Финансовый учет налоговой отчетности

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2015 в 00:32, курсовая работа

Краткое описание

Мета роботи − дослідження фінансового обліку податкової звітності підприємства та визначення шляхів його удосконалення із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій.
Для досягнення мети в дослідженні вирішено ряд завдань:
− досліджено сутність та значення фінансового обліку, визначено його основні завдання та методи;
− проаналізовано нормативно-правові документи, що регламентують фінансовий облік податкової звітності;
− проведено аналіз господарської діяльності та фінансового стану базового підприємства;
− розкрито методологічні основи організації фінансового обліку податкової звітності;
− розглянуто методику формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах;
− охарактеризовано податкову звітність підприємства та порядок її складання;
− досліджено інформаційні системи і технології, що застосовуються для вдосконалення обліку податкової звітності.

Содержание

ВСТУП
Розділ 1 Теоретичні основи фінансового обліку та його значення в фінансово-господарській діяльності підприємства
1.1 Поняття про фінансовий облік та його основні завдання і методи
1.2 Аналіз нормативно-правового забезпечення фінансового обліку
1.3 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства
Розділ 2 Організація і методика фінансового обліку податкової звітності
2.1 Організаційно-методологічні аспекти фінансового обліку податкової звітності
2.2 Формування джерел інформації та методика складання податкової звітності підприємства
Розділ 3 Удосконалення організації та методики обліку податкової звітності в системі електронної обробки даних
3.1 Загальний аналіз ринку програмних продуктів з бухгалтерського обліку та їх переваги і недоліки
3.2 Удосконалення організації фінансового обліку податкової звітності підприємства на базі використання назву програмного продукту M. E. Doc
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Прикрепленные файлы: 1 файл

готово.docx

— 642.66 Кб (Скачать документ)

Податкове зобов’язання (ПЗ) це загальна сума податку одержана (нарахована) платникам податку у звітному періоді.

Податковий кредит (ПК) – це сума, на яку платник податку має право зменшити ПЗ звітного періоду.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною  сумою податкового зобов’язання, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем та реалізацією продукції протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Для обрахунку об'єкта оподаткування, платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат із врахуванням положень Податкового Кодексу [10].

Для проведення операцій щодо обліку нарахування податку на прибуток на ПП «НВЦ-Лідер» використовуються такі синтетичні рахунки:

17 «Відстрочені податкові активи»;

54 «Відстрочені податкові зобов'язання»;

641 «Розрахунки за податками»;

79 «Фінансові результати»;

98 «Податок на прибуток».

Принципово новими є рахунки 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов'язання». Як відомо, за даними бухгалтерського обліку визначають суму прибутку, яка відображається у формі 2 «Звіт про фінансові результати», а за даними податкового обліку − прибуток, що підлягає оподаткуванню. Ці суми не завжди співпадають між собою і тому виникає тимчасова різниця.

Якщо у звітному періоді податок з фактично отриманого прибутку (дебет рахунку 98 «Податок на прибуток») менший від суми податку, вирахуваного за податковою декларацією (кредит рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами»), то різниця нараховується як відстрочені активи (дебет рахунку 17 «Відстрочені податкові активи»). За кредитом рахунку 17 відображається сума зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

Сума відстроченого податкового активу визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток» [12]. Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

Якщо сума податку з прибутку згідно з бухгалтерським обліком більша (дебет рахунку 98) від суми податку, вирахуваного за податковою декларацією (кредит рахунку 64), то різниця відкладається у вигляді зобов'язань на майбутнє (кредит рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання»). За дебетом рахунку 54 відображається сума зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань. Сума відстроченого податкового зобов'язання визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток». Аналітичний облік відстрочених податкових зобов'язань ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

Отже, рахунки 17 та 54 призначені для відображення тимчасової різниці у  сумі податку на прибуток, яка виникає внаслідок нетотожності суми прибутку заданими бухгалтерського обліку та прибутку, який є об'єктом оподаткування.

