Шпаргалка з дисципліни "Бухгалтерський облік"

 

14.Подвійний запис господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, його суть, обґрунтування та контрольне значення.

Кожна госп операція викликає зміни у складі  А і П підп-ва. Подвійний запис – методичний прийом БО, що полягає в тому, що кожну госп операцію за однією і тією ж сумою визначають двічі: за Дт одного рахунка і Кт іншого. Контрольне значення: підсумок записів за Дт усіх рахунків має = підсумку за їхнім Кт. Ек значення: забезп контроль за збереженням майна госп-ва. Кожна госп операція внаслідок подв запису викликає взаємозв’язок між певними рахунками. Він наз кореспонденцією, а такі рахунки наз кореспондуючими. Оформлення кореспонденцій рахунків здійсн складанням бух проведень і запису їх у рах БО. Бух проведення ( проводка, запис) – запис рахунків, відображення госп операції та її суми на рахунках. Проводки: прості ( викор лише для 1 Дт і 1 Кт рахунку), складні ( викор 1 Дт та декілька Кт або декілька Дт та 1 Кт). Послідовність складання бух проводок: 1. Визн сутність госп опер (короткий запис) 2.визн хар-ку рахунків за структурою ( А, П, А-П) 3. Визн, відбулося зб-ня чи зм-ня на кореспондуючих рах 4 Запис за доп подв запису. 

 

15.Синтетичний та аналітичний облік на рахунках.

Групування активів, пасивів  та госп процесів здійсн з різним ступенем деталізації. Синтет ( узагальнюючий) облік – 1. групування операцій в системі рахунків, 2.облік наявності та змін сукупностей ек-но однорідних госп засобів і джерел їхнього утворення в грош вимірнику 3.облік на синтет рахунках (рахунки, призначені для обліку ек-но однорідних груп об’єктів БО у грош виразі; балансові рахунки, що узагальнюють облік госп діяльності підп.-ва). Для ефективного керування підп-вом необх уточнююча інф-ція, яка знаходиться на аналіт рах (призначені для докладної хар-ки та обліку конкретних об’єктів БО, в яких крім грош вимірника викор натур і труд вимірники. Облік на аналіт рах- аналіт облік – облік наявності та змін окремих видів і об’єктів госп засобів і джерел їхнього утворення з використанням різних вимірників. Між синтез і аналіт рах існує взаємозв’язок: сума сальдо аналіт рах=сальдо синтет рах. Дані на субрахунках ( синтет рах 2-го порядку) одержують групуванням аналіт рах під час складання оборотних відомостей.

 

16.

Грошові (вартісні) (універсальні вимірники, що узагальнюють усі госп операції та явища, що раніше виражалися натур і трудвимірниках, грн.) – використ поряд з натур і трудовими для обліку зар плати, матеріалів, готов продукції, її реалізації, доходів, збитків, у розпахунково-кредитних операціях для узагальнення й визначення результатів виробничо-госп та фін діяльності підп.-ва за звітний період, під час складання поточних і річних фін звітів, планів.  

 

 

 

17.

Калькулювання — це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг. Суть методу полягає в тому, що обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облік кругообороту капіталу базується на трьох калькуляціях: собівартості придбання (постачання, закупки), виробничої собівартості та повної собівартості реалізованої продукції.

 

 

18.Документація як складова частина методу бухгалтерського обліку.

