Анализ и оценка конкурентоспособности компании МТС

Таблиця 1.6. – Компанії виробники терміналів  на українському ринку

П’ятою ланкою є сервісне обслуговування терміналів, тобто обробка  платежів, які були здійснені за допомогою даного пристрою. За допомогою GPRS-модему або іншого засобу зв'язку термінал пересилає введені дані про платіж сервера платіжної системи, що забезпечує обробку платежу. Обробивши дані, сервер платіжної системи передає їх на шлюз сервера організації, на адресу якої призначається платіж. Після цього сума, введена в термінал, надходить на рахунок користувача і термінал роздруковує і видає користувачеві чек.

Шостою ланкою  є виробництво  контенту. Контент – провайдери, це компанії, які надають контент-послуги - додаткові послуги мобільного зв'язку, які мають інформаційне або мультимедійне наповнення і надаються абонентам стільникового зв'язку за допомогою технологій SMS, IVR, MMS, WAP, STK та інших. Оператори зв'язку діляться частиною виручки з такими компаніями в залежності від умов роботи кожного оператора. Контент провайдери в свою чергу займаються розробкою і просуванням подібних послуг. Крім продажу контенту для мобільних телефонів, перспективними напрямками вважаються голосові послуги IVR, інформаційні послуги та мікроплатежі. Станом на 2012 р. в Україні діють наступні компанії, які надають контент послуги: ТОВ «АйФрі Україна»;ТОВ «Телематікс»;  ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»; ТОВ «СМС Агрегатор»; ТОВ «ВЕС Медіа»;   ТОВ «Клуб Левел 4Х4»; ТОВ «Іріком»; ТОВ «Мобайл консалтинг груп»; ТОВ «ВІА Телепорт»; ТОВ «Занзібар Інтернешнл».

Сьомою ланкою виступають споживачі послуг мобільного стільникового  зв’язку. Вони умовно підрозділяються на корпоративних (юридичні особи, представництва або філії компаній, приватні підприємці) клієнтів, приватних (фізичні особи) клієнтів, та ВІП-клієнтів.

Отже, в представленому ланцюжку цінностей ринок мобільного, стільникового  зв’язку підрозділяється на окремі види економічної діяльності, кожний з яких формує конкурентні переваги компаній, обумовлює виникнення витрат, створює доходи та використовує активи.

1.3. Аналіз  та оцінка конкурентної моделі  та привабливості ринку телекомунікацій

Привабливість ринку телекомунікацій  можна визначити на основі моделі  М. Портера. Відповідно до цієї моделі «у будь-якій галузі економіки-неважливо, діє вона тільки на внутрішньому ринку або на зовнішньому теж, суть конкуренції виражається п’ятьма силами:1) загрозою появи нових конкурентів; 2) загрозою появи товарів або послуг – замінників; 3) здатністю постачальників комплектуючих виробів торгуватися; 4) здатність покупців торгуватися;5) суперництво вже наявних конкурентів між собою».

Для детальної оцінки проаналізуємо  ринок мобільного стільникового зв’язку України:

1. Загроза появи нових конкурентів. Загроза появи залежить від вартості входу на ринок, яка в свою чергу може мати безліч форм.

1.1. Капітальні витрати новачків для входу у галузь. Для того, щоб розпочати діяльність на ринку мобільного зв’язку, компанія повинна купити ліцензію на використання певної радіочастоти у держави, спеціальне обладнання передачі, створити потужну інформаційну систему, спроектувати професійне програмне забезпечення. Але це тільки початок, так як на ринку діють багато компаній, які мають великий досвід роботи, «новачку» потрібно постійно удосконалюватись, підвищувати ємність мережі, якість зв’язку, використовує технології останнього покоління, все це потребує значних капіталовкладень. Так, наприклад, «піонери» мобільного стільникового зв’язку України Київстар і МТС за останнє десятиріччя вклали відповідно, 3 та  2,7 млрд дол. в інфраструктуру галузі (згідно з офіційними даними цих компаній). Отже з огляду на це, загроза появи нових конкурентів невисока, так  як потребує значних видатків на здійснення діяльності на цьому ринку.

