Анализ инновационной активности предприятия

- Звіряє виписане кількість  із складським наявністю товару;

- Встановлює дефіцит  і визначає строки та джерела  його покриття;

- При виникненні безперспективного  дефіциту вирішує питання заміни  матеріалу на профілі і марки,  Що є в наявності;

- Оформляє необхідну  заміну;

- Знаючи приблизний  середньомісячні витрати того  чи іншого матеріалу перевіряє,  чи не допущена чи в лімітних документах помилка.

Після зазначеної роботи лімітні документи відправляються в планово-економічний відділ для  оформлення.

Таким чином, на шахті  «Центральна» діє «тягне» система  постачання, яка передбачає отримання  матеріалів зі складу або від постачальників у міру потреби. У цього моменту є свої позитивні і негативні сторони. До позитивних належить те, що витрата матеріалів чітко нормується, виходячи з цього визначення точна партія закупівлі негативним моментом є той факт, що у разі виникнення непередбачених простоїв або аварій велика ймовірність того, Що необхідного матеріалу не виявиться на складі взагалі або буде невелика його кількість, недостатнє для усунення наслідків форс-мажорних обставин.

До узагальнюючих відносять  прибуток на гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, частина (питома вага) матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів [10, c 159].

Прибуток на гривню матеріальних витрат є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів. Його визначають шляхом ділення суми, отриманої прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат.

Матеріаловіддача визначають діленням вартості, виробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує, скільки виготовлено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів без урахування амортизації (сировини, матеріалів, палива, енергії та ін).

Матеріаломісткість продукції - відношення суми матеріальних витрат і вартості виробленої продукції. Показує скільки матеріальних витрат необхідно або фактично відноситься на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва  і матеріальних витрат визначають шляхом співвідношення індексу валової продукції і індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і, разом з тим, розкриває чинники її зростання.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюють шляхом співвідношення сум матеріальних витрат та повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції. Він показує - наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво, і навпаки, якщо менше 1, то матеріальні цінності використовувалися економніше [6, c. 201].

Індивідуальні (питомі) показники застосовують для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (ємність сировини, металоємність, ємність палива, енергоємність та інше).

Питому матеріаломісткість визначають для характеристики рівня  матеріальності окремих виробів. Її можна обчислити як у вартісному вираженні (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), Так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси використаних матеріалів на виробництво і-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

У процесі аналізу  фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, визначають їх динаміку і причини змін [14, c. 206].

 На підставі даних «Звіту про собівартість готової вугільної продукції за березень 2006р. »Форма номер 10-П проведемо розрахунок основних показників ефективності використання матеріальних ресурсів по шахті

« Центральна ».

Матеріаловіддача = повна  собівартість (грн.)/матеріальні витрати (грн.) (2.2)

 Матеріаловіддача  на 1т = 388,93/133,74 = 2,9

(Факт)

 Матеріаловіддача  на 1т = 381,73/146,97 = 2,7

(План)

 Як видно з розрахунку  матеріаловіддача склала 2,9 гривні, замість планованого показника  в 2,6 гривні. Це говорить про більш ефективне використання матеріальних ресурсів.

Матеріаломісткість = матеріальні  витрати (грн.)/ повна собівартість (грн.)                                                                                                                   (2.3)

Матеріаломісткість на 1т = 133,74/388,93 = 0,34

(Факт)

 Матеріаломісткість  на 1т = 146,97/381,73 = 0,39

(План)

 Зміна матеріаломісткості  становить: 0,34 - 0,39 = -0,05. Отже питома  вага матеріалів в собівартості  знизився на 0,05 грн.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат розраховується шляхом зіставлення індексів. Але, для розрахунку індексу матеріальних витрат у нас немає даних про матеріальні витрати за минулий період. Його можна розрахувати наступним чином:

Матеріальний витрати / Видобуток готової = Матеріальні витрати на

на весь випуск продукції 1 тонну                                                      (2.4)

 х: 18,5 - 146,97 грн. / т

х = 18,5 * 146,97

х = 2719 грн. - Матеріальні  витрати на весь випуск

Індекс матеріальних витрат розраховується наступним чином:

ім.з. - Індекс матеріальних витрат

Із.1 - Матеріальні витрати  звітного періоду (грн)

із.о - матеріальні витрати  базисного періоду (грн)

і_м.з.  = 

або 64,4%

Індекс валової продукції розраховується:

 іg =                                                                                                   (2.5)

де

іg - індекс валової продукції

g1 - готова вугільна  продукція у звітному періоді

Gо - готова вугільна продукція в базисному періоді

іg =

або 70,8%

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва  і матеріальних витрат розраховується наступним чином:

К =                                                                                                  (2.6)

 де

к - коефіцієнт співвідношення темпів зростання

ig - індекс валової  продукції

iм.з. - Індекс матеріальних  витрат

К =

або 109,9%

Коефіцієнт показує  збільшення темпів матеріаловіддачі. Вона збільшилася на 9,9%.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості розраховується за формулою :                                                                                                         (2.7)

Питома вага матеріальних витрат = матеріальні витрати на весь випуск

(тис.грн.) / повна собівартість випуску (тис.грн)

 Питома вага матеріальних  витрат = 1752/5095 = 0,34 або 34%

(Факт)

Питома вага матеріальних витрат за планом можна знайти на 1 тонну  в гривнях.

