Розробка і обгрунутвання технології вирощування квасолі в умовах лісостепу

Практично виключається ручна праця на прополювання квасолі при застосуванні гербіцидів. Досить ефективні такі досходові ґрунтові гербіциди, як рамрод, дактал, прометрин, мезораніл, дуал, лассо, гезагард та ін. Ними обробляють плантації квасолі через 3-4 дні після сівби. По сходах квасолі використовують фюзілад, базагран, таргу та ін. Посіви обробляють, коли однорічні бур’яни знаходяться в фазі 2-4 листків, а багаторічні досягнуть висоти 10-12 см.

Захист рослин від шкідників. В умовах України квасолю пошкоджує незначна кількість шкідників. Домашні тварини, птахи і миші її не поїдають. У період сходів квасоля може пошкоджуватися ростковою мухою, під час вегетації — бобовою попелицею, а при порушенні агротехніки і зберігання насіння — квасолевою зернівкою.

Росткова муха з’являється весною при середньодобовій температурі вище 10-12°С. Зимує в стадії личинки у верхній частині орного шару на посівах овочевих, зернових, конюшини. Весною дорослі мухи відкладають яйця під грудочки ґрунту, переважно там, де погано приораний гній. Личинки, що з’являються через 5-10 днів, пошкоджують насіння і сходи квасолі. Заходи боротьби — сівба в оптимальні строки, ретельне приорювання гною, протруювання насіння.

Попелиці висмоктують сік із листків, квіток, плодів і стебел квасолі. Їх заселення попелиць у фазі бутонізації. Для знищення попелиць застосовують ті ж самі препарати, що й на посівах гороху (Актeллiк 500 ЕС,Актара 25 WG, Золон 35% к.е.,Кapaтe 050 ЕС,Сyмi-aльфa,Фaстaк,Фуфанон,Штефесін).

 Квасолева зернівка — небезпечний польовий і комірний шкідник квасолі. Самки дорослих жуків відкладають яйця в тріщини бобів у період дозрівання. Личинки з’являються через тиждень і пошкоджують насіння. У зерносховищах, де є квасоля, самка відкладає на зерно, мішки, стіни до 80 яєць, личинки з яких проникають у середину насіння, де ростуть, проходять стадію лялечки і перетворюються в жуків. При температурі 25-28°С жуки із місця зимівлі перелітають на поля й відкладають яйця на боби квасолі. Квасолева зернівка гине при мінус 10°С протягом 12 год., а при мінус 12-18°С незалежно від стадії розвитку — протягом 2-3 год. Це потрібно враховувати у процесі зберігання насіння. В польових умовах посіви обробляють інсектицидами, перший раз — на початку цвітіння, другий — через 8-10 днів, у сховищах проводять фумігацію насіння. Препарати ті ж самі, що і на посівах гороху (Актара 25 WG,Кapaтe 050 ЕС,Ф'юpi,Фaстaк, Фуфанон).

Хвороби квасолі. На посівах квасолі найбільш шкодочинні в умовах України антракноз, бактеріоз, кореневі гнилі, звичайна і жовта мозаїки. Антракноз — грибне захворювання. Гриб пошкоджує надземні органи протягом усієї вегетації. Ознаки хвороби проявляються на сходах, сім’ядолях. Хвороба може призводити до загибелі сходів. Спори гриба пошкоджують також стебла, боби і навіть насіння. Хвороба передається через насіння, ґрунт, післяжнивні рештки. Заходи боротьби — здорове насіння, правильне чергування в сівозміні. дворазове обприскування насінних посівів у період вегетації 1%-ю бордоською рідиною (перший раз по сходах, другий — при утворенні бобів).

Бактеріоз пошкоджує листки, стебла і боби, знижує врожайність до 40-50%, погіршує товарну якість насіння, яке стає щуплим, недорозвинутим. Проти хвороби слід протруювати насіння, обприскувати рослини 1%-ю бордоською рідиною або 0,5%-м розчином цинебу.

