Функції держави

Кожна окремо взята функція держави поєднує в собі ці форми, а також методи їх здійснення. Але кожна функція має свої певні особливості, які характерні для виконання тієї чи іншої функції держави. Для прикладу можна взяти охоронну функцію. Для виконання завдань цієї функції застосовуються такі форми:

- правотворчість - виражається у  правовому регулюванні шляхом  видання відповідними державними  органами нормативних актів щодо застосування норм права, спрямованих на забезпечення здійснення прав та свобод громадян;

- безпосередня організаторська  діяльність (правовиконавча форма) - полягає в проведенні конкретних  заходів, що стосуються зазначених  питань: розподіл кадрів, їх навчання, забезпечення технічними засобами, організація цієї роботи;

- правозабезпечення - полягає в  здійсненні нагляду за неухильним  виконанням положень нормативних  актів, контролі за виконанням  норм права, в забезпеченні правопорядку, безпосередній охороні життя громадян, запобіганні порушенням шляхом застосування різних санкцій.

Методи здійснення функцій держави — це засоби, способи та прийоми, за допомогою яких здійснюються спеціальні види діяльності держави з реалізації її функцій.

Види методів здійснення функцій держави:

- правотворчої;

- виконавчо-розпорядчої;     

- правоохоронної;

- організаційної діяльності держави  із здійснення функцій.

Методи:

Правотворчої діяльності держави — це засоби, прийоми і способи підготовки, прийняття і оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що забезпечують здійснення державних функцій.

Виконавчо-розпорядчої — це засоби, прийоми і способи здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності в сфері реалізації функцій держави.                   

Правоохоронної — засоби, прийоми і способи правоохоронної діяльності відповідних державних органів.

Організаційної — засоби, прийоми та способи здійснення організаційного виду діяльності із забезпечення реалізації державних функцій.

До них відносять:

а) програмування;

б) прогнозування;

в) дослідження;

г) здійснення оперативного аналізу та ін.

Наприклад, методи при здійсненні охоронної функції мають дещо особливий характер, як то: переконання шляхом правового виховання населення, проведення різних попереджувальних заходів, агітації; заохочення шляхом пропаганди досвіду й надання різних пільг та нагород особам, колективам, які самі не допускають правопорушень і беруть активну участь у боротьбі з ними; метод примусу має на увазі застосування до суб’єктів, що скоїли правопорушення, заходів покарання, перевиховання тощо.

В наш час зростає роль договірної форми в здійсненні функцій держави. Це обумовлено розвитком ринкової економіки і децентралізацією державного керування. Зараз державно-владні рішення органів держави все більше поєднуються з договірною формою, структурами цивільного суспільства та громадянами.

Неправові форми охоплюють великий обсяг організаційно-підготовчої роботи в процесі здійснення функцій держави. Така діяльність є й необхідною, й правомірною, але вона не пов'язана з юридично значимими діями, що тягнуть за собою правові наслідки. Це, наприклад, підготовча робота зі збору, оформленню та вивченню різної інформації при розгляді юридичної справи, ознайомлення з листами і заявами громадян і т.п.

Виділяють наступні неправові (організаційні) форми діяльності державних органів по здійсненню функцій держави.

Організаційно-регламентуюча діяльність являє собою поточну організаційну роботу з вирішення повсякденних завдань, техніко-організаційного забезпечення функціонування різних ланок державного механізму.

Організаційно-господарська діяльність— це оперативно-технічна, поточна господарська робота з матеріального забезпечення виконання різних державних функцій (економічне обґрунтування, контрольно-ревізійна діяльність, бухгалтерія, статистика, організація постачання, збуту тощо).

Організаційно-ідеологічна діяльність— це повсякденна оперативно-роз’яснювальна, виховна робота (роз’яснення законів та інших нормативних актів, формування суспільної думки; робота засобів масової інформації тощо).

Отже, здійснення відповідного напряму державної діяльності вимагає поєднання форми та методу функції держави.

 Таким чином, функції держави  та методи їх здійснення характеризують  сутність, соціальне призначення  і роль держави в суспільстві. В соціальних демократичних та правових державах вони уособлюють загальнолюдські і гуманістичні форми [4, с.45].

До функціональної характеристики держави входить й розгляд тих коштів і способів, які забезпечують виконання державою своїх функцій. Такою структурою, що забезпечує, є державний апарат - система органів держави, створюваних спеціально для виконання функцій держави.

