Вживання неологізмів в поезії Василя Стуса

Введення у мову новотворів, поява у словах нових значень свідчить про зміни в мові. Місцем їх зародження є індивідуальне мовлення. В індивідуальних мовленнях мова якраз і розвивається.

Стилістичні функції неологізмів досить різноманітні. Вони виступають засобом надання текстові урочистого, піднесеного звучання:

Наче потік, що з гірських верховин у рівнину збігає,

Сповнений вод сніготалих і Зевсових злив нездоланних...

Мовив він так. Не противився Нестор, їздець староденний

На колісницю він став, і за ним Махаон тоді слідом,

Юний Асклепія син, бездоганного лікаря, вийшов,

Хльоснув по конях старий, і охоче вони полетіли

До кораблів глибодонних, -- було це й самим їм до серця.

(Іліада, переклад Б. Тена)

Дають негативну характеристику, створюють гумористичні, іронічні, сатиричні ефекти: "Інтелігентною дамою слід уважати кожну даму, яка усвідомлює, що вона не просто жінка, а саме дама, тобто порядна дама з пристойної інтелігентної родини, тобто дама з високим порогом розуміння своєї дамості... Літературна дама -- це різновид типу так званої інтелігентної дами. Звичайно, далеко не кожна письменниця є літературною дамою і, навпаки, не кожна літ-дама -- письменниця" (Ю. Івакін).

Уживаються як засіб небуденного, опоетизованого зображення картин природи, відтворення почуттів людини:

Зазимую тут і залітую,

В цій великій хаті не своїй,

У кутку відтихну, відлютую,

Намовчусь у темряві німій.

Поза полем небо та піднеб'я,

З-попід неба димаровий дим,

І літак, що сам летить від себе,

Дві тополі і вітряк один...

Слово моє, сило моя, славо,

Сльозо моя, гніваню ти мій,

Хто і що зріднило нас й послало?..

Воле моя світла, не темній!

(М. Вінграновський)

Не всі неологізми прищеплюються, стають загальновживаними словами. Деякі, невдало створені, зникають. Буває, що новотвори засвоюються мовою, але живуть недовго, відходять разом з поняттями, які позначають. Більшість індивідуальних неологізмів не стає надбанням активної лексики, хоч часом трапляється й таке. Відомі, наприклад, неологізми: Олени Пчілки (або М. Старицького) -- мрія, утворений від дієслова мріти "виднітися, мерехтіти"; І. Верхратського -- звіт; І. Франка -- чинник. Добре виконують естетично-зображальну функцію в поезіях М. Рильського створені ним неологізми громовозвукий, бурноплинний, веселокрилий, вихрогривий, ясносилий, окучерявлений, стоколосся, лісолюб, розкриляти, празима. Про такі неологізми академік Л. Булаховський сказав: "Хай вигадані відповідним художником слова нові слова залишаються назавжди тільки його словами, хай вони не надходять до активного фонду загальної мови, -- але там, де їх ужито, вони живуть і довго житимуть своїм повним художньо-естетичним життям. На своєму місці вони є збагаченням мови як засобу служити виявом певної дійової образності та емоційності і, подобаючись хоча б певному колу читачів, тим самим виправдовують своє народження і своє існування" [15, 239].

У розмовному мовленні неологізми виникають весь час. Як правило, вони ніде не фіксуються і швидко замінюються іншими. Інколи переходять до літературної мови: повнометражна, електричка й ін. Отже, загальномовні неологізми використовуються в усіх структурно-функціональних стилях української літературної мови. Індивідуальні (авторські) поширені в основному в художньо-белетристичному стилі, особливо в поезії, рідше -- в наближених до художнього мовлення жанрах публіцистики. Для нехудожніх стилів авторські неологізми, як правило, нехарактерні.

