Функції держави

 

 

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

(МАУП)

ІНСТИТУТ  ПРАВА

(ІП)

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

 

 

З дисципліни:  «ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»

 

За темою (розділом навчального плану):

 

«ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ ТА ФОРМИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ»

 

Прізвище та ініціали викладача: проф. ІВАНОВ В.М.

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2007

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ І. Загальна характеристика функцій держави………………............6

1.1. Поняття функцій держави………………………………………………6

1.2. Зміст функцій…………………………………………………………….8

1.3. Ознаки функцій…………………………………………………………..9

1.4. Еволюція функцій………………………………………………………11

Розділ ІІ. Види функцій держави………………………...…………………14

2.1. Поділ за ознаками………………………………………………………14

2.2. Внутрішні функції……………………………………………………...15

2.3. Зовнішні функції………………………………………………………..21

Розділ ІІІ. Форми та методи здійснення функцій держави……………….25

Висновки…………………………………………………………………….31

Список використаної літератури…………………………………………...34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Наукове пізнання держави будь-якого історичного типу обов’язково   ставить за мету розгляд його цілей, задач і функцій, які втілюють найголовніші якісні характеристики і орієнтири не тільки власне держави, а й суспільства в цілому.

Питання про функції держави – це одне із важливих питань не тільки теорії, але й практики державотворення. Функції держави виражають соціальну природу держави і конкретизують її суть.

Отже, перед тим як висвітлювати це питання, насамперед треба з’ясувати, що ж саме є “Держава”, які має характеристики й ознаки.

Держава визначається як організація публічної влади в суспільстві, яка характеризується наявністю своєї території, суверенітетом, видає закони, стягує податки, виступає як суб’єкт міжнародних  відносин та виражає інтереси і волю всього народу чи пануючої в ньому частини населення (зокрема, певного класу), здійснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов’язкових норм (правил) поведінки та механізму впровадження їх у життя.

“Якщо ми звернемось до визначення держави з точки зору марксистсько-ленінських вчень, то поняття держави виходило з ідеї класового устрою суспільства і визначалося як апарат придушення одного класу іншим” [6, с.52].  Безперечність цієї теорії можна було сприймати на стадії розвитку капіталізму, коли чітко була окреслена класова структура суспільства. Це вчення формувалося під впливом класової боротьби, яка була характерна для того періоду розвитку суспільства і держави. Але повністю відмовитись від цієї теорії не можна, тому що вона була обумовлена конкретними обставинами історичного розвитку суспільства. Так само можна сказати, що на сучасному етапі, коли перестали існувати чітко виражені класи, а на зміну прийшла складна розгалужена соціальна структура, сутність держави обумовлюється сучасними умовами та тенденціями розвитку суспільства. Цей період розвитку “характеризується тим, що його метою є всебічний розвиток людини, забезпечення умов її життя, прав і свобод. Дійсність пронизана ідеями гуманізму, пріоритету загальнолюдських цінностей. Все це знаходить своє відображення в сучасних найбільш розвинутих країнах – правових, демократичних, соціально-орієнтованих” [9, с.15].

Державу треба розглядати не тільки з точки зору сучасності, а й в історичному її розрізі. І тут треба звернути увагу на різні підходи до теорії виникнення держави. В теоретичній науці існує багато теорій її виникнення. Розглянемо деякі з них, найбільш розповсюджені:

- теологічна теорія - виводила державу  з точки зору божественних  начал, як дещо, що надано людству  по волі божій;

- органічна теорія - по суті порівнювала  державу з живим організмом, частинами якого начебто є люди та їх об’єднання;

- теорія насильства - пояснювала  виникнення держави шляхом завоювань  та війн;

- договірна теорія - виходила з  того, що держава виникла в  результаті добровільної угоди  між людьми для захисту їх спільних інтересів;

- патріархальна теорія - пояснювала  державу як велику сім’ю, яка  з плином часу розросталася, на  чолі з батьком, а згодом монархом;

- соціально-економічна або марксистська  теорія - визначала, що “поштовхом  для виникнення держави стало вдосконалення знарядь праці, яке привело до поділу на класи, а також до появи апарату держави – нової організації влади” [7, с.27].

Існують ще й інші теорії виникнення держави, які також заслуговують на увагу, серед яких космічна, психологічна, географічна, демографічна.

