Темпоральний маркер now в художньому англійському дискурсі

                                                                    Таблиця 3

Частота вживання now в тексті повісті Breakfast at Tiffany’s by T. Capote

№	Значення	Кількість
1	Right now	1
2	Now right, now falling	0
3	Now that	0
4	Now then	0
5	Now… now	0
6	But now, just now	3
7	Till now, up now	0
8	Before now	0
9	By now	1
10	Ere now	0
11	For now	0
12	Well now	0
13	Now for smth	0
14	Now… now	0
15	It’s now or never	0
16	Now what?	0
17	Now and then	1
18	And now	0
19	From now on	3
20	Not now	1
21	Any day now	0
22	Even now then	0
23	The here and now	1
25	Every now and then	0
25	Now	25

 

Найчастіше в повісті Breakfast at Tiffany’s вживаються словосполучення but now, just now (27%) та from now on (27%). Також вживаються словосполучення right now (9%), by now (9%), now and then (9%), not now (9%), i the here and now.

Висновки  до Розділу ІІ

Одним з головних завдань перекладача є створення адекватного перекладу. За теорією існує чотири параметри адекватності перекладу [4]:

1.         параметр адекватності передачі  семантичної інформації;

2. параметр адекватності передачі емоційно-оціночної інформації;

3. параметр адекватності передачі експресивної інформації;

4. параметр адекватності передачі естетичної інформації

З проведеного дослідження  ми можемо зробити висновок, що якщо семантична основа образу оригіналу передана точно, то результатом є адекватний мовний образ на мові перекладу і його адекватний смисловий зміст, який здійснює номінативну функцію образа. Розглядаючи проблему передачі за допомогою перекладу експресивної інформації, требі зауважити, що якась доля переносного вживання слів у англійській та російській мовах співпадає за силою експресії. Сила експресії не залежить від типу лексичної трансформації, яка була вжита для збереження семантичної основи образного засобу.

Переклад твору “Сніданок  у Тіффані” є адекватним за усіма  чотирма параметрами. Використовуючи трансформації, В. Голишев у перекладі передає вжиті Т. Капоте лексико-синтаксичні та синтаксичні стилістичні засоби, і таким чином зберігає емоційно-оціночну та естетичну інформацію. Семантична інформація повісті також збережена.

Слово використовується в перекладі повісті «Сніданок  у Тіффані» в якості прислівника, іменника та сполучника.

Прислівник now фіксує описувані в  тексті факти і відносить їх безпосередньо до моменту написання тексту, а також створює для читача загальні з автором тимчасові координати.

Слово now, часто перекладається прислівником «зараз», (але цей переклад не зовсім вірний — за правилами потрібно перекладати прислівником «тепер», який теж присутній в перекладі). Це наслідок інтерференції російської мови, в якій прислівник «сейчас» стосується й теперішнього, й майбутнього часів. Насправді в українській мові прислівник «зараз» має значення, так би мовити, «негайності» (дії), що стосується логічно або минулого, або майбутнього. Синонімами слова «зараз» є фразеологізм «як стій», прислівники «одразу», «негайно», «умлівіч» (неологізм, який впровадив у літературний вжиток Д. Павличко).

Слово now перекладається в повісті «Сніданок у Тіффані», як прислівник (70%), як іменник (11%) і як сполучник (5%). У деяких випадках (14%) слово now не перекладається взагалі.

 

Висновки

Вивчивши теоретичні дослідження значення слів та варіантів їхнього перекладу та провевши практичне дослідження, яке стосувалося значення та варіантів перекладу слова в повісті «Сніданок у Тіффані» Т.Капоте, можна зробити наступні висновки:

 Розуміння літературно-художнього твору представляє собою складну та багатоаспектну проблему. Не завжди зі змісту окремих частин тексту або навіть всього тексту оригіналу може бути зрозуміла ідейна спрямованість твору та ідейна позиція автора. У таких випадках ідейну спрямованість твору потрібно визначити за допомогою екстралінгвістичного контексту.

Мовну ситуацію складають  такі елементи:

1) відображення особи  автора (або мовця);

2) відображення джерела,  в якому опубліковано матеріал;

3) відображення адресата  або аудиторії, до якої звернене  висловлювання;

4) призначення тексту, що перекладається (очікуваний ефект,  який він має справити на  читача або слухача).

