Інформаційно-аналітична діяльність

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2013 в 21:09, курсовая работа

Краткое описание

Інформаційно-аналітичні служби стали створюватися в структурі органів влади, у міністерствах і відомствах, в органах ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах. Загальною відмітною рисою даних служб є органічна інтегрованість у відповідні сфери діяльності, функціональний і організаційний симбіоз з їхніми соціальними інститутами і конкретними організаціями.

Содержание

Вступ
Поняття «Інформація» та «Інформаційне забезпечення».
Види інформаційно-аналітичної діяльності.
Інформаційне забезпечення управлінської діяльності.
Інформаційно-аналітична діяльність у системі управління.
Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці щодо протидії АЗА і СІО.
Принципи організації сучасної інформаційно-аналітичної діяльності.
Висновки

Прикрепленные файлы: 1 файл

1Інформаційно-аналітична діяльність курсова.docx

— 43.92 Кб (Скачать документ)

Інформаційна робота - діяльність щодо забезпечення посадових осіб відомостями, необхідними для вирішення покладених на них завдань.

Засоби інформаційної  роботи - сукупність документальних, технічних  та інших пристроїв, призначених  для накопичення, обробки, систематизації, збереження і видачі інформації.

Форми інформаційної роботи - особливості документування, накопичення, зберігання, формалізації та введення інформаційних даних до різних ланок  системи управління з метою раціонального  та ефективного здійснення організаційно-управлінської  діяльності.

Процес інформаційної  роботи - це послідовна сукупність операцій, процедур, процесів (реєстрація, передача, обробка, накопичення, збереження, видача інформації), що дає змогу швидко знайти в повному обсязі потрібні відомості на запит конкретного споживача.

Якість інформації - це ступінь  розвиненості властивостей інформації, який визначає її практичну придатність  для дослідження і практичного  використання. Якість інформації залежить від таких характеристик:

1) відповідність; 2) достовірність; 3) актуальність; 4) своєчасність; 5) повнота; 

6) важливість, 7) відкритість чи закритість (рівень доступу, таємність).

Відбір інформації - процес перегляду інформаційних одиниць, матеріалів і документів, уточнення  ступеня актуальності, відносності, ідентифікації, формалізації інформації за різними критеріями відповідних  класифікаторів (каталогів). Обробка інформації- процес перетворення інформаційних одиниць (ідентифікація, сортування, групування, збагачення, порівняння, прив'язки до іншої відомої інформації і т. ін.) у форми, зручні для накопичення, зберігання та роботи в інформаційних масивах і базах даних.

Накопичення Інформації - це процедура поповнення інформаційними одиницями інформаційних масивів  і банків даних в результаті ідентифікації, формалізації, систематизації, уточнення, обліку та введення до відповідних  баз даних для зберігання інформації у певних інформаційних системах на підставі класифікаторів чи каталогів.

Збереження інформації - це розміщення на тривалий час інформаційних  одиниць в інформаційних масивах  і банках даних, підтримання їх в  актуальному режимі для можливості проведення пошуку, ідентифікації, переведення  на носії та видачі на запити інформації.

Видача інформації - це пошук, ідентифікація, переведення на носи і передача інформації на відповідних  носіях споживачу в режимі сигнального  інформування, відповідно до програм  або запитів.

 

Обробка Інформації - упорядкування  зібраних матеріалів шляхом їх систематизації з метою зробити доступними для  огляду, компактними, придатними для  аналізу, тобто приведення іх до вигляду, коли фактографічні дані починають "говорити 

Дослідженню піддаються, в  першу чергу, дані про противників, конкурентів та партнерів, до яких почала втрачатися довіра, з метою:

1) отримання нового знання;

2) складання прогнозів  щодо тенденцій розвитку, можливих  напрямків ходу подій в тій  чи іншій досліджуваній галузі;

3) розробки пропозицій  і рекомендацій.

 

Організація аналітичної  діяльності зовнішньополітичних, оборонних, правоохоронних органів і спецслужб  у сучасних умовах характеризується:

1) певною плановістю, що, в першу чергу, полягає у  визначенні конкретного кола  проблем, актуальності та послідовності  їх вивчення;

2) спеціалізацією з досліджуваних  проблем різних галузей суспільного  життя держави чи іншого об'єкта  розвідувальних спрямувань (внутрішня,  зовнішня політика, економіка, наука,  питання оборони, безпеки, озброєння,  ідеології тощо);

3) широким залученням  до неї невійськових, нероз в  іду вальних державних установ  і неурядових (незалежних) організацій,  що розширює можливості аналітичних  органів контррозвідки та розвідки, особливо у вивченні великих  соціально-політичних, геополітичних,  геоекономічних, геостратегічних, науково-технічних  та інших глобальних проблем.