1.2 Вірність бренду та  витрати на переманювання споживачів. Щоб компанія почала одержувати прибуток за діяльності необхідний певний обсяг абонентської бази й достатня частка ринку. А починаюча компанія неспроможна таке забезпечити проти наявних на ринку компаній «Великої трійки», а саме компаній Київстар, МТС та Астеліт (life) на доля яких припадає  94,4 % ринку.

1.3. Дії контролюючих органів . Державне регулювання на ринку мобільного зв’язку відіграє значну роль. В Україні діє Національна Комісія, що здійснює регулювання в сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), яка відповідає за :1) ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону; 2) встановлення розмірів плати за видачу дозволів на експлуатацію; 3) контроль за здійсненням радіочастотного моніторингу, 4) контроль за діяльністю операторів зі значною ринковою часткою. Тобто, перш ніж вийти на ринок компанія повинна отримати дозвіл на використання певної радіочатсної смуги та ліцензії на її використання. Також треба зазначити, що НКРЗІ по відношенню до ринку послуг зв’язку  діє як Антимонопольний комітет, перешкоджає недобросовісній конкуренції на ринку. Так, по даним Комісії оператори мобільного зв’язку надають послуги по цінам нижче ніж  їх собівартість, субсидуючи їх за рахунок високорентабельних сервісів.

1.4 Опір, який чиниться  існуючими фірмами. На сьогодні на українському ринку мобільного зв’язку діє 7 підприємств: Київстар, МТС Україна, Астеліт, Інтертелеком, Укртелеком, PEOPLEnet, ІТС. Найбільшими з них залишаються Київстар та МТС Україна (табл.1.7).

Таблиця 1.7. Ринок мобільного зв’язку в Україні за серпень 2012 [7]

Як видно з таблиці 1.7, найбільшу частку ринку має компанія Київстар – 45%, з кількістю абонентів -  25 млн.,  приріст абонентської бази за місяць  склав 0,1%; на МТС приходиться 35,1% ринку України, з абонентською базою в 19,6 млн. осіб та приростом за місяць 0,8%; також значною є доля компанії Астеліт – 14,3%, з абонентською базою – 278 тис. абонентів. Частка цих компанії на ринку складає 94, 4%. Оператори Астеліт, Інтертелеком, Укртелеком мають найкращу тенденції приросту абонентської бази, відповідно – 3,6%, 1,9%, 2,2%.

Основними гравцями ринку  є МТС, Київстар та Астеліт, які працюють в подібних (або навіть тих самих) цільових сегментах, мають високі характеристики якості послуг, обслуговування та використання нових технологій. Ці компанії діють на ринку вже протягом довгого часу, МТС – 21 рік ( з 1992 року), Київстар – 16 років ( з 1997 року) , Астеліт – 8 років ( з 2005 року), тобто мають значний досвід роботи, достатню матеріально-технічну базу, постійних абонентів.

Для визначення конкурентної ситуації на ринку мобільного зв'язку визначимо значення індексу Херфіндаля - Хіршмана (IHН):

IHН = 45²+35,1²+14,3²+1,7²+1,7²+1,5²+0,7² = 3470.

Отримане значення індексу  Херфіндаля – Хіршмана дозволяє характеризувати  ринок мобільного зв’язку України  як неконкурентний з високим рівнем монополізації.

Отже, вступ на ринок мобільного зв’язку також ускладнюється  значними перешкодами зі сторони  вже працюючих компаній, вони мають  значний досвід, методи впливу на конкурентів  за допомогою  цінових та нецінових  факторів.