Контекст відіграє важливу  роль для правильного розкриття  значення слова в контексті. Контекстуальні значення виникають у процесі  використання слів у мовленні, в залежності від оточення, та реалізуються під дією вузького, широкого та екстралінгвістичного контексту. Контекстуальні значення є реалізацією потенційно закладених в слово значень. Це можна встановити зі змістової структури слова. Але не завжди двомовний словник повністю відображає змістову структуру іншомовного слова. Замість дійсної багатозначності перекладацький словник нерідко реєструє невірну багатозначність англійського слова, яке вирізняється широкою семантикою. Нерідко розкриття контекстуального значення слова залежить від широкого контексту, від контексту сусіднього речення або навіть від змісту цілого абзацу. Під час перекладу зазвичай виділяють два етапи:

1) встановлення значення  слова в контексті; 

2) передача цього значення  засобами мови перекладу, тобто власне переклад.

На всіх стадіях перекладу  слова в тексті вирішальне значення має аналіз контексту. Прийнято розрізняти вузький контекст (словосполучення  або речення) та широкий контекст (абзац, розділ, а іноді і весь твір в цілому). В більшості випадків значення слова досить точно розкривається вже у вузькому контексті. Особливого значення набуває контекст у тих випадках, коли слово в тексті використано в новому значенні, не зафіксованому в словнику, або коли автор вкладає в нього якийсь особливий додатковий зміст, що розкривається лише в даному контексті. Може бути і так, що широкого контексту недостатньо, і значення слова розкривається з широкого контексту реальної дійсності, ситуації даного моменту. Прагнення до максимальної змістової та структурної близькості перекладу до оригіналу призводить до того, що еквівалентами стають не лише тексти, що поєднуються в процесі перекладу, але й окремі висловлювання в цих текстах. Використання певної одиниці мови перекладу для перекладу даної одиниці мови оригіналу не є випадковим. Відносини еквівалентності встановлюються при перекладі не між ізольованими мовними одиницями, а між одиницями мови перекладу та мови оригіналу, що порівнюються в процесі перекладу. Перекладацькі відповідності можуть описуватися різними способами. Найзагальніший характер носить класифікація за ступенем регулярності використання даного відповідника при перекладі певної одиниці оригінала. За цією ознакою розрізняють постійні, варіантні та оказіональні відповідники (контекстуальні заміни). Поняття відповідника тісно пов′язане з поняттям лінгвістичного та ситуативного контексту, який визначає вибір того чи іншого відповідника при перекладі чи відмову від використання відомих відповідників та необхідність пошуку інших способів перекладу. Поряд з мовними одиницями мови оригіналу існують такі граматичні та лексичні одиниці, для яких в мові перекладу немає прямих відповідників.

 

