Діалектизми їх особливості та функціонування у медіатекстах

27. У мене свій Кремль і я у ньому вождь. Вождь - авторитет, лідер.[Експрес 2013: №20, лютий]

28.Для утеплення свого будинку винахідливий газда використовує енергію сонця [Експрес 2012: №14, лютий]

29. У Норвегії – найліпше! Найліпше – найкраще. [Експрес 2013: №14] 

30. Екс – главарь Центрбанку Жан Клод Трше каже, главарь –голова..[Експрес 2013: лютий]

31.Колиба посеред галявини для президента не з дешевих, колиба – хатина.[Експрес 2010: лютий]

32.Кінець світу – це привід шукати луйтру до неба. Луйтра – драбина.[Експрес 2012: листопад]

33.Закарпатці позерають, а ми бачимо?! Позерати – дивитись.[Експрес 2011: квітень].

         34. Тайстру в руки і пішов, або як школярі збираються до школи. Тайстра – сумка.[Експрес 2011: серпень]

35. Піп і люди напередодні Великодня. Піп – священник.[Експрес 2010: квітень]

36.Булям цього року неврожай. Буля – картопля [Експрес 2010:жовтень]

37.Газдиня вирощує цибулю у використаних пляшках. Газдиня – господарка.[Експрес 2013: №14]

38. Бо то ж ні мольфарем, ні знахарем не треба бути, щоб розпізнати щоденне велике лукавство. Мольфар – чарівник.[Експрес 2012: травень]

39. Первий брат Балоги знову при владі. Первий брат – двоюрідний.[Експрес 2010: серпень]

40. На Україні все більше підлітків файкують. Файкувати – курити.[Експрес 2012: січень]

41.Таний піар партійних структур, таний - низькоімпортний, дешевий [Фест 2012,липень]

42. У Верховній Раді когути знову взялись за чубчики[]

43. Банує літо за весною. Банувати – сумувати. [Фест 2012 : вересень, № 9]

44. Вуйко Балоги теж у політиці?  Вуйко – дядько . [Фест 2012 : жовтень, №10]

45. Кирниці спорожніли без води . Кирниця – криниця [ Фест 2012 липень, № 7]

46. І, очевидно, новії вожді замутять нам нову смуту. Смута – підстава.[Фест 2012: №2, січень]

47. Притиснуть усіх, дайте лим їм час! Лим – лише. [Фест 2012: №2]

48. Майтеся, фест . Майтеся – тримайтеся, до зустрічі.[Фест 2012:№2, ст..11] 
         49. Мняцкана доля студентів під час сесії. Мняцкана – зігнута. [Фест 2012: листопад №11]

50. Вадяться кури у сусідський город. Повадились до чужого добра .

Вадитись – сперечатись, сваритись.[Фест 2012, червень №6] 
                                          

 

 

       Отже, у системі словесно-зображальних засобів у матеріалах газетних видань роль відіграють ті діалектизми, які, передаючи особливості регіонального колориту, водночас виконують ще й пізнавальну функцію, адже знайомлять читача з предметами побуту, господарювання, виробничої діяльності, звичаїв, з рослинним і тваринним світом краю ... Використані діалектизми, найточніші у зображальній функції, ще більше звертають на себе увагу на тлі літературної мови, тому видаються незвичними і від того яскравими. Саме в цьому основна причина того, що вони стилістично досить активні в друкованій тканині матеріалів журналіста.

 

 

 

 

 

                                                   Висновки 
                 У нашій курсовій роботі ми намагались дослідити роль, вживання та функціонування діалектних одиниць у друкованій періодичній пресі на прикладі газет : «Експрес», «Поступ» та «Фест». У першому розділі ми ознайомились з теоретичним матеріалом, дізнались про корені нашої мови, сучасне сприйняття якої, неможливе без їх знання. Лексику обмеженого вжитку, а саме – діалектизми, ми розглядали під кутом загальноважливого, фундаментального матеріалу, без якого б не існувала наша мова. Другий розділ увібрав емпіричний матеріал практичного застосування одиниць діалектної лексики в медіатекстах.

       На протязі роботи над нашим дослідженням, ми зрозуміли, що діалектизми не тільки увиразнюють мову  додаючи їй експресії, а й роблять її смачною, насиченою місцевим колоритом, мовою. Суха інформація миттєво набуває контрасту, експозиції яскравих відображень не тільки побуту ,а й дійсності.

                 На нашу думку, дійсно кваліфікований журналіст послуговуватиметься діалектизмами тільки в тих випадках, коли це дійсно доречно, влучно і потрібно. Адже вживання діалектизмів залежить від типу видання, жанру публікації, регіону виходу видання  та безпосередньо авторського стилю. Не слід забувати, що діалектизми у мові творів газетних видань виконують три функції -- комунікативну, етнографічну і експресивно-виражальну. Можна визначити міру вияву цих функцій у літературі того чи іншого періоду, у творчій спадщині окремого письменника, на різних мовних рівнях (фонетичному, морфологічному ) та мас-медійних матеріалах.