1.3 Способи творення неологізмів  у сучасній українській мові

Неологізми утворюються з елементів, що існують у мові. Вони творяться за наявними в мові моделями. Наприклад, за зразком біологія, геологія, зоологія утворено слова вірусологія, дельфінологія, спелеологія, за зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера -- «оболонка Землі, яку заселяють живі істоти; за типом бібліотека, картотека утворено фільмотека, дискотека, слайдотека. На взірець давно вживаних у мові слів буряківник, кукурудзівник, лісівник творяться нові назви людей за фахом: звірівник, маралівник, рисівник, чаївник. Утворення зі складником -вод на позначення тих самих понять лісовод, рисовод є дублетами, які нічого нового не додають, а тільки засмічують мову. Компонент -вод закономірний в утвореннях типу вагоновод, екскурсовод, пов'язаних з дієсловом водити, а не доглядати, відгодовувати чи вирощувати.

Особливою продуктивністю в мові сучасної української преси відзначається суфіксація. За допомогою цього способу утворилися такі лексико-граматичні групи нових слів [6]:

- ІМЕННИКИ

А) Назви осіб чоловічого роду за фахом, характером діяльності, що мотивуються переважно іменниковими основами й утворені за участю суфіксів -ник, -іст(-ист), -ець, -ик: комп'ютерних, кон'юнктурник, державних, інформаційних (професіоналізм -- журналіст, що працює в службі новин), лобіст, монополіст, уніоніст, грантист; податківець, інтерполівець; силових, мережевих, західник, оптовик, ринкових, тіньових тощо.

Б) Відабревіатурні найменування людей чоловічого роду за їх приналежністю до певної політичної партії, громадської організації, руху, а також різних установ та інституцій, утворені за допомогою вищеназваних формантів, а також суфіксів -івець, -овець: пеерпіст, есбіст, рухівець, убозівець, єесівець, євросоюзівець, натовець, гууамовець, демсоюзівець, унсовець, піар-ник, даїшник, кагебешник, есбеушник та ін. Щодо стилістики, то такі утворення мають відтінок розмовності й використовуються журналістами з метою пожвавлення тексту, наближення його до читача, а також для характеристики персонажів. Це стосується й іменників наступної групи.

В) Іменники -- назви осіб, утворені на базі антропонімів із тим же словотвірним значенням, що й лексеми попередньої групи: кучмівці (кучмісти), морозівці, тимошенківці, удовенківці, литвинівці.

Г) Неологічні віддієслівні іменники середнього роду на позначення опредмеченої дм, що утворилися "За" допомогою форманта -н'н'. Характерною рисою цього типу деривації є черезступеневий словотвір, оскільки дві третини таких утворень не спираються «а реально існуючі дієслова, хоча вони передбачені мовною системою, а в структурі описуваних новотворів виразно проступають дієслівні суфікси й префікси [3, 8] тестування, інтегрування, лобіювання, кредитування, імплементування, клонування, спонсорування тощо.

Д) Неологічні назви різний предметів і явищ переважно на позначення опредмеченої дії, які виникли на базі дієслів недоконаного виду з допомогою надзвичайно продуктивних зараз запозичених формантів -ізацій- /-изацій-, -ацій-. Їм притаманне значення «процес наділення властивістю, названою твірною основою», не характерне для словотвірної моделі із формантом -н'н', що теж позначає опредмечену дію. Наприклад: комп'ютеризація, модернізація, європеїзація. [4, 9].

Е) Активними в мові сучасних українських друкованих ЗМІ є також відприкметникові та відсубстантивні іменники -- абстрактні назви різних явищ і процесів з інтернаціональним суфіксом -изм / -ізм, що є результатом появи в українській мові в кінці XX ст. різних ідейних, політичних, культурних явищ [10, 11]: монополізм, євроатлантизм, глобалізм, протекціонізм, ізоляціонізм, регіоналізм, позитивізм, концептуалізм, гомосексуалізм, бісексуалізм тощо.

Є) Відсубстантивні іменники середнього роду -- назви абстрактних і збірних понять -- із суфіксом -ств(о): президентство, прем'єрство, відеокліпмейкерство, фермерство, підприємництво, спонсорство, кілерство, дисидентство, українство, піратство.

Ж) Дієслівні словотвірні новації, зафіксовані нами в мові сучасних українських друкованих засобів масової інформації, постали у вигляді інфінітива та часових форм шляхом додавання до іменникової твірної основи суфіксів -ува-, -ізува-: декриміналізувати, демпін-гувати, інвестувати, лобіювати, пролонгувати, презентувати, спонсорувати, тінізувати, толерувати, унісонувати, епатувати та ін.