Кореневі гнилі викликаються комплексом збудників. У фазі сходів уражують прикореневу частину стебла і коріння, рослини відстають у рості, в’януть, настає повне або часткове безпліддя. Проти кореневих гнилей обов’язково треба протруювати насіння.

Звичайна і жовта мозаїки — вірусні хвороби. Ознаками захворювання є скручування і деформація листків, карликовість рослин, плями на листках. На стеблах та бобах симптоми хвороби відсутні. Поширюються вірусні хвороби попелицями, тому потрібно боротися з переносниками вірусів. Важливе значення має просторова ізоляція з іншими бобовими культурами.

Поєднання агротехнічних і хімічних заходів дозволяє успішно проводити боротьбу з бур’янами в посівах квасолі. Добрі результати в боротьбі із злаковими бур’янами дає застосування гербіциду нірефлон,24% концентрату емульсії (к.е) в дозі 5-6 кг/га( по препарату) за 2-3 тижні до посіву або в дозі 4-5 кг/га під предпосівний обробіток грунту. Вітчизняний препарат вігіран,30%-ний к-е,бажано застосувати за 2-3 тижні до посіву у дозі 4-5 кг/га.

Препарати характеризуються високою липучістю, тому потребують після внесення негайної заробки у грунт(Зінченко О.І. та ін.2001).

Прометрин вноситься під передпосівну культивацію в дозі 1,5-2,0 кг/га на легких і малогумусних грунтах 3 кг/г на чорноземах,що містять в одному шарі більше 3% гумусу.

Через 4-5 днів після сівби( при утворенні білих тичинок бур’янів) проводиться досходове боронування середніми або легкими боронами впоперек рядків, при цьому неможна допускати пошкодження ростків квасолі.

Через 5-7 днів після появи сходів і опушення сім’ядолі можна провести боронування сходів упоперек рядків легкими боронами на великій швидкості. На широкорядних посівах проводить 2-3 підпушування грунту в міжряддях(останнє перед змиканням рядків).Другий раз розпушують міжряддя звичайно на глибину 4-5 см при появі сходів, наступні- при появі бур’янів на глибину 6-8 см.

Міжрядний обробіток проводять культиваторами-рослинно-підживлювачами 2КРН-2,8 м,УСМК-5,4А, а також культиваторами КРН-4,2 і КРН-5,6 переобладнаними на ширину міжрядь 45 см. Робочі органи встановлюються так, щоб за ними не залишались глибокі борони, що особливо важливо для наступної роботи збиральних машин.[7]

 

 

10.Догляд за посівами квасолі  Щедра полі №1.

Технологічна операція	Фаза розвитку рослин	Строк виконання	Машини	Вимоги до якості
Міжрядний обробіток		Через 8-10 днів після появи сходів	МТЗ-80 КРН-5,6	Глибина обробітку 8-9 см
2-й міжрядний обробіток		Ущільнення грунту	МТЗ-80 КРН-5,6	Глибина обробітку 6-7 см

 

2.6.Збирання й зберігання врожаю.

Збирання.

 Найбільш відповідальний  процес при вирощуванні квасолі  на зерно-збирання,строки проведення  якого суттєво впливають на  величину та якість врожаю.

Збирають квасолю при пожовтінні переважної кількості бобів (не менше 75-80%) і затвердінні насіння в них. Квасолі спаржевої в молочно-восковій стиглості вибірково, коли зерно в бобах досягне розміру пшеничного, через кожні 3-4 дні. Оскільки плоди швидко в’януть, то їх потрібно зривати в ранкові години.

При передчасному збиранні погіршується якість насіння і не добирається врожай, при запізненні збільшується витрати і кількість подрібненого зерна. В роки з великою кількістю опадів її краще збирати при повній стиглості, оскільки боби при підвищеній вологості не розтріскуються. Квасолю збирають роздільним способом, бажано вранці або ввечері(Зінченко О.І. та ін.2001).

