Аналіз впливу глобалізаційних процесів на діяльність митної служби України

З розвитком  співробітництва між країнами та збільшенням обсягів торгівлі між ними виникла необхідність створення організації, яка б регулювала ці відносини на міжнародному рівні та давала практичні рекомендації щодо їх здійснення, встановлювала відповідний баланс між національними, регіональними та міжнародними потребами в галузі митної діяльності.

Дослідження цілей створення  та діяльності Всесвітньої митної організації, переваг від участі у цій організації є необхідною умовою формування рекомендацій та пропозицій щодо пристосування митної системи України до її вимог (Додаток А) [11].

Так відповідно до стратегічного курсу України до європейської інтеграції з поступовим наближенням її митного законодавства до міжнародних норм, правил та стандартів, перед митною службою постають нові завдання. Приєднання України до Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 р. та прийняття 24.06.2005 р. Рамкових стандартів із забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі поставило перед митною службою України комплекс нових завдань, а особливо адаптації вітчизняного митного законодавства до європейських стандартів [12].

2.2. “Електронна митниця” як технологія забезпечення економічної безпеки держави

Враховуючи нагальні потреби сучасного рівня розвитку світової торгівлі та необхідність приведення процедур митного контролю у відповідність до нього, Державна митна служба України активізує систему автоматизації процедур митного контролю та митного оформлення, запроваджуючи сучасні системи зв'язку та електронних комунікацій. Результатом цього має бути дієва система “електронної митниці”. Ця нова інформаційна технологія повинна бути домінантою ефективного механізму реалізації митної справи.

“Електронна митниця” – це багатофункціональна комплексна система, яка існує у митних органах країни та поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки держави.

Складовими елементами “eлектронної митниці” мають стати такі підсистеми, як: електронне декларування, електронний документообіг, аналіз ризиків і керування ними, контроль за транзитом, єдина автоматизована система збирання, збереження і обробки інформації, автоматизоване здійснення всіх видів державного контролю, автоматизована база нормативних і довідкових документів, інформаційне забезпечення пост аудиту.

Запровадження нових технологій митного оформлення – електроного декларуванння є одним із домінуючих напрямків діяльності митних органів держави а також одним кроком до переходу митних органів на работу за міжнародним стандартом. Використання такої системи сприяє полегшенню митних процедур, дозволяє максимально прискорити строки проходження вантажів через митницю і одночасно підвищити ефективність митного контролю. На сьогодні в митній для учасників зовнішньоекономічної діяльності створюються всі умови для спрощення и максимального прискорення митного оформлення товарів [14].

Експеримент з електронного декларування запроваджувався, починаючи з дня набрання чинності наказом (через п'ять днів після його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №46 за 2004 р.). Місцем проведення експерименту було визначено Північну, Київську, Дніпровську, Західну, Подільську, Чорноморську, Кримську, Донбаську, Східну регіональні та Бориспільську і Севастопольську митниці. А, як наголошувалося, з 14 грудня 2004 р. набуло чинності розпорядження Держмитслужби, відповідно до якого компанії можуть надавати митну декларацію в електронному вигляді.

З 5 квітня 2011 року митниці  всієї України розпочали перехід  на електронну форму декларування експортно-імпортних  операцій, залучаючи до цього процесу з кожним днем все більше і більше підприємств.

Відносини, пов'язані з електронним  документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про зв'язок", "Про обов'язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також іншими нормативно-правовими актами.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом, застосовуються правила міжнародного договору. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. 

Візуальною формою подання  електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній  для приймання його змісту людиною. 

Електронний підпис є  обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. 

Накладанням електронного підпису завершується створення  електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших  видів електронних підписів в  електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах. 

Електронне декларування, як комплексне поняття, включає:

• декларування товарів і транспортних засобів шляхом подання електронної митної декларації та інших електронних документів;
• здійснення митного контроль та оформлення товарів і транспортних засобів на підставі поданих електронних документів (у тому числі дозвільного характеру).

