Вивчення ліро-епосу у 9 класі

Поштовхом для створення містерії стало проведення археологічних розкопок російськими вченими із залученням наглядачів-поліцейських. Поета вразило нищення прадавніх могил – символу козацької слави українців. Вірш «Стоїть в селі Суботові…» - епілог містерії «Великий льох».

У поемі використаний характерний для фольклору прийом троїстості: твір складається з трьох частин, у кожній частині діють три персонажі, переплітаються три історичні часи, льох розкопують три дні. Об’єднує частини поеми образ «великого льоху» - центрального у творі, що символізує Україну.[1;373]

5. Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала», «Марія»  та інші). «Вічна» тема матері і сина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний «Катерина», реалістично-побутовий «Наймичка», «На панщині пшеницю жала», символічно-узагальнений «Марія».

«На панщині пшеницю жала» - пристрасна мрія матері про гідне життя своєї дитини; невибагливість народних уявлень про жіноче щастя.

«Наймичка» - трагедія жінки з соціальних низів; боротьба за своє материнство. Людина з народу, поетичний опис завершення циклу її життя. Пафос творів Шевченка про жіночу долю, їхній наскрізний ліризм.[6; 150]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3

Методи і форми вивчення ліро-епосу у 9 класі

При вивченні ліро-епосу доречно користуватися такими методами і прийомами:

 

1. « Услід за автором» - використовуючи такий вид роботи, учитель на етапі підготовки до уроку прочитує текст, ділить його на логічно завершені змістові частини та складає до кожної з них систему запитань, спрямовану на аналіз твору в єдності форми та змісту. Якщо твір невеликий за обсягом, кожна частина зачитується у класі, після чого проводиться аналіз методом евристичної бесіди або виконують інші види робіт. Якщо твір великий за обсягом, то на уроці аналізуються частини, які містять ключові епізоди, інші прочитуються вдома, а в класі аналізуються через систему запитань, підготовлених учителем.

Для прикладу, наведемо баладу «Причина»: на початку уроку, щоб зацікавити учнів, можна поставити проблемне запитання: «Чому початкові рядки балади стали словами улюбленої народної пісні?»

 

2. Після аналізу балади  пропонуємо такий вид роботи - «Матриця Ейзенхауера». Ідея матриці Ейзенхауера полягає у розстановці пріоритетів по ступені важливості та терміновості. Тому потрібно навчитися відрізняти важливі справи від термінових і відкидати справи, які не приносять жодної користі.

Матриця Ейзенхауера складається із 4-х квадратів, які мають різний пріоритет. Кожну заплановану справу у залежності від важливості та терміновості потрібно записати у відповідний квадрат.

Порядок роботи: 1. Визначте жанр твору і доведіть.

                              2. Поясніть, у чому суть назви  твору.

                               3. Які запитання виникли до  героїв, автора.

                               4. Якби я був автором, то закінчив  би твір так…

 

3. І на завершення використовуємо міні-дискусію «Хто винен у смерті молодят?»

 

4. «Мозкова атака» - це  ефективний метод колективного  обговорення, пошуку рішень, що здійснюється  через вільне накопичення ідей  із певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання. Такий вид роботи можна використати при аналізі поеми «Гайдамаки». Наприклад:

- Що вже відомо з уроків історії про Коліївщину?

-         У чому особливість Коліївщини?

-         Які були причини повстання?

-         Чим закінчилося повстання?

 

5. Також до цього твору  ми можемо застосувати і п'ятихвилинне  есе використовується наприкінці  заняття, щоб допомогти учням  краще зрозуміти свої думки  з вивченої теми і щоб дати  можливість викладачу проаналізувати, що відбувається в групі на  інтелектуальному рівні.

П'ятихвилинне есе ставить перед дітьми два завдання:

- написати, що дізналися з теми;

- поставити запитання: «Що залишилось незрозумілим?».

     Ці відповіді  використовуємо під час планування  наступного заняття.

