Визначення стратегічних орієнтирів діяльності на зовнішньому ринку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Января 2014 в 15:50, дипломная работа

Краткое описание

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що серед комплексу проблем менеджменту особливу роль виконує проблема вдосконалення управління персоналом фірми. Задачею цієї області менеджменту є підвищення ефективності виробництва за рахунок всебічного розвитку і розумного застосування творчих сил людини, підвищення рівня його кваліфікації, компетентності, відповідальності, ініціативи. Управління персоналом включає багато складових. Серед них: кадрова політика, взаємостосунки в колективі, соціально-психологічні аспекти управління.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………....…....6
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ……………………...…9
1.1 Місце та роль мотивації в системі управління персоналом ………….....…..9
1.2 Сучасні теорії мотивації працівників………………………………...….......14
1.3 Методи мотивації персоналу до продуктивної праці…………...……..........22
2 АНАЛІТИКО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ВИМІРИ МЕХАНІЗМІВ МОТИВАЦІЇ НА ТОВ "ТОСОЛ-СИНТЕЗ-ХІМРЕАКТИВ"…….……………………………..…..39
2.1 Характеристика підприємства як суб’єкта господарювання ТОВ "ТОСОЛ-СИНТЕЗ-ХІМРЕАКТИВ"……………………………………………...…......…..39
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників …………….....….….…43
2.3 Діагностика механізму мотивації персоналу на підприємстві…………..…53
3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ КРИЗИ НА ТОВ «ТОСОЛ-СИНТЕЗ-ХІМРЕАКТИВ»……….……………….……..........................................…..…….58
3.1 Основні шляхи формування мотивації на підприємстві…………………....58
3.2 Економічне обґрунтування напрямів удосконалення системи мотивації працівників………………………………………………………………………...62
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.…………………………….…………..……..…72
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….………………..……..……...........79

Прикрепленные файлы: 1 файл

robota tosol suntez.doc

— 740.50 Кб (Скачать документ)

 


Рисунок 1.5 Функціональна модель мотивації

 

В моделі суспільна потреба представлена як початкова ланка функціонування всієї системи. Виступаючи як основа саморозгортання всього організму фірми, вона є зовнішнім поштовхом до її функціонування. Потреби суспільства в даному випадку роблять необхідною і можливої будь-яку мотивацію взагалі.

Особисті потреби виступають також основою і базою життєдіяльності організму фірми, але вже є тут індивідуальний рівень актуалізації і зняття потреб. Індивідуальна потреба - це те, що змушує працівника брати участь у загальному, колективному процесі праці, який одночасно може вирішувати як внутріфірмові, так і індивідуальні проблеми. Якщо б не було цих потреб, то не було б і мотивації, оскільки не мала б місця особиста зацікавленість в працю.

Ці потреби мають  багаторівневий, иєрархичный характер, про що ще говорив А. Маслоу і часто можуть суперечити не тільки з потребами суспільства, але і всередині своєї ієрархії. Виділяють наступні рівні потреб, які беруть участь у внутрифірмової діяльності:

утилітарна (організаційно-практична) сфера мотивації. Ця сфера включає  в себе мотивацію трудових функцій, творчої актуалізації, а також кар'єри і винагороди. В цілому, можна сказати, що ця сфера потреб діє за принципом задоволення "тут і зараз".

Система управління - внутріфірмовий орган, який визначає структуру, цілі організації, а також шляхи та способи їх досягнення, у зв'язку з чим має можливість впливати на всі структури організації.

Організаційно-інституціональна мотивація. Цей рівень включає в  себе мотивацію співучасті, співпраці, авторитету і соціального визнання, а також незалежності і підпорядкування. В цілому ж можна стверджувати, що цей рівень актуалізує у працівниках їх социогенные потреби.

Менталітет організації. Цей, найбільш верхній рівень мотивації  включає в себе сенсоутворюючі механізми поведінки людини, у тому числі зачіпаючи його сенсоутворюючі цінності.

Зняття протиріччя між  громадськими та індивідуальними потребами  у фірмі знаходить своє вирішення  організаційних цілях. Організаційні  цілі тут виступають як певний компроміс  індивідуального і громадського початку, загальний знаменник, під який можна підвести дві які протидіють сили з вигодою для кожної з них.

Таке вирішення протиріч можливо лише за попередньою обробки індивідуальних цілей в системі внутрішньофірмових цінностей. Це організаційне освіта являє собою ті норми поведінки, ті цінності і правила, які виробилися в ході життєдіяльності і визнаються більшістю співробітників. Сюди входять також міфи і легенди фірми, які виникли і функціонують в ході її розвитку. За допомогою даної системи цінностей нові працівники мають можливість швидше включаться в загальний клімат організації, освоювати нові для них види і прийоми роботи, а також коригувати власні потреби з урахуванням загальних.