З усіх цих теорій найбільш обгрутнованою є соціально-економічна теорія, тому що розглядає соціальні й економічні причини виникнення держави, а також частково враховує і політичні фактори. Ця теорія виходить із внутрішніх факторів, але майже не враховує зовнішніх факторів, які впливали на виникнення держави. До виникнення держави необхідно підходити з різних позицій, розглядати як внутрішні, так і зовнішні фактори, як причини, так і умови, а також політичні, економічні, соціальні і природні фактори, які впливали на виникнення держави.

Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на закономірності виникнення держави. Всі теорії мають свої особливості виникнення держави у різних народів. Але жодна з них не володіє достатніми доказами, щоб можна було прийняти її за основу.

Розгляд теорій походження держави є органічним елементом даної роботи, бо дає можливість зрозуміти питання функцій держави в різні періоди історичного становлення сучасних держав. Як стає зрозумілим, з вище наведених даних, в історії людства існувала велика кількість держав, вони змінювали одна одну, змінювали свій устрій, тощо. Саме тому, всебічно розкрити поняття, зміст, багатогранність, властивості і риси держави – задача досить важка. Вирішити її можливо лише при вивченні зв’язків та взаємодії держави з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства. Значну роль в даному процесі відіграє – вивчення функцій держави, які несуть в собі найголовніші якісні характеристики та орієнтири держави.  Враховуючи все вище наведене, я вважаю, що дана тема є досить актуальною і сьогодні, та потребує конкретного дослідження.

    Отже, в своїй роботі  я намагаюсь розкрити дану  тему, базуючи свої висновки і  аналіз на різних правових  виданнях. А також підходжу до питання про функції держави з погляду пріоритетних функцій Української держави на сучасному етапі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Загальна характеристика функцій держави

 

1.1. Поняття функцій держави.

Характеристика будь-якої держави обов’язково має на меті розгляд її основних функцій, в яких безпосередньо виявляється сутність та соціальне призначення держави. Функції держави тісно пов’язані з її завданнями і цілями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен з’ясувати таке питання: що повинна робити держава на певному етапі свого розвитку та як; на чому повинні бути сконцентровані зусилля її органів і відомств?

Отже, функції держави  - це можливі та реальні напрямки діяльності держави і її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які виражають сутність і соціальне призначення державного управління суспільством. У функціях держави знаходять свій вираз її завдання й цілі, тобто це є певна робота, коло діяльності держави, за допомогою яких вона може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства. Також, для пояснення поняття функції держави, можна використовувати таке визначення: функція держави - це саме те, що і як держава “робить”[4, с.43].

Закордонні юридичні та політичні теорії зводять проблему функцій держави до діяльності його окремих органів і обговорюють законодавчу, судову, податкову та подібні функції держави. Деякі західні автори виділяють функції держави як організації захисту «загального блага», «загального благоденства», «охорони справедливості». В цілому для західного вчення про державу характерне розуміння функцій держави, основане на запереченні закономірної залежності сутності держави і реального змісту його діяльності від матеріальних та економічних умов існування пануючих класів  [14, с.86].

Головні завдання і цілі держави на тій чи іншій стадії її розвитку обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Тому основні напрями її діяльності мають об’єктивний характер, обумовлений потребами життя суспільства. Здійснення функції держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування об’єктивно обумовлених завдань, що належить виконувати державі в конкретних історичних умовах. Функції держави взаємопов’язані з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати відповідно до своїх потреб всією своєю політикою.

Функція, як і багато інших понять у суспільствознавстві, не є власно юридичним та політичним поняттям. Воно було запозичене із зовсім інших наук. Наприклад, у фізиці, математиці поняття функції виражає залежність однієї величини від іншої, а у теорії держави і права цей термін набуває іншого змісту.

Особливістю юридичної термінології є запозичення чужих понять і наповнення їх своїм спеціальним, особливим змістом, при цьому це поняття може повністю втратити зв’язок з початковим змістом.

Так само відбувається й з поняттям “функція”, коли воно потрапляє в юридичну термінологію. “Функція” в теорії держави і права означає напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико - правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме цього змісту набуває поняття “функція”, коли говориться про функцію держави, уряду, міністерств, інших державних органів.

Але слід відрізняти функції держави від функцій окремих її органів.

Поряд з функціями держави існують та функції державних організацій і їх посадових осіб. Розрізняють функції законодавчих, виконавчих, судових та контрольно-наглядових органів держави.

