Спеціальні періодичні видання з документознавства/документології в Україні

• концепції дисципліни і перспективи розвитку,
• термінологія документознавства та суміжних галузей знань,
• міждисциплінарні зв’язки,
• наукові засади адаптації зарубіжного досвіду до вітчизняних умов застосування новітніх технологій,
• удосконалення документаційного забезпечення управління,
• впровадження електронного документообігу тощо.

У центрі уваги — спеціалізовані видання з документознавства в Україні, які репрезентуються часописами «Студії» та «БДІ». За масштабністю поширення їх можна класифікувати як центральне та відомче видання відповідно, оскільки перше належить провідній галузевій інституції Державного комітету архівів України — Українському науково-дослідному інституту архівної справи та документознавства, інше — ДАКККіМ Міністерства культури і туризму України (Київ). Промовистими є кількісні показники обсягу документознавчих матеріалів в аналізованих виданнях. Аналізуючи тематику публікацій, відзначимо переважанням таких напрямів: історичні, теоретичні та науково-технологічні дослідження.

Суттєво доповнює картину  аналізу фахової періодики з  документознавства вивчення авторських колективів кожного часопису і продуктивність авторів. «Студії» з’явились у руслі активного розроблення колективом, що опікується виданням, архівознавчої проблематики, то відчутним є тяжіння змісту щорічника до класичної парадигми документознавства. «БДІ», започатковані та розвиваються вченими, широко трактують місце документознавства у системі наук документально-комунікаційного циклу, відчутно демонструють підтримку міграції документології.

Таким чином, вагомою  складовою джерельної бази історії  українського документознавства є  фахові періодичні видання, які, по-перше, виступають носієм галузевої інформації, фіксуючи здобутки науки, по-друге, сприяють їх поширенню. Впливаючи на наукові процеси, розвиток практичної сфери роботи з документами, виконуючи оперативну роль розповсюдження інформації, періодика водночас набуває значення історичного джерела, здатного віддзеркалити особливості епохи, образ документознавчої науки, дослідника, видавця, читача, специфічні риси часописів, зумовлених обсягом, мовою, періодичністю, місцем видання та іншими критеріями зовнішньої і внутрішньої характеристики. Отже, вивчення фахової періодики є обов’язковою умовою створення повного історіографічного образу науки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Архіви України: Бібліографічний покажчик змісту, 1947—1970 рр. / Уклад.: А. А. Батюк, М. І. Бутич. — К., 1999. — 188 с. — (Архівні та бібліографічні джерела української історичної думки; Вип. 3).
2. Бездрабко В. «Студії з архівної справи та документознавства» як фахове видання з документознавства //[Текст]:Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. Дев’ятої всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 28—29 жовт. 2005 р. — Львів, 2005. — С. 508—514.
3. Бездрабко В. В. Управлінське документознавство[Текст]: Навч. посіб. — К., 2006. — С. 27—32; Загорецька О. М. Нормативне та науково-методичне забезпечення організації діловодства в Україні у другій половині ХХ — на початку ХХІ століття: Дис. … канд. іст. наук 07.00.10 / Держкомархів України. УНДІАСД. — К., 2005. — С. 63.
4. Батрак А. Висвітлення проблем документознавства на сторінках періодичних видань Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства /[Текст] /Студії з архівної справи та документознавства.— 2004. — Т. 11. — С. 183—187.
5. Гуржій О. І., Донік О. М. «Український історичний журнал»: півстоліття в науці // [Текст]: Український історичний журнал. — 2007. — № 6. — С. 6—18.
6. Загорецька О. М. Сучасні проблеми організації діловодства в міністерствах та державних комітетах України // [Текст]: Студії. — 1998. — Т. 3. — С. 80— 81.
7. Кулешов С. Документальні джерела наукової інформації як об’єкт дослідження інформатики // [Текст]: Студії. — 1996. — Т. 1. — С. 72—76.
8. Кулешов С. Г. Документознавство: історія: Теоретичні основи. [Текст]: — К.: ДАКККіМ, 2000. — С. 29.
9. Кулешов С. Г. Історичне документознавство: зміст та основні завдання наукового напряму (до постановки проблеми) // [Текст]: Архіви України. — 1999. — № 1—6. — С. 9—18.
10. Кулешов С. Г. Проект концепції розвитку документознавства в Україні (матеріал для обговорення) // [Текст]: Архівознавство. Археографія. Джерелознавство (далі — ААД): Міжвідомч. зб. наук. пр. — К., 2007. — Вип. 9. — С. 80—100.
11. Кулешов С.  Про базові поняття документознавства (нотатки з приводу змісту розділу «Загальні поняття» ДСТУ 2732—94 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення») // Студії. — 1997. — Т. 2. — С. 72—75.
12. Кулешов С. Г. Про значення поняття «документ» // [Текст]: Бібліотечний вісник. — 1995. — № 1. — С. 1—4.
13. Кулешов С. Українське документознавство: сучасний стан і перспективи розвитку // Студії. — 1999. — Т. 4. — С. 95—98.
14. Кушнаренко Н. Новий етап інституалізації науки про документ //[Текст]: Студії. — 2004. — Т. 12. — С. 126—129.
15. Маркітан Л. П. Кінофотодокументи як історичне джерело // Історичні джерела та їх використання. [Текст]: — К., 1971. — Вип. 6. — С. 60—67.
16. Маньковський А. Модель захищеного документообігу в установі // [Текст]: Студії. — 1999. — Т. 4. — С. 102.
17. Мацюк О. Я. Роль філігранології у встановленні часу написання недатованих документів //[Текст]: Історичні джерела та їх використання. — К., 1966. — Вип. 2. — С. 256—268.
18. Місюра В. П. Про скорочену публікацію документів // [Текст]: Історичні джерела та їх використання. — К., 1964. — Вип. 1. — С. 167—173.
19. Поліграфія та видавнича справа [Текст] : рос.-укр. тлумачний слов. / уклад. : Б. В. Дурняк, О. В. Мельников, О. М. Василишин, О. Г. Дячок. — Львів : Афіша, 2002. — 456 с.
20. Слободяник М. С. Концепція та пріоритетна проблематика журналу // [Текст]: БДІ. — 2004. — № 1. — С. 7—8.
21. Швецова-Водка Г. Структура документознавства і його місце серед суміжних наукових дисциплін // [Текст]: Студії. — 2004. — Т. 12. — С. 120—125.