Аналіз структури доходів населення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

 

Наукова доповідь на тему:

«СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ДОХОДІВ

 НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ»

 

 

 

 

Виконав:   студент групи ТР-11                                                         Шкода Я.Л.

факультету  торгівлі,

готельно-ресторанного

та туристичного бізнесу 

 

Перевірив:  асистент кафедри обл і ауд.                                  Вещипан О.О.

 

 

 

 

 

ХАРКІВ – 2012 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ. 4
2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ДАНИХ 5

ВИСНОВОК 13

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 15

 

 

 

ВСТУП

Рівень життя – характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний доход  на душу населення та кількість населення  за межею бідності. Часто також  приймаються до уваги доступ до системи  охорони здоров'я, економічна нерівність, рівень освіти, доступ до певних товарів, очікувана тривалість життя при  народженні. Часто терміну протиставляється термін «якість  життя», що також  приймає до уваги різноманітні неекономічні показники.

Доходи населення —  як їх загальний обсяг, так і рівень — являють собою вихідний пункт  для оцінювання й прогнозування  процесу відтворення національного  продукту, а отже, національного  доходу та національного багатства  країни. Безперервність процесу «виробництво — споживання — виробництво» зумовлюється, з одного боку, виробництвом продукції, що за структурою та якістю відповідає потребам населення, а з іншого —  наявністю у відповідних категорій  населення достатніх доходів  для придбання цієї продукції  за цінами, що дозволяють виробникам працювати  з рівнем прибутковості не нижчим за середній.

Аналізують  стан доходів за кількістю та складом населення, трудовими можливостями, рівнем та якістю життя. Показники кількості, складу, динаміки населення, рівня життя дають змогу судити про можливості соціально-економічного розвитку країни, його тенденціях, вказують державі заходи, які необхідно вжити для розвитку народонаселення.

Мета роботи  полягає у визначенні теоретичних  положень поняття «рівень життя» як економічної категорії, проаналізувати сучасний стан соціально-економічного розвитку регіонів України та країни загалом.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ  ДОСЛІДЖЕННЯ.

В сучасних умовах ринкової економіки рівень життя і диференціація  доходів населення стали однією з головних проблем. Разом із здобуттям  незалежності в Україні відбулися  докорінні зміни в економічному житті суспільства. Відбулося зниження рівня життя широких верств населення  внаслідок падіння реальних доходів, посилилася майнова диференціація  і розширилася зона бідності.

Актуальність дослідження  проблем диференціації доходів  населення та рівня життя засвідчують  публікації провідних вітчизняних  економістів, серед яких можна виокремити праці таких вчених і публіцистів: Бондар І. , Вергелес Т. , Галушка З.І., Гордей О., Кордин О.В., Мазнева М.В., Ривак О.С., Юрчишин I.I..

Політичні та економічні загрози сьогодення актуалізують соціальну складову державної політики України. Соціально-економічні перетворення, пов’язані із затвердженням ринкових відносин в Україні, впливають як на умови фінансування економіки країни, так і на соціальну політику держави в сфері соціально-трудових відносин, тобто на загальний рівень доходів громадян та рівень життя України.

 

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ДАНИХ

Категорія «рівень життя» слугує важливим соціально-економічним критерієм при виборі напрямків і пріоритетів економічної та соціальної політики держави, а також для планування соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. Основними складовими рівня життя є: розміри ВВП на душу населення, рівень освіти, забезпеченість населення житлом, його захворюваність, стан природного середовища, а також величина реальних доходів трудящих тощо.

Про низький рівень життя населення, а отже і про низькій рівень доходів свідчать опубліковані у вересні 2010 р. ірландським журналом «International Living» рейтинги рівня життя країн світу. Індекс «International Living» враховує, номінальні та реальні доходи населення, вартість проживання, рівень заощаджень, інфраструктуру, стан навколишнього середовища, охорону здоров'я, рівень культури, економічні показники, свободу слова, ризик та безпеку, а також кліматичні умови. Максимальний бал за кожним критерієм 100. Україна зайняла 68-ме місце.

