Отчет по практике

В обмеженому соціальному середовищі виникає  жаргон професійний, молодіжний, учнівський, студентський тощо.

Віддаючи  перевагу вжитку літературної мови, ми не будемо заперечувати і того, що в  певних випадках, залежно від ситуації спілкування, може вважатися доцільним  вживання елементів інших варіантів  мови. Адже кожен з людей намагається, щоб його слово було дохідливим, ясним дієвим, ефективним, красномовним.

Все це вимагає  дотримання критеріїв оптимального вибору потрібних засобів мови та способів їх поєднання в конкретній ситуації спілкування. Залежно від  функцій, які має виконувати мова в таких ситуаціях, у ній постійно формуються функцюнальні стилі, існування яких є свідченням високого розвитку мовної культури суспільства, що, у свою чергу, пов'язано із загальним рівнем культурного життя суспільства.

Поява стилів у кожній національній мові зумовлена  тими функціями, які вона виконує  в суспільстві.

 

2. Мовний  етикет – важлива складова  культури мовлення

Мовний етикет. Він відзначається стійкістю  і консервативністю, і в цьому  стає подібним до офіційно-ділового стилю, який теж в ідеалі має лишатися сталим і непорушним. Мовний етикет запрограмований на найрізноманітніші  типові ситуації, в яких використовують сталі мовні структури, кліше, закріплені національними культурними традиціями. Щоразу, в певних ситуаціях, ми повторюємо стереотипи поведінки, у тому числі  мовної які поза нашою свідомістю автоматично використовують у разі потреби.

Використання  правил мовного етикету великою  мірою залежить від конкретної ситуації спілкування місця й обставини  розмови, цільової настанови (повідомити, вплинути вразити здивувати, шокувати тощо). Але найбільшої ваги набувають  між-особистюні стосунки. Залежно від цього може йтися про 5 тональностей спілкування високу, нейтральну, звичайну, фамільярну, вульгарну.

Висока тональність  відповідає спілкуванню у сфері  суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми  тощо).

Нейтральна - функціонує у сфері офіційних  установ. Вона найближча до здійснення службових повноважень працівника органів внутрішніх справ.

Звичайна  тональність характерна для спілкування  на побутовому рівні. Фамільярна забезпечує спілкування в колі сім'ї, дружньому  товаристві, емоційна. Вульгарна спостерігається  у соціально неконтрольованих ситуаціях, занадто емоційна. При звертанні  до незнайомих людей використовують нейтральні структури етикету. До близьких навпаки - емоційні, фамільярні, дуже рідко  нейтральні.

Залежно від  типових ситуацій спілкування мовний етикет можна поділити на групи, різновиди.

Одиниці вітання, привітання доброго ранку, вітаю  вас, добридень, здоров був.

Одиниці звертання  та привертання уваги будьте добрі  скажіть, будь ласка, будьте ласкаві, чоловіче добрий, вельможний пане, вельмишановний добродію тощо.

Одиниці представлення  під час знайомства а) в ділових  стосунках використовують такі компоненти посада, професія звання ім'я та по батькові, адже це важливо для здійснення функціональних обов'язків, б) ділові стосунки дещо "пом'якшують" вимоги етикету навіть у таких  випадках, коли відбувається знайомство між чоловіком і жінкою. Звичайно, жінка не може нав'язувати знайомство сама. Але ці вимоги відступають, якщо йдеться про суто ділову зустріч.

Під час знайомства використовують кліше: дозвольте відрекомендуватися, представити, знайомтеся тощо.

Запрошення: приходьте, ласкаво просимо, зайдіть  тощо.

Побажання, поздоровлення: дай Боже, хай щастить, на добраніч хай Бог милує тощо.

Згода і незгода: так, я не заперечую ви маєте рацію, авжеж.

Прохання: дозвольте, просимо, якщо вам не важко, будь ласка  не відмовте, благаю та інші.

Подяка: спасибі  дякую, дуже вдячний, вік не забуду.

Вибачення: пробачте, перепрошую, даруйте, вибачте.

Комплімент: може стосуватися зовнішності схвалення  вчинків, виконаної роботи.

В ділових  стосунках належить дуже обережно ставитися  до мовних засобів, які використовують при спілкуванні.

