Як абревіатури слід подавати
лише ті слова та словосполучення, які
мають високу частоту вживання в тексті.
Слова і словосполучення, частота яких
дорівнює одиниці, не скорочують; слова
і словосполучення, частота яких дорівнює
двом чи трьом, скорочують лише у деяких
видах літератури, для яких потрібен високий
ступінь компресованості видання (наприклад,
інформаційна та довідкова література
- реферативний журнал, енциклопедії тощо).
На особливу увагу заслуговує
питання придатності складноскорочених
слів нормам літературної мови, практичній
доцільності використання, правильного
розуміння і сприйняття їх читачами і
слухачами. Слід застерігати працівників
електронних та друкованих ЗМІ, дописувачів
від надмірного захоплення недоречними,
безглуздими, немилозвучними складноскороченими
інноваціями типу ЄБРР (йе-бе-ер-ер) - Європейський
банк реконструкції і розвитку, ЗМОП (змоп)
- загін міліції особливого призначення,
ЇГБ (йі-ге-бе) - їжа готова до вживання,
ВРЮ (врю) - Вища рада юстиції, ДХК (де-ха-ка)
- Державна холдингова компанія, ВВВ (ве-ве-ве)
- Велика Вітчизняна війна, політрозборки,
МЯУ (мяу) - Міжнародні ярмарки України,
СРЮ (ес-ер-йу) - Соціалістична Республіка
Югославія, що викликають нездорові асоціації,
іноді навіть призводять до вульгаризації
мови, наприклад: «ЄБРР готовий збільшити
фінансування проектів в Україні». (Додаток
Б)
Чимало абревіатур працівники
преси подають із грубими помилками щодо
їх орфографії, не дотримуючись правил
чинного правопису: ТВЕЛ (правильно ТВЕл)
- тепловидільний елемент, Астур (правильно
АСТур) - автомобіль, спорт, туризм (назва
концерну), РАДЕК (правильно РадЕК) - радіаційний
та екологічний контроль, ОПЕРУ (правильно
ОперУ) - операційне управління (контори
держбанку), РУНВіра або РУН-віра(РУНвіра)
- рідна українська національна віра: «Нема
порока. Помер засновник РУН–віри
Лев Силенко». (Додаток В)
Треба відзначити як позитивну
тенденцію, що спостерігається в мові
мас-медіа кінця ХХ - початку ХХІ століття,
- формування деяких власне українських
абревіатур. Вони починають активніше
вживатися замість колишніх складноскорочених
слів, що зявилися на ґрунті російської
мови. Прикладом цього можуть слугувати
утворення на зразок ВНЗ (вищий навчальний
заклад), ВЗО (вищий заклад освіти) або
виш (навчальний заклад вищої освіти) замість
лексеми вуз, що є калькою з російською
(з російської высшее учебное заведение):
з російської слово «учебный» перекладається
«навчальний», ЗМОП (загін міліції особливого
призначення) замість ОМОН (з російської
- отряд милиции особого назначения), НП
(надзвичайна подія) замість ЧП (чрезвычайное
происшествие). Наприклад: «Готовність
ВНЗ до вступної кампанії-2011». (Додаток
Г)
Сучасна українська мова вже
позбулася відчутного тиску російської
мови, виробила власні лексичні одиниці,
які б повністю відповідали її фонетичній,
словотвірній, граматичній та стилістичній
лексемам. На сьогодні, проте, в мові ЗМІ
журналісти ще продовжують послуговуватися
деякими сумнівними російськими абревіатурами
типу бомж ( з російської без определенного
места), спецназ (з російської отряд милиции
особого назначения), біч/бич (з російської
бывший интеллигентный человек), комок
(з російської коммерческий киоск) тощо.