2. Загроза появи послуг-замінників. Загроза появи послуг-замінників існує, позаяк у час здобуває популярність використання Skyfon іGooglfon через комутацію пакетів, а чи не через комутацію команд, що використовується у нинішньому стільникового зв'язку. Новий спосіб передачі для спілкування по стільникового зв'язку робить її найбільш швидкою й зручною у використанні та реалізації. Це вид передачі зв'язку може стати реальною загрозою на ринку старого способу. Щоб запобігти втрати лідери починають перебудовувати своє виробництво кристалів передати інформації через комутацію пакетів, прикладами того є мереж 3G, у майбутньому 4G. Якщо серйозно підійти до проблеми створення нових стільникових компаній з урахуванням комутації пакетів, то нинішні лідери стільникових компаній вітчизняному ринку зустрінуть серйозно конкурента, тим паче покупці зараз віддають перевагу продуктам, у яких відмінно поєднуються параметри якості. Також замінниками цих послуг можна вважати програми, за допомогою, яких люди можуть зв’язатися один з одним за допомогою комп’ютерів через мережу Інтернет, наприклад VK, Yahoo Messenger, SkypeAOL, Windows Live Messenger, Instant Messenger; або за допомогою телефонів також через мережу Інтернет: Viber, WhatsApp Messenger,WiCall та ін. Всі ці програми безкоштовні, не зважаючи, на вартість Інтернету, але потрібно, щоб люди мали доступ до Інтернету, а так як на даний час більш розповсюдженими та доступними є послуги мобільного зв’язку, а Інтернет не всім доступний, то можна вважати, що це заміщення здійсниться нескоро. Отже, загроза появи послуг – замінників надає значного впливу посилення конкуренції всередині місцевого сегмента стільникових послуг у цілому.

3. Здатність покупців  торгуватися. Як і будь-якому виробництві, в компаніях стільникових послуг прибуток збільшується за допомогою продажів, потім за утриманням основний клієнтів і притягненням нових користувачів послугами зв'язку. Якщо нинішні користувачі незадоволені даним продуктом, а нових користувачів немає, то компанія стільникового зв'язку починає втрачати прибуток, потім з'являються борги, потім компанії банкротують. Саме тому так важливі покупці у цій сфері. Необхідно постійно моніторити абонентську базу, надавати продаж дедалі нових послуг, щоб користувачі не переходили до інших абонентів,балансувати між  ціною і якістю наданого зв'язку. Ринкова влада покупців значна.

4. Здатність постачальників  торгуватися. Це найважливіший ланцюг системи створення і поширення споживчої цінності компанії. Серед постачальників даної галузі можна виділити наступних: постачальники телефонного устаткування; постачальники sim-карт; постачальники мережного устаткування; контент-постачальники;постачальники термінальних апаратів. Ці постачальники можуть значно впливати  на діяльність компаній мобільного зв’язку. Чим більш вигідніші умови вони пропонують з погляду цін, якості, споживчих властивостей устаткування, унікальних послуг, тим більше компанія стільникового зв'язку неспроможна відмовитися від одного з них. Але існує багато постачальників, з якими компанія може налагодити зв’язки, тому можна вважати, що ринкова влада постачальників незначна.

5. Суперництво між існуючими  конкурентами. Як було вказано вище, основними гравцями ринку мобільних послуг України є три компанії МТС, Київстар та Астеліт. Найбільша частка ринку приходиться на дві перші компанії, саме на них приходиться майже все населення України, а значить конкуренція між ними за  кожного абонента дуже велика, і в основному здійснюється за допомогою цінової війни. між компаніями "Київстар" та "МТС". Тарифи спілкування "Київстар" на перших порах були значно нижчі, ніж у компанії "МТС", але згодом "МТС" застосувала стратегію "цінового виклику", знизивши тарифи, вигідніші, ніж в мережі "Київстар", як наслідок, щоб підвищити попит на свої послуги, використала стратегію "забезпечення послуг високоякісного іміджу", а саме обґрунтовуючи якість мережі в будь-якому регіоні України, особливо в гірській місцевості.

Отже, можна зробити висновок, що ринок мобільного зв’язку України  належить до моделі олігополії з високим  рівнем монополізації,  на ринку  діє 7 підприємств, частка трьох найбільших підприємств займає 94,4 %,  а для ефективної конкуренції частка трьох компаній не повинна перевищувати 54%.

Щодо привабливості ринку, потрібно сказати наступне: