Робінзон Крузо як втілення просвітительського ідеалу «природної людини»

У Робінзона бадьорий, оптимістичний погляд на речі. Він піддається розпачу. Всі його роздуми, по суті, зводяться до пошукам виходу з всіх важких положень, у які кидають її обставини, і вона завжди знаходить вихід і знаходить і спокій духу. - «я вже покінчив із даремними надіями і всі мої помисли направив те що, щоб за можливості полегшити своє існування» [6, с. 101].

Новою у тогочасній літературі ця тема не була. Ще до Д. Дефо з'являлися твори, у яких розповідалося про долю нещасних мандрівників, закинутих до нецивілізованого світу. 1674 року в Англії опублікували переклад книги арабського письменника ХП століття Ібн Туфайля про пригоди Хаджі Бен Йокдане, який досяг великої мудрості, живучи на острові зовсім самотньо.

Після появи роману Дефо літературознавча наука збагатилася новим поняттям — «робінзонада», що означає традиційний у літературі сюжет, побудований на зображенні життя й випробувань персонажа, що потрапив в екстремальні умови, з певних причин був позбавлений людського товариства.

Роман-робінзонада – прикметна риса літератури не лише ХУШ століття, а й наступних етапів у розвитку світової літератури. Зразками романів – робінзонад є наступні твори: «Острів Фельзенбург» И. Шнабеля (XVII 51), «Новий Робінзон» И. Кампе (XVII79), «Швейцарський Робінзон» Вісса (ХУЛІ 12—XVIII 27), «Відлюдник Тихого океану» Псі шарі (ХУШ 24), «Мауглі» Кіплінга (XVIII94—ХУШ 95), «Російський Робінзон» С.Турбіна (XVIII 79) [7, с. 116].

Сучасні письменники теж створюють  робінзонади. Так, російська письменниця Л. Петрушевська у творі «Нові робінзони» зображує відчуття сучасної людини, яка змушена тікати від абсурдного й жахливого світу на лоно природи, аби врятуватися морально й фізично.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III. ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ РОМАНУ Д.ДЕФО «ПРИГОДИ РОБІНЗОНА КРУЗО» В ШКОЛІ

 

Роман Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо» вивчається у школі на уроках світової літератури у шостому класі в циклі «Людина в життєвих випробуваннях». За програмою для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 класів 2005 року (за редакцією Д.С.Наливайка) на вивчення «Пригод Робінзона Крузо» відводиться 4 години.

На вивчення роману Д.Дефо «Пригоди Робінзона Крузо» в шкільну  програму виносяться такі теми:

             1. Роман Д. Дефо «Робінзон Крузо». Історія створення роману.

2. «Пригоди Робінзона Крузо». Пригоди та екзотика в романі.

3. Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці.

4. Роман Дефо як започаткування «робінзонад».

 Ми пропонуємо чотири конспекти уроків по вивченню роману Д.Дефо Але спочатку з'ясуємо, що таке роман взагалі, його види і особливості на прикладі робінзонади Д.Дефо «Пригоди Робінзона Крузо».

Як відомо, роман ( фр. Roman «романський») – складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко охопленні життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів [18, с.592]. Зародився роман як жанр у середині 12 століття на хвилі прагнень ознайомити європейське суспільство (передусім французьке) з античними міфами, творами античних авторів. Перші романи - переспіви античних творів («Роман про Олександра», «Роман про Фіви», «Роман про Трою» тощо). Головними структурними елементами роману є розповідь, уявний світ, зображений у певному просторі і часі, сюжет, персонажі, події. Роману властиві монологи, діалоги, описи, авторські відступи, оповідь і оцінка автора, інше. Найчастіше у романах 17-19 століть події розгортаються хронологічно. Роман може бути історичним, побутовим, соціально-філософським, психологічним, пригодницьким тощо [13, С. 592-593].

Роман Д.Дефо «Пригоди Робінзона  Крузо», на нашу думку, є частково пригодницьким, частково психологічним, частково соціальним. Взагалі-то саме цей твір має особливий жанр - жанр «робінзонади» (у подальшому жанр, що розповідає про відокремлення якоїсь конкретної людини від суспільства і проживання її в критичних умовах, подолання їх лише своїми власними силами і розумом на зразок героя Даніеля Дефо – Робінзона Крузо [13, С.532]. Спочатку розглянемо у творі риси психологічного і пригодницького роману.

Пригодницький роман (фр. Aventure «пригода») - великий за обсягом, переважно прозовий твір з гострим динамічним сюжетом, з пригодницькими ризикованими ситуаціями [13, С. 594]. О. М. Ніколенко виділила такі ознаки пригодницького роману:

- соціальні мотиви;

- волелюбні настрої;

- герої - мандрівники, вчені, дослідники - розумні, вольові, сміливі, шляхетні люди;

- незвичайність сюжету;

- мотиви викрадення і переслідування;

- ситуації припущення і розгадування;

- наявність несподіванки, інтриги, таємниці;

- географічне тло [ 15, с. 103].

