Шпаргалка по "Украинскому языку"

Спб. [та ін.] або . – М ; Спб. ; Париж

За відсутності в документі  імені або (найменування) видавця  або місця видання в квадратних дужках з маленької букви наводять скорочення [б. и.], [б. в.] або [б. м.]. Якщо в джерелі не вказана дата публікації, то наводять передбачувану дату видання [1940?] ; [ок. 1900] ;

1.6. Область серії.

У списку слово “серія”  не скорочують і назву серії пишуть повністю в круглих дужках, наприклад:      

(Серія “Формування здорового  способу життя”).     

(Національний стандарт  України).

1.7 Застосування  маленької букви. У списку джерел з маленької букви пишуть відомості, що відносяться до заголовку (підруч. для вузів, матеріали конф., повість і т. д.),  відомості про відповідальність (ред., упоряд., редкол. та ін.), дані про кількість томів в багатотомному виданні та ін., наприклад:     

Психология : учеб. для вузов      

Психология : словарь / отв. ред. Гончарук П. В.     

Словарь русского языка : в 2 т.

1.8. Скорочення. Застосовують скорочення відповідно ГОСТ 7.12–93 Бібліографічний запис. Скорочення слів російською мовою. Загальні вимоги і правила і ДСТУ 3582–97 Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. 

26. Спілкування і комунікація

Визначення спілкування

Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а  також у сприйнятті і розумінні  партнерами один одного. Суб'єктами спілкування  являються живі істоти, люди. У принципі спілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівні  людини процес спілкування стає усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами. Людина, що передає інформацію, називається комунікатором, що одержує  її – реципієнтом.

У спілкуванні можна виділити ряд аспектів[1] : зміст, мета і засоби. Розглянемо їх докладніше.

Зміст спілкування – інформація, що у міжіндивідуальних контактах  передається від однієї живої  істоти іншому. Це можуть бути відомості  про внутрішній (емоційний і т.д.) стан суб'єкта, про обстановку в зовнішньому  середовищі. Найбільш різноманітний  зміст інформації в тому випадку, якщо суб'єктами спілкування виступають люди.

Ціль спілкування –  відповідає на запитання «Заради  чого істота вступає в акт спілкування?». Тут має місце той же принцип, що вже згадувався в пункті про  зміст спілкування. У тварини  мета спілкування не виходить звичайно за рамки актуальних для них біологічних  потреб. У людини ж ця мета може бути дуже і дуже різноманітною, як виявляти собою засіб задоволення соціальних, культурних, творчих, пізнавальних, естетичних і багатьох інших потреб.

Засоби спілкування –  способи кодування, передачі, переробки  і розшифровки інформації, що передається  в процесі спілкування від  однієї істоти до іншого. Кодування  інформації – це спосіб її передачі. Інформація між людьми може передаватися за допомогою органів чуття, мови й інших знакових систем, писемності, технічних засобів запису і збереження інформації.

Етика спілування

Пам'ятка співрозмовника

1) Співрозмовник повинний  бути уважним слухачем, але разом з тим він повинний стежити за тим, щоб хід аудита не занадто страждав від великих заяв опитуваних осіб;

2) Співрозмовник повинний  залишатися спокійним і діловим, навіть в екстремальних ситуаціях не піддаватися провокаціям (виявляти належну реакцію в суперечках з емоційним розжаренням);

3) Співрозмовник повинний  виступати щиро, але дипломатично, тобто,: він не повинний задавати чи пастки питання інквізиторського характеру;

a) він повинний підтримувати  контакт очима зі співрозмовником;

b) він повинний бути  ввічливим і попереджувальної, але  не підлещувати;

c) він не повинний грати  на слабких сторонах співрозмовників,  а повинний надавати їм допомогу;

d) він не повинний намагатися  маскувати власні слабості штучним  поводженням,

e) він повинний уникати  особистих натяків і підозр;

4) Співрозмовник не повинний пускатися в дискусію під час розмови, а тільки в ході заключної частини бесіди;

5) Співрозмовник не повинний  робити передчасних висновків, а повинний з'ясовувати тільки фактичний стан;

6) Співрозмовник не повинний виступати “великим розумником” (критика повинна допомагати і мотивувати, а не кривдити).

Комунікація (лат. соттипісо - спілкуюсь із кимось) - спілкування, передача інформації; масова комунікація - процес інформування широких мас із використанням технічних засобів, так звана мас-медіа. Це спілкування, повідомлення, передавання інформації, думок, почуттів, волевиявлень людини мовними засобами. Комунікація складається з комунікативних актів, у яких беруть учать комуніканти, тобто ті, що здійснюють мовну діяльність у різних формах мовного спілкування

27. Основні закони спілкування

" Закони спілкування" - найзагальніші нежорсткі тенденції, які наявні у всіх типах групового і масового спілкування. Комунікативні закони пов'язані із закономірностями процесу комунікації, психологічними особливостями учасників спілкування, їх соціальними ролями. Російський мовознавець Й.Стернін виокремлює наступні основні закони спілкування:

• Закон дзеркального розвитку спілкування: у процесі спілкування співрозмовники імітують стиль один одного.Така імітація відбувається автоматично, підсвідомо.

Дія закону віддзеркалення починається тоді, коли хтось із учасників спілкування відхиляється від його норм. У разі породження конфлікту дію цього закону можна нейтралізувати: якщо хтось починає кричати, а йому демонстративно відповідають тихо й повільно, то співрозмовник (за законом віддзеркалення) стане говорити тихіше.

• Закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль: ефективність спілкування прямо пропорційна комунікативним зусиллям. Тобто, щоб досягти комунікативного успіху, необхідно застосовувати весь арсенал вербальних і невербальних засобів, дотримуватись законів, правил, конвенцій спілкування, норм етикету тощо.
• Закон прогресивного зростання нетерпіння слухачів: чим довше говорить мовець, тим неуважнішими і нетерплячішими стають його слухачі. Ефективне мовлення повинне бути коротким і тривати не довше 10 хвилин.
• Закон зниження рівня інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності: чим більше людей слухає промовця, тим нижчим є середній рівень інтелекту аудиторії. У цьому законі знаходить своє втілення "ефект натовпу", який полягає у тому, що в натовпі лю<span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Times New Roman'