Розвиток здоров’язбережувальної компетентності на уроках біології

Ця гімнастика - єдина в світі, в якій короткий і різкий вдих носом робиться на рухах, що стискають грудну клітку.

Вправи активно включають в роботу всі частини тіла (руки, ноги, голову, черевний прес, плечовий пояс і так далі) і викликають загальну фізіологічну реакцію всього організму, підвищену потребу в кисні.

Всі вправи виконуються одночасно з коротким і різким вдихом через ніс (при абсолютно пасивному видиху), що підсилює внутрішнє тканинне дихання і підвищує засвоюваність кисню тканинами, а також дратує ту велику зону рецепторів на слизистій оболонці носа, яка забезпечує рефлекторний зв'язок порожнини носа майже зі всіма органами.

От чому ця дихальна гімнастика має такий широкий спектр дії і допомагає при масі різних захворювань органів і систем. Вона корисна всім і в будь-якому віці, особливо дітям при частих простудах і ОРЗ. Покращуючи загальні обмінні процеси, ця гімнастика укріплює весь організм дитини, робить його здоровим.

Дихальна гімнастика Олександри Миколаївни Стрельнікової знімає втому, бадьорить, підвищує життєвий тонус, покращує настрій, пам'ять, виводить із стресу, загострює слух, зір. Гімнастика допомагає позбавитися від сутулості, формує легку, пружинисту ходу, робить тіло гнучкішим і пластичнішим. Добрий ефект надає гімнастика при лікуванні заїкання, бронхіту, діатезу і інших шкірних захворювань. Гімнастика знімає у хворих задишку, болі в серці, нормалізує артеріальний тиск, покращує загальне самопочуття.

Ця гімнастика показана всім дітям й підліткам і як метод лікування, і як метод профілактики.

Як метод лікування:

    її потрібно робити двічі на день: вранці й увечері до їжі або через годину-півтори після їжі.

Як метод профілактики:

вранці - замість загальноприйнятої гімнастики,  або увечері, щоб зняти денну втому.

Правила виконання:

• Думайте тільки про вдих носом, тренуйте тільки вдих. Вдих-шумний, різкий і короткий ( як бавовна в долоні).

• Видих повинен йти після кожного вдиху самостійно через рот. Не затримуйте і не виштовхуйте видих. Вдих-максимум активний (носом), видих-абсолютно пасивний (через рот).

• Вдих робиться одночасно з рухом. У Стрельніковської дихальної гімнастики немає вдиху без руху. А рухів -без вдиху.

• Всі вдихи-рухи Стрельніковської гімнастики робляться в темпі стройового кроку.

• Рахунок  Стрельніковської дихальної гімнастики тільки на 8, рахувати в думках, не вголос.

• Вправи можна робити стоячи, сидячи, лежачи.

Учитель. Отже, розпочнемо з розминки  та розучимо кілька вправ з цієї чудодійної гімнастики.

Розминка:

Починається з оздоровчого масажу, що включає енергійне постукування гайморових пазух, розташованих над бровами і з боків від перенісся, де спостерігається найбільше скупчення слизу під час нежитю.

Основний комплекс дихальних вправ

• Вправа «Долоньки» (розминка )(Рис.2.1)

Початкове положення: стати прямо, показати долоньки “глядачеві”, руки далеко від тіла не відводити. Робіть короткий, галасливий активний вдих носом і одночасно стискайте кулачки в долоньки.

  

Рис.2.1 Вправа «Долоньки»

• Вправа «Погонщики»( Рис.2.2)

Початкове положення: стати прямо, стислі в куркулі грона рук притиснути до поясу.

У момент короткого і галасливого вдиху носом з силою штовхайте кулаки до підлоги, нібито віджимаючись від нього або скидаючи з рук щось. При цьому під час поштовху кулаки розтискайте.

          Рис.2.2 Вправа «Погонщики»

• Вправа «Насос» (Рис.2.3 ) 

Початкове положення: стати прямо, руки опущені.