Отже, в Україні практика підвищення рівня і якості життя населення ще не стали головною метою, основною причиною цього науковці вбачають у підвищенні рівня бідності населення. При цьому, з одного боку, незадовільне матеріальне становище обумовлює ризик втрати здоров'я через неякісне харчування, неможливість отримання кваліфікованої медичної допомоги та ін., а з іншого - проблеми зі здоров'ям призводять до зниження працездатності та скорочення доходів. А саме їхній розмір та структура є основним показником рівня життя населення.

 

 

 

 

Показник	2008		2009		2010		Абсолютне відхилення
							2009 до 2008		2010 до 2009
Доходи - всього	845641		894286		1101015		48645		206729
заробітна платня		366387		365300		459153		-1087		93853
прибуток та змішаний доход	131139		129760		161214		-1379		31454
доходи від власності (одержані)		28432		34654		56958		6222		22304
соціальні допомоги		180455		204101		237776		23646		33675
інші одержані поточні трансферти		26092		32984		32927		6892		-57
соціальні трансферти в натурі		113136		127487		152987		14351		25500
Наявний доход		634493		661915		841591		27422		179676
Наявний доход у розрахунку на одну особу, грн.		13716,3		14372,8		18346,8		656,5		3974
Реальний наявний доход, у відсотках  до відповідного періоду попереднього року		107,6		90,0		110,2		-17,6		20,2
Індекси споживчих цін (у % до попереднього року)		122,3		112,3		109,1		-10		-3,2

Табл. 1 Структура доходів населення  України за 2008-2010 роки млн. грн.

 

 

 

 

 

З табл. 1 видно, що доходи населення України зросли протягом 2010 року на 206729 млн. грн. у порівнянні з 2009 роком. Наявний сукупний дохід у розрахунку на одну особу в 2010 році становив 18346,8 грн., що на 3974 грн. більше ніж в 2009 році. Крім того спостерігається позитивна динаміка показника реального номінального доходу у 2010 року – за січень-грудень темпи зростання становили 110,2% порівняно з 90% у 2009 році.

Сформовані в економічно розвинених країнах високі стандарти  рівня життя досягаються, головним чином, через високі доходи від зайнятості, і саме це є важливим мотивом активізації  поведінки населення на ринку  праці.

Основною складовою доходів  населення розвинутих країн є  заробітна плата, що складає до 70%

Рис. 1. Динаміка середньої заробітної плати у 2008-2010 рр.

 

 

 

 

За даними рис. 1 показник середнього рівня заробітної плати  у січні- грудні 2010 р. становив 2205 грн, що значно менше не тільки порівняно з європейськими країнами, а й з країнами СНД, зокрема Росією, Білоруссю, Казахстаном.

Крім того за результатами дослідження 2010 р. Центру «Соціс», 13% населення витрачали майже весь свій бюджет на продукти харчування, а за дослідженням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, кожен шостий українець вказав, що йому бракує грошей навіть на їжу.

Не маючи змоги отримувати достойну заробітну платню, робітники  переходять працювати у тіньовий сектор економіки, де пропонують вищу оплату праці, без соціальних відрахувань  до бюджету та без офіційного оформлення на роботу. Маючи скрутне матеріальне  положення більшість робітників погоджуються працювати неофіційно, особливо в умовах, коли взагалі  дуже важко знайти для себе робоче місце. Дана проблема є особливо актуальною для молоді нашої країни. З одного боку, населення забезпечується робочими місцями, а з іншого - зменшуються  надходження до держбюджету України. А з бюджету країни виплачуються заробітні плати працівникам  бюджетних установ, пенсії, здійснюються соціальні виплати.

