Сенсорний розвиток дитини

Так, у процесі сприймання дитина набуває власного досвіду, засвоюючи одночасно досвід суспільний. Розвиток сприймання характеризується, таким чином, не тільки зміною його точності, обсягу, осмисленості, а й перебудовою самого способу сприймання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу 1

 

Отже, ми проаналізували психолого-педагогічну літературу з проблеми сенсорно-перцептивного розвитку дітей дошкільного віку.

Ця проблема займала одне з центральних місць на всіх етапах розвитку дошкільної педагогіки та психології. Вивченням проблеми сенсорного розвитку і виховання займалися Я.-А. Коменський, Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Л. Венгер, Л. Виготський та ін.

Сенсорні можливості дитини фурмуються у процесі життєдіяльності. Розвиток відчуттів і сприймань взаємопов’язаний із загальним рівнем розумового розвитку дитини, оволодінням нею мовленням. Особливе значення у розвитку сенсорики має засвоєння дитиною суспільного сенсорного досвіду, опанування діями сприймання, удосконалення їх.

Cприймання – це відображення людиною предмета або явища в цілому, коли вони безпосередньо впливають на органи чуттів. Сприймання – це сукупність відчуттів. Механізм процесу сприймання значно складніший, ніж відчуття. Зрозуміло, що й розвивається цей пізнавальний процес у дитини зовсім інакше, ніж чутливість і моторика.

У процесі сприймання дитина набуває власного досвіду, засвоюючи одночасно досвід суспільний. Розвиток сприймання характеризується, таким чином, не тільки зміною його точності, обсягу, осмисленості, а й перебудовою самого способу сприймання.

У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв'язків.

 

 

Розділ 2. Формування перцептивних дій у дітей старшого дошкільного віку.

 

2.1. Виявлення рівня розвитку сприймання у дітей старшого дошкільного віку.

 

З метою виявлення ступеня сформованості перцептивних дій, здатності сприймати предмет за його формою та виявлення вікових особливостей у дітей старшого дошкільного віку, ми провели тест за методикою «Які предмети заховані в малюнках?». Експеримент проводили в дошкільному навчальному закладі № 768 м. Києва, у старшій групі № 9 (вихователь Ялтухова Людмила Михайлівна) (див. додаток А).

Ми підготували контурні малюнки із зображенням 14 предметів (див. додаток Б).

Перед початком дослідження  дитина одержувала інструкцію: «Тобі  будуть показані контурні малюнки, в яких нібито «заховані» багато знайомих тобі предметів. Подивись на ці малюнки, знайди і назви всі предмети, заховані в усіх трьох частинах малюнка».

Час виконання обмежувався  однією хвилиною. Якщо за цей час  дитина не встигала повністю виконати завдання, її спиняли. Якщо дитина справлялася із завданням швидше ніж за одну хвилину, фіксувався час, затрачений на виконання завдання.

Якщо дитина поспішала  і завчасно, не знайшовши всіх предметів, переходила від одного малюнка до іншого, її зупиняли і просили ще пошукати предмети на попередньому малюнку. До наступного малюнка можна було переходити лише тоді, коли були знайдені всі премети на попередньому малюнку. Загальна кількість усіх предметів, «захованих» у малюнках 1, 2, 3, складала 14.

Слід зазначити, що деякі  діти, під час експерименту, впізнавали предмет, але не могли його назвати.

Оцінка результатів здійснювалася за десятибальною шкалою. 10 балів – дитина назвала всі 14 предметів, контури яких є на всіх трьох малюнках, швидше ніж за 20 секунд; 8 – 9 балів – дитина назвала всі 14 предметів, витративши на виконання завдання від 21 до 30 секунд; 6 – 7 балів – дитина назвала всі предмети протягом 31 – 40 секунд; 4 – 5 балів – дитина назвала всі предмети протягом 41 – 50 секунд; 3 – 2 бали – дитина назвала всі предмети протягом 51 – 60 секунд; 0 – 1 бал – протягом 60 секунд дитина не змогла справитись із завданням.

