Аналіз інноваційного потенціалу ПАТ «Укртелеком»

Існує необхідність постійної зміни поглядів, прийняття нових категорій, понять. Лише наявність таких факторів дасть змогу діяти швидше ніж конкуренти ПАТ"Укртелеком". Досліджувана організація повинна поєднувати свої технології з новими можливостями їх застосування і, якщо це не є можливим, вчасно змінювати технології. Зрозуміло, що це під силу лише таким організаціям, менеджмент яких орієнтований на постійну диверсифікацію. При чому доцільно використовувати диверсифікацію не лише на основі власних НДКР, а й шляхом злиття з іншими дрібнішими організаціями, з метою використання їх конкурентних переваг. 
Однак, запорукою ефективної реалізації обраної стратегії НДКР є персонал організації. Адже, всі ідеї належать працівникам організації, а не їй самій, як цілісному об’єкту.

Однією з базисних задач менеджменту є виявлення  чинників, що блокують інноваційний потенціал  організації. До них відносяться: 
недовіра вищестоящих менеджерів до ідей, що висуваються знизу; 
необхідність значної кількості узгоджень по нових ідеях; 
втручання інших підрозділів і відділів в оцінку новаторських пропозицій; 
загроза звільнення за допущені в процесі роботи помилки; надмірний контроль за процесом творчості персоналу; 
закулісне ухвалення рішень по впровадженню тієї або іншої новаторської пропозиції; 
виникнення у вищестоящих керівників «синдрому всезнаючих експертів». 
Нівелювати негативну дію цих чинників можна: 
надавши творцям ноу-хау необхідний ступінь свободи творчості; 
забезпечивши їх устаткуванням і матеріальними ресурсами, надаючи постійну підтримку з боку вищого керівництва; 
проводити відкриті дискусії в рамках інноваційного процесу, де свою критику і зауваження може виказати будь-яка зацікавлена особа незалежно від рангу; 
підтримуючи ефективні комунікації з горизонтальними підрозділами, вузами і зовнішніми науковими організаціями; 
постійно досягаючи глибшого взаєморозуміння між працівниками 
організації на всіх рівнях. 
Не варто забувати про те, що однієї підтримки інноваційного потенціалу співробітників для сучасного підприємства зв’язку мало — необхідна ціла система заходів, що підсилюють цей потенціал, що дозволяє вивести людський і інформаційний капітал організації на якісно новий рівень.

 

 

3.2. Інноваційні проекти ПАТ «Укртелеком»

 

Географiчне положення України є дуже вигiдним з точки зору виходу на цифровi телекомунiкацiйнi мережi країн Європи, Азiї, Африки та Пiвнiчної Америки. Це обумовлює активну участь України у багатьох мiжнародних телекомунiкацiйних проектах. Укртелеком є спiввласником 14 мiжнародних пiдводних систем передачi APHRODITE-2, BALTICA, BSFOCS, CADMOS, CANTAT-3, COLUMBUS-3, FLAG, ITUR, ODIN, RIOJA, SEA-ME-WE 2, SEA-ME-WE 3, TAT-12/TAT-13, UGARIT та системи зв'язку TEL/TAE.

У двох пiдводних системах ITUR та BSFOCS ВАТ "Укртелеком" є кiнцевою стороною i вiдповiдає за експлуатацiйний стан обладнання на станцiї в Каролiно-Бугаз.

Система ITUR (Iталiя — Туреччини — Україна — Росiя) — мiжнародна пiдводна волоконо-оптична лiнiя зв'язку, протяжнiстю 3500км. Введена в експлуатацiю 26 серпня 1996 року. Ця система дозволяє Українi мати вихiд до середземноморських та трансатлантичних кабелiв, з'єднує Україну з Туреччиною, Iталiєю та через цi країни з усiм свiтом.

Система BSFOCS (Чорноморська волоконо-оптична кабельна система), довжина лiнiї якої близько 2000 км, з'єднує Болгарiю, Україну та Росiю. З 1 вересня 2001 року система перебуває в комерцiйнiй експлуатацiї. Система дозволяє Українi мати вихiд на країни Закавказзя та Європи.

Для обслуговування та ремонту  систем ITUR та BSFOCS була пiдписана угода MECMA (Середземноморська угода з обслуговування кабелю).

Транс-Азiатсько-Європейська (надалi ТАЄ)-найдовша в свiтi мiжнародна наземна волоконно-оптична лiнiя зв'язку довжиною близько 21 тисячi км. прокладена вiд м. Франкфурт-на-Майнi, Нiмеччина до м. Шанхай, Китай транзитом через Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменистан, Iран, Туреччину, Грузiю, Вiрменiю, Азербайджан, Україну, Польщу, Бiлорусь, Угорщину та Австрiю. Введена в дiю в листопадi 1998 р. На базi органiзованих цифрових трактiв i каналiв по ВОЛЗ ТАЄ, як i по пiдводним системам, сьогоднi надаються найрiзноманiтнiшi послуги: телефоннi розмови, швидкiсна передача даних, послуги ISDN, вихiд на мережу Iнтернет.

