Використання інформаційно-комп’ютерних технологій в птахівництві

Реферат

на тему: “Використання інформаційно-комп’ютерних технологій в птахівництві”

З переходом економіки України на ринкові відносини питання організації розведення птиці здобувають особливу гостроту. Розведення птиці повинно бути вигідним як для виробників продукції, так і для держави. У цьому контексті вдосконалювання керування технологічними процесами в галузі птахівництва є однією з основних умов одержання доходу від розведення птиці [6].

Тому важливими є питання стратегії генетичного поліпшення птиці, тактичного й оперативного планування, програмного й інформаційного забезпечення технологічних процесів вирощування й селекції птиці, тобто те коло питань, які в тому чи іншому аспекті пов’язані з роботою зоотехніка-технолога.

Для ефективного керування процесом вирощування й селекції зоотехнікові-технологові необхідна повна й надійна інформація як про окрему особину, так і про популяцію в цілому. Основна увага при цьому концентрується на комп’ютеризації ведення обліку продуктивності й відтворення.

Керуючи процесами вирощування й селекції птиці зоотехнік-технолог виконує цілий ряд різноманітних завдань, що включає планування, впровадження й реалізацію планів, а також контроль за їхнім виконанням. На етапі планування визначається мета, виявляються існуючі й майбутні проблеми, за допомогою комп’ютерного моделювання здійснюється пошук альтернатив і прогноз можливості їхньої реалізації, вибір оптимального плану. На етапі впровадження й реалізації відбувається безпосереднє виконання окремих заходів щодо затвердженого плану. Етап контролю полягає в здійсненні статистичної обробки даних племінного й зоотехнічного обліку для оцінки фактичного стану й порівняння з плановими показниками. Сюди входить оцінка параметрів популяції й ефективності селекції, контроль за зміною цін і витрат, а також за племінним обліком [8].

Розглянуті етапи керування технологічними процесами вирощування й селекції птиці потребують засобів збору, накопичення, обробки й передачі інформації для прийняття оптимальних рішень. Крім того, при економічних умовах, що швидко змінюються, зоотехнік-технолог повинен мати засіб для швидкого реагування на ці зміни. Цим засобом є інформаційні й комп’ютерні технології [7].

Ефективність селекції значною мірою залежить від інформаційного й комп’ютерного забезпечення. Переконливим свідченням цього служать високі темпи генетичного поліпшення птиці в країнах Західної Європи й Північної Америки, де інформаційні системи функціонують із 60-х років минулого століття [20]. Вплив інформаційної технології на ефективність селекції здійснюється через: а) якісну й повну систему обліку; б) скорочення часу між збором даних, їхньою обробкою й ухваленням рішення; в) використання більше складних і ефективних методів селекції.

Розглянуті вище етапи визначають те широке коло завдань, які повинна вирішувати інформаційна система керування селекцією птиці в процесі її експлуатації. Загальна мета такої системи полягає в переробці первинних даних в інформацію, придатну для ефективного керування процесом вирощування й селекції.

Інформаційна система містить у собі комплекс комп’ютерних програм, які повинні давати зоотехнікові-технологові інформацію, що забезпечує виконання всіх функцій процесів керування селекцією:

а) прийняття оптимальних оперативних рішень як на окремих етапах селекційного процесу, так і по тактиці й стратегії селекції;

б) швидке впровадження й точну реалізацію ухвалених рішень;

в) дієвий контроль за реалізацією як окремих селекційних заходів, так і програми селекції в цілому  [17].

Велике значення при цьому має взаємодія людини й комп’ютера. Роль комп’ютера в цій взаємодії зводиться до накопичення, зберігання, відновлення, обробки, пошуку й видачі зоотехнікові-технологові необхідної інформації (максимум інформації при мінімальних витратах часу), роль людини – до прийняття на основі отриманої інформації правильних рішень на рівні пташника, стада, господарства.

У птахівництві України одним з найбільш відстаючих ланок цієї технології є індивідуальний облік селекційної інформації кожної особини. Особливо це стосується показників, пов’язаних з несучістю, живою масою, масою і якісними показниками яєць, результатами інкубації. В останні роки для збору яєць, обліку їх маси, несучості курей та інших зоотехнічних показників селекціонери почали використовувати різні електронно-механічні засоби [1]. На Білоруській ЗДСП більше 15 років застосовують систему обліку індивідуальної продуктивності курей з допомогою комплексу портативних електронних запам’ятовуючих приладів [10], з яких дані потім легко переносяться в пам’ять персонального комп’ютера.

