Використання інноваційних технологій на уроках історії
Курсовая работа, 06 Мая 2014, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Актуальність дослідження.Існує велика кількість інноваційних технологій навчання – проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв’язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології.
Содержание
І. Вступ3
ІІ. Основна частина5
1. Науково-теоретичний аналіз проблеми розвитку
інноваційних технологій навчання у викладанні історії. 5
1.1 Теоретичні засади дослідження інноваційних
освітніх технологій навчання. 5
1.2 Сполучення інноваційних і традиційних технологій
у навчанні історії. 8
1.3Ідеї гуманізму в науці і освіті: Історія та сучасні технології. 10
1.4Типи інноваційних підходів до навчання історії. 20
2. Впровадження інноваційних технологій навчання в
педагогічну практику. 24
2.1Лекційна система навчання. 24
2.2Семінарські заняття.25
2.3 Лабораторна система навчання історії. 26
2.4 Проблемно-пошуковий метод навчання. 27
2.5 Різні види ігор на уроках історії. 27
2.6 Інтерактивні методи навчання на уроках історії. 28
ІІІ. Висновок.30
Список літератури.31
Прикрепленные файлы: 1 файл
курсова робота на курси по історії.docx
— 97.33 Кб (Скачать документ)Документ 1. «Портрет молодої ЖІНКИ»
Тут дійсно оспівана сяюча жіноча краса та грація. Образ Молодої жінки виражає і високий жіночий ідеал, і чисту радість. Який ніжний рожевий тон оголеного плеча, якою дійсністю є її рука в поєднанні з білизною сорочки й оксамитом одягу. У цьому образі немає нічого порочного, як немає нічого порочного в повноті щастя.
Документ 2. «Магдалина, що кається»
Горе грішниці, що кається, потопає в красі живопису та знаменує торжество життєстверджуючого начала. Гарне обличчя Магдалини, прекрасна волога сліз на її очах, із такою вірою піднятих до неба. Перед нами венеціанка з ніжною оксамитовою шкірою та шовковим волоссям, й осінній пейзаж, який складає з нею та її горем одне ціле.
Документ 3. «Портрет юнака з рукавичкою»
Ми не знаємо, хто цей юнак. Але яка в нього спокійна й гордовита постава! Він молодий, упевнений у своїй силі і своєму праві на щастя. Але куди ж спрямований цей погляд?
Завдання до документів.
- Назвіть основну тематику творів Тиціана.
- Що спільного у творчості цього художника з іншими митцями епохи Відродження?
- Розгляньте картину Тиціана «Портрет юнака з рукавичкою». Що, на вашу думку, виражає погляд зображеного юнака?
ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ «Тиціан»
Підсумкова бесіда.
- Як у творах митців італійського Відродження відбилися ідеали цієї епохи?
- Хто з митців писав твори на релігійну тематику? Чим ці картини відрізняються від середньовічних ікон?
У. Узагальнення та систематизація знань
1. З поданого переліку картин виберіть ті, що належать даним авторам.
Леонардо да Вінчі |
Рафаєль Санті |
Мікеланджело Буонарроті |
Тиціан |
- Афінська школа
- Мойсей
- Таємна вечеря
- Сікстинська Мадонна
- Сікстинська капела в Римі
- Портрет молодої жінки
- Давид
- Мона Ліз
- Магдалина, що кається
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати матеріал § 12 підручника.
- Порівняти італійське та Північне Відродження.
- Підготувати повідомлення про письменників епохи Відродження: Ф. Рабле, Т. Мора, М. Сервантеса та В. Шекспіра (чотирьом учням).
ДОДАТОК 2
Історія України
5 клас
Тема: ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945 РР.)- СКЛАДОВА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Мета: познайомити учнів з подіями Великої Вітчизняної війни, політикою загарбників на окупованих українських територіях, діяльністю руху Опору на території України; вдосконалювати навички роботи з картою, таблицею, формувати уміння аналізувати історичні документи; виховувати шанобливе ставлення до героїчного минулого свого народу, до пам'яток, що увічнюють подвиг їхній подвиг; формувати неприйняття будь-якого насильства над особою.
Тип уроку: комбінований, формування умінь та навичок.
Обладнати: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник для 5 кл.; історичний атлас, роздавальний матеріал, електронна тестова робота.
ХІД УРОКУ
Організаційна частина уроку
Актуалізація знань учнів
Перевірка домашнього завдання
Історичний диктант
- Наприкінці 1922 р. Україна увійшла до складу Союзу… (Радянських Соціалістичних Республік)
- У другій половині 20-х років СРСР проголосив курс на..., тобто переважний розвиток промисловості. (індуастріалізацію)
- Наприкінці 20-х років почалося насильницьке створення колективних селянських господарств — .... (колгоспів)
- 1932-1933 рр. увійшли в історії українського народу як жахливі роки .... (голодомору)
Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Учитель. Але попереду на Україну чекали ще більш жорстокі випробування — боротьба проти гітлерівських окупантів в роки Великої Вітчизняної війни.
