Позначения цвета в английской языке на материале фразеологичных единиц

Також виділяє О.В. Кунін  декілька груп фразеологічних одиниць  на основі їх походження, однак ця класифікація у даного автора не є домінуючою [4, c.52]:

1) власне англійські фразеологічні  одиниці; 

2) міжмовні запозичення,  тобто фразеологічні одиниці,  які запозичені з іноземних  мов шляхом того чи іншого  виду перекладу; 

3) внутрішньомовні запозичення,  тобто фразеологічні одиниці,  які запозичені з американського  варіанту англійської мови;

4) фразеологічні одиниці,  що запозичені в іншомовній  формі. 

Ґрунтовна класифікація у  В.В. Виноградова щодо фразеологічних одиниць, у якій розрізняються три  типи фразеологізмів: фразеологічні  єдності, сполучення і зрощення [2, c.45].

Згідно його класифікації під фразеологічною єдністю розуміється  сполучення, у якому зберігається ознака семантичної роздільності складових  частин, а, звідси, і часткова умотивованість загального значення.

Під фразеологічним сполученням розуміється зворот, який утворений внаслідок поєднання фразеологічно зв’язаних значень слів.

Фразеологічне зрощення - це найскладніше стійке сполучення; його нероздільне значення не залежить від значення окремих компонентів[2].

Ряд дослідників – О.В. Кунін, Н.М. Амосова виділяють ще четвертий тип фразеологічних одиниць  – фразеологічні вирази. Фразеологічні  вирази – це стійкі сполучення, які складаються із слів з цілком вільними значеннями. Фразеологічні вирази межують з прислів’ями [4, c.16].

Також, крім вище згаданих класифікацій О.В. Куніна подає структурно-семантична класифікація фразеологічних одиниць, що поділяє фразеологізми на класи, підкласи і розряди. Він виділяє  класи на ґрунті функції фразеологічних одиниць у процесі спілкування, де класи визначаються за структурно-семантичними особливостями [4, c.47]:

1) номінативні фразеологічні  одиниці; 

2) номінативно-комунікативні  одиниці; 

3) фразеологічні одиниці  ні номінативного, ні комунікативного  характеру; 

4) комунікативні фразеологічні  одиниці. 

Надто складними і поширеними постають комунікативні фразеологічні  одиниці, до яких відносяться ідіоми, прислів’я, приказки, приповідки. Комунікативні  фразеологічні одиниці за своєю  граматичною структурою є реченнями. Ці одиниці переважно складають  закінчену граматичну структуру.

Перша спроба класифікації фразеологічних значень належить  
О.В. Куніну. Його класифікація ґрунтується на виділені класів, підкласів та розрядів значень в залежності від структури одиниці. Кунін розрізняє чотири типи значень.

Перший тип – це цілісне  значення яке властиве фразеологізмам з постійними повністю переосмисленими  компонентами. Цілісне значення властиве ідіоматичним сполученням.

Другий тип – роздільно-цілісне  значення – притаманний фразеологізмам, що не мають стійкої структури, а  їх переміні компоненти можуть вживатися  у прямому значені.

Третій тип – частково-переосмислене  значення сполучення. Фразеологізми  з цим значенням мають однорідні  компоненти з прямим значенням.

Четвертий тип стосується роздільного, частково переосмисленого  значення, яке властиве фразеологізмам, чий перший компонент вживається у прямому значені, а інші –  у переосмисленому значені.

Дещо іншу класифікацію значень  фразеологізмів пропонує  
В.Л. Архангельський. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значенню фразеологічних одиниць і охоплюють усю сукупність фразеологічного складу. Фразеологічні значення розрізняються наступним чином [3, c.25].

1. За ступенем єдності вони можуть бути: а) синтетичні, які, у свою чергу, поділяються на глобально-неумотивовані; б) аналітичні, тобто значення, що властиві фразеологічним сполученням.
2. За способом відображення дійсності значення можуть бути прямими і переносними. Пряме (буквальне) значення властиве лише окремим компонентам фразеологічної одиниці, тоді як перенесене (образне) значення спостерігається як в окремих компонентах, так і в цілих одиницях.
3. Стосовно ступеня фразеологічної абстракції значення можуть бути конкретними і абстрактними. В.Л. Архангельський вважає, що конкретне фразеологічне значення притаманне побутовим сполученням, а абстрактне - науково-технічним термінам.
4. Значення фразеологізму може бути інтенсивне або не інтенсивне. Ступінь інтенсивності властивий значній більшості образних стійких сполучень.
5. За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні і багатозначні. Однозначних фразеологізмів у мові значно більше. Ніж багатозначних.
6. Фразеологізми можуть мати також функціональні ознаки в залежності від характеру лексико-семантичного оточення. Значення стійкого сполучення бувають комунікативні, модальні, предикативні, вигукові, експресивно-стилістичні тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛОРОНІМІЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

2.1. Семантичні  можливості колоронімів

Фразеологічні одиниці утворюються  в мовленні і відображають ті явища  і предмети, що безпосередньо оточують людей; люди в свою чергу, надають  їм тих чи інших характеристик, в  тому числі ознак за кольором. Отже, цілком закономірно, що у деяких фразеологізмах, які увиразнюють, емоційно забарвлюють  образність в мовленні, саме колір  є складовою частиною. Колір допомагає  створити яскраві зорові образи з  сухих абстракцій, що робить мовлення барвистим, соковитим та емоційно насиченим.