Таким чином, усі згадані  органи та спецслужби спрямовують свої зусилля на забезпечення спрямованості  аналітичних досліджень, отримання  різнобічної вихідної інформації, економії власних сил і засобів, проведенні необхідних досліджень І оцінок в  оптимально стислі строки. Цілі конкретного аналітичного дослідження визначають або операційні, агентурно-оперативні та оперативно-розшукові підрозділи, або самі аналітичні органи. Методи дослідження обираються залежно від завдань зовнішньополітичного, правоохоронного, контррозвідувального, розвідувального, оборонного аналізу та характеру проблеми. Під час дослідження масових явищ поряд із методами політичного І соціального аналізу вважаються ефективними математичні методи, а при вивченні одиничних фактів і явищ -логічні та історичні.

 

Таким чином, можна зазначити:

Інформаційно-аналітична діяльність - складова частина творчої діяльності людини. Вона призначена для оцінки інформації та підготовки прийняття рішень. Становить основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і співробітника. Аналітична робота, як про" це є пізнання об'єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження.

Зміст аналітичної роботи - приведення розрізнених даних у  логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-тимчасових, причинно-наслідкових  та інших), що дають змогу правильно  оцінити як усю сукупність фактів, так і кожний з них окремо.

Мета дослідження - загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат. Вона визначає характер завдань дослідження і досягається  за допомогою їх вирішення.

Завдання дослідження - сукупність цільових настанов, у яких формулюються основні вимоги до аналізу і вирішення  досліджуваної проблеми. Об'єкт дослідження - галузь практичної діяльності, на яку спрямований процес дослідження. Вибір об'єкта дослідження визначає межі застосування отриманих результатів.

Предмет дослідження - істотні  властивості об'єкта дослідження, пізнання яких необхідне для вирішення  проблеми, в межах яких об'єкт  вивчається в даному конкретному  дослідженні.

  

Тематичне дослідження - організаційна  форма аналітичного спостереження  за станом і розвитком обстановки, в рамках якої вивчаються її елементи з метою вироблення тактичних  завдань для практичної діяльності. Дослідження в повсякденній діяльності проводяться в міру накопичення  проблем. Досліджуються: актуальність, важливість, об'єктивність, перспективність. Предметом дослідження стають події  і процеси, розвиток яких може вплинути на вибір форм і методів діяльності на певній ділянці та у конкретний час.

Засоби аналітичної роботи - це закони та методи розумової діяльності, а також технічні засоби, на основі та за допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з  більш високою якістю.

Під проведенням дослідження  розуміється система взаємозалежних робочих операцій, що утворюють технологічний  цикл відбору, групування фактів про  події, явища, процеси, де кожен факт знаходить своє місце та пов'язаний з попередніми та наступними обставинами  в просторово-тимчасовій і причинно-наслідковій  залежності. Процес аналітичної роботи - сукупність розумових операцій, здійснюваних у певній послідовності з використанням  аналітичних засобів, що приводять  до досягнення цілей і завдань  дослідження. Узагальнення фактів, їх наукова обґрунтована систематизація дають змогу дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо.

Висновки

Виходячи з цього можна  вже зрозуміти на що саме спрямована інформаційно-аналітична діяльність,  в чому заключається її суть та принципи. Основним принципом організації інформаційно-аналітичної діяльності є ясність викладення матеріалу. Суть реалізації цього принципу полягає в тому, щоб зробити доступними для інших результати роботи аналітика. Адже саме коректне сприйняття інформації робить її переконливою для споживача, а отже, забезпечує успіх справи.

На мою думку,  в своїй  курсовій роботі я змогла донести  та роз’яснити всю суть та основні  принципи інформаційно-аналітичної  діяльності опираючись на інші теми також. Це дуже цікава й трепітна діяльність, яка потребує уваги, часу та багато різноматнії інформації.

Інформаційно-аналітична діяльність дуже важлива в житті кожного підприємства, кожної людини, тим паче в житті нашої країни. Тому людина,  яка вивчає інформаційно-аналітичну діяльність, та в подальшому, житті буде працювати в цьому напрямі може стати дуже цінною та потрібною нашій країн 


Информация о работе Інформаційно-аналітична діяльність