Отчет по практике

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Июня 2013 в 06:24, отчет по практике

Краткое описание

Навчальна практика складається з трьох етапів:
1 Екскурсійний етап: передбачає екскурсії ознайомчо-навчального характеру до видавництв, редакцій, поліграфічних підприємств та осередків культурно-мистецького значення;
2 Навчально-корекційний етап: передбачає читання коректури різних видів текстів; виконання графічної розмітки тексту; аналіз архітектоніки тексту; оцінювання фактичного матеріалу; загальне редагування текстів; безпосереднє написання заміток, рецензій, статей;
3 Виробничий етап: передбачає ознайомлення із структурою редакції, умовами праці, колом функціональних обов’язків коректора та набуття практичних навичок роботи коректора.

Содержание

ВСТУП ..................................................................................................................................4
1 ЗМІСТ ПРАКТИКИ
1.1 Екскурсійний , навчально-корекційний етап………………………………6
1.2 Виробничий етап............................................................................................18
ВИСНОВКИ .................................................................................................... 31
2 ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
2.1..........................................................................................32

ЛІТЕРАТУРА....................................................................................................19
ДОДАТКИ

Прикрепленные файлы: 1 файл

otchet.docx

— 734.90 Кб (Скачать документ)

 

Кулешов - генеральний директор «Луганскглавснаба» (спонсор газети),

 

Локотош Б.Н. - Професор машинобудівного інституту,

 

Лук'янова  О.І. - Кореспондент,

 

Москалюк Б.А. - Редактор, голова колегії,

 

Малахов Я.Л. - Зам. редактора,

 

Хмелевський В.В. - Відповідальний секретар.

 

У 1993 році на 12-й сесії міської ради народних депутатів було прийнято рішення  про передачу редакції газети (майна) у комунальну власність міста  Луганська.

 

17 червня 1993 відбулися збори трудового колективу  газети, на якому було прийнято  рішення про створення господарського  товариства закритого типу з  двома засновниками в особі  трудового колективу редакції  міської щотижневої газети «Жизнь Луганска» і комітету комунальної власності м. Луганська шляхом укладення угоди про спільну діяльність . Наказом комітету комунального майна Луганського виконавчого комітету № 217 від 31 грудня 1993 р. Комунальні підприємство газета «Жизнь Луганска» було реорганізоване в редакцію «Жизнь Луганска». Після чого на сесії Луганської міської ради було прийнято рішення № 14/13 від 25 січня 1994 р. «Про зміну складу засновників газети« Жизнь Луганска », яким трудовий колектив редакції отримав дозвіл на входження до складу засновників газети. На цей період обліковий склад трудового колективу редакції становив 24 особи.

 

16 лютого 1994 своїм рішенням № 60/3 Луганський  міський виконавчий комітет затвердив  Установчий договір та Статут  редакції Луганської міської  громадсько-політичної газети «Жизнь Луганска». Відповідно до Статуту редакція отримала право виходити 1 раз на тиждень вже на 16-32 сторінках формату А-3 російською та українською мовами, з поширенням в Луганській області. Редакція стала самостійним господарюючим суб'єктом.

 

Управління  редакцією стало здійснюватися  на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого  майна і принципів самоврядування журналістського колективу. Органами управління редакції стали:

 

- Загальні  збори співзасновників;

 

- Головний  редактор;

 

- Редакційна  колегія - дорадчий орган управління.

 

Головний  редактор призначався і звільнявся з посади на сесії Луганської міської  ради народних депутатів за поданням загальних зборів співзасновників.

 

8 червня 1994 г.Государственная комісія з державної реєстрації підприємництва видала свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - «Редакція Луганської міської громадсько-політичної газети« Жизнь Луганска ».

 

19 березня  2003 загальні збори співзасновників  редакції Луганської міської  громадсько-політичної газети «Жизнь Луганска» прийняло рішення про реорганізацію редакції Луганської міської громадсько-політичної газети «Жизнь Луганска» в міське комунальне підприємство.

 

25 березня  2003 Луганська міська рада 24 скликання  на 9-й сесії, керуючись Законом  України «Про місцеве самоврядування  в Україні», Законом України «Про  друковані засоби масової інформації»,  рішенням Луганської міської  ради народних депутатів від  16.06.92 р. № 9 / 8 «Про затвердження  статусу об'єктів комунальної  власності міста Луганська», ухвалила  рішення про внесення міського  комунального підприємства «Жизнь Луганска» до переліку об'єктів комунальної власності м. Луганська. 28 травня 2003 був затверджений Статут підприємства, згідно з яким власником підприємства стала громада м. Луганська в особі Луганської міської ради.

 

15.10.2003 р.  видано свідоцтво про державну  реєстрацію юридичної особи - «Міське комунальне підприємство«  Жизнь Луганска ». Директором підприємства розпорядженням міського голови № 505/3 від 9 жовтня 2003 року призначений Володимир Михайлович Тараша.

 

20 травня 2005 в штат редакції була введена  посада шеф-редактора, яку зайняв  Юров Юрій Павлович, а з 11 жовтня 2005 розпорядженням міського голови № 564/1 він був переведений на посаду директора підприємства.

 

З 15.06.2006 р  директором підприємства призначено Савченко Ольга Іванівна, яка пропрацювала на цій посаді до 1 липня 2008 року.

 

Рішенням  Луганської міської ради № 12/15 від  27 грудня 2006 р. міське комунальне підприємство «Жизнь Луганска» було перейменовано в комунальне підприємство «Редакція газети« Жизнь Луганска ». Цим же рішенням був затверджений новий Статут підприємства, яким була встановлена ​​цивільна дієздатність підприємства.

 

З 02.07.2008 року директором комунального підприємства «Редакція газети   « Жизнь Луганска », згідно з розпорядженням міського голови № 156/1-А, призначений Олег Степанович Трачук, який очолює видання по теперішній час.

 

Як бачите, за ці роки багато чого змінилося. Газета «Жизнь Луганска» подорослішала в професійний друкований орган і зайняла гідне місце серед засобів масової інформації міста Луганська та Луганської області.

 

 

 

 

 

17.12.2012 Знайомство з функціональними обов’язками коректора

 

Перше ніж  приступити до безпосереднього виконання  роботи коректора, я ознайомилась з  функціональними обов'язками коректора.

Обов'язки коректора

З коректурними відбитками усіх різновидів працює  коректор. Його обов'язки підсумовуються фразою — випустити видання без  помилок. Причому не тільки без помилок  правописного характеру, а й без  порушень технічних правил складання  та верстання.

Видавничий  коректор повинен:

•звірити коректуру з текстом оригіналу, тобто перевірити точність представлення авторського твору, а також наявність виправлень, внесених редактором;

 

•перевірити комплектність оригіналу — наявність усіх частин матеріальної побудови оригіналу (титулу, сторінки змісту, основного тексту й ілюстративного матеріалу, приміток, додатків тощо), а також правильність їх нумерації;

 

•виправити всі орфографічні та пунктуаційні помилки відповідно до норм чинного правопису або правопису, обраного замовником;

•уніфікувати складання елементів видання;

•відмітити усі порушення технічних правил складання та верстання;

•помітити (але не виправити на свій розсуд) для редактора смислові, фактичні та інші помилки.

 

 

 

 

19.12.2012 Ознайомлення із посадовою інструкцією коректора

Згідно з  посадовою інструкцією, коректор працює під безпосереднім керівництвом відповідального секретаря. У його обов'язки входить:

    • вичитування і правка матеріалів після набору газетного тексту оператором комп'ютерного набору;
    • вичитка верстаючих смуг;
    • звірка поправлені смуг.

При вичитування  та правки текстів коректор зобов'язаний суворо дотримуватися оригіналу  матеріалу.

  • У його обов'язки входить також:

вичитування,

  • правка матеріалів комерційної продукції (вітальні адреси, буклети тощо), ділової кореспонденції, редакційної документації в межах робочого часу і правилом розпорядку для редакції.

Коректор  несе дисциплінарну відповідальність за допущені з його вини помилки  у газетних публікаціях.