Заважають дотримуватися  норм етикету, а значить, і ефективно  досягати мети ділових контактів  вплив моди, недоцільні структури  мовного етикету, надлишкові або  недоречні в конкретній ситуації, небажання дотримуватися або  незнання правил етикету, неврахування соціального досвіду співрозмовника, невміле використання мовноетичних шаблонів, надлишковість яких може створювати враження нещирості у стосунках тощо.

Ділове спілкування  має використовувати весь арсенал  наявних засобів взаємовпливу комунікантів під час міжособистісних стосунків. Проте основу цих стосунків складатимуть словесні засоби, роботу над удосконаленням яких людина має здійснювати все життя, збагачуючи власні можливості у цій справі. Це особливо важливо для працівників органів внутрішніх справ України для яких спілкування з людьми становить одну з основних форм роботи щодо здійснення службових повноважень.

 

3. Практична  сторона дотримання мовного етикету

Отже, мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль  реалізується також в усній формі  у ділових нарадах, публічних  виступах, телефонних розмовах.

Щоб ваша бесіда була результативної незалежно від  того, з ким ви розмовляєте необхідно: по-перше сподобатися співрозмовнику, для цього встановлені основні  правила які сприяють досягненню даної мети:

üЩиро цікавтеся іншими людьми.

üПосміхніться.

üПомнете, що ім'я людини – це самий сладостный для нього звук на будь-якій мові.

üБудьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити пр самих себе.

üГоворите про те, що цікавить вашого співрозмовника.

üУселяйте співрозмовнику свідомість його значущості і робіть це щиро. По-друге – уміти керувати процесом спілкування, впливаючи на людей не ображаючи їх і не викликаючи в них почуття образи. Для цього існують свої правила, дотримання яких дозволяє впливати на людей, не ображаючи їхній і не викликаючи в них почуття образи:

üПочинайте з похвали і щирого визнання достоїнств співрозмовника.

üУказуйте на помилки інших не прямо, а побічно.

üСпочатку поговорите про власні помилки, а потім уже критикуйте свого співрозмовника.

üЗадавайте співрозмовнику питання замість того, щоб йому щось наказувати.

üДавайте людям можливість врятувати свій престиж.

üВиражайте людям схвалення з приводу найменшої їхньої удачі і відзначайте їхній успіх. Будьте щиросерді у своїй оцінці і щедрі на похвалу.

üСтворюйте людям гарну репутацію, що вони будуть намагатися виправдати.

üПрибігайте до заохочення. Створюйте враження, що помилка, що ви хочете бачити виправленої, легко поправна; робіть так, щоб те, на що ви спонукуєте людей, здавалося їм неважким.

üДомагайтеся, щоб люди були ради зробити, те що ви пропонуєте.

По-третє, вибравши мету вашої бесіди, намагайтеся схилити  людей до вашої точки зору м'яко  без тиску і не нав'язуючи виттю  ідеологію. Якщо людина вважає вашу точку  зору – своєї, він прагнути до досягнення вашої мети – як до своїй. Для  цього треба знать, що:

üєдиний спосіб одержати верх у суперечці – це ухилитися від нього;

üвиявляйте повагу до думки вашого співрозмовника. Ніколи не говорите людині, що він не правий;

üякщо ви не праві, визнайте це швидко і рішуче;

üс самого початку дотримуйте дружелюбного тону;

üзмусьте співрозмовника відразу ж відповісти вам «так»;

üнехай велику частину часу говорить ваш співрозмовник;

üнехай ваш співрозмовник вважає, що дана думка належить йому;

üщиро намагайтеся дивитися на речі з погляду вашого співрозмовника;

üвідноситеся співчутливо до думок і бажань інших;

üволайте до більш шляхетних мотивів;

üдраматизуйте свої ідеї, подавайте їх ефектно;

üкидайте виклик, зачіпайте за живе;

Можна до усьому додати ще наступне:

Хто хоче успішно  дискутувати, повинний спробувати якнайбільше  довідатися про свого співрозмовника. (А.Д.Карнегі)

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1. Бакшин В. В. Оформление газет разного типа: Учеб.-метод. пособие. — М., 1981
2. Галкин С.И. Оформление газеты и журнала: от элемента к системе. — М., 1984
3. Киселев А.П. От содержания к форме. Основные понятия и термины газетного оформления. — М., 1974
4. Грабельников А. А. Процесс выпуска номера газеты: Текст лекций. — М., 1985
5. http://life.lg.ua/nasha-istoria/my-stali-vzroslee-nam..