Анализ инновационной активности предприятия

У рамках радикальних  інновацій фірма зазвичай використовує нові ресурси, створює нові для себе рішення в технологічно-виробничому  або організаційному вимірі. Організаційні радикальні інновації, як правило, впроваджуються та розробляються стихійно, тоді як технічні можуть виникати також внаслідок інкрементальних робіт над новими виробами або ж вдосконалення технології, а також внаслідок одиничних впроваджень окремих ідей.

Рекомбінаційні інновації 

Цей тип інновацій  полягає у використанні існуючих технологічних, організаційних та виробничих рішень з метою створення нових  різновидів продукції, технологій або  систем управління. Рекомбінаційні інновації, що стосуються систем управління, спрямовані на поєднання існуючих виробничих функцій або різних технологічних рішень для виробництва нової продукції. Прикладом цього можуть служити виробництво шампунів із властивостями бальзамів або використання комп'ютерів для виробництва кінофільмів [16, c.38].

Рекомбінаційні інновації, які видозмінюють систему управління підприємством, полягають у поєднанні  різних типів організаційного реформування (наприклад, структури, кадрової політики і т.д.) для створення нових  рівнів якості у підрозділах, де вони раніше не існували, або для створення нових методів та засобів управління (об'єднання відділів, перенесення повноважень, використання існуючих мотиваційних систем обліку зарплати в тих підрозділах підприємств, де вони раніше не використовувалися). Прикладом може служити перенесення системи обліку зарплати на базі процентів від продажу до відділу постачання.

У процесі рекомбінаційних  інновацій зазвичай використовуються ресурси та інформація підприємства.

Модифікаційні інновації 

Цей тип інновацій  найчастіше постає на основі вивчення оточення і реагування на потреби  клієнтів або поведінку конкурентів. Модифікаційні інновації полягають  у незначних змінах існуючого  асортименту продукції, технологій і систем управління з метою їх вдосконалення. Модифікації не змінюють функції виробів або процеси виробництва (наприклад, підвищення якості, зменшення витрат внаслідок використання нових матеріалів, запровадження додаткової функції виробу). Вони є наслідком тісних взаємин із клієнтами та гострої конкуренції за задоволення їхніх потреб.

Характеристику описаних різновидів інновацій з точки  зору обсягу змін, до яких вони призводять, подано у таблиці 1. Аналіз спільних та відмінних характеристик можна  провести на основі даних про:

мотивацію інновації;

джерела інновації;

способи впровадження інновації;

стосунки із споживачами;

стосунки з іншими фірмами регіону.

Прикладами мотивації  для впровадження інноваційних змін на підприємстві можуть бути утримання  та зростання конкурентноспроможності, задоволення потреб клієнтів, поведінка конкурентів, зміни в технологічному оточенні підприємства у широкому розумінні, аналіз, проведений консалтинговими фірмами. Внутрішні джерела зазвичай становлять ідеї та рішення керівництва вищого рівня, аналітичні розробки власних дослідницьких центрів [11, c.20].

Під час впровадження інновацій фірма може користуватися  допомогою запрошених консультантів  та із принципових мотивів не залучати до процесу кадрів нижчого рівня. Впровадження може відбуватися також  за активної участі кадрів нижчого рівня, які зосереджуються виключно на реалізації даної мети та справляють вплив на модифікацію та доповнення процесів.

Під час створення  концепції або впровадження інновації  дуже істотне значення відіграють стосунки із постачальниками та споживачами, внаслідок чого може відбуватися постійний обмін інформацією та створення партнерських відносин. Фірма також може тісно співпрацювати із зовнішніми дослідницькими центрами. Свої ідеї підприємство може генерувати самостійно, підтримуючи із зовнішніми суб'єктами періодичні контакти [1, c.300].