Щоб потрапити в перелік  підприємств, що мають право користуватися  електронною митницею, необхідно  здійснити наступні кроки:

1. Ознайомитися із  вимогами законодавства України,  що встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу (Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.03 № 851-IV), а також визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису (ЗаконУкраїни "Про електронний цифровий підпис” від 22.05.03 852-IV).

2. Ознайомитися з Порядком  визначення підприємств, до товарів  яких може застосовуватисяелектронного  декларування (наказ Держмитслужби України від 08.08.07 № 669) та Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді (наказ Держмитслужби України від 26.09.07 № 800).

3. Звернутися в митницю  за місцезнаходженням стосовно включення в Реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування та укласти договір з Держмитслужбою про надання посадовим особам митних органів права безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, що стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення митних процедур і пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (наказ Держмитслужби України від 24.03.08 № 260).

4. Придбати у відповідних  фірм-розробників спеціалізоване  програмне забезпечення, яке дозволяє  виготовляти електронні вантажні  митні декларації (ЕВМД) та інші  електронні документи (ЕД) в форматі  електронного декларування 

5. Придбати в акредитованому центрі сертифікації ключів електронний ключ, яким буде здійснюватися електронний цифровий підпис документів.

6. Облаштувати автоматизоване  робоче місце, яке повинно мати  підключення до мережі Інтернет, мати власну поштову скриньку, з якої будуть відправлятися повідомлення до Держмитслужби.

У разі вдалого завершення проходження тестових повідомлень  – перехід на щоденне оформлення ЕВМД.

Крім цього, Державною митною службою України переглянуто критерії оцінки, яким повинні відповідати підприємства для подання електронних документів та наказом від 17.03.11 № 216, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.04.11 за № 468/19206, затверджено Умови електронного декларування. Цим наказом суттєво спрощено процедуру допуску підприємств до електронного декларування та внесення їх Реєстру, передбачено включення до такого Реєстру митних брокерів.

Наказом передбачено, що подання електронної ВМД, електронних  попереднього повідомлення або попередньої  митної декларації може здійснюватися  як самим підприємством, якому належать товари, так і уповноваженим ним митним брокером. В разі подання митним брокером електронної ВМД підприємство, якому належать товари, що декларуються за такою ВМД, також має бути унесеним до Реєстру.

Житомирська митниця, розуміючи вимоги сьогодення, а також актуальність і важливість питання запровадження процедури електронного декларування при митному оформленні товарів і транспортних засобів, вживає вичерпні заходи, спрямовані на автоматизацію митних процедур, зменшення впливу людського фактору на результати митного оформлення та поетапного переходу від паперової форми вантажної митної декларації до її електронного аналога.

Так, з метою реалізації зазначених заходів митницею було визначено  перелік з 60 підприємств для здійснення митного оформлення із застосуванням електронної вантажної митної декларації, керівництву зазначених підприємств направлено листи з пропозиціями щодо звернення до митного органу з заявою про включення до Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування, надано перелік необхідних нормативних документів, що регламентують порядок проведення електронного декларування тощо.

За результатами проведеної роботи до Житомирської митниці з  заявами звернулось 27 підприємств. З цієї кількості до Держмитслужби надіслано 24 подання на включення до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування. На сьогоднішній день до Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування, наказом Держмитслужби включено 8 підприємств.

Вказані заходи підтвердили  свою ефективність, адже 31.05.2011 року вперше в історії Житомирської митниці  двома суб’єктами господарювання, а саме СПД ПП “Герус В.А.”(м. Новоград-Волинський) та ПП “Виробничо Торгівельна Фірма “Пролісок” (м. Житомир), було оформлено електронні попередні повідомлення (ЕПП) із застосуванням засобів криптографічного захисту інформації, підтверджених відповідними сертифікованими центрами акредитації [15].

Окрім скорочення часу митного оформлення та проведення усіх фактичних перевірок товарів в єдиний час в єдиному місці, це перш за все – подання митної декларації в електронному вигляді зі свого дому або робочого місця в офісі компанії, незалежно від країни відправлення або ввезення товарів.