- ПРИКМЕТНИКИ

А) Прикметникові новації, що мотивуються іменниковими основами й утворені за допомогою суфіксів -ськ-, -н-, -ов-: прем'єр > прем'єрський, промоутер > промоутерський, тендер > тендерний, бізнес > бізнесовий та ін.

Б) Прикметники, утворені на базі власних назв та абревіатур шляхом додавання формантів -івськ-, -овськ-, що мають у мові ЗМІ відчутне розмовне забарвлення: плющівський, морозівський, ющенківський, свросоюзівсь-кий, кабмінівський, натовський, оонівський, рухівський тощо.

Г.М. Віняр відзначає високу активність для досліджуваного періоду іменної префіксації, «що є проявом зростання аглютинативних ознак у сучасній українській мові» [6,12]. Неологізми, утворені префіксацією, охоплюють наступні групи слів.

А) Похідні прикметники, що виникли шляхом додавання до мотивуючої основи (зазвичай прикметникової) префікса про-: прозахідний, проросійський, пронатовський, пропрезидентський, проєвропейський, про-американський і под.

Б) Лексичні новації, що виникли за допомогою активних загальноєвропейських префіксоїдів де-, ре-, пост-, екс-, віце-, супер-, анти- [10, 9]:

де- (на позначення ліквідації чого-небудь): девальвація, деприватизація, декриміналізація, департизація;

ре- (означає відновлення чого-небудь): реприватизація, реструктуризація, реорганізація тощо;

пост- (на позначення явищ, предметів, що з'явилися пізніше): пострадянський, постєльцинський, постсоціалістичний, поствиборний, посттоталітарний та ін.

екс- (на означення «колишній»): екс-президент, екс-спікер, екс-мер, екс-цар, екс-декан, екс-чемпіон, екс-лідер, екс-банкір тощо.

супер- (позначає найвищий ступінь вияву ознаки): суперприбутковий, суперповноваження. суперзахист, суперакція, суперінфляція, суперхіт, суперзірка, суперзподій, суперюрист тощо.

анти- (спрямований проти чого-небудь): антиукраїнський, антидемпінговий, антимонопольний, антинародний, антигуманний, антиющенківський, антиглобалістський, антикорупційний. антиамери-канський, антизахіднийта ін.

віце- (означ, «заступник» або нижчий чин): віце-президент, віце-прем'єр, віце-спікер, віце-королева. віце-міс тощо [6, 13].

Потужну групу сучасних неологізмів складають слова, що виникли в результаті осново- та.словоскладання. Вони охоплюють такі лексико-граматичні розряди:

- Іменники, які поділяються на  дві групи.

а) мотивовані сполученням двох іменників: гімнотворчість, законотворення, законотворень, паперотворчість, товаропотік, ксивоціна, ціноутворення, документообіг, правовласник.

6) мотивовані сполученням іменника  й прикметника: високопосадовець, правосвідомість, кріотехнологй, західноєвропейці.

- Прикметники й дієприкметники: тютюновиробний, енергозбе-рігаючий, бюджетонаповнювальний, озоноруйнівний, високотехнологічний.

Частину слів складають лексичні кальки переважно з російської мови: рекламодавець (рос. рекламодатель), капіталовкладення (рос. Капитало-вложения), квартиронаймач (рос. квартиросьемщик), платоспроможний (рос. платежеспособный), роботодавець (рос. работодатель), товаровиробник (рос. товаропроизводитель), законослухняний (рос. законопослушный) тощо.