 

6.    Гарний результат  від складання схеми твору: діти  вчаться виділяти найосновніше. Посередині аркуша пишемо назву  твору, потім навкруги (у вигляді  сонечка) записуємо заголовки до  найосновніших частин твору, поряд  ще й головну ідею цієї частини. А як підсумок – унизу аркуша  записуємо: цей твір про … (5 ключових слів - іменників).

 

7. Використаємо і такий  прийом: усе поділяємо на два  світи – свій і чужий, безпечний  і небезпечний. Це дає змогу  краще охарактеризувати персонажів  твору. Наприклад, характеризуючи образ  Яреми Галайди.

 

8. Інформативне гроно  щодо характеристики колективного  героя твору.

                                     відданість народній справі

                                     сила і хоробрість

Повстанці                 віра в світле майбутнє

                               люта ненависть до поневолювачів

                                   людяність, мужність

 

9. Доречними є  проблемні  питання до тексту. Їх початок  – чому або навіщо. Можна використати  до поеми «Сон». Наприклад, чому  саме із совою летить ліричний  герой?

 

10. Ефективним є заповнення  паспорту твору.

Назва твору

Автор

Рік написа- ння

Персонажі твору

Жанр

Особли- вості твору

Тематика

Ключові слова

Пробле-матика

 

11. Інтерактивна вправа  “Мікрофон” дозволяє опитати  майже всіх учнів класу за  обмежений період часу.

Наприклад, підсумок уроку (Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка («Катерина», «Наймичка»).

Отже, давайте підсумуємо все, про що дізналися на уроці, активізуємо свої знання із життя і подумаємо:

-  Чи є актуальними  на сьогодні проблеми людських  стосунків, порушені  у поемі?

- Як поема допомогла  нам зрозуміти поняття “щастя”?

 

 

12. Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках  розвитку зв’язного мовлення під час аналізу образів літературних героїв. Асоціювання - стратегія навчання, яка закликає учнів  вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому сприяє розвитку соціальних, інформаційних компетенцій, спонукає дітей до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності.

Ця робота проводиться в такій послідовності:

1. Записується центральне поняття на дошці чи папері.

2. Записуються всі поняття, пов'язані з центральним словом.

3. Установлюються зв'язки.

Такий вид роботи можна використати під час аналізу поеми «Катерина»: створюємо асоціативний кущ до слова “дитинство”. А потім порівнюємо, яким же воно було у Івася. (+ метод «Передбачення» - уявляємо, яким буде дитинство Івася).

 

13. «Шлях героя»

Схематичне зображення трагічного шляху  Катерини

1. стосунки з москалем, що здавна уособлював загарбника, чужинця;
2. позашлюбна вагітність;
3. осуд односельців, що ретельно дотримувалися тисячолітніх моральних традицій;
4. відречення батьків;
5. поневіряння по світу, самотність і безпорадність;
6. загибель останньої надії (Іван її зігнорував);
7. трагічна смерть Катерини.

 

14. Доречно використати  метод незакінченого речення, який  дає можливість учням висловлювати  власні ідеї, порівнюючи їх з  іншими. Учні почуваються на занятті  вільно, вчаться висловлювати свої  думки коротко, але по суті  й переконливо. Я формулюю незакінчене  речення і пропоную учням закінчити  його.

Ось, наприклад, зразки відповідей учнів під час аналізу поем «Наймичка», «Катерина». 

Родина для мене – це…

• тиха гавань, куди я можу завжди прийти;
• люди, які мене люблять і розуміють;
• мій дім, де я можу бути самим собою;
• рідні і найближчі люди.

 

15.    Характеризуючи  образ Катерини, доречно використати  метод «Прес».

Етапи методу:

Висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»

Пояснюємо причини такої точки зору: «Тому що…»

Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «Наприклад…»

Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

 

16. Метод символічного  бачення

    Використовуючи  цей метод, учням можна  запропонувати  такі завдання:

• намалюйте  предмет, який символізував би твір чи був  би символом літературного героя. (Наприклад, Катерина асоціюється із маленькою тендітною квіткою між камінням, вона протистоїть вітрам, зливам… Врешті сили покидають її….)