Про зростання привабливості  митниці для суб’єктів ЗЕД  та підтвердження факту прозорості її роботи свідчить і збільшення кількості  акредитованих в Житомирській митниці  підприємців, кількість яких у порівнянні з аналогічним показником минулого року зросла на 21 % та становить 2225 учасників. Відбулося і зростання на 66% кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які проводять митне оформлення в Житомирській митниці за листами про погодження, що переконливо засвідчує, що умови здійснення митного контролю та митного оформлення в митниці є комфортними та сприятливими, адже в поточному році вдалося майже вдвічі скоротити витрати часу на проходження митних процедур та проведення митних формальностей.

Держмитслужбою проводиться цілеспрямована робота із широкого впровадження у роботу митних органів процедур з митного контролю та оформлення, заснованих на застосуванні інформаційно-телекомунікаційних технологій, повідомляє Держмитслужба [16].

Щодо результатів електронного декларування, то, наприклад, на Рівненській митниці  акредитовано 1856 суб’єкт  зовнішньоекономічної діяльності 655 з яких здійснювали зовнішньоекономічні операції в 2011 році.

Кількість підприємств  внесених до реєстру підприємств  до товарів яких може застосовуватись процедура електронного декларування на сьогодні налічує 151 підприємства (з них 4 іногородні) що становить – 26,1% до кількості активних.

Кількість підприємств  внесених до реєстру підприємств  до товарів яких може застосовуватись  процедура електронного декларування на сьогодні налічує 117 підприємства (з них 4 іногородні) що становить – 18,6% до кількості активних [17].

Всього питома вага суб’єктів  ЗЕД акредитованих в Рівненській  митниці внесених до реєстру підприємств  до товарів яких може застосовуватись процедура електронного декларування від всіх внесених по ДМСУ становить (6.44%) (6.67% з іногородніми), (всього по ДМСУ внесено 1754 підприємств).

Всього з травня місяця по 23.11.11 оформлено -- 5852 ЕПП (53,9%), 315 ЕПД (29,36%) 38 ЕВМД ІМ40 (0,3%) та 129 ЕВМД ІМ74 (42,57%) всього оформлено 6334 ЕВМД, що становить 29,30% від всіх оформлених ВМД даних типів. Питома вага ЕПП зросла з 3,62% в червні до 95,2% - в листопаді і всього становить 53,9%;  ЕПД з 1,14% до 79,08% в листопаді і всього становить 29,36%, ЕВМД типу ІМ74 з 0% до 92,42% в листопаді і всього становить 42,57%, по ЕВМД типу ІМ40 питома вага з 0,14% в червні до 1,07 % в листопаді і всього становить 0,3% (Додаток Б; Додаток В).

Найбільш активно застосовувалась  дана процедура ТзОВ “ЗАХІДБРОКСЕРВІС”, ПП “Олланд”, ТОВ “АЛС Захід” та ТОВ “Олісма”, ТзОВ “Одек Україна”. Крім того ЕПП оформляли ТОВ “Самгаз”, ТОВ “ШТП Маяк”, ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря", ТОВ “Модас-Україна”, ТОВ “Юнона Брокер”, ТзОВ “Рівнетранссервіс”, ППФ “Норма- Плюс”, ФОП Науменко, ВАТ “Рівнеазот” (Додаток Г)[18].

Використання процедури електронного декларування має безліч переваг, основними з яких є:

• оперативність та швидкість;
• відсутність необхідності постійного перебування декларанта в митному органі, що забезпечує суттєву економію часу, що витрачається підприємцями на митне оформлення товарів;
• прискорення митних процедур;
• можливість швидкої обробки та оформлення електронних копій документів контролю за доставкою вантажів;
• подання митної декларації в електронному вигляді зі свого дому або робочого місця в офісі компанії, незалежно від країни відправлення або ввезення товарів;
• скорочення фінансових затрат на витратні матеріали (самокопіюючі бланки ВМД, папір, картриджі до принтерів тощо), а також обслуговування іншої офісної техніки;
• мінімізація бюрократичних процедур, суб’єктивного людського фактору впливу;
• створення електронних архівів копій документів довгострокової дії, які не тиражуються для кожної митної операції, оскільки для співробітника митниці вони доступні в базі даних в будь-який час;
• наближення до світових стандартів під час здійснення митного контролю і митного оформлення товарів.