Внутріфірмове планування в ринкових умовах господарювання

У процесі фінансового планування розрахунково-аналітичним методом планові показники розраховуються на основі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться як базові, та індексів їх зміни в планових періодах.

Метод оптимізації планових розрахунків полягає у складанні декількох варіантів планових розрахунків. Для отримання найбільш оптимального варіанту проводять оптимізацію планових рішень за різними критеріями вибору, які можуть бути наступними: максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу, мінімум фінансових витрат, максимум абсолютної суми отриманого прибутку і ін

Метод економіко-математичного моделювання дає можливість знайти кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.

Класифікація внутрішньофірмового фінансового планування представлена ​​на рис.1.1.

Фінансове планування

 

За охоплюють період часу

 

За масштабністю поставленої мети

 

За використовуються моделям

 

довгострокове

 

середньострокове

 

короткострокове

 

стратегічне

 

тактичне

 

оперативне

 

Розробка фінансової частини бізнес плану

 

Бюджетіро-вання

 

Складання прогнозних фінансових документів

 

Рис. 1.1. Класифікація внутрішньофірмового планування

Таким чином, внутрі фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів підприємства. Планування має величезне значення в господарській діяльності підприємства, так як саме процес фінансового планування дозволяє суб'єкту господарювання мати у своєму розпорядженні саме стільки фінансових ресурсів (як власних, так і залучених), скільки необхідно для нормального функціонування підприємства.

1.2. Стратегічне (перспективне) внутрішньофірмове планування, його види та цілі.

Весь процес фінансового планування на підприємстві в залежності від спрямованості і характеру розв'язуваних задач можна розділити на дві основні стадії: розробка стратегії діяльності підприємства (стратегічне планування) і визначення тактики реалізації обраної стратегії (поточне і оперативне планування). Кожній з цих підсистем властиві певні форми розроблюваних фінансових планів (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Характеристика підсистем внутрішньофірмового планування

Підсистеми внутрішньофірмового планування	Форми розроблюваних планів	Період планування
Стратегічне (перспективне) планування	Прогноз звіту про фінансові результати Прогноз звіту про рух грошових коштів Прогноз бухгалтерського балансу	3-15 років
Поточне планування	План доходів і витрат План надходження та витрачання грошових коштів Балансовий план	1 рік
Оперативне планування	Платіжний календар Касовий план	Декада, місяць, квартал

Стратегічне планування охоплює тривалий період, має віддалені наслідки, впливає на функціонування всієї системи управління і грунтується на величезних ресурсах. У масштабах суб'єкта господарювання стратегічне планування - це розробка виходячи з результатів фінансового аналізу стану підприємства і прогнозу змін зовнішнього і внутрішнього середовища, стратегії фінансової діяльності на певний період. Воно зазвичай розраховане на тривалий період, але в умовах високої невизначеності, в яких доводиться працювати більшості підприємств, більш прийнятно середньострокове, а іноді і короткострокове стратегічне планування.

Реалізація виробленої фінансової стратегії досягається шляхом розробки тактичних планів, що реалізуються через оперативне планування.

Оперативне фінансове планування використовує затверджені стратегічні позиції в повсякденній діяльності для досягнення проміжних цілей на шляху досягнення стратегічних цілей і завдань. При цьому детально розробляються засоби і способи вирішення завдань, використання ресурсів, впровадження нових технологій. Оперативне планування - процес розробки фінансових планів, що забезпечує найкраще використання всіх ресурсів підприємства (як власних, так і залучених).

Якщо стратегічне фінансове планування визначає найбільш важливі пропорції і темпи розширеного відтворення, розглядає можливі альтернативи розробки фінансової стратегії, яка забезпечує стабільне фінансове становище підприємства в довгостроковому періоді, то оперативне планування здійснюється на короткострокові періоди і відрізняється конкретністю завдань і шляхів їх реалізації. Схема всього процесу планування показана на малюнку 1.3.

 

Обгрунтування потреби у фінансових ресурсах

 

Обгрунтування вибору джерел і умов формуванні-ня фінансових ресурсів

 

Обгрунтування напрямів інвестицій

 

Обгрунтування напрямків фінансової діяльності

 

Прогноз фінансового стану на плановий період

 

Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства

 

Аналіз та оцінка виробництв-венно-господарських-ної діяльності

 

Аналіз та оцінка впливу зовнішніх факторів

 

Розробка плану виробниц-ства і продажів

 

Розробка плану технічно-кого розвитку

 

Балансовий план

 

План доходів і витрат

 

План грошових коштів

 

Платіжний календар

 

Система план. бюджетів

Фінансове оперативне планування

 

Стратегічне фінансове планування

 

Стратегія розвитку підприємства

 

 

Рис. 1.3. Схема процесу внутрішньофірмового планування

Процес внутрішньофірмового планування включає в себе кілька етапів. На першому етапі аналізуються фінансові показники за минулі періоди. Другий етап передбачає складання основних прогнозних документів, оперативних фінансових планів і бюджетів. Завершує процес фінансового планування практичне впровадження, виконання планів та контроль за їх виконанням. Загальна схема цього процесу показана на рис. 1.4.