Потужним і ефективним способом творення нових слів є абревіація: ВР (Верховна Рада), ЦВК (Центральна виборча комісія), АП (Адміністрація Президента), КС (Конституційний суд), НБУ (Національний банк України), МВС (Міністерство внутрішніх справ), ДПА {Державна податкова адміністрація), ФДМ (Фонд держмайна), МЗС (Міністерство закордонних справ), СБУ (Служба безпеки України), ЗСУ (Збройні сили України), ЄС (Європейський Союз), РЄ (Рада Європи), ЄБРР (Європейський банк реконструкції і розвитку), ОБСЄ (Організація з безпеки та співробітництва в Європі), СБ (Світовий банк), АПК (агропромисловий комплекс), СП (спільне підприємство), AT (акціонерне товариство), PR (public relations) тощо. НДП (Народно-демократична партія), НРУ (Народний рух України), ЛДПУ (Ліберально-демократична партія України), ОДА (Обласна державна адміністрація), НАН (Національна Академія наук), КУН (Конгрес українських націоналістів), ПЕК (паливно-енергетичний комплекс). АГ (акціонерне товариство), МОК (Міжнародний олімпійський комітет); COT (Світова організація торгівлі) тощо; ЄЕСУ -- Єдині енергетичні системи України, Мінфін -- Міністерство фінансів, Держкомстат -- Державний комітет статистики, Центрвиборчком -- Центральна виборча комісія, Кабмін -- Кабінет міністрів, нардеп --- народний депутат, Держ-комлісгосп -- Державний комітет лісового господарства, Мінюст -- Міністерство юстиції тощо, Держбюджет (Державний бюджет), Нацбанк (Національний банк), Держскарбниця (Державна скарбниця), держсекретар (державний секретар). Генпрокуратура (Генеральна прокуратура), Генпрокурор (Генеральний прокурор), політреклама (політична реклама), політеліта (політична еліта), адмінресурс (адміністративний ресурс), кіберпростір (кібернетичний простір), фармринок (фармацевтичний ринок), міськадміністрація тощо.

Сучасна дослідниця Г.М. Віняр відзначає значне поширення в мові часткових скорочень, джерелом яких є ЗМІ та усно-розмовне мовлення. За словами вченої, формується клас аброморфем на зразок адмін-, дам-, держ-, спец-, що використовуються у цілій низці скорочень.

Доволі поширеним у мас-медіа стало використання слова пілотний у значенні «експериментальний», засвідчене новим тлумачним словником української мови: пілот, пілотний проект, пілотна програма, пілотний випуск тощо.

Активно вживається в сучасних мас-медіа слово пірат, однак позначає воно не «морського грабіжника, розбійника» або «того, хто грабує, винищує і т. ін.; поводить себе, як розбійник», а використовується в новому значенні, незафіксованому найновішим «Великим тлумачним словником сучасної української мови» (К., 2001) - «той, хто випускає й розповсюджує неліцен-зовану аудіо- та відеопродукцію». Відповідно піратський означає «неліцензований» (піратський компанії диск, піратська відеопродукція, піратська аудіонами та тощо).

Таким чином, одним із основних шляхів оновлення словникового фонду мови сучасних медіа-текстів є деривація. З-поміж найпродуктивніших способів творення неологічної лексики слід назвати суфіксацію, префіксацію, осново- та словоскладання, абревіацію тa лексико-семантичний спосіб. Крім того, у мові сучасних ЗМІ спостерігаємо процес розширення значення слова, тобто набуття вже існуючою у мові лексемою нового значення при збереженні її первинної семантики, що є результатом семантичного способу словотворення.

 

РОЗДІЛ 2. Вживання неологізмів в поезіях Василя Стуса

2.1 Загальна характеристика неологізмів  в творчості Василя Стуса

Українське письменство другої половини XX століття ознаменувалося приходом нових мистців, які зображували дійсність у модерністичній інтерпретації". Шістдесятництво оголосило боротьбу з конформізмом, девальвацією моральних цінностей, - це було протистояння неосталінізмові й виродженню державності.

Василь Стус - представник пізнього шістдесятництва - зафіксував у своєму доробку злам однієї культурної традиції та виникнення іншої. Поета захопила філософія епохи, суть якої полягала в кризі віри, у відсутності гідного ідеалу. В. Стус чи не найретельніше з-поміж інших представників тої доби шукав нові відтінки, слова з емоційно-психологічним забарвленням, знаки-символи. Поетика підсилює зміст, зосереджує увагу на загостреному сприйнятті явищ, процесів, щоденних реалій, сприяє заглибленню у світ ілюзорний, який рухає філософські світовідчуття письменника.

Багато дослідників творчості Василя Стуса відзначило, що творчість цього митця багатогранна і різнопланова, помічено, що поет вживає багато неологізмів.