 

 

 

 

 

 

 

 

Регіони	Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.			Темп зростання (зменшення) реальної заробітної плати, у% до відповідного періоду
Роки	2008	2009	2010	2008	2009	2010
Україна	1790	1877	2239	132,5	90	110,2
АР Крим	1596	1680	1966	130,8	89,5	109,2
Вінницька	1389	1488	1757	135,1	94,1	112
Волинська	1368	1408	1664	135	90,6	114,3
Дніпропетровська	1871	1940	2345	128,6	88	112,9
Донецька	2041	2088	2510	133	88	112,1
Житомирська	1391	1469	1755	134,6	91,8	111
Закарпатська	1430	1532	1809	131,1	95,1	108,9
Запорізька	1802	1821	2156	129,3	86,6	109,9
Івано-Франківська	1528	1613	1901	129,5	90,9	112,2
Київська	1837	1958	2252	134,9	91,2	108,6
Кіровоградська	1419	1512	1795	134,6	93,9	111,6
Луганська	1760	1849	2239	133	89,6	113,8
Львівська	1554	1642	1914	131,7	89,4	108,9
Миколаївська	1592	1773	2091	132,4	95,5	108,5
Одеська	1603	1737	2014	130,8	92,1	108,5
Полтавська	1649	1706	2064	132,7	88,9	113,7
Рівненська	1498	1582	1924	132,2	91,1	115,1
Сумська	1460	1571	1841	133	93,7	108,1
Тернопільська	1291	1388	1627	136,9	92,6	110,8
Харківська	1663	1775	2029	132,9	89,5	107,7
Херсонська	1355	1460	1703	133,2	93,4	107,9
Хмельницька	1410	1496	1756	134,9	91,2	111,4
Черкаська	1449	1510	1817	133,5	89,2	113,4
Чернівецька	1380	1497	1744	131,3	95,3	111,7
Чернігівська	1356	1451	1689	133,5	90,4	111
м.Київ	3033	3115	3360	131,9	87,9	104,7
м.Севастополь	1694	1843	2121	130,1	94,1	106,7

Табл. 2 Середньомісячна номінальна заробітна плата по регіонах України (за даними Держкомстату України).

 

Одним із основних індикаторів  соціального розвитку регіону є показники нарахованої заробітної плати, яка залишається для більшості населення основним джерелом доходів. Так, диференціація заробітної плати між м. Києвом (найвищий показник – 3600 грн) та Тернопільською областю (1762 грн) на листопад 2010 р. сягнула 2,04 рази. Загалом по Україні 2010 р. середньомісячна заробітна плата становила 2239 грн. Варто зазначити, що лише 5 регіонів України (м. Київ, Київська, Донецька, Дніпропетровська та Луганська області) мають означені показники вище середнього.  Тобто переважна більшість населення регіонів країни отримують заробітну плату нижче за середню по країні. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у Тернопільській, Волинській, Чернігівській і Херсонській областях та не перевищував 78,0% від середнього по економіці (табл.2).

Серйозне занепокоєння викликає ситуація з безробіттям. Сутність безробіття полягає в тому, що це не випадкове, а закономірне явище, породжене процесом нагромадження капіталу в умовах ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Ринкова економіка за таких умов неминуче породжує безробіття, одночасно останнє є неодмінною умовою її нормального функціонування. Так, за офіційними даними Держкомстату України, кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на 1 січня 2011 р. становила 585,6 тис. осіб, (1,8% населення працездатного віку) або третину всіх безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП (Табл. 3).

 

 

 

 

 

Роки	в середньому, тис. осіб	У % до:
		економічно активного населення  працездатного віку	населення працездатного віку
2008	596,0	2,9	2,1
2009	693,1	3,4	2,5
2010	452,1	2,2	1,6
2011	505,3	2,5	1,8

Табл. 3 Безробітне населення працездатного віку зареєстроване у державній службі зайнятості.

 

Всі ці негативні наслідки є причиною незваженої соціально – економічної політики, що випливає зі ставлення особистих інтересів окремих впливових чиновників України вище, ніж загальнодержавних.