Злегка нахилиться вниз, до підлоги: спина кругла (а не пряма), голова опущена.

(дивиться вниз, в підлогу, шию не тягнути і не напружувати, руки опущені вниз). Зробіть короткий  галасливий вдих в кінцевій  точці наклону (“понюхайте підлогу”).

Злегка припідніміться, але не випрямляйтеся повністю - у цей момент повітря абсолютно пасивно йде через ніс або рот.

 Знову нахиліться і  одночасно з наклоном зробіть  короткий галасливий вдих. Потім  видихаючи, злегка випрямтесь, випускаючи  повітря через рот або ніс.

  

                   Рис.2.3   Вправа «Насос»

• Вправа “Кішка”

Початкове положення: стати прямо, руки опущені. Робимо легкі, пружинисті, танцювальні рухи, одночасно повертаючи тулуб то вправо то вліво, з одночасним коротким галасливим вдихом робимо руками легкий “скидаючий” рух.

К рук далеко від поясу не відводимо, щоб  «не заносило на поворотах».

Голова повертається разом із тулубом то праворуч то ліворуч. Коліна то гнуться, то випрямляються, присідання легке.

• Вправу “Обійми плечі” ( Рис.2.4)

Початкове положення: станьте прямо. Руки зігнуті в ліктях і підняті на рівень плечей. У момент короткого галасливого вдиху носом кидаємо руки назустріч один одному, немовби обіймаючи себе за плечі. Важливо, щоб руки рухалися паралельно один одному,  а не навхрест.

           

    Рис.2.4  Вправа“Обійми плечі”

• Вправа “Великий маятник” (“Насос” + “Обійми плечі”) (Рис.2.5 )

Початкове положення: станьте прямо. Злегка нахиліться  до підлоги (руки тягнуться до колін, але не опускаються нижче за них) - вдих. І відразу ж без зупинки злегка відкиньтеся назад, трохи прогнувшись в поясниці, обіймаючи себе за плечі, - теж вдих. Видих пасивно йде між вдихами- рухами.

Рис.2.5  Вправа “Великий маятник” (“Насос” + “Обійми плечі”)

Отже: уклін підлозі, руки до колін - вдих, потім легкий прогин в поясниці - зустрічний рух рук із злегка відкинутою головою (теж вдих).

• Вправа «Тік- так»: В.П.: вдих з підлоги, вдих зі стелі. Дуже в поясниці не прогинайтеся: все робиться легко й просто
• Вправа “Повороти голови”

В.П.: станьте прямо. Поверніть голову вправо і зробіть короткий галасливий вдих справа. Потім відразу ж (без зупинки посередині) поверніть голову вліво, шумно й коротко понюхайте повітря зліва.

 

    

Рис.2.5  Вправа “Повороти голови”

   Для гімнастики  О.М. Стрельнікової потрібен один  квадратний метр кімнати і  відкрита кватирка. Через 10 хвилин  після початку занять з'являється  абсолютно інше самопочуття: бадьорість, легкість у всьому тілі, прекрасний  настрій. Тобто в мінімальний  термін - максимальний результат.

      Розвиваючи  здоровязберігаючу компетенцію  під час уроків біології  особливу  увагу необхідно приділяти формуванню  «здорової атмосфери» в класі. Сприятливий психологічний клімат на уроці: доброзичливе ставлення вчителя, посмішка визначають позитивний вплив школи на здоров'я. Урок не повноцінний, якщо на ньому не було емоційно-смислових розрядів: жартів. приказок, афоризмів, уникати конфліктів. Психофізичний комфорт - найважливіша умова попередження стомлення. Прислів'я, приказки та загадки — це золоті зернята народної мудрості, які сприяють психологічній розрядці та збереженню здоров’я.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ЗДОРОВ'Я