 

• із якими кольорами асоціюється даний епізод твору;

 

• намалюйте ілюстрацію до твору, допустивши помилку в зображуваному та запропонуйте своїм товаришам знайти цю помилку.

Важливе значення має пояснення та тлумачення дітьми створених ними символів.

 

17. Монолог душі головного  героя ( Катерини чи Ганни)

Монолог – це роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою або глядачами. За допомогою монологу автор розкриває переживання персонажа, складність і суперечливість його поглядів.

У художній прозі внутрішні монологи дають змогу краще розкрити переживання людини, її психологію.

 

18. При аналізі поеми «Кавказ» можна  записати  враження від прочитаного в одній із систем:

Читаючи твір, я бачу…;

Читаючи твір, я чую…;

Читаючи твір, я відчуваю.

 

19. Також можна використати  такий вид роботи:  порушена  послідовність. Учитель складає  план твору, переставивши деякі  пункти плану, учням пропонує  відновити порушену послідовність.

20. Робота над творами  за таким планом:

• тема;

• ідея;

• жанр;

• визначення елементів сюжету

    Шляхи аналізу  можна обрати такі: услід за  автором та проблемно-тематичний.

21. Урок узагальнення:

- тест-контроль до вивчених творів Т. Шевченка;

- укладання словничка теорії літератури;

- кросворди;

- цитатний диктант ( за поданими рядками творів визначте його назву)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, ліро-епос займає провідне місце у шкільній програмі.

Адже ліро-епічний твір - це літературний твір, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, поема, роман у віршах).

Ліро-епічні жанри літератури відрізняються від ліричних насамперед родовим аспектом суб’єктно-об’єктних відношень. Якщо в ліриці елементи фабули включені в ліричний сюжет і служать зазвичай розкриттю характерності авторського світовідчуття, а в епосі письменник подає світ у його саморусі, то в ліро-епосі ліризм розповідної манери підпорядковується цьому епічному завданню.

Внутрішньокомпозиційною особливістю ліро-епосу є те, що в художній реалізації основних композиційних засад автора, по-перше, беруть участь як епічні, так і ліричні суб’єктні форми, а по-друге, що завдяки ліричній манері розповіді ліричне й епічне зливаються.

Важливим у аналізі ліро-епічних творів є вибір методів та прийомів, за допомогою яких учитель разом із учнями виявлять  у творі найголовніші елементи та проаналізують їх.

Можна використати такі методи і прийоми, як: услід за автором, матриця Ейзенхауера, міні-дискусія, мікрофон, проблемні запитання, мозкова атака, п’ятихвилинне-есе, асоціювання, схема твору, два світи – свій і чужий, інформативне гроно, вікторини, паспорт твору, асоціативний кущ, шлях героя, метод незакінченого речення, метод прес, метод символічного бачення, монолог душі головного героя,враження від прочитаного  в одній із систем.

 Такі види роботи допоможуть учням зрозуміти твір та проаналізувати його самостійно.

 

 

 

 

Література

1. Бандура О. Українська література: Підручник для гімназій, ліцеїв, коледжів і шкіл з поглибленим вивченням предмета / О. Бандура. – К.: Освіта, 1998.
2. Галич О. Теорія літератури / О. Галич. – К.: Либідь, 2001.
3. Гузь О.О. Подорож у текс методичний посібник

Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.

Учитель-методист ЗОШ № 26 м. Кіровоград Гузь О. О. 

4. Клочек Г. Д. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація: Посібник для вчителя / Г. Д. Клочек. – К.: Освіта, 1998.
5. Кроуфорд А., Саул В. Та ін. Технології  розвитку критичного мислення учнів. – К.: Плеяди, 2006.
6. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів  / Радянська школа. – К., 1971.
7. Мовчан Р.В. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Р.В. Мовчан. – К.: Освіта, 2013.
8. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К.:А.С.К., 2005.
9. Посібник «Відкриття світу літератури»