 

 

Керівник  практики на підприємстві

 

 

Керівником нашої


практики  був Ткачук ОлегСтепанович, головний редактор газети.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20.12.2011 Бібліотечка коректора

Забезпечення  коректорської довідковою літературою, в якій можна було б знайти відповіді  на усі питання, що виникають під  час роботи, ─ складова частина  раціональної організації праці  коректора. Довідкову літературу, необхідну  для роботи коректора можна класифікувати  наступним чином:

 

  • ипускаються у видавництвах для потреб даного видавництва;
  • довідники (політичний, технічний, географічний та ін.);
  • словники (орфографічний, тлумачний, іноземних слів, енциклопедичний і т.д.);
  • енциклопедії;
  • спеціальні видання (довідкові книги для коректорів і редакторів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

         Під час проходження навчальної практики було здійснено знайомство із загальним устроєм видавництва «Жизнь Луганска», його структурою, умовами праці, колом функціональних обов’язків коректора, посадовим штатом підприємства, нормативними документами, посадовими інструкціями, бібліотечкою коректора та продукцією видавництва

Були здійснені  коректура текстів різних видів  складності, ознайомлення із порядком роботи коректора, ознайомлення з видами помилок у сучасних газетах та журналах, системою рубрикації в сучасних газетах та журналах. Крім цього, були закріплені навички практичної роботи коректора.

В процесі  роботи були зроблені всі види завдань, що входять до роботи коректора: зчитування, вичитка, звірка та коректорська правка помилок.

Таким чином  мета навчальної коректорської практики була досягнута.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 Мовна культура і мовний етикет

Від найдавніших  часів мова супроводжує людину на всіх етапах її життя. Власне без мови не існувало б людини як розумної істоти, адже всі проблеми свого життя  від найпростіших побутових до складних наукових, соціальних і політичних вона вирішує, користуючись мовою.

Мова - це і  засіб спілкування, накопичення  та передачі набутих людством знань, і найважливіший інструмент навчання. Без мови не існує навіть сама людська  думка, яку кожна людина оформлює не тільки для оточуючих, а й сама для себе за допомогою мовних засобів.

Культура  мови - це вміння сказати необхідне  слово в потрібний час, доцільно, із дотриманням правил мовного етикету, щоб не образити людину і водночас не втратити власної гідності.

Мовна культура  як і культура поведінки, загальна культура особистості, над підвищенням якої нас вимагають постійно працювати  навчання та служба, Закон України "Про  міліцію" та Закон України "Про  освіту" тісно пов'язані. Мовна  культура є основною ознакою загальної  культури людини і разом із тим  її складовою. Чим вищий рівень мовної культури людини, тим вищий її творчий  потенціал, професійний рівень. Це особливо виявляється на прикладі фахівців-юристів, які завжди були майстерними ораторами, яскравими промовцями, чиї виступи  ставали подією суспільного життя  і надовго запам'ятовувалися слухачам або читачам майстерним поєднанням форми і змісту промови.

Низький рівень мовної культури навпаки є ознакою  обмеженості виявом невміння замінити власні думки і сприймати чужі. Скоріш за все людина яка виявляє  низький рівень мовної культури не здатна до творчого, нестандартного мислення, вирішення професійних і організаційних проблем, що обов'язково позначається на и успіхах у трудовій діяльності.

 

 

 

1. Поняття  про мову, культуру мовлення 

Мова - явище  соціальне. Одна з її основних функцій - комунікативна - тобто спілкування  людей. Але як універсальний засіб  спілкування мова є явищем майже  безкінечним адже таким може бути і припустимий перелік можливих варіантів спілкування людей, де важливо враховувати умови і  форми спілкування (де? і як?) змісту і мети (що? і для чого?), адресата (кому?) тощо. При цьому варто врахувати  й індивідуальні властивості  кожного, хто використовує мову його вік, освітній рівень, соціальний та життєвий досвід, безліч інших особливостей що роблять людей не схожими один на одного, яскраво індивідуальними. Відповідно до цього варіюється і  мова яку використовує особа адже "стиль - це людина". Мовний запас  кожної конкретної особи відносно невеликий, від декількох сотень до декількох  тисяч слів. При цьому мовний запас  лексичних засобів окремого народу налічує понад сотні тисяч  слів і їхня кількість постійно поповнюється.

Отже кожен  з нас, свідомо чи несвідомо, з  великої кількості слів і мовних засобів обирає для користування ті, що йому вважаються найдоцільнішими, або ті, що підказують оточення звичка, традиції. Так виникає варіювання мови, або її диференціація, яка залежить від часу, простору суспільства (соціальний тип варіювання) функцій, які покладено  на мову. Окрім літературної мови, існують  діалекти, говори, говірки які пов'язані  з певними місцевостями. Залежно  від соціального стану людина може користуватися грубими, ненормованими  мовними засобами.

Информация о работе Отчет по практике