Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи

Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова

 

Інститут педагогіки і  психології

 

 

 

 

 

Курсова робота

Шляхи та умови  формування у дітей молодшого  шкільного віку ціннісного ставлення  до природи

 

 

 

Студентки

3 курсу 32 ппр групи

Спеціальності «Початкове навчання»  Ковтяги Любові Володимирівни

Науковий керівник:

Коханко О.Г.

 

 

 

 

 

 

                                                   Київ – 2013

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

 

Розділ І. Теоретичні основи екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку…………………………………………………………………….5

1.1 Екологічне виховання як соціально-педагогічна проблема………………5

1.2 Особливості формування екологічної культури в молодшому шкільному віці…………………………………………………………………………………10

1.3 Шляхи та умови формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи…………………………………………………………..    . 17 

Висновки до І розділу…………………………………………………………   22

 

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження впливу шляхів та умов формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення то природи………24

 2.1. Методика дослідження впливу шляхів та умов формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення то природи………………..24

 2.2. Кількісний та якісний аналіз отриманих результатів дослідження …….28

2.3. Психолого-педагогічні рекомендації вчителю щодо підвищення у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи ………………36

Висновки до ІІ розділу …………………………………………………………  39.

 

Висновки……………………………………………………………………… .  40

 

Список використаної літератури………………………………………………42

 

 

 

 

 

                                                 Вступ

 

До найактуальніших проблем  сьогодення, що торкаються кожного  жителя планети й від якого  залежить майбутнє людства, слід віднести екологічні проблеми. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні і не вчора. Аналіз шкільної практики та результатів спеціальних досліджень засвідчує,що сучасна система освіти не забезпечує системного впливу на особистість молодшого школяра з метою подолання надмірного прагматизму стосовно навколишнього середовища. Початкова школа потребує ефективних виховних технологій,спрямованих на гармонізацію стосунків у системі"учні-довкілля",результатом якої має стати формування у дітей ціннісного ставлення до природи. Проблема виховання дітей засобами природи представлена в історії педагогічної думки. Гуманістичні підходи до організації взаємодії дітей із довкіллям висвітлені у працях Ж. - Ж.Руссо, Я.Коменського,Г.Сковороди,

A.Дістервега,Й.Песталоцці,К.Ушинського,С.Русової,А.Макаренка,B.Сухомлинського та ін.

  Сучасний етап розробки проблеми розширив і поглибив методологічне підґрунтя її вирішення в освітній практиці. Так, значний внесок у філософське

осмислення єдності людини і природи належить В.Вернадському,О.Галєєвій,

Е.Гірусову,М.Голубцю,О.Дорошко,М.Кисельову,В.Крисаченку,М.Мойсееву,

В.Нестеренку,Г.Платонову,І.Сафонову,І.Фролову та ін. Психолого-педагогічні

аспекти взаємодії особистості та природи в контексті формування ставлення до

навколишнього середовища розкриті в дослідженнях А.Ананьєва,І.Беха,

Л.Божовича,Л.Виготського,С.Дерябо,О.Запорожця,О.Киричука,Г.Костюка,

B.М'ясищева,В.Роменця,С.Рубінштейна,В.Ясвіна та ін.Теоретико-методичні

засади початкової освіти,зокрема,екологічної, досліджено у працях Т.Байбари,

Н.Бібік,В.Ільченко,Н.Коваль,О.Крюкової,Л.Нарочної,Г.Пустовіта,Н.Пустовіт,

О.Савченко,Г.Тарасенко та ін.

  Актуальними в контексті зазначеної проблеми є дослідження В.Анучина,

Л.Архангельського,В.Вербицького,М.Вєрогіліна,А.Захлєбного,І.Звєрєва, О.Плахотник,З.Плохій,А.Степанюк,І.Суравегіної,В.Червонецького та ін.,в яких

проблема екологічної освіти та виховання проаналізована з урахуванням

нормативних,ціннісних та діяльнісних аспектів взаємодії учнів із різних вікових груп з природою.