Мною додано такі риси пригодницького роману у «Пригодах Робінзона Крузо» Д. Дефо:

1. Незвичайність сюжету – людина внаслідок корабельної аварії опинилась сама на острові.

2. Цікаві та загадкові пригоди людини на острові – протистояння проти диких звірів, стихій, полювання («Коли моє житло було практично добудоване, я вирішив детально вивчити острів,...о, який я був радий, коли побачив на верхівці холма кіз. Перша думка, яка промайнула у мене в голові, була - убити її, але потім я замислився - якщо тут є кози, я згодом зможу зловити і розводити їх, таким чином їжі мені вистачить надовго») [7, С.54]; тощо.

3. Конфлікти твору – боротьба життя і смерті, добра і зла, прагнень і знецінення.

4. Волелюбні настрої - втеча з батьківського дому заради самостійного життя, заради здійснення своєї мрії – нескінченно подорожувати. Герой намагається зробити все, щоб вижити, дбає про своє майбутнє (саджає зернові, тримає худобу), піклується про умови свого існування, харчування (живе в захищеній оселі; харчується різноманітно), намагається в диких умовах залишитися Людиною (користується в непристосованих для соціуму умовах тарілкою та ложкою, читає Біблію: «Моя думка довго не знала бога, вперше я звернувся до нього під час бурі, вдруге - опинившись на острові..., але ця молитва була схожа на звичайну тваринну радість істоти, врятованої від смерті. Біблія для мене - своєрідний відпочинок від праці» [7, С. 106-107]).

5. Географічне тло – подорож героя світом, розкриття нових горизонтів.

6. Соціальні мотиви - неприйняття світу; намагання власноруч створити власне життя, долю; протистояння соціуму, батькам; зміцнення власного „Я".

7. Головний герой - виходець із пуританської буржуазної родини, але має власне бачення свого майбутнього; з власного розсуду подається до невідомих подорожей всього незвичайного, романтичного, пригодницького, але небезпечного.

8. Мотиви викрадення і переслідування (ціною власного життя Крузо рятує дикуна, знаходиться під постійним напруженням – аборигени можуть його знайти).

9. Ситуації припущення і розгадування (припущення героя щодо можливості покинути острів; розгадування таємниць природи, таємниць буття; намагання врятуватися). »

10. Наявність несподіванки, інтриги, таємниці (корабельна аварія, поява дикунів на острові, звільнення П'ятниці, повернення на Батьківщину). Все це досягалось неабиякими зусиллями – незвичайними пригодами героя.

Психологічний роман – це роман з відносно стабільним нединамічним сюжетом і переважно з незначною кількістю осіб, основою якого є викладення внутрішнього світу головного героя, його настроїв, почуттів, думок, рис характеру; зазвичай в кінці роману герой вирішує для себе щось головне, викриває смисл буття [18, с. 594].

Н.Невінчана виділяє такі ознаки психологічного роману:

- невелика кількість героїв;

- уповільнення дії;

- нединамічний спокійний сюжет;

- велика кількість монологів, думок, сподівань, страждань, настроїв героїв;

- відсторонені розмірковування автора щодо мети перебування людини на Землі, проблематики добра і зла, інше;

- глибока проблематика;

- розкриття внутрішнього світу героїв;

- перевага внутрішнього над зовнішнім, морального над матеріальним, психічного над фізичним світами;

- до його складу входять: роман автобіографічний, роман-сповідь, роман-щоденник [14, С. 114].

Я виявив такі риси психологічного роману «Пригоди Робінзона Крузо»:

1. Наявність лише двох значних героїв (Робінзон Крузо і П'ятниця).

2. Життя протікає повільно на острові (будова роману-щоденника передбачає повільне, спокійне викладення подій).

3. Сюжет твору нединамічний. Події протікають неактивно (Робінзон веде розмірене усталене життя).

4. Наявність монологів; викладення думок, настроїв, сподівань Робінзона у щоденнику (Наприклад, Робінзон на одній половині сторінки щоденника записує все, що вважає за зло в своєму житті, а на іншій - все, що вважає за добро. Під «злом» він пише: «Мене закинуло на жахливий, безлюдний острів, і я не маю ніякої надії на порятунок. Мені немає з ким поговорити й розрадити себе» [7, с.61]. А «добро» це: « ...я живий, я не потонув, як усі мої товариші. Але я і не умер з голоду у цьому пустельному місці, де людині немає з чого жити... Я виживу, хоча і живу у достатньо жаркому кліматі. Я навряд чи носив би одяг, коли б і мав його...» [7, С. 64]).