• Без здоров'я немає щастя. 
• Веселий сміх - це здоров'я. 
• Доки здоров'я служить, то людина не тужить. 
• Було б здоров'я, а все інше наживемо. 
• Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду. 
• Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.  
• Весела думка - половина здоров'я. 
• Глянь на вигляд і про здоров'я не питай. 
• Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. 
• Здоровому все на здоров'я йде. 
• Здоров'я більше варте, як багатство. 
• Здоров'я за гроші не купиш. 
• Здоров'я - найдорожчий скарб. 
• Іржа залізо їсть, а чоловіка - хвороба. 
• Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють. 
• Сміх краще лікує, ніж усі ліки. 
• Здоров'я - всьому голова. 
• У кого що болить, той про те й гомонить. 
• Хворому і мед гіркий. 
• Часник сім хвороб лікує. 
• На живому все заживе. 
• У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.
• Їж — не наїдайся; пий — не напивайся; говори — не договорюй; вперед— не заривайся; в середину — не мішайся; ззаду — не оставайся,— і будеш здоровий.
• Якщо дитина бігає та грається, то й здоров’я посміхається.
• Як побігаєш, так і пообідаєш.
• Спробуй хочаб зарядкою зайнятися. Ти не помітиш, як будеш мінятися.
• Без діла слабіє сила.
• Багато ходити – довго жити.
• Хочеш жити – кидай курити.
• Вип’єш багато вина – зменшиш кількість ума.
• Не жаль вина, а жаль розуму.
• Хто посміхається, до того літа повертаються.
• З веселою думкою і в дощ сонце сяє.
• Менше вкусиш- швидше ковтнеш.

Здоров'язберігаючу компетентність можна формувати і при вивченні курсів біології рослин та біології тварин. Вивчаючи значення рослин у житті людини, варто ознайомити дітей з лікарськими рослинами їхньої місцевості, а також вказати на небезпеку для здоров'я вживання в їжу генетично модифікованих організмів. Вивчаючи біологію тварин, учні дізнаються про організми, що паразитують в тілі людини — гельмінти, гриби, віруси і бактерії — а також шляхи їх проникнення в організм, що спонукає уважніше ставитися до свого здоров'я.Наприклад при вивченні   червів  можна використовувати інформаційні повідомлення про небезпеку паразитичних червів для людини та заходів боротьби з ними.

Інформаційне повідомлення

Різноманітність паразитичних червів

  Паразитичні черв'яки широко поширені  в тваринному та рослинному  світі. При ураженні ними різних  сільськогосподарських культур (картопля, буряк, цибуля, бавовник тощо), плодових  дерев і ягідних чагарників  знижується врожайність рослин  і якість продуктів. Аналогічна  картина має місце в птахівництві  та тваринництві: знижуються яйценосність, удої молока, погіршується якість  шерсті та м'ясних продуктів.

  Характерними рисами паразитичних  черв'яків є: наявність органів  фіксації (присоски, крюки), захисних  покривів тіла; складна будова  статевої системи, яка забезпечує  величезне продукування яєць; розмноження  на стадії личинок; спрощення  будови нервової системи і  органів чуття.

  Особливо небезпечними є черв'яки, які паразитують у людини, оскільки  вони вражають практично всі  системи органів.

  Достатньо широко поширене зараження  людини котячим, або сибірським, сисуном (клас Сисуни). Котячий сисун  має довжину близько 10 мм. Він, як  і печінковий сисун, паразитує  в печінці та жовчних ходах  людини, яка є його остаточним  господарем. Розвиток личинок також  відбувається у воді, але життєвий  цикл котячого сисуна включає  двох проміжних хазяїнів —  молюска та рибу. Людина заражається, з'ївши погано прожарену або  проварену рибу. Аналогічно заражаються  й інші остаточні хазяїни паразита  — тварини, що харчуються рибою. Котячий сисун викликає порушення  функцій печінки й отруює організм  людини продуктами свого обміну.

Із класу Стрічкові черв'яки у людини найбільш часто зустрічаються бичачий (неозброєний) і свинячий (озброєний) ціп'яки, широкий лентець і ціп'як ехінокока.