Дослідники майже одностайно констатують той факт, що шкільний урок з домінуванням дидактичної спрямованості,на жаль,нездатний забезпечити

розвиток емоційно-ціннісних настановлень на взаємодію дітей з довкіллям,а також запропонувати необхідні умови для організації екологічно доцільної діяльності учнів у природі.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична і методична розробленість зумовили вибір теми курсової роботи:"Шляхи та умови формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи ".

Мета курсової роботи: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити  вплив шляхів та умов формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи.

Завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз літературних джерел та узагальнити сучасні підходи з даної проблеми.

2.             Ознайомитись з необхідністю екологічного виховання учнів початкових класів;

3. Обґрунтувати основні шляхи та умови формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи.
4. Провести емпіричне дослідження та проаналізувати результати
5. Розробити рекомендації щодо підвищення у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи .

Об’єкт дослідження: процес формування ціннісного ставлення до природи у дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: шляхи та умови формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи

    Гіпотеза: Шляхи  та умови підвищують рівень   формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Емпіричне дослідження впливу шляхів та умов формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення то природи

 

             2.1. Методика дослідження впливу шляхів та умов формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення то природи.

Методика нашого дослідження  складається із трьох частин:

1 частина-діагностика рівня ціннісного ставлення до природи (метод фронтальної бесіди.)

            2 частина-формування ціннісного ставлення до природи шляхом проведення виховного заходу,читання віршів та легенд про природу

3 частина-перевірка ефективності проведених заходів шляхом повторної діагностики ціннісного ставлення до природи(метод фронтальної бесіди.)

 

 

Діагностика рівня  ціннісного ставлення до природи  дітей молодшого шкільного віку методом бесіди.

Мета: Визначення рівня ціннісного ставлення до природи дітей молодшого шкільного віку.

                                          

                                           План бесіди

Тема. Збережемо природу рідного краю.

             Мета. Вчити учнів усвідомлювати себе частиною світу природи; формувати інтерес до навколишнього середовища; розвивати увагу, спостережливість, бажання допомогти довкіллю; виховувати в школярів дбайливе і гуманне ставлення до природи, бажання милуватися її красою.

  Природа самодостатня і цінна сама собою. І завдання людини — не зашкодити, оскільки вона є лише частинкою цієї природи. Ми живемо на прекрасній планеті Земля та всі відповідальні за неї. Але люди забруднюють довкілля, шкодячи цим і собі. Сьогодні ми хочемо привернути загальну увагу до збереження природи.

1)Подумаймо разом: чи буде гірше природі, якщо просто так зірвемо 2-3 гарненькі квіточки, зламаємо кілька гілочок, піймаємо одного-єдиного красивого метелика? (Так, це маленька рана природі.)

2)Що станеться з природою, якщо одну рану нанесеш ти, другу – твій товариш, третю, четверту – хтось іще?( Природі важко заліковувати навіть найменші рани).

3)Які великі рани наносяться природі? (Щоб побудувати місто, прокласти дорогу чи зробити нове поле, люди знищують ліси. Багато дерев вирубують, щоб отримати деревину. На планеті стає все менше лісів. Забруднюються все більше повітря, грунт, водойми, які так необхідні для життя рослин, тварин, людини.)

4)Що ви любите робити, перебуваючи на природі?

5)Чи доводилося надавати допомогу рослинам?

6)В яких справах з охорони, примноження «зелених друзів» ви брали участь?

7)Чи цікавитесь ви  проблемами навколишнього середовища?що  це за проблеми?

   Закінчіть думку:1)Кожний зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя…(Не топчи, не зривай рослин!) 2)Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла…(Не губи її!) 3)Рана на рослині – рана на живому. Якщо збираєш букет лісових суниць, знай – скільки гілочок в букеті, на стількох рослинах залишилися рани, і багато з них загине…( Не знищуй суниці!) 4) Щоб згубити дерево, потрібні хвилини, а виростити – роки…(Не ламай дерев!)5)Природа щедра до нас. Усе, що ми маємо – від неї. То заплатімо ж їй своєю…(добротою, увагою, і вона буде ще щедрішою)

 

Формування ціннісного ставлення до природи шляхом легенд, читанням віршів , проведенням виховного заходу про природу.