На основі проведеного  експерименту, ми отримали такі результати:

№	Прізвище, ім’я дитини	Вік дитини	Рівень розвитку
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Божок Настя Кирисюк Влад Кошечкін Валера Курносова Діана Нешта Альбіна Пастушенко Максим Приходько Максим Фазли Максим	6 р. 4 міс. 6 р. 6 р. 3 міс. 6 р. 2 міс. 6 р. 4 міс. 6 р. 7 міс. 6 р. 5 р. 9 міс	середній (6 балів) середній (5 балів) середній (6 балів) середній (5 балів) високий (8 балів) середній (6 балів) високий (9 балів) дуже низький  (1 бал)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, тест показав, що двоє з дітей мають високий ступінь  сформованості перцептивних дій, добре сприймають предмет за його формою, п’ять – середній рівень і, відповідно, одна дитина має дуже низький рівень. За допомогою діаграми ми показали результати дослідження у відсотках (див. додаток В).

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Методичні  рекомендації.

 

Проаналізувавши результати експерименту, ми розробили методичні рекомендації для вихователів та батьків.

Необхідно врахувати  те, що діти йдуть до школи і майбутнім школярам важко буде сприймати навчальну інформацію, якщо у них не будуть достатньо розвинені всі види сприймання (зокрема, зорове) та сформовані перцептивні дії.

Узагальнюючи результати психологічних досліджень, відомий  український психолог Г. К. Костюк пише: «Процес сприймання відбувається ефективніше, коли перед дітьми ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об’єктів, виділяти їх характерні ознаки, об’єднувати в єдине ціле, означати певними словами. В таких ситуаціях у дітей швидше розвивається спостережливість, ніж тоді, коли сприймання наочних об’єктів є тільки ілюстрацією готових відомостей, які повідомляє вчитель. Показниками розвитку спостережливості є вдосконалення перцептивного аналізу й синтезу об’єктів, виділення й об’єднання в єдине ціле малопомітних їх ознак і властивостей, підвищення точності словесного їх опису, формування настанови на спостереження».

Найважливішою умовою виразного  зорового сприймання є уміння виділити предмет на загальному фоні на основі чіткого розпізнавання контуру. Цьому сприяють різні види завдань. Ми підібрали дидактичні ігри та вправи «Гостре спостережливе око».

Ми пропонуємо завдання для колективної та індивідуальної роботи на знаходження добре відомих предметів в умовах, що відволікають, наприклад «Скільки предметів зображено на малюнку?», на розпізнавання предмета за істотними ознаками контуру («Скільки вісімок на малюнку?»), на знаходження однакових предметів зоровим зіставленням їх форми - розташуванням, розміром, кольором («Скільки однакових фігур на малюнках?»). Також ми пропонуємо ряд ігор, які передбачають вибір маршруту на основі зорового зіставлення різних напрямів руху: «Яка дорога приведе ведмедика додому?», «Якою дорогою дівчинці найшвидше дібратися додому?», «Де живе зайчик, а де білочка? Якою дорогою вони побігли?». Дітям дуже подобаються ігри та вправи, завдання яких передбачає пошук виходу з лабіринтів – «Покажіть лінією шлях, яким хлопчик може вибратися злісу», «Через які ворота кицька знайде вихід?».

Корисними є вправи на тренування обсягу й точності зорового сприймання групи об’єктів. Вихователь демонструє дітям картку чи малюнок на дошчі протягом кількох секунд:

а) зображено 8 листочків  зеленого і жовтого кольорів (див. додаток Г);

Завдання. Не лічачи, скажіть, яких листочків більше – жовтих чи зелених. Усіх листочків більше чи менше п’яти?

б) зображено 12 кульок трьох  кольорів, кульки однакові за розміром;

Завдання. Яких кольорів кульки? Яких найбільше? Яких найменше?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу 2

 

За допомогою констатувального експерименту, проведеного у старшій групі № 9 дошкільного навчального закладу № 768 м. Києва, ми виявили вікові особливості сприймань старших дошкільників, визначили рівень сформованості у них перцептивних дій та здатності сприймати предмет за його формою за допомогою зорового аналізатора.

Результати експерименту показали, що більшість дітей мають  середній рівень розвитку, а також  були діти з високими показниками  і одна дитина з дуже низьким рівнем.