Подібні пристрої з автоматичним обліком несучості, зважування яєць, визначення їх якості дуже необхідні селекціонерам для спрямованої селекції на зменшення інтервалу між знесенням яєць, для полегшення машинної обробки первинних даних яєчної продуктивності на ПК. Таким чином, залежно від фінансових можливостей окремі селекційні фірми використовують часткову автоматизацію облікових робіт. Однак, до повної автоматизації обліку з гарантованою точністю ідентифікації й вимірів при мінімальних фінансових витратах ще далеко.

На цьому тлі, особливо актуальними є розробки, пов’язані з максимальним використанням отриманої інформації для визначення племінної цінності з метою одержання максимального селекційного ефекту за мінімальне число поколінь. Першим й найбільш важливим завданням у цьому плані є накопичення й систематизація первинної інформації, забезпечення оперативного доступу до неї, її багаторазового використання й відновлення. У цьому плані селекціонерам пощастило набагато більше, ніж з автоматизацією облікових робіт [3].

Впровадження комп’ютерних систем розрахунку (балансування) раціонів для птиці сприяє організації більш повноцінної її годівлі, більш раціонального використання кормів, до того ж підвищується продуктивність праці спеціалістів [12, 15, 18].

Відомо, що на якісний склад кормів впливають багато факторів, у тому числі і природно-кліматичні умови та зони їх вирощування. В Україні розроблено і впроваджено програмний комплекс формування бази даних деталізованого амінокислотного складу кормів в розрізі її регіонів [2]. Надання можливості організації збору і перевірки даних про корми різними лабораторіями, їх централізоване накопичення в базі даних та забезпечення доступу до неї дає можливість вирішувати ряд завдань оперативного управління виробництвом і раціональним використанням кормів. Розроблена база даних та механізм доступу дає можливість систематизувати матеріали досліджень провідних лабораторій країни і створити національну базу даних поживності кормів з єдиною системою кодування та централізованим доступом до неї.

Цей програмний комплекс призначений для автоматизації робіт з розрахунку раціонів, кормосумішей, рецептів комбікормів (БВД) і преміксів з подальшим плануванням кормової бази господарства. Його впровадження, на думку авторів, дасть можливість:

• враховувати екологічні та економічні фактори, які є суттєвими при оцінці раціонів;
• здійснювати оптимізацію раціонів при довільній кількості кормів і компонентів та їх співвідношень;
• проводити багатоаспектний економічний аналіз результатів годівлі птиці за розрахованим користувачем раціоном з оперативним реагуванням на зміну цін на сировину;
• орієнтувати користувача на конкретні особливості кросу і технології його утримання та годівлі;
• оперативно вносити зміни в базу даних поживності кормів за результатами проведення аналізу;
• створити і вести бази даних нормативної інформації та сформувати банк даних комбікормів та преміксів.

Російська компанія «БАСИ» надає послуги з питань, пов’язаних з годівлею й утриманням  тварин і птиці, зниженням собівартості продукції на підприємствах і збільшенням їхньої прибутковості, займається впровадженням енерго- та ресурсозберігаючих технологій у сільському господарстві й птахівництві. Ще в 1997 році вона випустила програму «Poultry», що також містить автоматичний оптимізатор складу раціону для годівлі всіх видів птиці і дозволяє одержувати найдешевший і ефективний раціон.

З її допомогою можна зробити розрахунок раціонів годівлі для будь-яких видових, статевих і вікових груп птиці або інших свійських тварин. При зміні в довідниках вихідних даних, цю програму можна використовувати для годівлі практично будь-якого виду й віку свійських тварин. Ця програма дозволить зоотехніку-технологові одержувати високу збереженість і продуктивні показники при розведенні й годівлі курей, бройлерів, качок, гусаків, перепелів, страусів, а також інших свійських тварин [23].

У сьогоденні необхідність мати в розпорядженні зоотехніка-технолога таких програм важлива як ніколи, оскільки постійно міняється вартість і якісні показники сировини, з якої виготовляються комбікорми. Використовуючи програму, можна швидко й ефективно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку кормів.

Російська компанія «КормоРесурс» також спеціалізується в області розробки програмного забезпечення по оптимізації годівлі й утримання сільськогосподарських тварин і птиці, які застосовуються на багатьох комбінатах хлібопродуктів, комбікормових заводах, птахофабриках і тваринницьких комплексах. Програмні комплекси, створені цією фірмою, працюють у більшості провідних підприємств Росії, України, Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Латвії й Литви під загальним логотипом «Корм Оптима ЕКСПЕРТ».