  Свинячий ціп'як на відміну  від бичачого має довжину 3-4 м; на його головці окрім присосків  знаходиться віночок крюків, звідки  його назва — озброєний ціпень. Стрічкова форма ціпня живе  в тонкому кишечнику остаточного  господаря, яким є людина. Проміжний  господар ціпня — свиня. Зараження  людини відбувається при вживанні  в їжу недостатньо провареного  або прожареного свинячого м'яса, в якому містяться личинки. Людина  може стати і проміжним господарем  свинячого ціпня, якщо зрілі членики  при блювоті з кишечнику потрапляють  в шлунок. Личинки виходять в  кров'яне русло і розносяться  по всьому організму. Найважчі  випадки пов'язані з попаданням  личинок в головний мозок або  в очі.

  Широкий лентець паразитує в  кишечнику людини і рибоїдних  ссавців. Довжина його тіла може  досягати 20 м. Форма його члеників (короткі та широкі) пояснює назву  «широкий» лентець. Розвиток яйця  починається у воді. Першим проміжним  господарем є циклоп (ракоподібні), другим — прісноводі риби. Основний  господар заражається лентецем  широким при поїданні недостатньо  термічно обробленої риби, в якій  містяться личинки паразита. Лентець  поглинає велику кількість поживних  речовин, унаслідок чого у людини  з'являється слабість і виснаження. Із вмісту кишечнику господаря паразит адсорбує вітамін В, що приводить до розвитку анемії (недокрів'я). Органи фіксації — присисні щілини на головці — ушкоджують слизову оболонку кишечнику.

  Ціп'як ехінокока мешкає у людини  в личинковій стадії, поселяючись  в різних внутрішніх органах (печінка, легені, головний мозок). Личинка  є заповненим рідиною міхурем, який досягає розмірів дитячої  голови. Стрічкова статевозріла  форма ціп'яка має 3-4 членика і  довжину тіла до 5 мм. Остаточними  хазяїнами ехінокока є собаки, вовки, лисиці, в яких ціп'як мешкає  в  тонкому кишечнику. Людина заражається  від собак, на шерсті яких знаходяться  яйця паразита.

Рис. 2.6 Різноманіття паразитичних черв'яків (гельмінтів): а — печінковий сисун; б — котячий (сибірський) сисун; в — ехінокок; г — волосоголовець; д — гострик; е — аскарида людська; ж — стробіла лентеця широкого і його голівка з присисними щілинами (1); а, б, г, д, е — натуральна величина.

Здебільшого паразити людини і тварин відносяться до класу Власне круглих черв'яків. Це волосоголовець, гострик, трихінела; зараження ними зустрічається найбільш часто (рис. 2.6).

Волосоголовець має довжину тіла 3-4 см. Передній його кінець тонкий, волосоподібний; ним він «прошиває» стіну сліпої кишки, фіксуючись в ній. Розширений задній кінець тіла вільно виступає в просвіт кишечнику. Спосіб зараження людини волосоголовець такий же, що і аскаридою. На відміну від аскариди личинка волосоголовець не мігрує по організму господаря, а проходить розвиток у кишечнику. Особлива небезпека власоглава для людини пов'язана з тим, що він харчується кров'ю і при його паразитуванні у людини може розвиватися анемія (недокрів'я).

  Із паразитуючих у людини круглих  черв'яків окрім аскариди найбільш  часто зустрічається гострик. Він  мешкає у дітей у нижніх  відділах тонкого і в товстому  кишечнику і має розміри тіла 5- 10 мм. Запліднені самки вночі  виповзають із заднього проходу  і відкладають яйця на шкіру, викликаючи при цьому сильну  сверблячку. Дитина розчісує місця, що зудять, яйця гостриків потрапляють  під нігті і немитими руками  можуть бути занесені до роту. Вийшовши з яйця, личинка не  мігрує, а досягає в кишечнику  статевої зрілості.