- Напевно у ваших родинах є, або були дідусі і бабусі, які приймали участь у Другій Світовій Війні.Підніміть руку, хто з ваших родичів загинув на фронті, в концтаборі, був вивезений на роботу до Німеччини, помер з голоду в роки окупації.Майже кожну українську родину спіткало це лихо. Участь у боротьбі проти жорстокого ворога була справою кожного, тому ця війна дістала назву «Велика Вітчизняна». Тож сьогодні ми з вами познайомимося з основними подіями Великої Вітчизняної війни на території України
IV. Вивчення нового матеріалу.
Робота по карті
Користуючись картою в історичному атласі «Україна між двома світовими війнами», назвіть:
1.3 якими радянськими республіками у складі СРСР та якими державами межувала Українська Радянська Соціалістична Республіка?
2. Які з українських земель в кінці 30-х рр. XX ст. перебували за межами УРСР?
Робота з таблицею за допомогою карти
Заповніть пропуски в таблиці, використовуючи інформацію карти.
Назви українських земель |
Держава, у складі якої вони перебували |
Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Коломия |
|
Румунія | |
Ужгород, Хуст |
|
Початок Другої світової війни
Учитель. У серпні 1939 року нацистська Німеччина і більшовицький Радянський Союз уклали угоду, в якій вони зафіксували свої прагнення розподілити між собою території сусідніх держав. А вже 1 вересня 1939 року Німеччина здійснила напад на Польщу, захопившу територію цієї держави, а також Західну Білорусію та Галичини, а у 1940 р. до Буковини вступили радянські війська. Ці події започаткували найбільш криваву війну XX століття — Другу світову.
Окупація України Німеччиною
Та вже 22 червня 1941 року фашистська Німеччина, порушивши існуючу угоду, розпочала війну проти Радянського Союзу. Вона увійшла в історію СРСР як Велика Вітчизняна війна.
Робота з картою
Учитель. За допомогою карти «Україна в Другій Євітовій війні 1939 – 1942 рр.» (червень 1941 — липень 1942 р.) дайте відповідь на питання:
- Які міста України були окуповані німецькими загарбниками:
а) в 1941р.
б) в 1942 р.?
- Коли окупанти захопили наш обласний центр і село?
Окупаційний режим в Україні
Робота з історичними джерелами
Прочитавши наведені уривки з документів, дайте відповіді на питання.
- а група. Опрацьовує документ «А».
- а група. Опрацьовує документ «Б».
- я група. Опрацьовує документ «В».
- «Ніякої вільної України не існує. Ми звільнили Україну не для того, щоб зробити її щасливою, а щоб забезпечити для Німеччини життєвий простір і постачання, якого потребує».
Б. «Передусім я сподіваюсь, що нам в результаті пощастить забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послужить постачальником тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому.»
- «За планом головного управління безпеки [Німеччини] на територію Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому передбачається примусово переселити 65 % населення [України]».
Питання
- Як ставилися окупанти до ідеї створення незалежної України?
- Які плани щодо України мали фашистські загарбники?
- Яка доля чекала на українців в умовах окупації?
Після опрацювання документів учні дають відповідь на питання, поставлені до документів, і роблять висновок про політику, що її проводили загарбники на окупованих українських землях.
Рух Опору в українських землях
У ч и т е л ь. На окупованій території у відповідь на жорстокість гітлерівців розгорнулася боротьба проти ворога — рух Опору, основу якого становили радянські партизани та повстанський рух, який невдовзі зорганізувався в Українську повстанську армію.
Робота з картою
Використовуючи карту на «Україна в Другій Світовій війні 1943 – 1945 рр.» (1943- 1944)», дайте відповіді на питання:
- Назвіть регіон України, де була поширена діяльність радянського партизанського руху?
- Назвіть регіон, де була поширена діяльність Української повстанської армії.
Учител ь. У 1943 р. в результаті наступу Радянської армії почалося звільнення території України від гітлерівців.
Звільнення України радянськими військами.
Робота з картою
Використовуючи карту «Україна в Другій Світовій війні 1943 – 1945 рр.» (1943- 1944)», дайте відповіді на питання:
- Які області України були звільнені від окупації до вересня 1943 р.?
- Які області України були звільнені від окупації до грудня 1943?
- Коли остаточно було звільнено територію України від фашистських загарбників?
- Коли було звільнено наш обласний центр?
Учитель. Звільнивши Україну Радянська армія продовжила знищення ворога на території інших держав, окупованих Німеччино. Велика Вітчизняна війна завершилася капітуляцією німецьких військ. Відтоді 9 травня відзначається як День Перемоги.
IV. Закріплення знань учнів
Тестування(електонне)
- Друга світова війна розпочалася:
а) 1 вересня 1939 р.;
б) 22 червня 1941 р.;
в) 22 липня 1942 р.
- Другу світову війну розв'язала:
а) Англія;
б) Франція;
в) Німеччина.
3. Велика Вітчизняна війна тривала;
а) 1939-1945 рр.;
б) 1941-1945 рр.;
в) 1939-1941 рр.
4. Доповніть речення:
а) 1 вересня 1939 р. розпочалася .,.;
б) 22 червня 1941 р. розпочалася...;
в) 28 жовтня 1944 р. завершилося...;
г) 9 травня 1945 р. було підписано....
V. Домашнє завдання
Опрацювати 23 параграф підручника. Використовуючи додаткову літературу, спогади членів родини, зробити повідомлення за темою «Моє місто (село) в роки окупації».