здатні достигати, тому їх збирають у споживчій стиглості. Плоди, які мають найбільшу тривалість зберігання, належать до пізньостиглих. Вони, як правило, мають багатий хімічний склад.

Плодові овочі рекомендується зберігати  середнього розміру при знижених плюсових температурах у темряві.

Томати для тимчасового зберігання витримують при температурі 20 °С та відносній вологості 70 — 80 %. Червоні плоди можна зберігати протягом місяця при температурі 1 — 2 °С, а бурі та рожеві — значно довше. Температура та строки зберігання томатів залежать від сорту. Так, деякі сорти уже не зберігаються при температурі нижче 15 °С, а деякі — 5-6 °С.

Для тривалого зберігання плодів томатів  урожай збирають вручну. Зразу після  збирання плоди охолоджують водою  чи повітрям. Оптимальна температура  зберігання більшості сортів бланжового ступеня стиглості 4 — 6 °С, молочного — 8 — 10 °С. У процесі зберігання томати при диханні виділяють етилен, який треба видаляти, оскільки він прискорює процес їх достигання. Ящики для зберігання використовують місткістю 8—10 кг, з яких формують штабель у 8 —10 ярусів.

Для сортів томатів, які при температурі  нижче 8 °С не зберігаються, застосовують регульоване газове середовище (РГС): вміст вуглекислого газу — 2 %, кисню — 8 %, решта — азот. Деякі сорти томатів зберігають при температурі 4 — 5 °С у газовому середовищі з вмістом 5 % вуглекислого газу та 2 — 4 % кисню протягом 2 міс. За 10 днів до реалізації томати витримують при температурі 18 °С.

Баклажани зберігають 2 — 3 тижні при  температурі 2 —4 °С та відносній вологості  повітря 90 %. При вищих температурах зберігання у баклажанах збільшується вміст соланіну та зменшується вміст антоціанів.

Перець солодкий зберігають до 1,5 міс. при температурі 10—11 °С та відносній  вологості повітря 87 — 93 %.

Кабачки, огірки, патисони збирають у  стадії технічної стиглості і зберігають протягом 2 — 3 днів при температурі 4 — б °С та відносній вологості повітря 90 — 95 %. Корнішони та пікулі обов'язково треба переробити у день збирання.

Кавуни та гарбузи збирають дозрілими, дині — майже дозрілими і з плодоніжками. Дині після збирання пров'ялюють, перевернувши до сонця боком, на якому вони лежали, витримують 10—12 днів, потім укладають поштучно на стелажах або в тару, перешаровуючи торфом чи піском, або підвішують у сітках з рогожі. При температурі 2 —З °С та відносній вологості повітря 80 % дині зберігаються 3 — 4 міс. Кавуни вкладають на підстилці з соломи чи полови в один шар, а в буртах чи траншеях у 2 —5 шарів, перешаровують соломою і зберігають при температурі 3 — 5 °С та відносній вологості повітря до 80 %. Гарбузи лежких сортів при температурі 5 — 8 °С та відносній вологості повітря близько 70 % можна зберігати до року.

Зерно зеленого горошку та квасолі  технічної стиглості можна зберігати  лише 2 — 3 год. (боби — до 10 год.). Його перевозять від комбайнів у цистернах  з холодною водою і зразу консервують. Головки чи листки салату вкладають  в ящики, накривають плівкою і  зберігають у холодильниках при  температурі О °С та відносній  вологості повітря не менше 95 % протягом кількох годин. Листові овочі  у таких само умовах зберігають у  невеликих поліетиленових пакетах  по 3 — 5 кг. Листя щавлю, петрушки, кропу, селери у невеликих пучках можна зберігати кілька днів.

Зелену цибулю, часник, кукурудзу  цукрову, черешки ревеню, стебла спаржі при 0 °С та відносній вологості повітря 95 % можна зберігати від 2 (цибуля, часник, спаржа) до 8 (ревінь, кукурудза) днів. Продукцію вкладають у невеликі ящики або пакети. При тривалішому зберіганні за таких умов збільшуються втрати та погіршується якість продукції.

