Практика з набуття навичок роботи інспектора, товарознавця-комерсанта, інспектора торговельного

Завдання №1 Практика з набуття навичок роботи інспектора, товарознавця-комерсанта, інспектора торговельного.

1.1 Організаційно-правове  забезпечення суб’єкта господарювання: засновницькі документи , їх зміст, порядок оформлення та реєстрації  та наявність дозвільних документів. Структура апарату управління  підприємства. Функціональні посадові  обов’язки товарознавця-комерсанта. Участь у перевірці технічного  стану підприємства і здійсненні  контролю за дотриманням працівниками  правил охорони праці дотримання  безпечного виконання робіт та  санітарного стану підприємства.           

ПП «Шаруня» є заснованим на власності фізичної особи. Підприємство діє згідно з положеннями Статуту, а також діючого законодавства України. Підприємство є юридичною особою; воно володіє, користується та розпоряджається майном, що йому належить, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки, круглу печатку, штампи, бланки з найменуванням підприємства, власний товарний знак, емблему.

ПП «Шаруня» вже багато років відоме як надійний виробник та дистриб’ютор продуктів харчування.

Метою діяльності ПП «Шаруня» є ведення торгівельної діяльності в сфері оптової та роздрібної торгівлі, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання прибутку на вкладений капітал, а також задоволення соціально-економічних інтересів власника та членів трудового колективу підприємства.          У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.    Підприємство як багатопланове соціально-економічне і правове явище має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий суб'єкт і суб'єкт права. За допомогою цих ознак визначається правове становище підприємств усіх форм власності і галузей народного господарства. Поняття "підприємство" є узагальнюючим, збірним. По-перше, воно визначає підприємства як певні організаційно-правові форми господарювання. По-друге, це поняття є загально-галузевим, тобто притаманне будівельним, транспортним, сільськогосподарським, торговельним та іншим підприємствам.    Відповідно до змісту ст. 62 ГК України основною організаційною формою господарювання є підприємство, як самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності, в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.    Ознаками підприємств як суб'єктів господарського права, складовими їх організаційно-правової форми є:

1) визначеність організаційно-правової  форми суб'єкта господарювання;

2) майнова відокремленість;

3) легітимація існування  як суб'єкта господарювання;

4) відповідальність за  результати господарювання;

5) самостійність у господарському  обороті.    Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності, та не мають у своєму складі інших юридичних осіб.

1.2 Вивчення макросередовища торговельного підприємства Визначення форм інфраструктури, які опосередковують рух ділових відносин і необхідні для ефективного функціонування підприємства. Визначення конкурентного середовища та впливу окремих чинників на функціонування підприємства встановлення рівня його конкурентоспроможності.

Макросередовище створює загальні умови функціонування підприємства. В більшості випадків макросередовище не носить специфічного характеру по відношенню до окремо взятого підприємства. Однак ступінь впливу стану макросередовища на різні підприємства неоднакова. Це пов'язано як з відмінностями у сферах діяльності підприємства, так і з відмінностями у внутрішньому потенціалі підприємства. Вивчення економічного компоненту макросередовища дозволяє зрозуміти те, як формуються та поділяються ресурси. Воно передбачає аналіз таких характеристик, як величина валового національного продукту, темп інфляції, рівень безробіття, процентна ставка, продуктивність праці, платіжний баланс, норма накопичення і т.п. При вивченні економічного компоненту необхідно звертати увагу на такі фактори, як загальний рівень економічного розвитку, видобувні природні ресурси, клімат, тип та рівень розвитку конкурентних відносин, структура населення, рівень освіти робочої сили та величина заробітної плати. Важливо також розуміти, що та чи інша зміна стану економіки може позитивно впливати на одні та негативно на інші підприємства.            Аналіз правового регулювання, що передбачає вивчення законів та інших нормативних актів, дає підприємству можливість визначити для себе допустимі межі дії у взаємодії з іншими суб'єктами права та допустимі методи відстоювання своїх інтересів. Вивчення правового регулювання не повинно зводитись тільки до вивчення змісту правових актів. Важливо звернути увагу на такі аспекти правового середовища, як дієвість правової системи, традиції, що складаються в цій області, та процесуальну сторону практичної реалізації законодавства. Для керівників особливе значення має такий політичний аспект як настрій адміністрації, законодавчих органів та судів по відношенню до бізнесу.         Політична складова макросередовища повинна вивчатися в першу чергу для того, щоб мати уяву про наміри органів державної влади у відношенні розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава має намір провадити в життя свою політику. Вивчення політичного компоненту повинно концентруватися на виявленні того, які програми намагаються провести в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в органах державної влади, яке відношення в урядах існує по відношенню до різних галузей економіки та регіонів країни, які зміни в законодавстві та правовому регулюванні можливі в результаті прийняття нових законів та норм, що регулюють економічні процеси. При цьому важливо виявити такі базові характеристики політичної підсистеми: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільний уряд, який ступінь громадського незадоволення та наскільки сильними є опозиційні політичні структури, щоб, використати це незадоволення і захопити владу.    До демографічних чинників слід віднести кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та їх доходах), наявна та потенційна кількість робочої сили, кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили).         Важливе значення набуває аналіз природних чинників, які з одного боку забезпечують ресурсами підприємства, створюють умови для функціонування, а з іншого - обмежують діяльність підприємства. Це природно-кліматичні умови, територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів, а також, стан екологічного середовища.   