Бібліографія

1. Азнаурова Э. С. Прагматика текстов различных функциональных стилей.// Художественный текст и его перевод. М.: Наука, 1987.-200с.
2. Арутюнова Н. Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. Лит. и яз. 1981. Т. 40. №4.- С. 34-37, 356-357.
3. Барт Р. Нулевая степень письма//Семиотика: Сб./Под ред. Ю. С. Степанова. М.: Радуга, 1983. – С.306-349.
4. Бахтин М. М. К эстетике слова. М.: Наука, 1974.- с.539.
5. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: искусство, 1986.- 445 с.
6. Белл Т. Роджер. Социолингвистика//Цели, методы и проблемы./Под ред. А. Д. Швейцера. М.:Международные отн., 1980 .- 318 с.
7. Бенвенист Э. Общая лингвистика./Пер. с фр. М.: Прогресс,1975.- 447 с.
8. Большая Советская Энциклопедия: В 30 Т./Гл. ред. А. И. Прохоров 3-е изд. – Т. 12. М.: Сов. Энцикл., 1973.- 624 с.
9. Волнина И. А. О специфике художественного стиля./Язык и стиль. М.: Наука, 1977.- 296 с.
10. Воробьева О. П. Лингвистич. аспекты адресованности худ. текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация). Дисс. на пол. уч. ст. докт. фил. наук. М, 1997.- 382 с.
11. Воробьева О. П. Реализация фактора адресата в аспекте лингвокультурной традиции. М.: Филолог. Науки.- 1992.- №1.
12. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата: К.: Вища шк., 1993.- 200 с.
13. Греймас А. Язык. Литература. Философия.(логико-методологический и семиотический анализ): Сб. ст. отв. ред. и сост. Р. И. Павиленис. Вильнюс, 1986.- С.205-216.
14. Дайк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. Перевод/Пер. с англ.: Сб. работ/сост. В. В. Петров под ред. В. И. Герасимова; Вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова. М.: Прогресс, 1989.- 312 с.
15. Ишмуратов А. Т. Логико-когнитивный анализ онтологии дискурса/Рациональность и семиотика дискурса.Сб. трудов//АНУ Институт Философии. К.: Наук. Думка, 1994.- 252с.
16. Ищенко Ю. А, Мышление как толерантный дискурс/Рациональность и семиотика дискурса. Сб. трудов/АНУ. Институт философиии. К.: Наук. думка, 1994.- 252 с.
17. Каменская О. В. Текст и коммуникация. М.: Высш. Шк.., 1990.- 151с.
18. Канцельсон С. Д. Перевод речемыслительных процессов. ВЯ, 1984.- №4.- С. 5.
19. Караулов Ю. И. Красильникова Е. В. Языковая личность и задачи ее изучения: Предисл.//Язык и личность:Сб. ст. /Отв. Ред. Д. И. Шмелев. М.: Наука, 1981.- С. 3-10.
20. Колегаева И. Текст как единица художественной коммуникации. Одесса: редакционно-издательский отдел обласного управления по печати. 1991.- 122 с.
21. Комисаров В. Н., Коралова А. Л. Практикум по переводу с английского языка на русский/Учеб. пособие для ин.-тов и фак-тов ин. яз. М.: Высш. шк., 1990.-127с.
22. Кондаков И. В. К поэтике адресата (в контексте идей академика Г. В. Степанова ) //Res philological Сб. ст. Под ред. Д. С лихачева. М.: Наука, 1990.- С. 18-29.
23. Корунець І. В. Порівняльнальна типологія англійської та української мов./Підр. Посіб. Для ін-тів та фак-тів ін. мов. К.: Либідь, 2005.-239 с.
24. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: наука, 1986.- 158 с.
25. Лабов У. Исследование языка в его социальном контексте./Новое в лингвистике, вып. 7 М.: Прогресс, 1975.- С. 152-216.
26. Лабовкина А. А. Коммуникативно-прагматический аспект специального научного текста / на материалах нем. Научных текстов по экологической географии / Дисс. на пол. зв. к. ф. Н.- К, 1991.- С. 139-144.
27. Левидов А. М. Литературара и действительность.- Л.: Сов. Писатель, 1987.- №7.
28. Лихачев Д. С. Принцип историзма в изучении единства содержания и формы литературного произведения //Рус. Л-ра, 1965.- №1.
29. Лотман Ю. М. Текст и структура аудитории //Труды по знаковым системам / Уч. зап. Тарт. ун-та.- Вып. 422.- Тарту: Изд-во Тарт. Ун-та, 2007.- С. 105-118.
30. Матвеева Г. Г. Проблемы прагматики текста (на материале рус.и англ. языка): Автореф. Дис д-ра филол. Наук.-Л., 1984.-38 с.
31. Матвеева Т. В. Функциональные стили в аспекте текстовых категорий.-Свердловск: Изд- во Урал. ГУ, 1990. - 624 с.
32. Матвеева Т. В. Функциональные стили в аспекте текстовых категорий.- Свердловск: Изд-во Урал. ГУ, 2000. - 172 с.
33. Мороховская Э. Я. Взаимодействие грамматических категорий в тексте.//Текст и его категориальные признаки: Сб. науч. Тр./КГПИИЯ. К., 2006. - С. 101-108.
34. Мороховский А. И. К проблеме текста и его категорий.//Текст и его категориальные признаки: Сб. науч. Тр./КГПИИЯ.К.,2003. - С. 3-8
35. Москальская Г. Я. Грамматика текста. М.: Высш. Шк., 2001.- 184 с
36. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации. М.: Из-во «Центр», 1998.- 352 с.
37. Славгородская Л. В. О функции адресата в научной прозе.//Лингвостилистические особенности научного текста. М.: Наука, 2001.- С.93-102.
38. Степанов Г. В. Язык. Литература. Поэтика. М.: Наука, 1988.- С. 120. 39.Троянская Е. С. К вопросу о лингвистических признаках функциональных стилей / Стиль научной речи. М.: Наука, 1998.-280 с.