Оскільки фразеологічна  одиниця є мовною універсалією, то можна припустити, що в будь-якій мові існують фраземи, до складу яких входять назви кольорів, адже фразеологізми  відображають реалії життя. Безсумнівно, для кожної мови буде різним психологічне тлумачення кольорів, яке дасться  взнаки при перекладі фразеологізмів. Розбіжності у сприйманні певним народом довкілля вплинуть на кількість  фразем з одним і тим самим  кольором у різних мовах[19].

Як показало дослідження, в англійській мові найбільшу  кількість фразеологізмів з колоронімом black (24,71%). На другому місці фраземи  з компонентом blue (16,86%). Далі у порядку  зменшення йдуть такі назви кольорів як white (15,01%), red (14,31%), green (9,47%), yellow (6,47%), rosy, pink (3,24%), gray (2,78%), brown (2,54%), purple (0,69%), orange (0,23%). Серед них зустрічаються і  такі, до складу яких входять два  або більше колороніми [17].

Кольоропозначення виявляють  різну міру фразеологізації української мови. Прикметник чорний входить до складу 214 ФО, що становить 22 % від загальної кількості зафіксованих ФЗ із колоративним компонентом; прикметник білий – 186 ФО (19 %); прикметник червоний – 149 ФО (15,5 %); прикметник зелений – 103 ФО (10,5 %); прикметник оранжевий – 85 ФО (8,5%); прикметник сірий – 69 ФО (7 %); прикметник голубий – 63 ФО (6,5%); прикметник жовтий – 30 ФО (3,1 %); прикметник синій – 28 ФО (2,9 %); прикметник рожевий – 22 ФО (2,5 %); прикметник коричневий – 14 ФО (1,5%); інші колоративи – 1 %. Чим частіше вживається прикметник у мові, тим більше сталих сполучень із ним утворюється [20].

Отже, у фразеологізмах найчастіше використовуються назви чорного  та білого кольорів. Другим за частотою вживання є колоронім blue. Також деякі психологічні тлумачення даних кольорів спільні. Як чорний, так і синій можуть означати ніч, похмурість. Англійські фразеологізми з компонентами black та blue в більшості своїй несуть негативне забарвлення, хоча з колоронімом blue таких фразеологізмів менше, ніж з black. Наприклад: all with black and blue - ввесь в синцях.

Далі за частотністю вживання слідують назви кольорів red та green. Синій, червоний та зелений з точки зору фізики є основними кольорами, що і знаходить своє відображення в мові. Кількість фразеологізмів з колоронімом yellow цілком закономірно слідує за green. Як зазначає Ж. Аґюстон, «серед усіх кольорових тонів є тільки чотири, які не сприймаються як суміші: одиничний червоний, одиничний жовтий, одиничний зелений та одиничний синій». Решта ж кольорів є сумішшю основних. Фразеологізми з такими колоронімами нечисленні [21].

 

2.2. Функції колоронімів в англійській та українській мовах

Ґрунтовно колір як фізичне явище  описав І.Ньютон. Саме він виділив  основні кольори, виміряв довжину  різних світлових хвиль, які і  викликають кольорові відчуття. Однак  говорити про колір як щось визначене  не можна, це зумовлено неоднаковим  сприйманням даного явища різними  людьми. Великим кроком в області кольорознавства стало вчення Й.В.Ґете про колір. Ось як він пояснює природу кольору: «кольори діяння світла, діяння і страждання. В цьому розумінні ми можемо чекати від них розкриття природи світла. Кольори і світло стоять, правда, в самому точному взаємовідношенні один з одним. Колір є закономірною природою по відношенню до відчуття зору». Німецький філософ піддає критиці певні положення ньютонівської теорії; і хоча критика законів, відкритих Ньютоном, базувалась у Ґете не на фізичній основі і в цьому розумінні була позбавлена наукової доведеності [23].

Нас цікавить сприйняття кольору різними  народами та психологічне його трактування. Адже ми розглядаємо вплив тих  чи інших характеристик кольору  на утворення мовних одиниць. Багатство  барв навколишнього світу своєрідно  відображається в мові.