Підкреслимо, що функції держави, а не різні функції різних галузей влади, забезпечує державний апарат у цілому, в комплексі, в системі. Але при цьому, зрозуміло, кожна ланка цього апарату, кожний орган має й свої власні функції, що представляють поділ праці по керуванню суспільством. От чому треба розрізняти функції держави, функції державної влади та функції державних органів.

Отже, для забезпечення виконання своїх функцій у будь-якій державі формується спеціальна структурна організація, названа державним апаратом. Він персоніфікує матеріальну чинність державної влади. Апарат держави - це система державних органів, взаємопов’язаних загальними принципами, єдністю кінцевої мети і взаємодією, наділених владними повноваженнями, а також привабливими матеріально-технічними можливостями для здійснення своїх функцій. Державні органи є структурними ланками державного апарату. Для створення державного органу необхідна правова основа, тобто видання спеціального нормативно-правового акту. Звичайно система державних органів установлюється конституцією (основним законом держави).

Дуже важливо відзначити, що саме державні органи саме характеризують формування в державі особливої верстви людей, фізично відірваного від матеріального виробництва, але виконуючого досить важливі управлінські функції. Ця верства відома під різними найменуваннями: чиновники, бюрократи, керівники, функціонери, номенклатура, менеджери і т.д. Він являє собою об'єднання професіоналів, зайнятих управлінською працею, - це особлива й важлива професія.

Як правило, ця верства людей забезпечує виконання функцій держави, державної влади, державних органів в інтересах суспільства, народу. Але в певній історичній обстановці функціонери можуть стати на шлях забезпечення власних інтересів. Тоді й виникають ситуації, коли для тих або інших осіб створюють спеціальні органи (синекуру) або шукають цим органам нові функції і т.п.

Таким чином, орган держави - це спеціально створена структура, що складає частину державного апарату, наділена компетенцією, необхідною для здійснення функцій. Побудова апарату держави повинна іти від функцій до органа, а не навпаки, і на суворій правовій основі.

Діяльність держави широка й різноманітна. Для того, щоб охопити, охарактеризувати її в цілому, потрібен високий рівень наукової абстракції та відповідні йому поняття. Вони дозволяють побачити, що з моменту виникнення і до справжніх днів завдання держави не залишаються незмінними. Одні здійснюються до кінця, на зміну їм приходять інші, більш складні.

В майбутньому будуть виникати і нові функції, а разом з ними й певні труднощі, які необхідно буде вирішувати.

Таким чином, з розглянутих нами функцій, ми бачимо, що держава є не тільки апаратом придушення, представником інтересів панівного класу, але й організацією, яка захищає інтереси всього суспільства.

 

 

 

 

Висновки

 

В формулюванні певної мети держави виявляється його соціальне призначення. Для її досягнення потрібно вирішити конкретні завдання, що у свою чергу обумовлено здійсненням відповідних функцій.

Постановка перед державою й суспільством певних завдань породжує необхідність здійснення відповідних функцій, тому що поза реалізацією функцій держави його завдання залишаться нездійсненими. Функції держави - це не його завдання, хоча й пов'язані з ними і, навіть, безпосоредньо залежать від них. Однак, при всій своїй значимості завдання не є першоосновою для розвитку держави і його функцій, тому що вони самі походять із економічних та політичних потреб суспільства, визначаються закономірностями його розвитку і залежать від національно - історичної та іншої специфіки кожної держави.

Будь-які держави, що перебувають на одному етапі розвитку, мають однаково звучащі функції, хоча відмінності в їх змісті, а тим більше у формах і, особливо, в методах реалізації можуть бути досить сильними. При цьому варто розуміти, що кожному етапу відповідають «свої» функції, зовсім несхожі з функціями інших етапів розвитку, і що з переходом держави на новий етап відбувається повна або часткова заміна його функцій: з'являються нові функції, більша частина існуючих трансформується та наповнюється іншим утримуванням.

Функції держави історичні. Вони міняються на різних етапах розвитку суспільства, а також залежно від змін його соціально-політичного ладу. В тоталітарних суспільствах, наприклад, до числа основних напрямків діяльності держави включаються функція придушення опору класових, національних та інших супротивників і культурно-виховна функція, що забезпечує панування єдиної ідеології. У соціалістичних суспільствах з їх плановою економікою з'являється господарсько-організаторська функція та функція охорони соціалістичної власності [16, с.22].

Сказане підтверджує висновок: у функціях держави розкривається його політична природа, що у свою чергу виражає характер суспільства, яке його породило.