 Спочатку квасолю скошують  у валки жатками ЖБА-3,5А, ЖБР-4,2А, ЖБС-4,2 в агрегаті з комбайном СК-5 Нива та ін.,або збирають квасолезбиральною машиною ФА-4М. Валки після підсихання обмолочують зерновими комбайнами із зменшеною частотою обертів барабана (400-500 об/хв).

Жатка встановлюється на низький зріз. Окружну швидкість обертання повинна регулюватись так,щоб вона не перевищувала поступальну швидкість агрегату у роботі більше ніж в 1,1-1,2 рази. Для запобігання втрат при скошуванні у валки рух агрегату здійснюється на мінімальній швидкості(Зінченко О.І. та ін.2001).

Обмолочують валки через 4-6 діб комбайном СК-5 Нива, обладнанням транспортним підбирачем ППТ-3.

Частоту обертів барабану зменшують до 295 раз за хвилину ланцюговим приводом молотильного , барабану 54-151, зменшують також частоту обертів відбійного бітеру. Ременчате підбарабання для крупнонасінневих сортів розріджують через один пруток.

З метою зведення до мінімуму травмування зерна рекомендується проводити подвійний обмолот валків. Перший ведеться на так званому режимі з укладанням обмолоченої рослинної маси у валок, другий-на більш жорсткішому режимі з встановленням таких зазорів,які дозволяють повністю використовувати зерно при мінімальному його пошкодженні.

Продукти першого обмолоту використовуються на насінневі цілі,другого на продовольчі.

У зв’язку із високою гігроскопічністю зерно необхідно негайно очистити і підсушити до вологості 14-15% .Зерну квасолі властива низька вологовіддача і при не інтенсивному сушінні воно розтріскується, тому сушити його треба поступово.

При перших пропусках зерно не рекомендується нагрівати вище 30 0 С.Після того як вологість зерна знизиться до 18-20 % його можна нагрівати до 35 0 С. Температура теплоносія не повинна перевищувати 40-45 0 С. У суху погоду зерно сушать на токах, розіславши шаром 10-15см,часто перемішуючи.

Висушене до вологості 14-15% зерно квасолі зберігається в сухих, добре провітрюваних приміщеннях насипом або в мішках. Насипом  на дерев’яній підлозі шаром не більше 1-1,2 м. При зберіганні в мішках їх штабелюють на дощатих стелажах завширшки у 2-3 мішки і заввишки не більше шести рядів. Під час зберігання необхідно постійно слідкувати за вологою, температурою та пошкодженням зерна шкідниками .                                 

11.Технологія збирання квасолі

Назва робіт	Строк виконання	Марка машин	Вимоги до якості
Скошення в валки	Дозрівання 70% бобів	Ск-5 «нива» Жрт-4	Низький зріз
Підберання і об молочення валків	Через 5-6 днів після скошення	Ск-5 «нива» з полотяним підбирачем ПТП-2,4+приспособлення Ф-5(для зменшення втрат та транспортування зерна)	Збирання на пониженій швидкості

 

2.7.Агротехнологічна частина технічної карти.