Результат праці є  матеріальним показником ефективно  або неефективно побудованої мотиваційної середовища в організації. Це продукт, який організація отримує на виході. З отриманням результату можна говорити про завершення циклу функціонування мотиваційної структури. Тут або повністю задовольняється якусь потребу(що буває вкрай рідко) і зникає сама необхідність подальшого існування організації, або починається якісно новий виток, тобто зворотний фаза функціонування мотиваційного процесу.

Найважливішу роль у  цій схемі відіграє система управління, яка координує практично всі  процеси, що відбуваються в організації. У мотиваційної сфери її функції можна звести до трьох основних: стимулювання, навчання, оцінка. Перш ніж розглянути ці функції слід надати, що мотивація, як і всі інші структури організації, також вимагає централізованого управління. Це управління може здійснюватися через владні повноваження, через традицію і через особистий вплив.

Стимулювання - це основне  і пряму дію системи управління на мотиваційний процес. Однак при  цьому потрібно враховувати і  внутрішню мотивацію співробітників фірми. Поділ мотивації на зовнішню (тобто пряме стимулювання) і внутрішню, яке мало місце раніше вже не актуально сьогодні, як і поділ управлінської парадигми на японську і американську. Сьогодні більшість фірм керуються формулою: з метою стимулювання зростання продуктивності плюс особистий інтерес до роботи.

Навчання - це дуже тонка  і багатогранна функція системи  управління, яка означає вплив  на внутрішньофірмову систему цінностей  та ідеологію з метою формування певного організаційного клімату. Ця форма впливу дозволяє пристосовувати найважчі індивідуальні відмінності працівників до організаційних умов праці. Сюди також можна віднести формування місії та організаційної культури.

Оцінка означає здійснення нагляду і контролю за реалізацією  цілей інформації, яка одночасно виступає індикатором ефективності стимулювання і навчання працівників.

Зауваженням буде також  те, що у всіх діях системи управління повинна бути зворотній зв'язок для  чіткого реагування на всі зміни.

В цілому до функцій системи  мотивації в організаційній структурі можна віднести:

- інтеграційна, що дозволяє працювати різним людям в рамках однієї організації;

- навчальна, яка формує у співробітників навички найбільш ефективного праці;

- адаптуюча, тобто сприяє швидкому включення нових працівників у організаційні процеси.

Таким чином, мотивація  виступає в організації якраз  тим стрижнем, який пронизує всі  рівні, дозволяє всім органам взаємодіяти  між собою і забезпечує нормальну  життєдіяльність системи в цілому.

 

2 АНАЛІТИКО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ВИМІРИ МЕХАНІЗМІВ МОТИВАЦІЇ НА ТОВ "ТОСОЛ-СИНТЕЗ-ХІМРЕАКТИВ"

 

2.1 Характеристика підприємства як суб’єкта господарювання ТОВ "Тосол-Синтез-Хімреактив"

 

З моменту державної  реєстрації у 1998р. товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, що враховується на самостійному балансі, розрахункові, валютні та інші рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також торгівельний знак. Форма власності є колективною.

Підприємство має місію – здійснення підприємницької діяльності для задоволення існуючих потреб суспільства і отримання прибутку в інтересах акціонерів товариства, а також його працівників.

Організаційна структура  управління підприємством є лінійно-функціональною, яка спирається на розподіл повноважень  та відповільності по функціях управління по горизонталі та прийняття рішення по вертикалі.

Загальну структуру  управління утворює сукупність всіх посад виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємств (рис. 2.1).

Органами управління є Загальні збори учасників.

До компетенції Загальних зборів учасників товариства належить визначення основних напрямків діяльності підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, визначення організаційної структури підприємства, затвердження статуту та внесення до нього змін і доповнень та багато інших питань.

Виконавчий директор є виконавчим органом товариства і здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю.

Виконавчий директор очолює підприємство. Його першим заступником є головний інженер, який керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки і технології виробництва, проводить технічну підготовку та обслуговування виробництва, розробку заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.


 

Рисунок 2.1 Організаційно-управінська структура ТОВ «Тосол-Синтез-Хімреактив»


 

Постачальницько-збутовою діяльністю займається заступник виконавчого  директора по збуту і постачанню. Він здійснює керівництво господарсько-фінансовою діяльністю підприємства по матеріально-технічному забезпеченню, заготівлі і збереженні сировини, збуту продукції, ефективне і раціональне використання ресурсів. Забезпечує своєчасне заключення договорів з постачальниками сировини та споживачами продукції, виконання завдань і обов’язків по поставках продукції (кількості, асортименту, якості строкам).