Українська Сторона  призначена Системним Адмiнiстратором ТАЄ та з 1 грудня 1999 р. виконує функцiї адмiнiстрування, контролю за технiчною експлуатацiєю та завантаженню лiнiї мiжнародним трафiком усiхдержав, що беруть участь в проектi ТАЄ.

У 2005 році розроблено проект "Інтеграція телефонних мереж ВАТ "Укртелеком" та дочірнього підприємства "Утел". Передбачено будівництво у 70% сільських адміністративних районах сучасних цифрових комутаційних систем з функціями центральної АТС чи СПВ. Планується впровадження єдиної системи нумерації. Подальший розвиток первинної магістральної мережі планується здійснювати на базі технології щільного хвильового мультиплексування DWDM, яка буде задовольняти усім потребам у послугах зв'язку (телефонія, пакетна мережа, Інтернет, телебачення та інші). Основним завданням розвитку первинної мережі є: - продовження будівництва оптичної мультисервісної транспортної мережі з використанням DWDM - технології; - подальша розбудова цифрової внутрішньозонової мережі; - розширення ємності існуючих міжнародних переходів та будівництво нових. Планується ввести в дію другий білорусько український перехід (BUFOL-2) та другий прикордонний перехід Україна-Румунія з використанням обладнання рівня STM-4. Основними напрямками розвитку мереж передачі даних також слід вважати: - реалізацію Національного проекту безпарольного доступу до мережі Інтернет по комутованим каналам зв'язку (до 50000 портів), що дозволить користуватися Інтернетом на малих швидкостях у всіх населених пунктах України ( у т.ч. в селах - 93% населених пунктів); - побудову Національної мережі широкосмугового доступу (до 70000 портів) у обласних та районних центрах України (xDSL - технологія) для доступу до мережі Інтернет на швидкостях, що дозволяють транслювати відеосигнал і надавати інші якісні послуги на базі існуючих мідних телефонних ліній; - нарощування потужних міжнародних IP- з'єднань, що здійснюють інтеграцію українського сегмента Інтернет у глобальну мережу; - реалізація додаткового спектру послуг IP- телефонії. У 2005 році з метою розвитку місцевого телефонного зв'язку було продовжено роботу з модернізації та технічного переоснащення засобів місцевого телефонного зв'язку. Пріоритетними будуть роботи з модернізації АТС типу "Квант", "Істок" та АТСК - 100/2000, АВН, кросового обладнання, впровадження центрів технічної експлуатації, заміна аналогових систем передачі та впровадження цифрових систем передачі, заміна повітряних ліній (ПЛЗ) абонентської мережі на кабельні.

Персональне телебачення - така послуга стане доступним  українцям за декілька місяців. Масштабний проект запускають компанія "Укртелеком" і медіа-група "Інтер". Йдеться про принципово новий телевізійний форма, добре відомий в країнах Європи і Азії - IP-телебачення. Глядач сам може форматувати телеефір, обираючи, що і коли йому дивитися.

Телеглядачеві запропонують для перегляду найпопулярніші українські і іноземні телеканали. Тим, хто втомився від реклами, підійде віртуальний кінозал. Тут можна обрати фільм, який сподобався, і подивитися його в зручний час. І все це у додаток до спілкування в інтернеті.

Протягом 2012 року основними  напрямками науково-дослідних робіт були:

• розвиток мереж нового покоління (NGN), у тому числі розбудова мережі доступу за технологією FTTx;

• розвиток третьої генерації мобільного зв’язку 3G на базі технологій UMTS;

• організація взаємодії ІР-сегмента мережі NGN з телефонною мережею загального користування (ТМЗК);

• підвищення ефективності технічної експлуатації лінійно-кабельних споруд, мереж передавання даних та телекомунікаційного обладнання;

• впровадження послуг IP-телебачення (IPTV).

З метою забезпечення подальшого ефективного розвитку компанії пріоритетні питання стратегії розвитку Укртелекому розглядаються на засіданнях Науково-технічної ради товариства, яка сприяє налагодженню більш тісних зв’язків між підрозділами, широкому залученню працівників до інноваційної діяльності. «Укртелеком» створює сучасні бази знань та інформаційних ресурсів. Під егідою фахівців ПАТ «Укртелеком» активно проводяться конференції, семінари та симпозіуми сфери телекомунікацій. Зокрема, компанія виступає співорганізатором науково-технічних заходів разом з журналами «Мережі та бізнес» і «Мережі та телекомунікації», наші фахівці беруть участь у засіданнях науково-технічних рад Держзв’язку та НКРЗ щодо розробки подальшої стратегії розвитку телекомунікаційних мереж України.

У своїй діяльності компанія використовує міжнародні, державні, галузеві стандарти, бере участь у їх розробці, співпрацює з дослідними комісіями Міжнародного союзу електрозв’язку.

Факти інтенсивного розвитку інтернет-послуг:

 Впроваджено дві нові послуги:

– «ОГО!Телефонія» – телефонний зв’язок за технологієюVoIP з використанням національної системи нумерації, який дозволяє користувачу спілкуватись за вигідними тарифами з абонентами України незалежно від місця перебування (за умови наявності доступу до мережі Інтернет);

– «ОГО!Wi-Fi» – надання всім абонентам послуги «ОГО!» доступу до мережі Інтернет у всіх хот-спотах товариства з обсягом до 10 Гбайт на місяць без додаткових платежів.