Отже, ми вирішили розробити  методичні рекомендації для вихователів  і батьків. Ми підібрали дидактичні ігри та вправи, різні завдання для  розвитку зорового аналізатора, спостережливості та уважності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки

 

Отже, сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань. Відчуття та сприймання у дітей дошкільного віку розвиваються досить інтенсивно, під впливом виховання, в процесі засвоєння дитиною знань і вмінь.

Сенсорні еталони –  уявлення, які склалися в суспільстві про основні якості предметів (колір, форма, величина, висота звука і т.д.). Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація — одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам’ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.

Паралельно дитина засвоює  слова, що означають основні різновиди властивостей предметів. Слово-назва закріплює сенсорний еталон, дає змогу точніше й усвідомленіше його застосовувати. Але це можливо за умови, що слова-назви вводяться на основі власних дій дитини з обстеження та використання відповідних еталонів.

У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв’язків.

Дії сприймання формуються залежно від оволодіння тими видами діяльності, що вимагають виявлення й урахування властивостей предметів та явищ. Розвиток зорового сприймання пов’язаний передусім із продуктивними видами діяльності (малюванням, аплікацією, конструюванням). Фонематичний слух розвивається у процесі мовного спілкування, а звуковисотний

слух — на музичних заняттях (з допомогою ігор-вправ, побудованих за принципом моделювання звуковисотних відношень).

Поступово сприймання виділяються  у відносно самостійні дії, спрямовані на пізнання предметів та явищ навколишнього світу, виконання перших перцептивних завдань.

Перцептивні дії, адекватні  об’єкту, починають формуватися у дітей п’яти – шести років, їх характерною ознакою є розгорненість, включення до свого складу великої кількості рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи оком.

Готуючи дитину до сприймання матеріалу, треба враховувати її попередні знання, йти від відомого до невідомого, від близького до далекого. Ці дидактичні вимоги мають значення вже при виділенні форми, величини, просторового розміщення предметів і сприяють більш успішному навчанню дітей – конструюванню, ліпленню, малюванню, лічбі, орієнтації в навколишньому середовищі.

В курсовій роботі ми висвітлили теоретичні аспекти сенсорного розвитку дітей дошкільного віку. За допомогою констатувального експерименту виявили ступінь сформованості перцептивних дій, здатність сприймати предмети за формою у дітей старшого дошкільного віку, підібрали ігри та вправи, які сприяють розвитку зорового сприймання предметів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

 

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 1999.
2. Венгер Л. А. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет: Кн. Для воспитателей дет. сада / Л. А. Венгер, Э. Г. Пилюгина,  Н. Б. Венгер; Под ред. Л. А. Венгера. – М.: Просвещение, 1988.
3. Венгер Л. А. Восприятие и обучение. М., 1969.
4. Волков Б. С., Волкова Н. В. Детская психология: Логические схемы. – М.: Гуманит. изд. центр Владос, 2003. 256 с.
5. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии. – СПБ.: Издательство «Союз», 2004. – 224 с.
6. Выготский Л. С. Лекции по психологии — СПб.: Союз, 2004. — 142 c.
7. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – К., Богдана, 2003р.
8. Дошкільна педагогічна психологія / за ред. Д. Ф. Ніколенка – К.: «Вища школа», 1987.
9. Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія (курс лекцій і практикум): Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський, ПП Буйницький О.А, 2006. – 320 с.
10. Запорожец А. В., Венгер Л. А., Зинченко В.П., Рузская А. Г. Восприятие и действие / Под ред. А. В. Запорожца. – М.: Просвещение, 1967.
11. Литвяк Е. Что же это такое – воспитание по Монтессори? // Первое сентября, 2000. - № 74.
12. Люблінська Г. О. Дитяча Психологія – К.: «Вища школа»,1974.
13. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К., 1999р.
14. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии / Пер. с англ. – М.: Независимая фирма «Класс», 1997. – 336 с. – (Библиотека психологии и психотерапии).
15. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008. – 432 с. (Альма-матер).
16. Практикум для детского психолога / Г. А. Широкова, Е. Г. Жадько. – Изд. 4-е. – Ростов н / Д: Феникс, 2006. – 314, [1] с.: ил. – (Психологический практикум).
17. Рихтерман Т. Д. Формирование представлений о времени у детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1991.
18. Теория и практика сенсорного воспитания в детском саду / Под ред.