5. Окрім пригод героя відчувається психічне навантаження твору. Автор розкриває психічний стан героя протягом довгого періоду - багатьох років (На нашу думку, спочатку Крузо був легковажною людиною - втеча від батьків, подорожування; потім стає жорстоким і цинічним – торгує людьми, жадоба до грошей і нарешті в кінці роману герой визнає, що життя навчило його багатьом речам, він став добрішим, працьовитішим. 28 років життя на острові зробило його кращим).

6. Автор словами Робінзона розмірковує над вічними темами, головною з яких є буття людини й цінність людського розуму (« .... тут я маю зауважити, - ділиться своїми думками Робінзон, – що розум є основа й джерело математики, а тому, визнаючи й вимірюючи розумом речі і складаючи про них собі правильне уявлення, кожен з часом може навчитися першого-ліпшого ремесла...» [7, С. 118]).

7. Проблематика твору: людина і природа, добро і зло, смисл буття людини, проблеми релігії (християнство і язичество), роль грошей у житті людини.

8. Розкриття внутрішнього світу головного героя Робінзона Крузо через опис його думок, подій, міркувань, записаних у щоденнику протягом всього твору.

9. Перевага морального над матеріальним - герой розуміє, що гроші – це мотлох, головне - духовні цінності, хоча на початку роману був упевнений в іншому («Непотрібний мотлох! - Говорить Робінзон, коли побачив гроші, що залишились в каюті затонулого корабля. - Навіщо ти мені тепер? Ти й того не вартий, щоб підняти тебе з землі... Мені немає чого з тобою робити, тож залишайся там, де лежиш, і йди на дно морське, як створіння, чиє життя не варто рятувати!» [7, С. 62]).

10. Даний твір можна назвати романом-щоденником (за будовою): датоване викладення подій, міркувань, розмірне життя.

Таким чином я довів, що роман Д.Дефо «Робінзон Крузо» можна віднести і до психологічного роману, і до пригодницького. Вивчаючи його у школі, можна виділяти ознаки цих двох видів роману.

А зараз розглянемо жанр твору. Дослідники (М. Соколянський, У. Д. Данильцова, О. М. Ніколенко) відносять «Пригоди Робінзона Крузо» до жанру «робінзонади». Це жанр, що розповідає про відокремлення якоїсь конкретної людини від суспільства і проживання її в критичних умовах, подолання їх лише своїми власними силами і розумом на зразок героя Даніеля Дефо – Робінзона Крузо [7, с . 14]. Головною темою всіх «робінзонад» є тема подолання негараздів і виходу із скрутного становища заради єдиного бажання вижити. Разом із учнями можна виділити такі особливості «робінзонад»:

- відокремлення героя від суспільства (герой потрапляє на безлюдний острів);

- відчуття відірваності від світу (життя на самоті);

- повна самотність людини (недоступність спілкування з іншими людьми);

- проживання у незвичних умовах (занадто жаркий клімат);

- тісний зв'язок «людина-природа» (людина залежить від природи - їжа, проживання, одяг);

- подолання власноруч екстремальних ситуацій (гроза, дикі звіри, і дикуни);

- детальний опис життя (будування, полювання);

- найчастіше, стиль написання твору у вигляді щоденника («Пригоди Робінзона Крузо» - роман-щоденник);

- філософська тематика (роздуми про сенс буття, про війни і мир -«Дикуни - теж люди, і вони не більше вбивці, ніж ті християни, які вбивають полонених на війні або нищать мечем цілі армії, не минаючи навіть тих, хто склав зброю і здався» [7, С. 121]);

- втілення ідей у реальність через великий проміжок часу (по рятування піратами - через 28 років).

Запропонуємо учням самостійно зробити аналіз твору і визначити  особливості вивчення структури  і проблем роману (структурна загальна характеристика «Пригод Робінзона  Крузо»):

1. Час і простір у романі (замальовується образ життя людей кінця 17 -початку 18 століття. На початку роману дія перебування - Великобританія. В ті часи велися чисельні подорожі по знаходженню нових земель, відкриття нових територій, народів).

2. Композиція роману (експозиція – опис родини Крузо, перебування Робінзона у батьківському домі, його спроби стати самостійною особистістю. Зав'язка - подорожування, потрапляння у неволю до маврів, визволення з рабства. Розвиток дії – корабельна аварія, життя на безлюдному острові. Кульмінація - зустріч з дикунами, звільнення темношкірого хлопця, подальше життя на острові разом з новим другом-дикуном П'ятницею. Розв'язка - визволення з острову через 28 років перебування майже на самоті).