Документація – 1. це метод. прийом БО, що полягає у суцільному, безупинному відображенні об’єктів БО за допомогою документації 2. спосіб оформлення госп операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за госп операціями як неодмінна умова відображення їх в обліку. Роль бух документації: 1. дає уявлення про факт стан госп засобів та їхні зміни 2. забезп прогнозованість у роботі підп-ва, контроль за наявністю та рухом госп засобів 3. є правовим свідченням госп операцій, що здійснюються 4. викор також для ревізії, контролю, аналізу госп діяльності, аудиту, розроблення проектів управлінських рішень. Бух.документ-це письмове свідотство, що: підтверджує факт здійснення госп.операції; надають право на здійснення; встановлюють матер відп-сть: первинні( скл під час виконання госп операції чи одразу після її завершення), зведені (скл на підставі кілької первинних док для отримання узагальнених даних). Записи в Бо здій на основі бух док при наявності реквізитів – показники, які містяться в док-нті і хар-ть госп.операцію: обов’язкові (назва під-ва, назва док-нта, номер док-нта, код форми, дата, зміст госп.опер-ії, вимірники, підпис посадових осіб), необов’язкові. Класифікація док-тів: 1. за ступенем узаг-ня госп.операцій: а) первинні (вперше виконують реєстрацію госп операції в момент її здійснення або одразу після здійснення: акти прийняття і вибуття осн засобів, накладні, квитанції) б)зведені (скл на підставі певинних: звіти, розрахунково- платіжні відомості); 2. за способом використання: а) разові (викор лише для одноразового оформлення і від обр-ня операції: прибуткові й видаткові касові ордери, вимоги на одержання мат цінностей зі складу) б) нагромаджувальні (викор для багато раз оформлення і реєстрації операцій за певний час: лімітно-забірні картки на відпуск матеріалів на вир-ро); 3. за місцем складання: а)вн (скл на даному підп-ві для вн корист-ня) б) зовн (скл на інших підп-в:виписки банку, рахунки постач); 4. за призначенням6 а) розпорядчі (містять розпор-ня щодо здійсн госп операції: накази, розпор-ня, доручення) б) виконавчі або підтверджувальні (підтвер факти виконання операцій: прибуткові й видаткові ордери, рахунки- фактури, акти про виконані роботи) в)бух-го оформ-ня (охоплюють розпорядчі та групувальні відомості, довідки, розрахунки) г)комбіновані ( поєднують функ-ї попередніх) ; 5.за хар-ром операцій: а) грош (ними оформлюються опреції з грош коштами: платіжні доручення, касові ордери, банківські чеки) б)матер (оформл рух мат цінностей:прибуткові ордери, лімітні картки) в) розрахункові ( оформл розрах операції між підп-вами фіз. ос: рахунки-фактури, платіжні вимоги); 6.за кіл-стю відображених об’єктів: а) однопозиційні ( відобр 1 об’єкт обліку) б) багатопоз ( кілька) 7. за технікою складання та опрацювання а) заповнювані вручну б) вигот за доп обчисл техніки..

 

 

19.

Вимоги  до оформ-ня докум-в: 1.чіткі записи; 2.виправлення здійсненні бух.методами, проте в грош ( банківських) документах виправлення не допуск; 3.виправлення засвідчуються підписами посадових осіб які склали док-нт; 4. своєчасність складання; 5.достовірність показників; 6.правильність офор-ня; 7.заповнення всіх реквізитів. Уніфікація бух док – розроблення єдиних форм документів для оформлення однотипних госп операцій. Стандартизація – установлення бланків однотипних документів однокового найраціон розміру та форми з певним розміщенням відповідних реквізитів.

20.

Вимоги  до змісту й оформлення документів

Щоб бути доказовим  і мати юридичну силу, документ має  містити обов'язкові реквізити.

• назва документа (форми);
• дата і місце складання;
• назва підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції;
• одиниця виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інший знак, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операцій до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити;
• ідентифікаційний код підприємства чи особи;
• номер документа;
• підстава для здійснення операції;
• дані про документ, що засвідчує особу;
• інші додаткові реквізити.

До оформлення первинних бухгалтерських документів ставлять такі вимоги:

• первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення;
• документи складають на бланках типових форм, затверджених Держкомстатом України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами і відомствами, а також виготовлених самостійно, які мають містити обов'язкові реквізити типових або спеціалізованих форм;
• у разі складання та зберігання первинних документів на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами;
• записи в первинних документах роблять у темному кольорі чорнилом, кульковою ручкою, друкарськими засобами чи принтером, що забезпечує зберігання цих записів протягом встановленого терміну зберігання документа;
• вільні рядки в первинних документах прокреслюють;
• у грошових документах суми проставляють цифрами і прописом, перше слово суми записують скраю і з великої літери;
• кожен первинний документ має містити дані про посаду, прізвище і підписи осіб, відповідальних за його оформлення;
• керівник підприємства затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, пов'язаних з відпуском товарно-матеріальних цінностей, майна, видачею грошових коштів і документів. Коло таких осіб, як правило, обмежене;
• забороняється приймати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку обліку коштів і матеріальних цінностей, завдають шкоди власникам;
• складаючи первинні документи, можна припуститися помилок. У банківських і касових документах помилки не виправляють. Якщо в таких документах допущено помилку, їх анулюють, а замість них оформлюють нові, В інших первинних документах помилки виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або суму закреслюють тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок має бути застережено підписом "виправлено" і підтверджено підписом осіб, які підписали цей документ із зазначенням дати виправлення;
• підприємство вживає всіх необхідних заходів щодо запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого терміну, який регулюється спеціальним переліком;
• у випадках, встановлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесеними до бланків суворої звітності. їх друкують за зразками типових або спеціалізованих форм з обов'язковим зазначенням номера;
• відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи;
• первинні документи можуть бути вилученими у підприємства тільки за постановою уповноважених державних органів відповідно до чинного законодавства України. З дозволу і в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, посадові особи підприємства можуть зняти копи та скласти реєстр документів, що вилучаються, із зазначенням підстав і дати вилучення.

Велике значення у виконанні цих вимог мають  уніфікація та стандартизація документів. Під уніфікацією документів розуміють розробку єдиних зразків документів для оформлення однотипних господарських операцій на підприємствах, в організаціях і установах незалежно від виду діяльності та форм власності.