1.3 Проведення пошуку найефективніших і раціональних джерел товаропостачання. Ідентифікування продовольчих та непродовольчих товарів, які пропонуються товаропостачальниками, оцінка споживчих властивостей та вивчення конкурентоспроможності товарів. Ознайомлення з системою логістичного управління закупівлі на підприємстві.   

На ПП «Шаруня» ідентифікації продовольчих товарів притаманні такі функції:             - Показова - яка ототожнює представлений зразок товару з конкретним найменуванням, гатунком, маркою, типом, а також товарною партією;   - Інформаційна, яка доводить інформацію до суб'єктів ринкових відносин;             - Підтверджувальна відповідність асортиментної характеристики товару інформації, яку зазначено на маркуванні та/чи в товаросупровідних документах, тобто справжність товару;        - Управлінська, яка є одним з елементів системи якості товару.    В організації товаропостачання беруть участь різноманітні суб'єкти оптового ринку товарів народного споживання, до яких належать виробничі, переробні, сільськогосподарські підприємства, підприємства оптової торгівлі, склади роздрібних торговельних підприємств та їх об'єднань, торговельно-посередницькі підприємства, приватні підприємці та ін., які виступають постачальниками товарів .        Усе різноманіття цих учасників системи товаропостачання можна об'єднати в такі основні групи:       Промислові підприємства-виробники товарів - до цієї групи можна віднести різноманітні підприємства харчової, легкої та інших галузей народногосподарського комплексу України, які забезпечують виробництво основної частини товарів споживчого призначення (продукти харчування, одяг, головні убори, панчішно-шкарпеткові вироби, взуття, технічно складні товари та ін.). До цієї ж групи можна віднести і підприємства місцевої промисловості, які забезпечують постачання товарів, що виробляються з місцевої сировини (наприклад будівельних матеріалів);     У сільськогосподарські підприємства-виробники продукції агропромислового комплексу - до цієї групи можна віднести колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські ТзОВ, селянські (фермерські) господарства, особисті селянські господарства, а також переробні підприємства агро-переробного комплексу (в т. ч. приватні) та заготівельні організації. Ці постачальники забезпечують надходження в роздрібну торговельну мережу сільськогосподарської продукції у свіжому та переробленому вигляді;           Оптові бази, дрібнооптові підприємства (дрібнооптові магазини-склади) та торговельно-посередницькі організації, які постачають у роздрібну торговельну мережу продукцію найрізноманітніших вітчизняних і зарубіжних виробників. До цієї ж групи можна умовно віднести власні склади роздрібних торговельних підприємств та їх об'єднань, а також частину приватних підприємців (так званих "човники", які спеціалізуються на завезенні в Україну невеликих партій товарів іноземного виробництва з Китаю, Туреччини, Польщі, РФ, Італії та ін.);        Власне виробництво торгівлі та громадського харчування - до цієї групи можна віднести власні виробничі підрозділи торговельних підприємств (цехи з виробництва кондитерських виробів, м'ясних, рибних та овочевих кулінарних виробів, власні підсобні господарства й фасувальні цехи роздрібних торговельних підприємств) та торговельних систем (наприклад - виробничі підприємства системи споживчої кооперації, які виготовляють хлібобулочні, ковбасні та копчені вироби, безалкогольні напої, столярні вироби, постільну білизну, робочий одяг та ін.) і підприємства ресторанного господарства, які частину виробленої продукції та напівфабрикатів відпускають у роздрібну торговельну мережу;

1.4 Участь у розробці договорів, угод, контрактів, специфікації на постачання товарів. Аналіз товарного забезпечення підприємства згідно з укладеним договорами, угодами, контрактами тощо. Вивчення порядку складання претензії, позовів та їх задоволення.    

Приватне підприємство «Шаруня» розробляє договори які передбачають ретельну добірку умов договору, які задовольняють всім вимогам замовника договору з дотриманням належних прав замовника.

Порядок складання претензії складається з таких пунктів:

1. Коментована частина  передбачає строк протягом якого отримувач а саме приватне підприємство «Шаруня» зобов'язане відреагувати на вимоги, визначені в ній. Так, отримавши претензію, підприємство зобов'язане в місячний строк надати обґрунтовану відповідь або задовольнити вимоги, викладені в ній. На практиці важливим моментом є спосіб направлення претензії.             Претензію слід направляти рекомендованим повідомлення про вручення або цінним листом з описом вкладеного. Доказом отримання такого листа буде відмітка підприємства поштового зв'язку про вручення або підтвердження особою власноручним підписом про отримання листа, саме з цієї дати і буде рахуватися місячний термін на надання.    2. У разі, якщо вимога у претензії стосується якості та комплектації товарів, строк на надання відповіді за даною вимогою встановлений законодавцем в 2 місяці. Однак, слід зазначити, що даний строк на надання відповіді буде застосовуватися лише при наявності в відповідних правилах або в договорі обов'язкового права для сторін правовідносин у перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем.   3. Встановивши вимоги до претензії законодавець намагався забезпечити принцип рівності сторін. Так, у разі недотримання форми претензії, її отримувач може витребувати у заявника документи, на підставі яких надіслана вимога (претензія). В даному випадку слід мати на увазі, що витребувати можна документи, які були зазначені в претензії, але не були додані до переліку документів. Отримувач претензії не може витребовувати документи, які в нього є в наявності, або в силу правовідносин повинні бути у нього в наявності. Надсилаючи заяву про вимоги, отримувач претензії може встановити строк на їх надання, який повинен бути розумним.   При надісланні заяви про вимогу документів, загальний строк на надання відповіді на претензію зупиняється до отримання необхідних документів.             4. Частина 4 коментованої статті передбачає обов'язок сторін правовідносин вчинити всі необхідні дії для досудового вирішення спору, де включається проведення між сторонами взаємних розрахунків.   Часто на практиці сторони нівелюють даний обов'язок, формально направляючи вимогу і відповідь на неї не вчиняючи жодних дій, передбачених даною частиною. Втім суди часто на судовому засіданні в ухвалі зобов'язують сторони виконати дані вимоги, та зобов'язує їх здійснити взаємну звірку розрахунків.          5. Законодавець в даній частині зобов'язав винну сторону задовольнити вимогу заявника претензії у разі її обґрунтованості.

1.5 Встановлення форм і методів доставки товарів. Вивчення « Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7» від 25.04.66         

Основу процесу товаропостачання на ПП «Шаруня» складають:    - транспортування товарів;          - вантажно-розвантажувальні операції;        - зберігання товарів;           - комплектування торгового асортименту;       - сортування, фасовка, підготовка до продажу.      Принципи раціоналізації доставки:        - використання найкоротших шляхів руху товарів;      - правильний вибір транспортних засобів та ефективне їх використання;             - застосування прогресивної системи товаропостачання з іввикористання тари-обладнання та засобів механізації по-грузочно-розвантажувальних і складських робіт.       Методи доставки товарів:          - централізований завезення - доставка товарів силами і засобами постачальника на основі заявок роздрібних підприємств;     - децентралізований завезення - доставка товарів роздрібними підприємствами власним або залученим транспортом.

Приймання товарів на приватне підприємство «Шаруня» супроводиться перевіркою відповідності якості, кількості та комплектності товарів їх характеристиці та технічним умовам, зазначеним у договорі.

Якщо продавець передає товари разом із товаросупровідними документами перевізнику (транспортній організації") для доставки товарів покупцеві, то вважається, що товари поставлені покупцеві (якщо інше не передбачене умовами договору).         Приймання товарів від постачальників за якістю здійснюється згідно із Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66р. №П-7.  Приймання товарів за кількістю здійснюється згідно з Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. №П-6. Зазначені інструкції діють і на сьогодні, їхні положення обов'язкові, якщо договорами (контрактами) не передбачені інші умови.       Порядок здавання-приймання товарів, що поставляються поста-чальниками-нерезидентами, передбачається договорами (контрактами), а саме:              - вид здавання-приймання;         - місце здавання-приймання товарів за кількістю і якістю;    - способи здавання-приймання товарів за якістю:     - порядок пред'явлення і розгляду претензій.     У момент приймання товарів можуть бути виявлені такі види розбіжностей:            - нестача у межах норм природної втрати в дорозі;     - нестача з вини постачальника;        - нестача з вини особи, яка супроводжує вантаж, тощо.    При виявленні в пункті прибуття товарів невідповідності кількості прийнятих товарів кількості, зазначеній у транспортних документах, складається акт за порядком, передбаченим Інструкцією № П-6 або умовами договору. На підставі акта покупець може у встановлені терміни пред'явити продавцеві претензію, а якщо є підстава для покладення відповідальності на перевізника, то претензія пред'являється перевізнику.                   1.6 Пропонування змін в існуючі форми і методи товаропостачання залежно від кон’юнктури ринку. Вивчення наявного асортименту товарів та внесення необхідних змін, виходячи із ситуації ринку і попиту на товари.           Основним принципом товаропостачання на ПП «Шаруня» принцип оперативності товаропостачання який передбачає завезення товарів у роздрібну торговельну мережу з періодичністю, яка відповідає динаміці роздрібного продажу товарів, його сезонних та інших коливань. Цей принцип полягає у періодичному поповненні запасів за певних умов: за рівномірного попиту товари завозяться через однакові проміжки часу; за нерівномірного (динамічно змінюваного) попиту, який скорочується або зростає, ритм завезення товарів мас зростати або сповільнюватися відповідно до коливань попиту. У такому разі завезення товарів мас здійснюватися у моменти наближення до мінімуму запасів ("точка замовлення"). Також на данному підприємстві.