Розробка та зміст бізнес-плану на прикладі ТОВ "Консіл"

По-третє, бізнес-план – це спосіб моделювання системи управління майбутнім бізнесом. Практика свідчить, що успіх підприємницької діяльності визначають три фактори:

1. правильне розуміння реальної ситуації в даний момент;
2. чітка постановка цілей, що їх бажає досягти підприємець;
3. якісне планування процесів переходу з одного стану в інший.

Бізнес-план має розв’язати всі  ці проблеми. План з його конкретними  комерційними цілями та програмою дій  для їх досягнення спрямовує просування бізнесу до успіху.

По-четверте, бізнес-план – це спосіб попереднього визначення перешкод та запобігання виникненню проблем на шляху до успіху. Опрацювання бізнес-плану примушує підприємця моделювати ситуації, розробляти різні сценарії, з’ясовувати проблеми, які можуть стати на заваді підприємницькому проекту. Це дає змогу завбачити багато проблем, уникнути ускладнень або належним чином до них підготуватися та заздалегідь визначити способи подолання перешкод. Звичайно, бізнес-план не може запобігти всім можливим помилкам, але він дає шанс підприємцеві ще раз обдумати, чи відповідатимуть його дії ситуації, яка може виникнути.

По-п’яте, бізнес-план – це спосіб розвитку особистих управлінських якостей підприємця. Коли підприємець складає бізнес-план, він має охарактеризувати всі сторони майбутнього бізнесу. У процесі розробки бізнес-плану підприємець набуває досвіду оцінки умов конкуренції, засобів просування товарів на ринок, використання переваг власного бізнесу, фінансового планування тощо. Навіть коли ця інформація ґрунтується на самих тільки припущеннях, процес її усвідомлення дає корисний досвід управління.

По-шосте, бізнес-план уможливлює перевірку реалістичності підприємницької  ідеї ще до її практичної реалізації. Можливо, що в результаті підготовки бізнес-плану  з’ясується, що за даних економічних  умов здійснення підприємницького проекту  є нереальним або економічно недоцільним. Звичайно, це досить сумний висновок, але  його ліпше зробити тоді, коли бізнес існує лише в проекті, а не тоді, коли на нього вже витрачено гроші  та сили.

Реалізація будь-якого підприємницького проекту потребує ретельної підготовчої роботи. У рамках цієї роботи потрібно обґрунтувати реальність та економічну доцільність ідеї, опрацювати зважену програму її реалізації, переконати потенційних інвесторів, кредиторів та інших економічних партнерів у доцільності вкладання коштів у реалізацію даного проекту. Усе це має знайти відображення в бізнес-плані. Сам бізнес-план як комплексний, багатофункціональний документ поступово стає обов’язковим елементом компетентного управління також і вітчизняними підприємствами та організаціями.

 

 

 

 

 

 

              РОЗДІЛ 2  Теоретичні засади складання бізнес-плану

2.1 Методологія та стадії розробки бізнес-плану

Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти  виробничою діяльністю. Складання бізнес-плану  – загальна потреба, продиктована виробничою діяльністю. Робота над планом – це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура  опрацювання бізнес-плану для  започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу  виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже  наявного бізнесу, то необхідність у  початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи  проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну  зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання  бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових  рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1) здійснюється пошук підприємницької  ідеї;

2) вибирається сфера діяльності;

3) обґрунтовується доцільна  форма організації бізнесу;

4) приймається рішення  щодо способу започаткування  бізнесу.

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення  бізнесу, є пошук ідеї майбутнього  бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи ("мозкового штурму", конференції ідей, "колективного блокнота", контрольних запитань, фокальних об'єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької  діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:

1) суті та спрямованості  самої ідеї майбутнього бізнесу;

2) особистих факторів (власний  практичний досвід та потенціал,  наявність відповідної освіти  та знань, відповідність сфери  бізнесу інтересам і вподобанням  самого підприємця);

3) зовнішніх факторів (реальна  економічна ситуація, законодавче  заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку  окремих галузей, сучасні й  майбутні потреби споживачів, ступінь  конкуренції в галузі, стадії  життєвого циклу виробів, наявність  необхідних ресурсів, інші специфічні  зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в межах  певної організаційної форми. Процедура  вибору організаційно-правової форми  бізнесу передбачає:

1) визначення форм організації  бізнесу, які відповідають законодавству  України;

2) визначення особливостей, переваг і недоліків кожної  з цих форм;

3) визначення критеріїв  вибору форми організації бізнесу  (ступінь відповідальності, ситуація  з податками, обсяг фінансових  потреб для започаткування бізнесу,  ступінь контролю за фірмою, можливість  залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);

4) безпосередній вибір  форми організації бізнесу.

