Виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки

Оскільки нижня межа можливої кількості балів – 22, а  верхня – 66 балів, ми встановили таку шкалу  оцінювання відповідей учнів (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1

Шкала оцінювання відповідей учнів

Бали	Рівень обізнаності школярів з  українськими народними казками та ставлення до них
22 – 36	низький; негативне
37 – 51	середній; нейтральне
52 - 66	високий; позитивне

 

Як правило, учні з  високим рівнем обізнаності з  українськими народними казками  висловлювали стійке позитивне ставлення  до казок та бажання поглиблювати свої знання, а учні з низьким рівнем знань не прагнули до опрацювання казок.

Так, наприклад, група учнів з високим рівнем знань української казки, відповідаючи на запитання анкети (див. додаток В) «Назвіть українську народну казку, котра вам найбільш до вподоби» прохали дозволу назвати три, чотири і більше творів. Вони виявляли готовність одразу ж розповісти улюблену казку та, здебільшого, з дитячою безпосередністю відповіли «Так» на питання «Чи вважаєте ви себе знавцем українських народних казок?»  та  «Чи потрібно вивчати українські народні казки?»

Визначені на основі варіантів  відповідей учнів рівні обізнаності  школярів з українськими народними  казками і ставленням до них, подані в наведеній далі таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Розподіл учнів за рівнем знань українських народних казок

та ставленням до них

Клас	Кількість учнів	Рівні обізнаності школярів з українськими народними казками  та ставлення до них
		початковий, негативне		середній, нейтральне		високий, позитивне
		абс.	%	абс.	%	абс.	%
3-А ЕГ	19	5	26,3	9	47,4	5	26,3
3-Б КГ	18	5	27,7	9	50,2	4	22,1

 

Аналіз таблиці свідчить про те, що на високому рівні обізнаності молодших школярів з українськими народними казками та ставлення до них перебуває в середньому 24,2 %, на середньому – 48,8 %, на початковому – 27 %, тобто більшість дітей перебуває на середньому та початковому рівні.

Використання емпіричних методів дослідження: анкетування (додатки В, Г), інтерв’ю (додаток Б), бесіди, спостереження за виховним процесом, позаурочною діяльністю з метою визначення індивідуально-особистісних особливостей учнів, дав нам змогу визначити рівні вихованості морально-естетичних почуттів: початковий, середній, високий.

Початковий рівень вихованості морально-естетичних почуттів засобами української народної казки характеризується:

• нестійким емоційним тоном почуттів, ситуативністю емоцій;
• слабкою обізнаністю зі змістом казок та виконавським (репродуктивним) ставленням до них;
• нестабільністю емоційних станів, відсутністю стійких морально-естетичних почуттів.

Середній рівень характеризується:

- наявністю достатнього  емоційного тону почуттів, ситуативних  емоцій;

- фрагментарним творчим  ставленням щодо опрацювання  і відтворення народних казок; 

- розумінням їх змісту, розкриттям ідейно-художньої та  морально-естетичної сили образів твору;

- стабільністю емоційно-почуттєвих  станів; здатністю керуватися  морально-естетичними  почуттями у власній життєдіяльності.

Для високого рівня вихованості морально-естетичних почуттів засобами української народної казки характерним є:

• інтенсивний емоційний тон почуттів і ситуативних емоцій;
• знання змісту казок;
• життєрадісні емоційно-почуттєві стани (настрої), які виникають перед сприйманням казки;
• максимальний вияв творчих можливостей школяра, а саме:
• імпровізаційне обігрування сюжету казки;
• внесення нових персонажів у відому казку;
• створення різноманітних композицій та ін.,
• підпорядкування своєї поведінки морально-естетичним цінностям.

На етапі констатувального експерименту були проведені бесіди з учителями початкових класів та батьками молодших школярів. Виявлено, що розуміння актуальності проблеми виховання морально-естетичних почуттів є недостатнім. Здебільшого, зусилля спрямовуються на розвиток техніки читання, засвоєння учнями змісту прочитаного, розширення їх світогляду. Спостереження за навчально-виховним процесом, позаурочною діяльністю показали, що казка використовується у роботі з молодшими школярами, однак відсутні намагання розкрити емоційно-почуттєвий світ героїв твору, охарактеризувати їх почуття. Питання щодо сюжету мають репродуктивний характер і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. У цілому морально-естетичне виховання має фрагментарний характер.

Проведення анкетування, інтерв’ю, спостереження за вивченням  українських народних казок, поданих у підручниках для читання та в позаурочній діяльності дало нам змогу зібрати первинний матеріал щодо стану вихованості морально-естетичних почуттів учнів засобами української народної казки.

Встановлено, що реальний стан сформованості морально-естетичних почуттів (доброти, чесності, гумору, товариськості, працелюбності, справедливості, прекрасного, патріотизму, милосердя) на засадах української народної казки характеризується складністю та суперечливістю. Бачення проблеми та розуміння всіх її аспектів, сприятиме, на наш погляд, визначенню шляхів й методів використання багатющої фольклорної спадщини в розв’язанні магістрального завдання виховного процесу – становлення й виховання морально-естетичних почуттів.

На підготовчому етапі  були використанні емпіричні методи дослідження, спостереження за виховним процесом, позаурочною діяльністю, (додатки Б, В, Г). Це дало нам змогу встановити кількісне вираження рівнів вихованості морально-естетичних почуттів школярів експериментальних класів.