Програмний комплекс «Комбікорм» дозволяє оптимізувати рецепти комбікормів і білково-вітаміно-мінеральних концентратів для всіх видів тварин і птиці. Він дозволяє вирішувати наступні завдання:

• зниження собівартості тваринницької продукції (яйця, м’яса);
• забезпечення максимальної продуктивності тварин;
• планування закупівель сировини;
• аналіз економічної ефективності застосування кормових добавок і інших видів сировини;
• статистичне керування якістю комбікормів.

З сировини, що є в наявності, програма забезпечує одержання такого рецепта, у якому, з одного боку, поживна цінність повністю відповідає пропонованим до нього вимогам, а з іншого – мінімізується його ціна.

Ця ж фірма займається розробкою комп’ютерних систем по керуванню селекційним процесом у птахівництві. Пропонована нею автоматизована інформаційна система Avis по технології й обліку руху птиці на птахофабриці для промислового й батьківського стада несучок і бройлерів забезпечує рішення завдань, що виникають перед селекціонером на різних етапах селекційного процесу:

• складання технологічного графіка посадки поголів'я птиці;
• розрахунку бізнес-плану розвитку птахофабрики;
• оперативний аналіз технологічних і економічних показників підприємства;
• оцінка продуктивності, причин її падіння або росту;
• планування закупівлі кормів;
• планування закупівель племінного яйця.

Програма Avis призначена для підтримки прийняття управлінських рішень на яєчних, бройлерних птахофабриках, в племрепродукторах, охоплює весь цикл роботи підприємства (батьківське поголів’я, інкубація, промислове стадо) і значно полегшує роботу зоотехніка-технолога.

База даних програми містить у собі докладну нормативну інформацію по кросам птиці – нормативи падежу й відбраковування, споживання корму, динаміки живої маси, несучості та ін., тому на кожному з етапів життя птиці відслідковується відповідність фактичного показника нормі [22].

У цей час творчою групою «САПСА» практично закінчена робота над новою програмою для працівників птахівницької галузі. Вона називається «Робоче місце технолога птахівницького підприємства». За допомогою цієї програми можна розрахувати оптимальне заповнення виробничих приміщень із таким розрахунком, щоб одержати від них максимальну віддачу. Крім того, по складеному оптимальному графікові, можна обчислити планову й реальну продуктивність за будь-який період від одного тижня до року. Всі розрахунки зберігаються в пам’яті комп’ютера і можуть бути роздруковані на принтері. Якщо на підприємстві в силу якихось причин підвищилася або знизилася продуктивність, завжди можна з допомогою цієї інформаційної системи скорегувати технологічний графік для того, щоб щотижня мати перед собою реальні цифри. Отримані показники по валовому виробництву можна перевести в грошовий еквівалент, якщо ввести реалізаційні ціни на ті види продукції, які планується продати [23].

Автор статті “АСУ-Несушка – путь к повышению рентабельности” також обґрунтовує роль сучасних інформаційних технологій у підвищенні ефективності виробництва яєць на підприємствах промислового типу. Він визначає їх як комплекс програмних засобів і методичних підходів до використання тієї інформації про роботу птахівницьких господарств, що дотепер була недоступна для аналізу через високу трудомісткість і неможливість оперативно обробити вручну великі обсяги цифрового статистичного матеріалу.

В основі пропонованого підходу лежить розроблена автором автоматизована система керування виробництвом на птахофабриках яєчного напрямку – “АСУ-Несучка”. Ця система містить у собі всі основні технологічні процеси – від інкубації яєць до забою птиці й дозволяє оперативно вести облік, аналіз і планування роботи господарств як спеціалізованих, так і тих, що функціонують на основі повного замкнутого циклу [5].

Нікітін М. [13] повідомляє про комплекс по інформатизації птахівництва, що включає 4 підсистеми: «Відтворення» – автоматизація обліку поголів’я птиці, складання перспективних та оперативних планів формування і відтворення стада, облік та обробка оцінок бонітування, вибраковок, селекційної роботи; «Годівля» – автоматизація обліку споживання та руху кормів, розрахунок раціонів годівлі птиці, аналіз ефективності годівлі; облік, планування і звітність по ветеринарно-санітарним заходам; те ж по виробництву продукції.