Процес внутрішньофірмового

фінансового планування

I етап	Аналіз фінансової ситуації
II етап	Розробка загальної фінансової стратегії підприємства
III етап	Складання оперативних фінансових планів
IV етап	Коригування, ув'язка і конкретизація фінансових планів
V етап	Виконання фінансових планів
VI етап	Контроль виконання фінансових планів

Рис.1.4. Основні етапи внутрішньофірмового фінансового планування на підприємстві

Багатоаспектність планування відображає різноманітність проблем, які вирішуються в процесі управління економічним і соціальним розвитком суспільства. Будучи провідним елементом системи управління, планування відіграє роль інструменту реалізації політики держави, його окремих суб'єктів, а також власників підприємств.

У зв'язку зі зростанням динаміки економічних і соціальних процесів, які відбуваються в суспільстві, швидкою зміною кон'юнктури на внутрішньому і зовнішньому ринках, необхідністю забезпечення стабільного розвитку суспільства в довгостроковій перспективі на макро-і мікрорівні, все більше зростає роль перспективного планування. Суб'єктам господарювання в сучасних умовах важливо приділяти все більше уваги розвитку перспективного планування як інструменту централізованого управління. Таке планування, що охоплює період від 3 до 15 років (частіше 3-5 років) передбачає розробку загальних принципів орієнтації підприємства на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегічний напрям і програми розвитку, зміст і послідовність здійснення найважливіших заходів, що забезпечують досягнення поставлених цілей. Стратегічне планування допомагає приймати рішення з комплексних проблем діяльності підприємства.

Оскільки оцінка перспектив в умовах стихійного розвитку економіки вкрай невизначена, перспективне планування не може орієнтувати підприємство на досягнення кількісних показників і тому зазвичай обмежується розробкою лише найважливіших якісних характеристик, конкретізіруемих в програмах або прогнози. Через них здійснюється координація перспективних напрямків розвитку всіх підрозділів підприємства з урахуванням їх потреб і ресурсів.

Стратегічне внутрішньофірмове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії представляє собою особливу галузь фінансового планування, оскільки вона є складовою частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Вона повинна узгоджуватися з цілями та напрямками, визначеними загальною стратегією. Однак фінансова стратегія сама робить значний вплив на формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Це відбувається з-за зміни ситуації на фінансовому ринку, що викликає, як правило, коригування фінансової і загальної стратегії розвитку підприємства. У цілому фінансова стратегія являє собою особливий вид практичної діяльності фінансових менеджерів, що полягає в розробці стратегічних фінансових рішень (у формі прогнозів, проектів, програм і планів).

У системі довгострокового планування цілі втілюються в програми дій, бюджети (річний план), плани прибутків, що розробляються для кожного з головних підрозділів підприємства. Потім програми і бюджети виконуються цими підрозділами і визначаються відхилення фактичних показників від запланованих.

Ріс.1.5.Схема довгострокового планування.

Як видно зі схеми (рис.1.5) перспективи і цілі пов'язані між собою для вироблення стратегії. Поточні програми (бюджети) орієнтують оперативні підрозділи підприємства в їхній повсякденній роботі, спрямованої на забезпечення поточної рентабельності; стратегічні програми й бюджети закладають основи майбутньої рентабельності, що вимагає створення спеціальної системи виконання, побудованої на управлінні проектами.

Стратегічному фінансовому плануванню властиві такі характерні риси:

· Спрямованість у середньострокову і довгостроковій перспективі (на період більше одного року);

· Орієнтація на вирішення ключових, визначальних для фінансової системи підприємства цілей, від досягнення яких залежить вся його діяльність;

· Органічна ув'язка намічених цілей з обсягом і структурою ресурсів, необхідних для їх досягнення;

· Облік впливу на запланований об'єкт численних зовнішніх чинників, розробка заходів для успішного вирішення завдань планованої фінансової системи;

· Адаптивний характер, тобто здатність передбачати зміни зовнішнього і внутрішнього середовища внутрішньофірмового планування об'єкта і пристосовувати до них процес його функціонування.

Процес формування фінансової стратегії підприємства включає в себе такі основні етапи:

· Визначення періоду реалізації стратегії;

· Аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

· Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

· Розробка фінансової політики;

· Розробка системи заходи для забезпечення реалізації фінансової стратегії;

· Оцінка розробленої фінансової стратегії.

Під час розробки фінансової стратегії найважливішим чинником виступає визначення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від тривалості формування загальної стратегії розвитку підприємства.

Особливу увагу в процесі формування фінансової стратегії слід звертати на аналіз факторів зовнішнього середовища шляхом вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства. Крім того, особлива увага приділяється обліку чинників ризику.

Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства - це наступний етап стратегічного планування, в основі якого використовуються відповідні нормативи: середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел; мінімальна частка власного капіталу, рентабельність власного капіталу; співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства і т. д.