 

 

 

 

Висновки

 

Зміст основних висновків  та рекомендацій зводиться до такого:

    1. Обґрунтовано поняття, пов'язані з плануванням розвитку інноваційної діяльності, а саме “інноваційна стратегія”, “стратегія інноваційної діяльності”, “стратегія управління інноваційною діяльністю”. Визначення сутності та ролі стратегічного управління інноваційною діяльністю в розвитку сучасної економічної системи України відбувалося на основі розгляду динаміки ринкових відносин відповідно до стратегічної мети євро інтеграції.

    2. Оцінка сучасного стану стратегічного управління, показала, що більшість підприємств не приділяють особливої уваги власним інноваційним стратегіям. Для вирішення окремих питань цієї проблеми було вдосконалено механізм функціонування інноваційного менеджменту в структурі стратегічного управління за допомогою побудови механізму його реалізації, що встановлює динамічну відповідність між інноваційним та іншими напрямками діяльності підприємства і дозволяє таким чином підвищити ієрархічний статус інноваційного менеджменту.

    3. Доведено, що при вирішенні задачі оцінки ефективності загальної стратегії необхідно враховувати рівень інноваційності підприємства, виходячи з відповідності його перспективного розвитку наявному інноваційному потенціалу та приймаючи до уваги особливості розробленої моделі, яка, на відміну від критеріїв ефективності загальної стратегії підприємства, що визначаються станом та факторами розвитку зовнішнього середовища, зорієнтована власне на стан підприємства у зовнішньому середовищі.

 

Список використаної літератури

 

1. Геєць, В. Інноваційно-інвестиційна  діяльність в Україні // стратегічні  виклики ХХІ століття суспільству  та економіці України. – Т.1: Економіка знань – модернізаційний проект України [Текст] / За ред. В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007. –С. 285-302.

2. Денисюк, К.А. Інноваційна  активність національної економіки:  вдосконалення методології. Показники  промислових підприємств, державна  підтримка / К. А. Денисюк // Економіст. – 2005. – № 8. – С. 45-49.

3. Ендовицкий, Д. А.  Организация контроля и анализа  инновационной деятельности хозяйствующего  субъекта [Текст] / Д. Ендовицкий, Н.  Коменденко. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 272 с. 

4. Про інноваційну діяльність : закон України: від 4.07.2002 № 40-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.zakon.rada.gov.ua

5. Кантаєва, О. Удосконалення  методики аналізу інноваційної  діяльності для прийняття управлінських  рішень [Текст] / О. Кантаєва, Є. Галушко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. − №7. – С. 35-46.

6. Ансофф І. Нова корпоративна стратегія. - СПб: Пітер, 2009. - 370с.

7. Шевченко, Л. С. Конкурентоспроможність фірми на ринку праці /

Л. С. Шевченко. // Демографія та соціальна економіка / НАНУ; Ін-т демографії та соціальних досліджень. – Київ. – 2007. – № 1. – С. 97-105

8. Тичинський А.В. Управління  інноваційною діяльністю компаній: сучасні підходи, алгоритми, досвід. - Таганрог: ТРТУ, 2006. - 569с.

9. Барінов В.А. Економіка фірми: Стратегічне планування. Навчальний посібник. - М.: КноРус, 2005. - 240с.

10. Веснін В.Р. Стратегічне управління. - М.: ТК Велбі / Проспект, 2006. - 328с.

11. Вінокуров В.А. Організація  стратегічного управління на  підприємстві. - М.: Центр економіки та маркетингу, 2006. - 24с.

12. Віханський О.С. Стратегічне  управління. - М.: Економіст, 2006. - 296с.

13. Глущенко І.І. Стратегічне  управління інноваційною діяльністю. - Вид-во: ТОО НЦП "Крила", 2006. - 356с.

14. Гришин І.Я. Національна ідея тотальних інновацій та інформаційна технологія клієнт-сервер//Вісник УАДУ.-2005.-№2.-С.205-208
15. Ионцов М. Инновационная сфера: состояние и перспективы // Экономист.-2004.-№10.-С.17-22
16. Пічкур О. Особливості інноваційної діяльності на сучасному етапі // Інтелектуальна власність. – 2005. – № 1. – с. 34-39.