 В 1,55 раза збільшено кількість хот-спотів та значно розширено географію надання послуги Інтернет-доступу за технологією Wi-Fi. На кінець 2012 р.мережа безпроводового доступу ПАТ «Укртелеком» обласні та більшість районних центрів. Вона налічує 2 581 хот-спот (3 661 точку доступу), які встановлені в навчальних закладах, на вокзалах, у готелях, ресторанах, кафе та інших місцях відпочинку.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Усю сукупність процесів (явищ), що відбуваються на підприємствах  різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи — традиційні та інноваційні. Традиційні процеси (явища) характеризують звичайне функціонування народного господарства, його галузей і підприємств, а інноваційні — розвиток останніх на якісно новому рівні. Протягом тривалого періоду, коли економіка функціонувала й розвивалася переважно за рахунок екстенсивних факторів (застосування постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів — персоналу, виробничих фондів), у виробництві домінували традиційні еволюційні процеси. Оскільки екстенсивні фактори практично себе вичерпали або стали економічно невигідними, розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рішеннях у галузях технології, техніки, організаційних форм і методів господарювання. Опрацювання, прийняття та реалізація таких рішень і становлять зміст інноваційних процесів.

У загальному розумінні  інноваційні процеси, що мають місце  в будь-якій складній виробничо-господарській системі, є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі [9].

Результатом інноваційних процесів є новини, а запровадження їх у господарську практику визнається за нововведення. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, сприяючи прогресивним змінам останнього. Первісними імпульсами запровадження новин (нововведень) на підприємствах служать не тільки суспільні потреби й результати фундаментальних наукових досліджень, а й використання зарубіжного прогресивного досвіду в галузі технології та організації виробництва, сучасних форм господарювання. За своїм характером інноваційні процеси, новини й нововведення поділяються на взаємозв'язані види [14

Технічні новини і  нововведення проявляються у вигляді  нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи й форми  організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо);

а) економічні — методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій  прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;

б) соціальні — різні  форми активізації людського  чинника (професійна підготовка й підвищення кваліфікації персоналу, передовсім керівного складу всіх рівнів; стимулювання творчої діяльності; поліпшення умов і постійне підтримування високого рівня безпеки праці; охорона здоров'я людини та охорона довкілля; створення комфортних умов життя тощо);

в) юридичні — нові і  змінені закони та різноманітні нормативно-правові  документи, що визначають і регулюють  усі види діяльності підприємств  та організацій.

За масштабністю і  силою впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва  всі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи — локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні). Якщо локальні новини (нововведення) ведуть переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють якогось істотного впливу на ефективність функціонування та розвитку цих підприємств, то глобальні, що здебільшого є революційними (принципово новими), кардинально підвищують організаційно-технічний рівень виробництва, а завдяки цьому забезпечують суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Ансофф І. Нова корпоративна  стратегія. - СПб: Пітер, 2009. - 370с.

2. Ансофф І. Стратегічне управління. - М.: Економіка, 2003. - 40с.

3. Барінов В.А. Економіка фірми: Стратегічне планування. Навчальний посібник. - М.: КноРус, 2005. - 240с.

4. Веснін В.Р. Стратегічне управління. - М.: ТК Велбі / Проспект, 2006. - 328с.

5. Вінокуров В.А. Організація стратегічного управління на підприємстві. - М.: Центр економіки та маркетингу, 2006. - 24с.

6. Віханський О.С. Стратегічне управління. - М.: Економіст, 2006. - 296с.

7. Глущенко І.І. Стратегічне управлінн інноваційною діяльністю. - Вид-во: ТОО НЦП "Крила", 2006. - 356с.

8. Гусєв Ю.В. Стратегія розвитку підприємства - СПб.: Вид-во СПбУЭФ, 2002. - 240с.

9. Єфремов В.С. Стратегія бізнесу. - М.: Фінпрес, 2006. - 37с.

10. Книш М.І., Пучков В.В., Тютіков Ю.П. Стратегічне управління корпораціями. - СПб.: Культ-інформ-прес, 2002. - 58с.

11. Стратегічне управління: Посібник. А.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухін, Москва: Омега-Л, 2004 - 69с.

12. Орлов А.І., Орлова Л.А. Сучасні підходи до управління інноваціями та інвестиціями // Економіка XXI століття. - 2002. - № 12. - С.3-26.

13. Покропівний С. Інноваційний  менеджмент у ринковій системі  господарювання // Економіка України. - 1995. - №2. - С.34-37

14. Твісс Б. Управління науково-технічними  нововведеннями. Скор. пер. з англ., А.Г. Медведєва - М.: Економіка, 1998 р. - 147с.

15. Тичинський А.В. Управління інноваційною діяльністю компаній: сучасні підходи, алгоритми, досвід. - Таганрог: ТРТУ, 2006. - 569с.