До основних питань опрацювання  концепції майбутнього бізнесу  належить також вибір способу  започаткування бізнесу. Традиційно розглядають  три основні способи започаткування бізнесу:

1) створення нового підприємства "з нуля";

2) придбання фірми, що  вже існує;

3) придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Підготовча стадія. Наявність  концепції власної справи ставить  перед підприємцем велику кількість  цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу  конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які  конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій  та пріоритети діяльності майбутнього  бізнесу? Отримати відповіді на них  – це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчій стадії:

1) збирається та аналізується  маркетингова, виробнича, фінансова  й загальноекономічна інформація  про майбутній бізнес (процес  формування інформаційного поля  бізнес-плану). Чим більше інформації  буде зібрано, тим більш обґрунтованими  будуть наступні розрахунки;

2) з'ясовуються сприятливі  можливості та загрози розвитку  бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього  середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три  групи: загальноекономічні фактори,  галузеві фактори, конкуренти;

3) оцінюються сильні та  слабкі сторони фірми. Сильні  сторони фірми – це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони – це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

4) визначається місія фірми,  тобто головне призначення, специфічна  роль, особливий шлях у бізнесі,  що відрізнятимуть її від конкурентів;

5) формулюються конкретні  цілі діяльності фірми, тобто  чітко визначається те, чого фірма  хоче досягти за певний проміжок  часу;

6) аналізуються стратегічні  альтернативи та вибирається  стратегія діяльності фірми. Вибираючи  стратегію, підприємець, як правило,  орієнтується на одну з можливих  типових стратегій бізнесу: контроль  за витратами, диференціацію;  фокусування.

Основна стадія – це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії – довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу утворюють "каркас" бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою TJ найбільш повною щодо висвітлення  питань є процедура розробки бізнес-плану  для виробничої діяльності. Тому далі розглядатимемо структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану, орієнтованого  на залучення інвестицій у виробничу  діяльність, у структурі якого, як правило, виділяють такі складові.

1. Титульний аркуш.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Резюме.

4. Галузь, фірма та її  продукція (послуги).

4.1 Поточна ситуація і  тенденції розвитку галузі.

4.2 Опис продукту (послуги)  фірми.

4.3 Патенти, товарні знаки,  інші права власності.

4.4 Стратегія зростання  фірми.

5. Дослідження ринку.

5.1 Загальна характеристика  ринку продукту.

5.2 Цільовий ринок бізнесу.

5.3 Місцезнаходження фірми.

5.4 Оцінка впливу зовнішніх  чинників.

6. Маркетинг-план.

6.1 Стратегія маркетингу.

6.2 Передбачувані обсяги  продажу.

7. Виробничий план.

7.1 Основні виробничі операції.

7.2 Машини й устаткування.

7.3 Сировина, матеріали та  комплектуючі вироби.

7.4 Виробничі й невиробничі  приміщення.

8. Організаційний план.

8.1 Форма організації бізнесу.

8.2 Потреба в персоналі.

8.3 Власники бізнесу й  команда менеджерів.

8.4 Організаційна схема  управління.

8.5 Кадрова політика та  стратегія.

9. Оцінка ризиків.

9.1 Типи можливих ризиків.

9.2 Способи реагування  на загрози для бізнесу.

10. Фінансовий план.

10.1. Прибутки і збитки.

10.2. План руху готівки.

10.3. Плановий баланс.

10.4. Фінансові коефіцієнти.

11. Додатки.

Зазначена структура є  лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і  не таким докладним. Але тут указані  ті основні розділи, які необхідно  включити до бізнес-плану, орієнтованого  на залучення інвестицій у виробничу  діяльність.

Деякі підприємці помилково  вважають, що структура бізнес-плану  й послідовність його розробки – одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: "Хочеш створити бізнес – починай з маркетингу" не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації.

Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має  внутрішню логіку, яка заважає  підприємцеві "перескочити" через  ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт  чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження  ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

Бізнес-план – це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану.

Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам  щодо стилю написання:

1) бізнес-план має бути  стислим, простим, але адекватно  розкривати сутність підприємницького  проекту. Для більшості невеликих  проектів (для реалізації яких  потрібно 80-100 тис. грн.), як свідчить  практика, обсяги бізнес-планів обмежуються  20-25 сторінками. В інших випадках  має бути підготовлений докладніший  бізнес-план. При цьому в бізнес-плані  рекомендується уникати жаргонних  виразів, суто технічного опису  продукції, операцій, процесів. Слід  використовувати загальновідомі  терміни; інформацію треба викладати  в діловому стилі, але якомога  доступніше;