12.Технологія вирощування квасолі в полі № 1

Технологічна операція	Строки виконання	Вимоги до якості	Склад агрегату
Закриття вологи	Рано на весні	Вирівнювання поверхні грунту	Т-150,СГ-21 БЗСС-1
Вирювнювання грунту	Через 10 днів після боронування	Вирівнювання поверхні  розпушення грунту	Т-150 КПС-4
Внесення грунтових гербіцидів	За 1-2 дні до початку сівби	Боротьба з бур’янами	Мтз-80 оп-2000
Передпосівна культивація	Слідом за обприскувачем	Закриття захисного складу гербіцидів формування посівного ложе на 6-8 см	Т-150 2КПС-4
Обробка насіння ризоторфіном	Перед сівбою	Накриття зерна бактеріальною плівкою без доступа сонячних променів	вручну
Навантаження насіння в мішки на автомашину	Перед сівбою	Не допускати травмування насіннч	вручну
Транспортування насіння	День посіву		Газ-53
Навантаження добрив	День посіву		вручну
Транспортування добрив			Газ-53
Засипання насіння та добрив		Не допускати травмування насіння та розсипання його і добрив	вручну
Посів		Заробка насіння на задану глибину	Мтз-80 СУПН-8
Коткування	Слідом за посівом	Прискорення появи сходів	ЮМЗ-6А ЗКВГ-1-4
1-й міжрядний обробіток	Через 10-12 днів після появи сходів	Знищення бур’янів в міжрядді та розпушення грунту на глибину 6-8 см	Мтз-80 КРН-5.6
2-й міжрядний обробіток	При появі ознаків бур’янів,утрамбування грунту	Розпушення грунту на 5-6 см	Мтз-80 КРН-5.6
Підвоз води			Юмз-6 АПВ-3
Обприскування	При появі шкідників та хвороб	Запобігання ураження врожаю шкідниками та хворобами	Мтз-80 ОП-2000
Скошення  у валки	Підсихання 70% бобів	Рівномірне підсихання рослин,не допускати висихання зерна	Ск-5 «нива» ЖРБ-4,2, ЖСК-4
Підбір валків	Через 3-5 днів після скошення	Уборка зерна в оптимальні сроки збереження врожаю	Ск-5 «нива»Ф-5 підбирання стрічковим транспортером
Транспортування зерна			Газ-53

 

 

Висновки

Квасоля відіграє важливу роль у підвищенні продуктивності сівозміни завдяки її здатності накопичувати у ґрунті велику кількість азоту та органічних речовин.

Вирощування квасолі у сівозміні забезпечує зростання врожаю інших культур і значно покращує його якість. Разом з ним вона покращує біологічні процеси в ґрунті внаслідок сприятливого хімічного складу кореневих та післяжнивних решток.

Варто пам’ятати, що при вирощуванні квасолі у сівозміні треба створювати максимально сприятливі умови життєдіяльності бульбочкових бактерій(Зінченко О.І. та ін.2001).

Це має винятково важливе значення для покращення родючості ґрунту й одержання великого врожаю наступних культур.

Для покращення врожайності квасолі потрібно повністю забезпечити країну доброякісним зерном. А також використовувати удосконалені технології, які б базувалися на високій культурі землеробства, оптимальному розміщенні культури у сівозмінах, високому рівні професійних знань та навичок працівників сільського господарства (Лихочвор В.В.2004).

 

Список використаної літератури

1. Агрохімія: підручник / М.М.Городній, А.Г.Сердюк, В.А.Копілевич [та ін.]; за ред. М.М.Гроднього. – К.: Вища шк., 1995. – 526с.
2. Ґрунтознавство: підручник / Д.Г.Тихоненко, М.О.Горін, М.І.Лактіонов [та ін.]; за ред. Д.Г.Тихоненка. – К.: Вища освіта, 2005. – 703с.
3. Ґудзь В.П. Землеробство / за ред. В.П. Гудзя / В.П.Гудзь, І.Д.Примак,Ю.В.Будьонний. – К.: Урожай,1996. – 384с.
4. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / В.В.Лихочвор. – 2-е вид.,випр. – К.: Центр навч.л-ри,2004. – 808с.
5. Рослинництво: підручник /О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко; за ред. О.І.Зінченка. – К.: Аграр. освіта, 2001. – 591с.
6. Рослинництво: лабораторно-практичні заняття. Ч.І. Зернові культури:навч. Посібник / за ред. Г.К.Фурсової. – Харків:Ексклюзив, 2004. – 380с.
7. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи
8. Насінництво й насіннєзнавство польових культур /за ред.. М.М.Гаврилюка. – К.: Аграр. наука,2007. – 216с.
9. Рослинництво: підручник /В.Г.Влох, С.В.Дубковський,Г.С.Киян [та ін..]; за ред..В.Г.Влоха. – К.:Вища шк..,2005. – 382с.