Мета: Формувати ціннісне ставлення до природи

 

.Легенда. Зібрав Господь людей усіх націй, щоб обдарувати їх тим, що бажають. Одні просили багатства, інші – здоров’я, спокою, миру, щастя. Українець прийшов останнім. Бог питає: «Чому ти спізнився? Я вже все роздав.» -«Боже, я замилувався тією красою, що оточує мене: співом пташиним, шовковими травами, казковими квітами, заслухався піснею джерел, шелестом вітру».Тоді сказав Господь: «Не підеш ти обділений, а підеш багатий. Принесеш своєму народові найбільший дар, який у мене є. На тобі цю скриньку за твою велику любов до краси рідного краю. Відкрий її на своїй рідній землі, і тоді ця любов ввійде в кожну людину українського народу, і стане вона творцем краси.» Відтоді кожен українець розуміє, пишається неповторною красою нашої землі і передає цю любов дітям.

 

- Широко відомими стали поетичні рядки П. Гвездослава:Густо барвінок в’ється. Батьків чорнозем поля. Я зірвав квітку – і вона загинула,Все це - моя Вкраїна, Все це – моє родинне, Я спіймав метелика – і він умер у мене на долоні.Все це в моєму серці. Все це моє до болю. І тоді я зрозумів, що торкнутися Краси можна тільки серцем.

Кожної пори року прекрасна  наша земля. Вдумайтесь у ці рядки  Т. Мезенцевої:

Здрастуй, вересень, світлий  вересень! Руку дай! Поряд з айстрами і гвоздиками – виноград. Пахне м’ятою, стиглим вересом рідний край. Розмовляємо із калиною: ну й краса! Ще жоржинами яснолицими квітне сад. Наче лебеді над стежиною небеса. - Ми любимо весну – пору пробудження життя, відчуваємо справжню насолоду при спілкуванні з весняною природою.

 

Виховна година.

     Тема:Будь природі сином, будь природі другом.

Мета: Закріплювати правила поведінки в спілкуванні з природою, розширювати потреби в такому спілкуванні, розвивати естетичний смак, виховувати любов до природи.

Обладнання: вірші, казки, малюнки дітей,запис теми на дошці   

                               Хід заняття:

1.Вступна  частина

Діти а  прочитайте тему і скажіть як ви розумієте даний вислів?

• А що ви розумієте під словом природа? (використовується вправа «Мікрофон»).

Повітря, земля  і вода – Природа 

Природа –  це Я і Ти – це природа.

У Божому світі  під сонцем одним

Повинні ми жити у згоді.

      Вмійте любити природу.

                                                        (П. Сиченко)

      2.Основна частина

До нас  на урок надійшла телеграма.

ТЕЛЕГРАМА

Людино! Звертаємося до тебе з невідкладною вимогою: порятуй нас!

Не занедбуй життя наше, поверни своє обличчя  до матінки – природи!

Вчися жити в злагоді з навколишнім світом і лише тоді відчуєш ти, що на цій Планеті ми всі справді брати і сестри і один одному потрібні!

(Всі  хто літає, стрибає, плазує, хто  живе у траві, на деревах  у воді)

 

• Діти, від кого надійшла нам ця телеграма?
• Як на вашу думку, куди ми відправимось зараз в подорож?. (Так до лісу) 

Надається слово довідковому бюро.

Ліс – це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку взаємопов’язані, впливають один на одного і навколишнє середовище.

 

Десять  заповідей лісу.

1. Учень.

Ліси зелені легені нашої планети, що наповнюють атмосферу киснем. Чотири дорослих дерива за добу віддають в атмосферу стільки кисню, що його вистачає для дихання однієї людини. Підраховано, що гектар лісу виділяє 3-4 тонни кисню і поглинає 4-5 тонн вугликислого газу, здатний відфільтрувати 50-70 тонн пилу.