Під стандартизацією документів розуміють встановлення для бланків однотипних документів однакових, найбільш раціональних розміру і форми із завчасним визначенням розміщення відповідних реквізитів.

 

21.

Організація документообороту

Документооборотом називаються порядок і шляхи руху документів з моменту їх складання або надходження до моменту здачі в архів. 
Головне завдання документообороту — прискорення руху документів, і чим коротше і швидше буде організовано цей процес, тим він буде ефективнішим, і користувачі зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень.

Організує документооборот  на підприємстві головний бухгалтер чи бухгалтер, який розробляє правила і технологію обробки облікової інформації.

Організаційно перелічені етапи документопотоку відображаються у спеціальному документі, який називається план (графік) документообороту.

План (графік) документообороту розробляється головним бухгалтером і затверджується керівником.

Документи, як правило, складаються  оперативними працівниками підприємства (касирами, рахівниками цехів, комірниками, майстрами та ін.) або надходять  зі сторони через канцелярію з  обов'язковою реєстрацією (рахунки, акти, листи, повідомлення тощо). Кожному виконавцю видають виписку з плану (графіка) документообороту, в якій наводиться перелік документів, що відносяться до функціональних обов'язків виконавця, термін їх подання і перелік служб (підрозділів) підприємства, в які передаються ці документи.

При надходженні  документів до бухгалтерії проводять  їх перевірку:

• за формою (формальна перевірка заповнення всіх реквізитів, відповідності стандарту і формі документа, своєчасності складення документа і подання до бухгалтерії);
• за змістом (змістовна перевірка правильності відображення господарської операції, її відповідність законодавчим та нормативним вимогам, інтересам власника чи підприємства);
• арифметична (перевірка правильності проставлених цін і тарифів, розрахованих сум і підсумків).

Перевірені бухгалтерією документи проходять облікову реєстрацію. Процес обробки в бухгалтерії прийнятих від виконавців бухгалтерських документів включає три етапи: розцінка (таксування), групування і бухгалтерське проведення (проводка).

Для зберігання документів призначені архіви. Розрізняють поточні й  постійні архіви. Поточний архів організовують безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів звітного року, оскільки в поточному році часто є потреба звертатися до нього за довідками й інформацією. Поточний архів міститься у спеціальних закритих шафах. Постійний архів розміщується у спеціально обладнаному приміщенні й призначений для зберігання не тільки бухгалтерських документів і звітів, а й справ інших підрозділів і служб підприємства. Всі прийняті на зберігання справи реєструють в архівній книзі, що полегшує пошук документів чи справу в разі необхідності.

Після закінчення встановлених термінів зберігання документи, що мають особливо важливе значення, передають на безстрокове зберігання до державного архіву, а інші документи підлягають знищенню спеціальною комісією за актом з відповідною відміткою в архівній книзі.

 

 

22.Інвентаризація як складова частина методу бухгалтерського обліку.

Інвентаризація – це метод. прийом БО сутність якого полягає у виявленні та відображенні в обліку госп. засобів та джерел форм-ня, які не знайшли відображення в БО.Мета:забезп достовірність даних БО; Об’єкт:майно, фін.забовязання; Дата:на 1 жовтня перед скла-ням річної звітності; Результати:відсутність розбіжностей; надлишки;нестача. Проводиться за місцем знаходження об’єктів або нотаріально відповідальної особи, за наказом керівника постійно діючою комісією, що скл з голови і членів( фахівців), за присутності мат відповідальної особи, яка на бланку інвен-го опису засвідчує, що всі цінності оприбутковані. Завдання інв-ції: 1. виявлення факт наявності осн засобів, мат цінностей, бланків сув звітності, гр. коштів 2. виявлення мат цінностей, що не викор-ся 3. визн дотримання умов зберігання мат цінностей і гр. коштів, правил утримання та експл-ї мат  цінностей 4. перевірка реальної вартості мат цінностей, що є в обліку на банансі, сум деб і кред заб. Види:1. за повнотою охоплення: повна, часткова 2.за характером: планова, позапланова.

 

23.

Обов’язкові випадки проведенні інвентаризації: 1.перед скла-ням річної звітності; 2.при зміні матер.відп.особи; 3.при зміні керівника; 4.при встановлені фактів крадіжок,зловживань,форс-мажорні обставини; 5.при ліквідації; 6.за розпорядженням органів; 7.при передачі в оренду; 8.при приват-ї. Етапи інвентаризації: 1.фор-ня комісії; 2.вст-ня факт. залишків майна та забовязань; 3.звірка наявних цінностей за даними БО; 4.відобр. розбіжностей в інвент. описі; 5.передача опису для прийняття рішень керівнику за результатами інв.-ції: відсутність, надлишки, нестача.

 

24.

Під класифікацією рахунків розуміють  їх групування за певними однорідними  ознаками.