Ці абревіатури-запозичення з російської
мови та їх кальки є порушеннями норм сучасної
української мови, тому їх використання
є недопустимим. Однак деякі назви установ
та організацій радянської доби ввійшли
у формі абревіатур саме в російському
літерному оформленні. І хоч майже всі
вони мають українські відповідники, такі
кальковані одиниці практично вживаються
рідко. Наприклад: ГУЛАГ (з російської
Главное управление лагерей) - ГУТАБ (Головне
управління таборів), КГБ (з російської
Комитет государственной безопасности)
- КДБ (Комітет державної безпеки). [4]
Переважна більшість складноскорочених
інновацій проходить своєрідну апробацію
на доцільність і придатність нормативного
використання саме в мові мас-медіа. Деякі
з них уже стали літературними абревіатурами
і ввійшли до різних тематичних груп лексики,
зокрема до суспільно-політичної (НБСЄ
- Нарада з безпеки і співробітництва в
Європі, Мінекобезпеки - Міністерство
екологічної безпеки, УРП - українська
республіканська партія, НРУ - Народний
рух України, демпартія - демократична
партія, партсписок - партійний список).
[7]
2.2. Варіантність
абревіатур у мові ЗМІ
У мові сучасних ЗМІ спостерігаємо
таке, здавалося б, нехарактерне для абревіатур
явище, як варіантність. Воно є небажаним,
бо ускладнює сприйняття інформації. Варіантність
абревіатур зумовлена певними причинами.
Найтиповіша з них - прагнення кореспондентів,
редакторів та дописувачів дещо урізноманітнити,
пожвавити виклад, своєрідніше і жвавіше
назвати щось, уникаючи тавтологій: Кабмін
- КМ (Кабінет Міністрів), Євросоюз - ЄС
(Європейський Союз), Нацбанк - НБУ, МЮ -
Манюнайтед (англійський футбольний клуб
«Манчестер Юнайтед»): «Лідер "Великої
України" також зазначив, що позов має
бути задоволений, адже сам Нацбанк свідомий
протиправності свого рішення – кілька
разів до Верховної Ради подавався законопроект,
який міг би законодавчо забезпечити право
НБУ "заморожувати" депозити, проте
він не був прийнятий.» (Додаток Ґ)
Другою причиною є нормативна
неусталеність передавання названих одиниць,
яка характерна для аналізованого періоду
розвитку української мови в цілому: МінНС
- МНС (Міністерство з надзвичайних ситуацій),
МЗЕТ - МЗЕЗіТ - МЗЕЗторг (Міністерство
зовнішніх економічних звязків і торгівлі),
облдержадміністрація - ОДА (обласна державна
адміністрація), райдержадміністрація
- РДА (районна державна адміністрація),
ТзОВ - ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю),
персек - першсек (перший секретар), РУНВіра
- РУНвіра (рідна національна українська
віра): «ТОВ “КАРАВАН – ЕКСПРЕС” повідомляє
про проведення чергових Зборів Учасників,
які відбудуться 25.04.2014 р. о 15:00 год. за адресою:
Україна, м. Київ, Чоколівський бульвар,
буд. 11.» (Дотаток Д)
Формальна варіантність серед
абревіатур, коли одне значення виражене
кількома матеріальними оболонками, є
важливим чинником оновлення лексичної
системи української мови. Функціонування
варіантних форм лексичних скорочень
зумовлено активізацією екстралінгвальних
чинників, зокрема вагомістю і значущістю
певних реалій життя. Сьогодні прагнення
авторів дещо урізноманітнити, пожвавити
виклад, своєрідніше та влучніше назвати
щось і уникнути тавтологій, призводить
до появи варіантних форм мовних одиниць,
серед яких і абревіатурні, пор.: ТВК –
тервиборчком (територіальний виборчий
комітет),МНС – МінНС (Міністерство надзвичайних
ситуацій України), ОДА – облдержадміністрація (обласна
державна адміністрація), ДАІ – Державтоінспекція
(державна автомобільна інспекція) тощо.
[11]
У процесі активізації утворення
абревіатур зростає також кількість омонімічних
утворень, що є зовсім небажаним явищем.
Адже читачеві або слухачеві буває досить
важко зрозуміти зміст таких скорочень.
Вони можуть спричинити плутанину, помилки
в сприйнятті інформації. І хоч омонімічні
абревіатури часто зрозумілі з контексту
чи ситуації, проте, утворюючи нові одиниці,
цього явища слід уникати. Якщо ж це сталося,
то намагатися використовувати їх обережно,
після повної розгорнутої назви. Прикладами
таких омонімічних інновацій-абревіатур
можуть слугувати: МАУ (Міжнародна асоціація
українознавців) і МАУ (Міжнародні авіалінії
України), СУМ (Спілка української молоді),
СУМ (Словник української мови в 11 томах),
КС (компенсаційні сертифікати) і КС (Конституційний
Суд), МП (мале підприємство) і МП (Московський
патріархат): «УПЦ МП попросила Путіна
не розколювати Україну» (Додаток Е).