Показники рівнів вихованості морально-естетичних почуттів учнів експериментальних і контрольних класів наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Розподіл учнів  за рівнями вихованості морально-естетичних почуттів

Клас	Кількість учнів	Рівні вихованості морально-естетичних почуттів
		Початковий		Середній		Високий
		абс.	%	абс.	%	абс.	%
3-А ЕГ	19	12	63,4	5	26,5	2	10,6
3-Б КГ	18	12	66,8	4	22,4	2	11,2

 

Аналіз таблиці свідчить про те, що :

- показник початкового  рівня вихованості морально-естетичних  почуттів серед учнів третіх класів становить 63,4% (ЕГ) і 66,8 % (КГ);

- 26,5 % (ЕГ) і 22,4 % (КГ) – середнього;

- 10,6% (ЕГ) і 11,2 % (КГ) – високого рівня.

Аналіз таблиці свідчить про те, що кількість учнів початкового  рівня вихованості морально-естетичних почуттів експериментальних класів відрізняється від кількості учнів з початковим рівнем вихованості морально-естетичних почуттів контрольних класів на 3,4%;

- різниця між кількістю  учнів середнього рівня вихованості  морально-естетичних почуттів експериментальних  та контрольних класів становить 4,1%;

- різниця між кількістю  учнів високого рівня вихованості  морально – естетичних почуттів  – 0,6%.

Отже, завдання морально-естетичного  виховання молодших школярів засобами української народної казки, недостатньо  усвідомлюється учителями і батьками. Сучасна практика шкільного виховання потребує використання спеціальної методики виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки.

 

Висновки до 2 розділу

У процесі роботи над  проблемою виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки нами виділено такі педагогічні умови:

- обґрунтування принципів  добору українських народних  казок, які забезпечують спрямоване  виховання у молодших школярів  морально-естетичних почуттів;

- стимулювання емоційного сприйняття морально-естетичного імпульсу казки;

- поглиблення ідейно-художнього  аналізу твору;

- організації рольового  перевтілення учнів у казкових  персонажів для обігрування морально-естетичного  імпульсу казки. 

Визначено принципи добору українських народних казок різноманітних жанрів щодо впровадження їх у процес виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів, а саме:

- оптимальна кількість  творів, яка не повинна чинити  опір природному перебігу навчально-виховного  процесу;

- художньо-виховна доцільність,  емоційно-почуттєва  значущість  змісту кожного окремого твору;

- доступність та відповідність  викладу матеріалу віковим особливостям  і творчим можливостям молодших  школярів;

- вимога не видозмінювати  першооснову казки як виду фольклору;

-  потенціал твору  щодо сценічної постановки;

- методично несуперечливий  сценарій виховних заходів, їх  видовищність, яскравість та колоритність  оформлення.

Виділено такі критерії вихованості морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки: когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-практичний. До кожного з цих критеріїв визначено показники.

Визначено рівні вихованості  морально-естетичних почуттів: початковий, середній, високий.

З’ясовано рівень обізнаності школярів з українськими народними казками та ставлення до них: на високому рівні перебуває в середньому 24,2 %, на середньому – 48,8 %, на початковому – 27 %, тобто більшість дітей перебуває на середньому та початковому рівні.

За даними констатувального етапу експерименту дослідження високий рівень вихованості морально-естетичних почуттів мають у середньому 11 % учнів, початковий та середній відповідно 65 % та 24 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ОХОРОНА ПРАЦІ  ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ  У КАБІНЕТІ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ ЧОРНОМОРСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 1 I-III СТУПЕНІВ

 

Досліджуване робоче місце – кабінет початкового  навчання Чорноморської загальноосвітньої школи № 1 I-III ступенів. Метою роботи є створення гігієнічних умов для розумової праці та розробка заходів безпеки в кабінеті.

При вмілому розподілі  розумової праці можна не тільки розвинути величезну за своєю  продуктивністю діяльність, але й  зберегти на довгі роки високу продуктивність мозку та високий загальний тонус  організму. Людина втомлюється не стільки від того, що багато працює, а через те, що працює невміло та важко.

На санітарно-гігієнічний  аспект шкільного навчання впливають  не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх  факторів, які тією чи іншою мірою зумовлюють його якість. До таких відносяться:

- гігієна навчальних  приміщень, праці вчителя та  учнів; 

- фізіологічно-гігієнічні  передумови організації процесу  навчання;

- організація  та зміст гігієнічного навчання  й виховання учнів.  

Згідно з нормативами  шкільне приміщення початкової ланки  освіти Чорноморської загальноосвітньої школи № 1 I-III ступенів має три поверхи і достатню кількість виходів на земельну ділянку – добре озеленений та упорядкований двір. Це забезпечує максимальну можливість для учнів перебувати на свіжому повітрі, що має велике значення для підтримки оптимального функціонування стану організму й високої працездатності.

За функціональним призначенням у шкільному приміщенні відрізняють  основні (класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії, спортивний зал, майстерні для трудового навчання) та допоміжні (приміщення для денного сну шестиліток, спокійних ігор, гардероб, рекреації, бібліотека, медичний кабінет, буфет, їдальня, умивальні й туалетні кімнати та ін.) приміщення.