Виховання естетичної культури учнів на позакласних уроках з української літератури

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2014 в 17:16, курсовая работа

Краткое описание

Мета курсової роботи - надати теоретичне обґрунтування педагогічним умовам розвитку естетичної культури школярів у процесі позакласної роботи з вивчення української словесності.
Завдання:
1. На основі аналізу психолого-педагогічної, філософської, методологічної літератури здійснити експлікацію поняття «естетична культура школяра».
2. Конкретизувати педагогічні умови виховання естетичної культури учня.
3. Розкрити можливості позакласної роботи з української літератури у формуванні естетичної культури учнів.
4. Дібрати діагностичний матеріал та розробити орієнтовну програму формування естетичної культури школяра у позакласній роботі з української літератури.

Содержание

ВСТУП 2
Розділ І.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ 6
1.1Поняття “естетична культура учня” та його зміст 6
1.2. Педагогічні умови виховання естетичної культури 12
1.3Специфіка організації та здійснення позакласної роботи з української літератури, спрямованої на виховання естетичної культури школярів 26
Висновки до розділу І 34
Розділ ІІ. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА,СПРЯМОВАНА НА АПРОБАЦІЮ ВИЗНАЧЕНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ 36
2.1 Критерії та рівні сформованості естетичної культури школяра 36
2.2 Розробка орієнтовної програми формування естетичної культури школярів у позакласній роботі 40
Висновки до розділу ІІ 42
ВИСНОВКИ 44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45
ДОДАТКИ 48

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова педагогіка.docx

— 137.88 Кб (Скачать документ)

Із запропонованих скульпторами ескізів обрано той, який підкреслює зв'язок поета з Запорожжям. Жанрова композиція майбутнього твору відтворює нескінчену течію Дніпра, схему Хортиці, на якій рельєфними зображеннями окреслено запорозький простір, і фігуру 29-річного Тараса Григоровича, – молодого, енергійного, сповненого творчого потенціалу, – таким, яким він прибув у запорозький край влітку 1843 року, коли відвідав Хортицю, що жила у його мріях і згадувалась у його творах: «…На Хортиці, у матері, буду добре жити…».

Ведучий 1

Наш сучасник, І.Дзюба писав: «Уже для багатьох українців – і не тільки українців – Шевченко значить так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною, і разом з її буттям продовжується його буття, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення…

Тараса Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому. Але щоб краще зрозуміти його як нашого сучасника, треба повніше осягнути його як сучасника людей, проблем, суспільства XIX століття. Шевченко сам приходить у наш день…»

Ведучий 2

Ось ми і закінчили перегляд нашого журналу. Дякуємо за увагу!

 

КВК « Казковий світ Тараса Шевченка»

Мета: показати велич і неповторність творчої спадщини Шевченка, його значення для розвитку української мови та літератури, історії; перевірити набуті учнями знання; розвивати естетичні смаки школярів, спостережливість; виховувати на прикладі життя й діяльності Кобзаря активну любов до рідної землі, свого народу, його мови та культури.

Вітання капітанів

Капітан 1-ї команди.

Ми рознесемо вас в пух і прах.

Капітан 2-ї команди.

Ой,суперники ви наші,

Не на тих напали.

Капітани (разом до вболівальників).

Допомагайте нам завжди,

Щоб перемога йшла сюди.

(Кожен показує на себе).

Перший етап.

«Садок вишневий коло хати»

(Родина Шевченків)

Кожна команда повинна дати найбільшу кількість відповідай на 10 запитань. За правильну відповідь – 1 бал.

Завдання для першої команди.

    1. Імя батька поета Т.Шевченка. (Григорій)

2. Повне імя матері. (Бойко Катерина Юхимівна)

3.Скільки дітей було  в родині Шевченків? (Шестеро: Катерина, Микита,Тарас,Ярина, Марія, Йосип)

4. Хто розказував малому  Тарасові про гайдамаків? (дід  Іван)

5. Які книги були святими  для Шевченка? (Твори Сковороди,Біблія)

6. Чим знаменитий для  Шевченка 1940 рік? (Вихід у світ  першого «Кобзаря», срібна медаль  «Хлопчик і жебрак»)

7.Назвіть літературний  псевдонім Шевченка. (Кобзар)

8. Які мови знав Т.Шевченко? (Українську, польську,російську, латинь, французьку)

9.Хто вчив Шевченка? (Дяк  Богорський)

10. Назвіть прізвище професора  академії мистецтв, який відіграв  велику роль у викупі Шевченка  з кріпацтва. (К.Брюллов)

Запитання для другої команди.

    1. Художник-земляк Т.Шевченка, який брав участь у викупі його з кріпацтва? (І.Сошенко)
    2. Коли народився Т.Шевченко? (09.03.1814)
    3. Пан, у якого Шевченко служив? (Енгельгард)
    4. Чому рано померли батько й мати Тараса? (Винні часи кріпаччини)
    5. Хто був першим учителем малювання  Т.Шевченка?                       (Ширяєв)
    6. У якому році було видано Кобзар? (1840)
    7. Псевдонім Т.Шевченка. (Дармограй,Кобзар)
    8. Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)
    9. Село, у якому народився Т.Шевченко. (Моринці)
    10. Скільки років перебував Шевченко в заслані? (10 років, з 1947 по 1957)

Рекламна пауза. (Повідомлення учнів з 1-ї та 2-ї команд про цікаві події із життя поета).

(Інсценізація уривків  із твору О.Д.Іваненка «Тарасові  шляхи»).

Другий етап. «Творчий»

1.Команди демонструють  малюнки до творів Шевченка, а  суперник повинен відгадати, до  якого твору належить цей малюнок.

2.Конкурс на кращого  читця віршів Т.Шевченка(інсценізація  віршів).

3.Кожна команда складає  вірш про творчість Т.Шевченка  і декламує його.

4.Дитячі ігри Тарасика  та Оксани.

    • Гра «Криниченька»(перенести воду ложкою з повної склянки в порожню. Беруть участь всі члени 1-ї та 2-ї команд).
    • Гра «А я у гай ходила» - із зав’язаними очима учасники збирають із підлоги квіти.

Третій етап. Підбиття підсумків, нагородження переможців.

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Виховання естетичної культури учнів на позакласних уроках з української літератури