               Комунікативна функція діалектизмів полягає в тому, що журналіст, вживаючи діалектні елементи рідного йому говору чи наріччя у своїх матеріалах, свідомо чи несвідомо використовує їх замість слів літературної мови. Якщо лексичні діалектизми передають певні відомості про матеріальну

культуру жителів тієї чи іншої місцевості, то фонетичні, морфологічні,   словотворчі та синтаксичні елементи діалектного мовлення вказують на їх етнос. Що ж до експресивно-виражальної функції діалектизмів, то вона використовується переважно з метою типізації та індивідуалізації мови, щоб якнайглибше охарактеризувати реальну дійсність, відображену на друкарській тканині журналіста. Ми вважаємо, що найбільш вагомими суттєвими причинами синтезування діалектизмів із журналістським текстом є те, що вони слугують родзинкою матеріалу. За нашими підсумками журналісти користуються одиницями лексики з метою підкреслення місцевих говірок та територіального колориту. Але не варт забувати, що саме діалектна лексика належить до лексики обмеженого вжитку. Часто – густо, ця лексика не сприймається правильно реципієнтами, адже не завжди є зрозумілою. Більше того, невмотивоване, надмірне використання діалектизмів засмічує літературну мову і в певному аспекті її псує. На противагу цьому хтось з «великих» сказав: «Людина, яка володіє інформацією – керує світом». Отже, знання діалектизмів, їхнє функціонування і особливості, про які ми дізнались із нашого спільного дослідження, сподіваємось, допоможуть скерувати нас в правильне русло потоку інформації. І колись ми все ж заволодіємо світом цілком і безпосередньо.

 

 

 

 

 

 

                                

                                 

 

                                            Список використаних джерел:

 

1. Аверкина С.Н. Идеализм, Порядок // Межкультурная коммуникация. Нижний Новгород. 2001.320.
2. Алефиренко Н.Ф. Этноязыковое кодирование смысла в зеркале культуры // Мир русского слова. М., 2002. №2. С.69-74.
3. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН. СССр. Сер яз. и лит. М., 1981.- Т. 10 Вып. 14. С.356-367.
4. Бевзенко С. П. Укр. діалектологія. К., 1980; АУМ, т. 1-2. К., 1984-88.
5. Герман К. Ф. Українські говірки Північної Буковини / К. Ф. Герман. 
   Чернівці: Рута, 1996. – 391с.26.
6. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Л., 1990. С. 170-190.
7. Ґрещук В. В. Південно-західні діалекти в українській художній мові. Нарис / В. Ґрещук, Вал.Ґрещук. – Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. – 309 с.
8. Дзендзелівський Й. О. Практичний словник семант. діалектизмів Закарпаття. Ужгород, 1958
9. Експрес. Львів, 2010-2013
10. Етимологічний словник української мови: У 7 –и  т. Київ., 1982-2003. Т.3
11. Жилко Ф. Т. Ареальные единицы укр. языка. В кн.: ОЛА МИ. 1970. М., 1972;
12. Жилко Ф.Т. Говори Української мови. – К.: Радянська школа., 1958. – 171 с.
13. Жовтобрюх М. А. Проблеми взаємодії української літературної мови і              територіальних діалектів // Мовознавство. — 1973. — № 1. — С. 3-15.                
14. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови: навчальний посібник. Вид. 2-ге, перероблене. – Львів ПАЮ. 2007. – 400 с.
15. Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова. — К.:Радянська школа, 1960. – 243 с.
16. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. — К.: Вища школа, 1987. — 345 с.
17. Ковбасюк А. Семантичні діалектизми української мови (на матеріалі марамороських та буковинських говірок) // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 83. – Слов’янська філологія. Збірник наукових праць. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 151–166
18. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. — К.: Либідь, 1990. — 302с
19. Матвієнко А. Рідне слово. — К.: Либідь, 1994. — 160 с.
20. Матвіяс І. Г. Засади української діалектології // Мовознавство. — 2000. — № 1. — С. 3-9.
21. Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире: Методология анализа и практика исследований. Изд.2-е, испр. Сер: Специализированые курсы в социологическом образовании. М.: 2002. 240с.
22. Огієнко І. Словник місцевих слів у літературній мові не вживаних // Бібліотека рідної мови. Жовква., 1934.154с.
23. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. — К:Знання, 1993. — 248 с.
24. Поступ. Львів, 2004.
25. Рильський М. Т. Ясна зброя. — К., 1971.
26. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. акад. І. К. Білодіда. — К., 1973.
27. Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. — 750с.