Відповідно до Плану рахунків підприємства, синтетичний облік податку на прибуток ведеться на рахунку 98 «Податки на прибуток», призначеному для обліку належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За дебетом рахунку 98 відображують суму податку на прибуток, яка нарахована на фактично отриманий обсяг прибутку. За кредитом − включення до фінансових результатів на рахунку 79.

Оскільки в Звіті про фінансові результати податки з прибутку від звичайної діяльності та надзвичайних подій показуються окремими статтями, до цього рахунку передбачені два субрахунки:

  • 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»
  • 982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій»

 На субрахунку 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності» ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, що визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування).

 Сума податку на  прибуток від звичайної діяльності  визначається й відображається  на цьому субрахунку без зменшення  на суму зменшення податку  на прибуток, внаслідок обчислення  податку на прибуток від алгебраїчної  суми прибутку від звичайної  діяльності та збитку від надзвичайних  подій (згорнутий результат).

 На субрахунку 982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій» ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від надзвичайних подій.

У кінці року сальдо рахунку 98 «Податки з прибутку» списується в дебет рахунку 79 «Фінансові результати». Після цього за даними рахунку 79 визначається чистий фінансовий результат звітного періоду, який списується на рахунок 44 «Прибутки та збитки нерозподілені».

Нарахування суми поточного податку на прибуток та сплата до бюджету за звітний період у бухгалтерському обліку відображається записом (табл. 2.2):

Таблиця 2.2 − Бухгалтерські записи з нарахування та сплати податку на прибуток

№ з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

1

Нарахування суми поточного податку на прибуток за звітний період

981 «Витрати на податок  з прибутку від звичайної діяльності»

641 «Розрахунки за податками»

2.

Перерахування до бюджету податку на прибуток

641 «Розрахунки за податками»

311 «Поточні рахунки в  національній валюті»


 

Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою оборотних відомостей. Оборотні відомості укладають, як правило, по закінченню звітного місяця окремо по синтетичних, аналітичних та субрахунках.

Оборотні відомості аналітичних рахунків являють собою зведення оборотів і сальдо по всіх рахунках аналітичного обліку, що поєднані субрахунками та одним синтетичним рахунком і призначені для спостереження за станом окремих видів активів та їх джерел, а також для перевірки точності облікових записів на аналітичних, синтетичних рахунках та субрахунках: підсумкові дані вказаних оборотних відомостей повинні співпадати з відповідними показниками синтетичних та субрахунків.

 

 

 

 

 

2.2 Формування джерел інформації та методика складання податкової звітності підприємства

 

Фінансовий облік так само як і податковий побудований на суцільному і безперервному спостереженні за станом господарюючого суб’єкта та процесів, що відбуваються в господарстві. Для проведення такого спостереження необхідно кожний господарський факт або процес оформити відповідним документом. 

Відповідно до положень облікової політики підприємства ПП «НВЦ-Лідер» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату і місце складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (в т.ч. факсимільний підпис).

Проте тут треба чітко розрізнити первинні документи, на основі яких  розраховується база оподаткування і розмір податку, а також документи, де  розраховується розмір податку до сплати.

До перших відносять документи, які фіксують господарські операції, що призводять до появи податкових зобов’язань.  Такими документами є товарно-транспортна накладна, видаткова накладна (або  рахунок-фактура), виписка банку, чек тощо.

Товарно- транспортна накладна складається при отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їх транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на підприємство. Обов’язковим є заповнення усіх  реквізитів, які містяться у цьому документі: підстава на відпуск товарів, номер  автомашини, номер дорожнього листа, прізвище водія і вантажника, через якого відпускається товар, ким і кому відпущений товар, найменування, кількість, ціна і вартість товару.

Товарно-транспортна накладна підписується матеріально-відповідальною особою, що відпустила товар,  агентом, що прийняв товар до перевезення, а також матеріально-відповідальною особою підприємства одержувача, що прийняла товар (проставляється штамп підприємства−одержувача).