Будучи компонентом фразеологізму, колоронім може виконувати наступні функції: номінативну, смислоутворювальну, смислорозрізрювальну, атрибутивну [23].

Колоратив чорний поширений у досліджуваних мовах проте має дещо різні відтінки значення, виступаючи у символічній функції. Насамперед використання лексеми «чорний» є частотним у компаративних зворотах типу укр.: чорний як..., англ.: black as a.... Ядром компаративної конструкції тут виступає колірна лексема, а варіативним компонентом – субстантив відповідної семантики. Субстантив указує на предмет, за яким у свідомості носіїв мови закріплено чорний колір як характерну рису, визначальну ознаку. Компаратив, що містить вказівку на інший предмет чорного кольору – вугілля (або сажа), – наявний у аналізованих мовах: англ.: black as a coal; black as soot; укр.: чорний як сажа [27]. Порівняння з вугіллям та сажею зумовлено об’єктивними причинами: це основне місце існування чорного кольору в природі, бо саме камінне вугілля має чистий чорний колір та є його еталонним виявом, що і зафіксовано в словниках. Таке значення, що виявляє себе як в словниковій статті, що містить тлумачення відповідної колірної лексеми, так і у фразеологізмах компаративного типу, ми будемо називати інваріантним – воно релевантне для всіх досліджуваних мов.

Крім порівняння з вугіллям та сажею, у фразеологічних одиницях наявні компаративи подібної структури, де ядром виступають інші лексеми, що вказують на денотат, визначальною ознакою  якого є чорний колір. Не всі вони мають паралелі в українській  та англійській мовах. Найпоширенішими  є фразеологізми, де семантичним  ядром виступає найменування птахів – галки та ворони. У словнику наявні дві лексеми – ворон та ворона, – які вказують на птахів з пір’ям чорного кольору. Джерелом для утворення фразеологічної одиниці могла стати будь-яка лексема, хоча у першої – ворон – для цього більше підстав, тому що вона вказує на високий ступінь вияву колірної ознаки – інтенсивний чорний колір. Незважаючи на це, у фразеологічних одиницях є частотним компаратив, ядром якого слугують лексеми «ворон», «ворона» або крило ворона [18].

У деяких випадках ця денотативна  частина збігається у аналізованих мовах, що представлено у ФО: англ.: black as a crow, black as a raven (в англійській мові лексеми crow та raven відповідають розглянутим вище ворона та ворон відповідно) збігаються з українським чорний як ворона. Нами зафіксовано і фразеологізми, в яких ядром порівняння виступає лексема або синтаксема, що вказує на колір крила ворона. Так, в англійській мові маємо black as a raven’s wing та black as a crow’s wing, в українській – чорний, як вороняче крило [24]. Інваріантність компаратива «чорний як ворон» безсумнівна. Більше того, зазначимо, що закріплене у свідомості мовців порівняння чорного кольору з вороном відбилося у пізніше утвореного ад’єктиві вороний, який в українській мові є синтагматично зв’язаним, тому що використовується лише на позначення чорного кольору коня і є назвою відповідної масті [18].

В українській фразеології  наявні і порівняння з іншим птахом чорного кольору – з галкою: укр.: чорний як галка, чорний як сім галок [29]. Порівняння з галкою в українській мові є навіть поширенішими за порівняння з воронами, цей птах дуже часто використовується у фольклорі. Якщо в східнослов’янських мовах панують порівняння з вороною та галкою, в іспанській мові ми зафіксувати й інші варіанти.

Отже, до інваріантних утворень ми відносимо лише компаративи, що утворені шляхом порівняння чорного кольору  з відповідною колірною характеристикою  таких предметів реального світу, як вугілля, сажа, ворон (ворона, галка). Інші фразеологічні одиниці, що мають  структуру «чорний як...» спостерігаємо  лише в кількох або в одній  мові з досліджуваних [18].

В українській, російській та англійській мовах наявний компаратив укр.: чорний як ніч, англ.: black as night. Тут уже не йдеться про наявність чорного кольору в природі, не йдеться і про колір як характерну ознаку певного предмета, як характеристику денотата, а про диференціацію понять «темний» / «світлий», тобто не про колір, а про світло. Саме сприйняття світла, а не кольору вважає А.Вежбицька універсальним для різних культур, що позначено в національних мовах [3].

Специфічним з боку формальної репрезентації у фразеологізмах є порівняння чорного кольору  з напівдрагоцінним камінням – агатом, чорним бурштином. В українській  мові не зафіксовано компаратив чорний як агат, але є сталі словосполучення агатові очі; очі, як агати. В англійській мові зафіксовано фразеологізм black as jet, який буквально перекладаємо «чорний, як чорний бурштин; чорний, як гагат» [24], цей вираз використовується на позначення блискучого чорного кольору. І хоча в українській мові відсутній подібний компаратив, все ж таки інваріантний компонент значення присутній.