Варто вказати й на нові напрямки в вирішенні питань щодо функції держави. Висловлюються ідеї, що всі функції, про які говорилося вище, фактично не характерні саме для держави, оскільки в їх вирішенні зацікавлене все суспільство. Все це є цілями (або завданнями) суспільства в цілому. Для держави ж характерні ті функції, які випливають із його основної сутності - здійснення політичної влади. В такому випадку держава має три основні функції: законодавчу, виконавчу і судову, котрим відповідають три основні гілки влади - законодавча, виконавча та судова (іноді виділяється четверта функція і відповідна їй галузь влади - наглядова) [17, с.143].

Кожна із цих гілок влади має основну, відповідну її найменуванню функцію, але володіє, хоча й у меншому ступені, іншими функціями, Так, виконавча влада  крім виконавської діяльності здійснює нормотворчість, а також у деякій мері судові повноваження. Законодавчі органи, в свою чергу, мають крім законодавчих і інші функції: виконавчу та судову. Судова ж влада поряд з основною виконує й інші функції.

Функції держави багатогранні, їх формування проходить в процесі становлення та розвитку держави. В різні історичні періоди пріоритетне значення набувають ті чи інші завдання і цілі держави, а відповідно, й різні її функції. На одних етапах центр уваги переноситься на сферу економіки, тому в діяльності держави головне місце займає економічна функція, на інших - в сфери політики, звідси підвищена увага до ролі державної влади тощо. Зникають одні функції, виникають інші. Тому класифікація функцій, яка наведена в моїй  курсовій роботі не є кінцевою.

Діяльність держави дуже різнобічна та всеохоплююча. З моменту виникнення держави й до теперішнього часу завдання держави не залишаються незмінними. Деякі здійснюються до кінця, на зміну їм приходять інші, більш складні. Але в основу будь-якої діяльності завжди покладена ідея. Розглядаючи діяльність держави, не можна не брати до уваги сучасну національну ідею, в центрі якої “стоїть особистість, її життя, добробут, культура, все з чим пов’язане життя людини, її щастя, благополуччя. Саме для людини, в ім’я людини існують суспільство і держава, діють різні громадські структури. Ця ідея домінує й в сфері правового регулювання, де особливе місце займають права людини і громадянина, що повністю відповідає демократичним світовим стандартам” [9, с.31].

На мою думку, різноманітні функції держави, які виникають як необхідність суспільства під час його розвитку ,характеризують державу, як розвинуту чи ту, що розвивається, в залежності від свого виконання.

Після зробленого аналізу та дослідження  такої категорії, як функції держави, я вважаю, що поставлені мною завдання виконані, мета роботи досягнута, а саме -  я спромігся дослідити розвиток функцій держави під час історичного становлення власне держави, розвиток і виконання функцій в нашій країні та на сучасному етапі і протягом минулих років, а також визначити і обгрунтувати за допомогою  наукових джерел цю правову категорію.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, можна твердо казати, що така тема як “функції держави” буде актуальною й через декілька десятків років, поки існує такий інститут як  Держава.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

 

1. Алексеев С.С. Государство и право. М., 1996.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.

3. Венгеров А.Б. Теория государства  и права. - М., 2000. с.150

4. Волинка К. Г.  Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 240 с. — Бібліогр.: с. 229–232.

5. “Економіка України”, №11, 1996р., ”Державне  регулювання ринкової економіки”.

6. Байтина М.И. “Марксистско-ленинская  общая теория государства”, Москва, 1972, с.138

7. Кельман М.С. “Загальна теорія  держави”, - Львів, 1997. с.43

8. Кельман М.С. “Словник термінів  та визначень з курсу “правознавства”, Львів, 1997. с.76

9. Копєйчиков В.В. “Загальна теорія  держави і права”, Юрінком, 1997, с.20

10. Оборотов О.Н. “Становлення правового суспільства: тенденції і проблеми”, - Одеса: Астропрінт, 1998.

11. Левин И.Д., В.А. Туманов Механизм  диктатуры монополий   – М., 1974, с. 33.

12. Демичев Д.А. Функция преодоления последствий чернобыльской катастрофы в системе функций государства / Правоведение, 1996. - № 3.

13. Конституція України.

14. Ріяка В.О. Конституційне право  зарубіжних країн: Навч. Посібник - К.: Юрінком, 2002. - 512 с.

15. Шаповал В. М. Конституційні системи  зарубіжних країн. - К., 1992.

16.  Спиридонов Л.И. Теория государства и права, с. 48.

17. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева –  М.: Юрист, 1994, с. 241-242.