Позитивним прикладом усунення
негативної омонімії є абревіатура-інновація
ДемПУ (Демократична партія України), якою
свідомо замінили початкове невдале утворення
ДПУ (де-пе-у), співзвучне з ДПУ (Державне
політичне управління (лютий-грудень 1922
р.), що було попередником КДБ. Ще однією
ілюстрацією того, як самі мовці намагаються
позбутися небажаного збігу, є свідома
робота над складноскороченими новотворами.
Так, спочатку в самоназві двох партій
фігурувала однакова абревіатура - СПУ,
зокрема Соціалістичної партії України
і Селянської партії України. Згодом вони
почали позначатися різними скороченнями
- СоцПУ і СелПУ. Така заміна є доцільною
зважаючи й на те, що абревіацією СПУ позначаються
- Спілка письменників України та Спілка
політв`язнів України. [13]
Як засіб економії абревіатура
широко використовується в різних сферах,
тому одне і те саме скорочення в різних
текстах може тлумачитися по-різному:
пор. ОРД – оперативно-розшукова діяльність
/ організаційно-розпорядча документація.
Щоб уникнути непорозумінь та забезпечити
адекватне сприйняття інформації, використовують
пояснення в дужках при першому вживанні
словосполучення в тексті: пор. оперативно-розшукова
діяльність (далі – ОРД).
Отже, творення інноваційних
абревіатур - досить поширене явище в сучасних
ЗМІ, що зумовлено прагненням порушити
деякі жорсткі рамки мовної системи, стимулюючи
цим її розвиток. Постійне збільшення
багатокомпонентних, розчленованих одиниць
породжене активізацією в мові тенденцій
до раціоналізації й економії. Воно сприяє
динаміці продукування різних типів складноскорочених
одиниць, серед яких кількісно переважають
часткові та ініціальні. [14]
2.3. Проблеми внормованості
абревіації у ЗМІ
До стандартних аспектів мови
ділового листа відноситься уніфікація
скорочень. Як правило, основна проблема
внормування використання абревіатур
полягає у скороченні словосполучень,
що характеризуються високою частотністю
вжитку. У засобах масової інформації
та комунікації зустрічаються помилки
у скороченнях термінів, назв організацій,
відомих правових актів, зведеннях законів,
номенклатурних знаках, текстових позначеннях
і т. д. [25]
Проблеми внормування скорочень
потребують значно глибшого дослідження
й висвітлення в науковій літературі.
Це, зокрема, орфоепічні проблеми абревіатур,
проблеми наголошування, милозвучності,
сполучуваності абревіатур з іншими частинами
мови, запозичення іншомовних абревіатур
і їх правильного мовленнєвого й графічного
оформлення. [24]
Ще одна проблема полягає в
запозиченні абревіатур з інших мов, зокрема
з англійської. Поки що не вирішено, яким
чином запозичати такі абревіатури: транслітерацією,
транскрипцією чи в оригінальному написанні
(латинським алфавітом), наприклад, комп’ютерний
термін Unicode (universal code
– універсальне кодування) вживають як Юнікод, Унікод і навіть Unicode: «У Unicode
попросили не використовувати як знак
російського рубля 36-у букву вірменського
алфавіту». (Додаток Є)
Як приклад прямого запозичення
абревіатур у їх оригінальному латинському
написанні можна навести українську локалізацію
операційної системи Майкрософт Віндовз,
де вже марку продукта (англ. ХР) передають
як ХР, або вже загальноприйняту
абревіатуру PR (public relations –
зв’язки із громадськістю). Останню абревіатуру
ще й транскрибують як піар, але в українській
транскрипції вона не має усталеного написання.
Набагато більше абревіатур з англійським
написанням вживають у глосарії української
локалізації, наприклад: OCR (optical character
recognition – оптичне розпізнавання символів), DPA (distributed password
authentication – розподілене підтвердження
пароля) тощо. Такі абревіатури найчастіше
виникають у терміносистемах нових галузей
знань, наприклад, у термінології інформаційних
та комп’ютерних технологій тощо.