Відвантаження товарів зі складу проводиться матеріально-відповідальною особою за виписаним рахунком-фактурою (або видатковою накладною) із зазначенням найменування, кількості, ціни та загальної вартості товарів, що підлягають відпуску, а також фактично відпущеної кількості  товарів.

Таким чином, рахунок-фактура є нарядом на відпуск товарів і  документом, що підтверджує їх фактичний відпуск по кількості. Рахунок-фактура,  як платіжний документ, служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за товар або за фактично відпущений товар на підставі  документів на відпуск, відвантаження або доставку товарів. Рахунок-фактура  додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату  товару.

Ці два документи використовуються при продажі-купівлі товарів (робіт, послуг) і є документами, що засвідчують виникнення у підприємства податкових зобов’язань  з податку на додану.

Якщо розглянути підприємство з цього боку, то такі документи будуть складатися при надходженні  товарів безпосередньо від постачальника і при реалізації товарів оптовим покупцям. Оскільки підприємство також реалізує товар кінцевому споживачу, то  первинними документами реалізації товарів будуть касові звіти з прикладними  документами про здачу виручки до каси банку (фіскальні звіти ЕККА).

Для контролю за правильністю списання реалізованих товарів, а також контролю за  надходженням грошових коштів на розрахунковий рахунок від покупців у порядку  попередньої або послідуючої оплати товарів та реалізації товарів у роздрібній  торгівлі порівнюють дані первинних документів про відпуск з даними виписок банку з розрахункового рахунку підприємства.

Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. В оптовій торгівлі податкова накладна подається покупцю обов’язково. При продажу  кінцевому споживачу моментом реалізації товару, виникнення податкового зобов’язання по податку на додану вартість є момент отримання грошових коштів від покупця та відпуск товару з врученням товарного  чи касового чеку.

Необхідно зважати на те, що податкову накладну має право складати тільки особа,  яка зареєстрована як платник податку на додану вартість і має індивідуальний  податковий номер платника ПДВ. Тому при закупівлі товарів, отриманні послуг від фізичних осіб, які не є підприємцями і не зареєстровані як платники податку, податкова накладна не може бути виписана. Відповідно до цього і підприємство – покупець і, яке здійснило таку операцію, не отримує податкового кредиту.

Податкова накладна, яка виписується продавцем товару (робіт, послуг) може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп’ютера чи іншим засобом. Але бухгалтерським працівникам треба бути уважним до документального  забезпечення сум, віднесених до податкового кредиту. Перевіряти наявність і слідкувати за збереженням податкових накладних, для яких встановлений порядок і термін зберігання. Це зумовлено тим, що до податкового кредиту не дозволяється  включати витрати по сплаті податку, які не підтверджуються податковими накладними.

Податкова накладна є підставою для заповнення Книги обліку придбання товарів  підприємствами-платниками податку на додану вартість. Тобто вона є першою  ланкою ланцюжка «податкова накладна − книга обліку продажу у продавця (книга  обліку придбання у покупця) − податкова декларація з ПДВ» і від правильності її  оформлення значною мірою залежить правильність заповнення декларації і точність  розрахунків платника податку з бюджетом.

Нарахована сума ПДВ у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця.

Податкова накладна складається у двох примірниках у момент виникнення  податкових зобов’язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше. Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів на його вимогу. Податкова накладна дає право покупцю зареєстрованому, як платник  податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ. Копія  податкової накладної залишається у продавця товарів, як звітний розрахунковий  документ.

Особа, яка здійснює продаж товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є  платником ПДВ) не зобов'язана заповнювати податкову накладну. В цьому випадку  звітним документом є чек.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення регламентуються чинним Наказом «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». [4]

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця.

Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються.

Порядковий номер податкової накладної містить лише числові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з трьох частин:

  • у першій частині (до знаків дробу) проставляється порядковий номер;
  • у другій частині (між знаками дробу) проставляється код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування;
  • у третій частині (після знаків дробу) проставляється числовий номер філії чи структурного підрозділу.

Информация о работе Финансовый учет налоговой отчетности