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст. Відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконання планових завдань, проводять аналіз діяльності товариства, забезпечує проведення робіт по підвищенню економічного результату всіх видів діяльності підприємства, своєчасну розробку заходів по ефективному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прискоренню темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, усунення втрат.

 Економіст по праці  розробляє проекти перспектив  і річних планів по праці  і заробітній платі. Бере участь  у визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, пошук пропозицій по їх удосконаленню.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складанням звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Функції контролю якості продукції, запобігання браку, виконання  робіт у відповідності з вимогами стандартів і технічних умов, розробки та впровадження систем управління якістю покладені на завідуючого лабораторії. Головний механік забезпечує безперервну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання в робочому стані на високому рівні. Організує розробку оглядів, іспитів, профілактичних ремонтів обладнання, забезпечує технічну підготовку виробництва.

Розглянемо асортимент продукції в таблиці 2.1:

 

 

Таблиця 2.1 - Випуск та реалізація продукції ТОВ «Тосол-Синтез-Хімреактив»

з/п

 

ВИДИ ПРОДУКЦІЇ

Од. виміру

2009р

2010р

2011р

Відхилення 2011 року до 2009

Реалізація

Випуск

Реалізація

Випуск

Реалізація

Випуск

Реалізація

Випуск

+/-

%

+/-

%

1

Тосол FELIX EURO

Тис.л

382

475

330

352

223

238

-159

58

-237

50

2

Тосол FELIX - 45

Тис.

л

855

943

575

88

388

397

-467

45

-546

42

3

Тосол FELIX - 65

Тис.л

1365

1538

1110

1142

749

771

-616

55

-767

50

4

Тосол FELIX концентрат

 

Тис.л

7199

9166

6810

6883

4597

4646

-2602

64

-4520

51

5

Склоомиваюча рідина Чиста миля

Тис.л

14

15

17

19

11

8

-3

27

7

47

6

Автошампунь FELIX

 

Тис.л

1,5

1,6

1,8

2

2,1

2,2

0,6

40

0,6

38


 

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівнених до них витрат на оплату праці.

Як і у будь-якого  підприємства, у ТОВ «Тосол-Синтез-Хімреактив» є свої місія та довгострокові цілі. Так місією на сьогодення є здійснення підприємницької діяльності для задоволення існуючих потреб суспільства і отримання прибутку в інтересах акціонерів товариства, а також його працівників.

Тобто, товариство здійснює такі основні види діяльності як виробничу, торгівельно-закупівельну, комерційну, зовнішньоекономічну та надає посередницькі, маркетингові, інформаційні та інші види послуг по предмету своєї діяльності.

 

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ «Тосол-Синтез-Химреактив»

 

Аналізом фінансово-господарської  діяльності будь-якого підприємства є система методів і прийомів, за допомогою яких вивчається стан підприємства, виявляються резерви на основі облікових і звітних даних.

Аналіз фінансово-господарської  діяльності ТОВ «Тосол-Синтез-Химреактив» будемо здійснювати за такими основними напрямками: оцінка фінансового стану підприємства, оцінка ліквідності, оцінка ринкової активності, оцінка фінансової стійкості, а також оцінка рівня ефективності господарської діяльності підприємства.

Розглянемо основні показники господарської діяльності підприємства за 2009-2011 рр. (табл. 2.2)

Таблиця 2.2 - Аналіз основних техніко-економічних показників господарської діяльності ТОВ «Тосол-Синтез-Химреактив»

Показники

Од. вим.

Роки 

Відхилення 2011р. до 2009р.,

п/п

2009р

2010р.

2011р.

+/-

%

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Загальна вартість активів 

тис. грн

6449,3

7349,2

8479,6

2030,3

29

2

Основні засоби (необоротні активи)

тис. грн

3365,9

3681,9

4598,4

1232,5

36

3

Вартість  оборотних (мобільних) активів

тис. грн

3071,2

3667,3

3881,2

6810,0

26

4

Дебіторська заборгованість

тис. грн

1084,9

2110,1

2259,2

1174,3

120

5

Доход (виручка) від реалізації продукції

тис. грн

12070,4

1355,9

14596,2

2525,8

16

6

Чистий дохід від реалізації продукції

тис. грн

8185,1

8922,7

9549,3

1364,2

17

7

Фактичні обсяги реалізації продукції

тис. грн

5784,8

6368,4

8197,2

2412,4

42

8

Валовий фінансовий результат:

- прибуток

тис. грн

3376,2

3208,8

2557,1

-819,1

-25

9

Чистий фінансовий результат:

-прибуток

тис. грн

1075,7

1034,9

1007,5

-68,2

-7

Информация о работе Визначення стратегічних орієнтирів діяльності на зовнішньому ринку