Реалізуючи державні функції, державні організації повинні:

1) зважати на об'єктивні закони  розвитку суспільства й керуватися  цими законами в повсякденній  діяльності;

2) стимулювати соціальну активність  людини і громадянина, звертати  увагу на виробничо-економічне  та соціально-культурне самовизначення  особистості; 

3) брати до уваги інтереси  й потреби різних соціальних  спільнот, груп та об'єднань людей, конкретних особистостей, визнавати  їх реальність і сприяти здійсненню;   

4) підпорядковувати всю свою  діяльність служінню громадянському  суспільству, не втручатися в приватні справи людини та суспільства, якщо це не виходить за межі конституційного регулювання суспільних відносин.

Отже, у здійсненні функцій держави так чи інакше беруть участь всі її органи, весь державний апарат. Функцію ж певного органу не може замінити чи підмінити ніякий інший. Але всі складові частини органу повинні через свої безпосередні обов’язки забезпечувати загальні функціональні завдання цього органу.

 

1.2. Зміст функцій

Поняття функції держави з'явилося й стало широко використовуватися на попередньому етапі розвитку вітчизняної теорії держави і права. В рамках марксистсько-ленінського підходу до держави виділялися, як уже вказувалося вище, класова сутність держави, загальносоціальне та класове призначення держави, затверджувалося, що оскільки і напрямок, і сам предмет, і зміст діяльності держави, і їхня система, що забезпечує, структурних  утворень змінюється залежно від зміни класової сутності та форми держави, остільки для визначення цієї залежності цілком доречним і дуже підходящим є поняття саме функції.

Далі це поняття особливо широко було використано для визначення діяльності соціалістичної держави - його ролі як головного знаряддя побудови соціалізму, придушення експлуататорських класів, організації народного господарства, підтримки національно-визвольних  рухів тощо. При цьому так звані нові (соціалістичні) функції держави тісно погоджувалися з новою (соціалістичною) сутністю самої держави - соціалістична власність, панування робітничого класу, правляча комуністична партія та т. д.

На сучасному етапі розвитку теорії держави і права теж зберігається функціональний підхід до діяльної сторони держави, але з уточненнями:

- розширюється та заглиблюється  розуміння соціального призначення  держави;

- відкидається проголошуваний  раніше твердий зв'язок між змінами класових характеристик держави і, відповідно, його функцій.

Як показує історичний досвід, на функції держави впливають не стільки класові характеристики держави, скільки нові умови та проблеми сучасної життєдіяльності суспільства, існування цивілізації (екологія, ядерне озброєння, демографічні, сировинні і інші глобальні проблеми). В функціональній характеристиці держави вітчизняна теорія іде від попередньої методологічної вульгаризації і догматизації, ураховує всі нові проблеми, але, однаково, зберігає й те позитивне, що було накопичено і напрацьоване в цій області на попередньому етапі. Коштовним виявилося насамперед саме поняття функції держави, її зміст та значення як однієї з важливих характеристик діяльної сторони держави.

Функціональний підхід дозволяє більш глибоко вивчати тривалий історичний процес виникнення, розвитку, зміни, руйнування, появи держав різних типів, видів, форм у різних народів, тобто процес формування та еволюції державності.

 

1.3. Ознаки функцій

Будь-яка держава з різним ступенем активності постійно діє, тому що пасивність, бездіяльність протипоказані самій її природі і призначенню. В даній главі держава і розглядається з його функціональної, діяльної сторони. Функціональний підхід, по-перше, допомагає глибше засвоїти саме поняття держави, побачити його історичне призначення та роль у житті суспільства; по-друге, дає можливість науково окреслити зміст діяльності держави, його механізм у конкретних історичних умовах; по-третє, служить цілям удосконалювання організаційної структури держави для якісного здійснення державного керування [1, с.63].

Функції держав експлуататорських типів мають істотні загальні риси:

- провідне значення функції  прямого придушення експлуататорськими  меншостями експлуатованої більшості населення. Розходження стосуються прийомів, масштабів, конкретних цілей придушення та класів, у відношенні яких воно здійснюється;

- охорона приватної власності  на знаряддя та засоби виробництва; розходження випливають із особливостей  самих форм приватної власності;

- забезпечення лише зовнішніх  умов існуючих відносин експлуатації, обмежене втручання держави в  економіку.

Функції держави демократичного типу протилежні у своєму змісті функціям експлуататорських держав:

- другорядне значення функції  прямого придушення; воно здійснюється більшістю населення у відношенні скинутих експлуататорських меншостей і поступово втрачає своє значення, хоча рецидиви можуть бути;