 

2. Правила та процес  продажу

 

Приймання та продаж плодоовочевих  товарів здійснюється відповідно до правил роздрібної торгівлі, регламентується  особливими умовами постачання, стандартами, договорами постачання і сертифікатами  якості.

Картопля, овочі, плоди мають бути сортовані, за якістю відповідати стандартам чи сертифікату якості.

При надходженні продукції в  тарі отримувач визначає вагу нетто  відніманням ваги тари і пакувального матеріалу від ваги брутто, встановленої під час отримання продукції. Якість тари необхідно визначати  одночасно з перевіркою якості продукції.

Масу однорідної маркованої і немаркованої тари встановлюють зважуванням не менше 5 % загальної кількості місць, відібраних у різних місцях партії.

Акт приймання продукції за кількістю, якщо доставку здійснює постачальник, складають на складі отримувача, а  якщо продукцію вивозить сам отримувач, то на складі постачальника.

Якість продукції, яка завозиться в магазин, перевіряють зазвичай під час приймання товару.

Тара, в якій завозиться плодоовочева продукція, має бути сухою, чистою, справною, без стороннього запаху.

Несправність і нестандартність  тари також оформлюють актом. Відкривати тару необхідно обережно, за допомогою  спеціальних інструментів. Зберігають тару у спеціальних приміщеннях. Заборонено зберігати тару в торговельному  залі, тамбурі чи біля фасаду магазину.

Якість плодоовочевих товарів  кожної партії перевіряють окремо: зовнішній вигляд, однорідність плодів і овочів, стан упаковки.

Коренеплоди буряків мають бути свіжими, тугими, цілими, сухі, чисті, одного сорту, діаметром 5~І4 см. Не допускаються до приймання в'ялі, гнилі, прілі, підморожені, пошкоджені буряки.

У сушених плодах не допускається наявність сторонніх запахів, цвілі, домішків металу чи піску. Не приймаються  сушені плоди, пошкоджені амбарними  шкідниками.

2.1. Зберігання

Свіжі плоди, овочі, картоплю зберігають у тарі у спеціальних добре провітрюваних коморах, що не мають природного освітлення.

Плоди у коморах розміщують окремо від картоплі та овочів. Ящики, кошики з продукцією ставлять на підтоварники штабелями заввишки не більше ніж  2 метри.

Під час зберігання плодоовочевої  продукції необхідно дотримуватися  відповідних умов зберігання. Столові  буряки зберігаються при температурі -1 - +1 відносній вологості повітря 90 -95%

Якщо немає відповідних умов, цитрусові, овочі, картоплю можна зберігати за температури 10—І2°С та відносної вологості повітря 80 - 85 % не більше 2-х діб.

Сушені плоди, овочі та гриби  зберігають у сухому прохолодному приміщенні за температури від 0°С до 10°С.

Відносна вологість повітря  має не перевищувати 75 %•

Термін зберігання залежить від  способу пакування, вмісту вологи та особливостей сушених фруктів та овочів.

Заморожені плоди і овочі  зберігають у низькотемпературних  камерах за температури не вище - 10° С.

2.2. Підготовка товарів до реалізації

Плодоовочеві товари і картоплю перед подачею у торговельний зал попередньо відсортовують, вилучаючи брак і нестандартну продукцію.

Картоплю, овочі та плоди подають  у торговельний зал у розпакованому  вигляді з позначкою ціни і  ґатунку товару, їх виставляють на прилавках, полицях в касетах, ящиках, візках, тарі-обладнанні.

У магазинах самообслуговування товари фасують у поліетиленові чи бавовняні  пакети, сітки з полімерних матеріалів, маркують. Фрукти і ягоди фасують  від 500 г. Комплектують набори.

Свіжу капусту, кавуни, дині, гарбузи, кабачки, інші овочі перед подачею  в торговельний зал зважують, розцінюють та вказують їхню вартість.

На прилавках, стелажах і вітринах викладають зразки товарів, поруч з  товарами викладають цінники з назвою, ґатунком, ціною за І кг чи штуку. Робоче місце продавця необхідно  забезпечити до початку роботи та своєчасно поповнювати достатньою кількістю товарів.