Існує також тип абревіатур,
зміст яких в українській мові перекладається,
а сама абревіатура є незмінною —це абревіатури-кальки,
наприклад: ІСАО (International Civil Aviation) — Міжнародна
організація цивільної авіації; ІАТА (The
Air Transport Association) — Міжнародна асоціація
транспортної авіації; VOR — надвисокочастотний
(ультракороткохвильовий) всенапрямлений
радіомаяк; ILS — інструментальна система
посадки (система посадки за приладами). Використання
таких абревіатур пояснюється міжнародними
авіаційними стандартами, які однакові
для всіх держав, та входженням цих (і подібних
абревіатур) до міжнародного науково-технічного
фонду. [26]
Абревіатури та скорочення
виявляють цілий ряд граматичних особливостей.
У науковій і технічній літературі займають
особливе місце тексти, орієнтовані не
стільки на носіїв певної мови, скільки
на представників певної професійної
групи з певними екстралінгвістичними
знаннями.
Щоб уникнути помилок при використанні
скорочень, потрібно чітко дотримуватись
правил, що подані у правописі.
Правила українського
правопису щодо написання абревіатур:
1. Скорочені назви (абревіатури)
установ, закладів, організацій тощо,
утворені з частин складноскорочених
слів, пишуться двояко:
а) З великої літери, якщо ці
слова вживаються у назвах на позначення
одиничних установ: Укрінформ, Укртрансгаз,
Укоопспілка.
б) З малої літери, якщо такі
слова є родовими назвами: медінститут, облвиконком,
райно, райрада,генпрокурор: «Генпрокурор забув, що живе
у віллі». (Додаток Ж)
2. Складноскорочені назви,
утворені з початкових (ініціальних)
букв, власних і загальних назв,
пишуться великими літерами: АТС, КНР, НЛО, СНД,
УРП, УТН. [30]
Аби не допустити помилок в
абревіатурах, перекладених з іншої мови,
потрібно визначити їх рід. Рід іншомовних
(транслітерованих) абревіатур визначається
за синтаксичними звязками. Зауважимо,
що деякі з них теж вживаються то в одному,
то в іншому роді, наприклад, НАТО повідомило
- середній рід (набуто за зовнішньою подібністю
до іменників середнього роду), незважаючи
на те, що рід опорного слова, який входить
до складноскороченого слова у називному
відмінку однини і за яким визначається
рід абревіатури, жіночого роду (NATO - North
Atlantic Treay Organisation - з англ. Північноатлантична
договірна організація). Не буде помилкою
вживання цієї абревіатури і в жіночому
роді. Подібно до цього набувають рід і
такі абревіатури як ЮНЕСКО, ЄЕС.
Розглядаючи питання абревіатур у сучасній
українській мові, можна зіштовхнутися
з низкою різнопланових проблем щодо розуміння
й вживання абревіатур у сучасній українській
мові.
Немає однозначності в термінології,
якою користуються дослідники, описуючи
абревіатури. Науковці паралельно вживають
різні терміни на позначення того самого
поняття, по-різному розуміють ті самі
поняття. Єдиним способом вирішення цієї
проблеми є внести єдину загальноприйняту
класифікацію абревіатур до нової редакції
українського правопису.
Проблемним у мовному середовищі
є орфографічно правильне написання абревіатур,
у чому можна легко переконатися за допомогою
аналізу текстів з українського сектора
Інтернет, переважно публіцистичних.
Досліджуючи різноманітні тексти
із вживанням абревіатур, легко побачити,
що автори регулярно порушують наведені
вище норми написання абревіатур. Так
у текстах часто зустрічається написання Нато замість нормативного НАТО тощо. Такі порушення відбуваються
частково під впливом російської мови,
у чому можна переконатися, зіставивши
тексти, написані українською і російською
мовами. [21]
Також проблемною є узгоджуваність
абревіатур з іншими частинами мови в
текстах. Це пов’язано з визначенням роду
абревіатури. Для пересічного мовця визначення
роду абревіатури, не описане чіткими
правилами, є проблемним, так само, як і
визначення, чи є абревіатура відмінюваною.
Часто автори роблять спроби відмінювати
невідмінювані абревіатури. Усе це свідчить
про недостатність і недоступність інформації
щодо цієї проблематики.