40.Ушакова Т. А. Павлова Н. Д. Заясова И. А. Роль человека в общении. М.: Наука, 1999.- 192 с.

41.Уэно Х., Каямо Т.,. Окомото Т. Представление и использование знаний в переводоведении / Под ред. Х. Уэно, М. Исидзухо. М.: Мир, 2005.- 205 с.

42.Фивегер Д. Лингвистика текста в исследованиях ученых ГДР // Синтаксис текста: Сб. ст. /Отв. ред. Г. А. Золотова. М.: Наука, 1991.- С. 314-323.

43.Dijk T. A., van. Pragmatics and Poetics.// Pragmatics of Language and Literature./Ed. By T. A. van Dijk.- Fnsterdam, Oxford, 1996.- Р. 24-53.

44.Fowler R. The New Stylistics.//Essays in Modern Stylistics./Ed. by DC. Freeman.- Lnd.: Methuen, 1981.- Р. 24-41.

45.Hyland K Journal of Pragmatics. London. 1998. №5. - Р. 448-452.

46.Ilko V. Korunets. Contrastive Typology of the English and Ukrainian Languages. К.: Либідь, 1995. - 239 с.

47.Капоте Трумен. Сніданок у Тіффані. Лугова арфа. / Пер. В.Голишева. К.: Дніпро, 1977. – 290с.

48.Capote Truman. Breakfast at Tiffany’s. Moscow: Progress Publishers, 1974. – 223р.

49. English-Ukrainian Dictionary. Англо-украiнський словник. Склали М. Л. Подвезенько, М. I. Балла. Киiв: 2004. - 664 с.

50. Longman Active Study English Dictionary. Collins. London and Glasgow. 2000. – 720р.

  51.  Oxford Advanced Learner’s Encyclopedic Dictionary.Oxford University Press. 2003. – 948р.

 

Додаток

Glossary of Terms

A

active

asserting that the person or thing represented by the grammatical subject performs the action represented by the verb. In the last sentence, the subject "person or thing" performs the action "perform", so the sentence is in the active voice. In the last sentence, the subject "subject" performs the action "perform", so the sentence is also in the active voice.

adjective

a word that serves as a modifier of a noun to denote a quality of the thing named, to indicate its quantity or extent, or to specify a thing as distinct from something else. It answers the questions "which?", "how many?", and "what kind of?", though probably not all three at once.

adverb

a word serving as a modifier of a verb, an adjective, another adverb, a preposition, a phrase, a clause, or a sentence, and expressing some relation of manner or quality, place, time, degree, number, cause, opposition, affirmation, or denial. It answers the questions "where?", "when?", or "how?", even if you didn't ask.

apposition

a grammatical construction in which two typically adjacent nouns referring to the same person or thing stand in the same syntactical relation to the rest of a sentence. For example, in "the rally of the opposition Labor Party", "Labor Party" is in apposition with "opposition".

article

one of a small set of words or affixes (as a, an, and the) used with nouns to limit or give definiteness to the application. English has an indefinite article (a, an) and a definite article (the). Welsh has only a definite article. I'm sure whole articles have been written about articles.

assimilation

the process of conforming one sound to another to aid in pronunciation. For example, in the phrase "in Colorado", the "n" in "in" becomes palatalized because of the following "C". It may take you a while to assimilate this concept.

C

case

an inflectional form of a noun, pronoun, or adjective indicating its grammatical relation to other words. Neither English nor Welsh has cases for nouns or adjectives. English has cases for pronouns: I/me/my, he/him/his, she/her/her, you/you/your and they/them/their are the subjective, objective, and possessive cases, respectively.