Огірки, помідори, коренеплоди розмішують на лотках, у кошиках. Робочий запас  коренеплодів, картоплі розміщують у  тарі-обладнанні (контейнерах).

Товари виставляють пірамідами.

Картоплю  та іншу плодоовочеву продукцію відпускають  у магазині фасованою (у паперові, поліетиленові пакети), сітках або зважують у присутності покупця в його тару.

Розфасовану в магазині плодоовочеву продукцію необхідно продати  за один день. Кожна одиниця упаковки (пакет, кульок, сітка), які надходять  у фасованому вигляді (картопля, цибуля, морква, яблука), мають відповідати  вказаній на ціннику вазі.

Допускається реалізація окремих  нестандартних товарів, які придатні до використання у свіжому чи переробленому  вигляді, за цінами на нестандартну продукцію.

Забороняється реалізація плодоовочевих консервів, які мають дефекти:

• бомбаж;
• тріщини;
• іржу на поверхні банок, кришок;
• деформовані.

Під час продажу швидкозаморожених  плодів і овочів у торговельному  залі їх необхідно тримати у низькотемпературних  камерах, де вони зберігаються за температури  —І8°С.

3. Торгівельне обладнання  на робочу місці в овочевому  відділі. Призначення, будова  та правила безпечної експлуатації  обладнання

3.1. Ваги

Ваги для використання в торгівлі

Для визначення маси товарів у магазинах  використовуються ваговимірювальні прилади. Найпоширенішими вважаються циферблатні та електронні ваги. За техніко-технологічними вимогами ваги повинні забезпечувати відповідну точність зважування, постійні дані показників, стійкість і чутливість.

Точність зважування — визначення дійсної ваги з відхиленнями у межах допустимих норм.

Постійністю зважування прийнято вважати  властивість ваг за неодноразового зважування показувати однакові дані визначеної маси товару. Відхилення допускаються у межах визначених норм.

Стійкість — властивість ваг після виходу з рівноваги припиняти коливання у найкоротший термін.

Чутливістю вважають властивість ваг реагувати на мінімальні відхилення в масі товару в межах визначеного нормативу. Ваги мають сприяти підвищенню продуктивності праці й відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Швидкість і точність зважування забезпечуються конструктивними особливостями ваг, а також відповідністю виду зважувального товару.

Матеріали, що використовуються в  деталях ваг, мають бути стійкими до зношування, екологічно безпечними, а конструкція повинна бути зручною  для їх чистки та дезінфекції.

Ваги настільні  циферблатні

Ваги настільні циферблатні діють за принципом урівноваження моментів рівноплечових важелів і квадранта.

За допомогою настільних циферолатних ваг (мал..) здійснюється зважування товарів у межах від 20 г до 2 кг на ВНЦ- 2 і від 100 г до10 кг на   РН- 10Ц1зУ.

Перевагою ваг зазначених моделей  є те, що для  зважування у межах  шкали циферблата не потрібні гирі. Якщо  маса,  що зважується, перевищує  показники шкали, тоді використовують гирі масою від одного до кількох  кілограмів з таким розрахунком, щоб вага використаних гир не перевищувала маси товару. Двосторонній циферблат  дає можливість і продавцю, і покупцю  бачити результати зважування. Ваги швидко набувають стану рівноваги.

Під час застосування кілограмових гир визначення маси здійснюється при  досягненні рівноваги вантажу з  гирями і квадрантом. Роздрібна вага у грамах визначається за шкалою проти  стрілки і додається до сумарної маси гир, розташованих на вантажній  платформі.

Встановлення ваг настільних циферблатних

Ваги настільні циферблатні встановлюють на рівній поверхні столу в горизонтальному положенні. Для цього чотири гвинтові ніжки закручують у корпус ваг до упору і спостерігають за повітряною кулькою рівня. Якщо вона змістилася вліво, то потрібно попарно викручувати праві гвинтові ніжки, а якщо вправо — ліві, поки повітряна кулька не зупиниться у визначеному контрольному кільці.

Якщо ваги нові та чисті, то після  їхнього встановлення стрілка сама стає у нульовому положенні. Якщо стрілка не доходить до нуля циферблатної шкали, необхідно у тарувальну камеру додати баласту.