Коефіцієнт буде таким же.

Питома вага витрат = 133,74/388,9 = 0,34 або 34%

 Питома вага за  планом буде наступним:

Питома вага за планом на 1т (грн) = 146,97/381,73 = 0,38 або 38%

 Спостерігається економія  використання матеріалів в сумі 4%.

Коефіцієнт матеріальних витрат розраховується так:

Км.з. =                                                                                         (2.8)

де

Км.з. - Коефіцієнт матеріальних витрат

g1, go - готова продукція  звітного і базисного періодів  відповідно

Ζ1, Ζо - матеріальні витрати  звітного і базисного періодів

відповідно

Км.з. (На 1 тонну) = 13,1 * 1752/ 18,5 * 2719 = 22951,2/50301,5  = 0,456 або 45,6%

 Цей коефіцієнт  не повинен перевищувати 1. У нашому  випадку показник становить 45,6%. Це говорить про високий рівень економії товарно-матеріальних цінностей.

Для підсумкового аналізу  за узагальнюючими показниками зведемо  їх в одну таблицю для зручності  оцінювання.

Узагальнюючі показники  ефективності використання

матеріальних ресурсів

Таблиця 3.1.

№№  пп.	Показники	План	Факт	Відхилення абсолютне
1.	Матеріаловіддача	2,6	2,9	+0,3
2.	Матеріаломісткість	0,39	0,34	-0,05
3.	Питома вага матеріальних витрат у собівартості	0,38	0,34	-0,04

 

 Враховуючи коефіцієнт  співвідношення темпів зростання  матеріальних витрат і обсягів виробництва і коефіцієнт матеріальних витрат можна зробити наступний висновок: на підприємстві ведеться суворий режим економії матеріальних ресурсів і раціональне їх використання.

 

2.3 Пошук шляхів підвищення ефективності управління технічним забезпеченням на шахті «Центральна».

Для удосконалення використання матеріальних ресурсів слід:

1. Приділяти велику  увагу виконанню плану по термінах  постачання матеріалів (ритмічності). Порушення термінів поставки  тягне за собою невиконання  плану виробництва та реалізації продукції, що, у свою чергу, веде до збитків.

2. Особливу увагу необхідно  приділяти стану складських запасів  сировини і матеріалів. Розрізняють  запаси поточні, сезонні і страхові. Величина поточного запасу залежить  від інтервалу поставки (у днях) і середньодобового витрати і-го матеріалу. У процесі аналізу необхідно перевірити фактичний розмір запасу найважливіших видів сировини і матеріалів з нормативними. Вивчити стан запасів з метою виявлення зайвих і невживані. Їх можна встановити за даними складського обліку порівняння доходів і витрат. Якщо немає витрати яких-небудь матеріалів протягом року і більше, то їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.

3. Для оптимізації  потокових запасів можна застосувати  зарубіжний досвід. Використовуються ряд моделей, серед яких «Модель економічного обґрунтованого замовлення». Розрахунковий механізм цієї моделі ґрунтується на мінімізації сукупних витрат на закупівлю і збереження запасів на підприємстві. Ці витрати поділяються на 2 групи:

а) сума витрат на купівлю  товарів, включно з витратами  на транспортування і складування;

б) сума витрат на складування (утримання складу, ремонт, зарплата працівникам складу). [20, c 154]

Чим більше партія замовлення, тим менше сума витрат на закупівлю і транспортування. Її можна визначити так:

Взм. =                                                                                       (2.9)

де

ВЗМ - витрати на закупівлю  матеріалу

ОВП - обсяг виробничої потреби в матеріалах (річний)

ОПП - середній обсяг партії поставки

Црз - середня вартість розміщення одного замовлення

З іншого боку, великий  обсяг однієї партії викликає зростання  витрат на складування, Оскільки при  цьому збільшується розмір запасу в  днях. Якщо, наприклад, матеріали купуються раз на місяць (як у нашому випадку), то середній період його зберігання на складі складає 15 днів. З урахуванням цієї залежності суму витрат на зберігання можна виразити так:

ВЗМ. =                                                                                   (2.10)

де

Сзб - собівартість зберігання одиниці товару в аналізованому  періоді