Шпаргалка з "Інформатики"

Планується  така структура навчання інформатики в 12-річній загальноосвітній школі:

Базовий курс (7-9 класи) забезпечує засвоєння основних теоретичних положень інформатики, опанування науковими основами, методами і засобами інформаційних технологій, тобто забезпечує обов'язковий рівень підготовки учнів з цього предмета.

Професійно  спрямоване (10-12 класи) диференційоване за обсягом і змістом навчання інформатики залежно від інтересів і спрямованості допрофесійної підготовки школярів. Обов'язковість навчання на цьому етапі пояснюється постійно зростаючою питомою вагою інформаційної складової по відношенню до інших видів професійної діяльності.

Залежно від  наявності досту. пу до використання комп'ютерів обсяг та зміст курсу  диференційоване на 3 варіанти:

1) Машинний курс. Усі уроки інформатики проводились безпосередньо у комп'ютерному класі. Комп'ютери використовувались на уроці в міру необхідності. При машинному варіанті на всіх  уроках інформатики передбачалось подання та вивчення теоретичних відомостей і напрацюва-ння практичних навичок роботи з комп'ютером.

2) Напівмашинний курс. Регулярний доступ до ЕОМ за межами школи. В цьому випадку уроки подання теоретичних відомостей та вироблення практичних навичок роботи з комп'ютером від окремлювались один від одного. Клас ділився на підгрупи лише для проведення практичних занять.

3) Безмашинний курс. Доступ до ЕОМ епізодичний або зовсім відсутній.

У 1985-1993рр. школи  України працювали за програмами, затвердженими Міністерством освіти СРСР. Це був безмашинний варіант навчання. Шкільним навчальним планом на вивчення інформатики відводилось 68 навчальних годин. У пояснювальній записці сформульовано цілі і завдання навчання інформатики, поради щодо організації навчально-виховного процесу, названо мету вивчення курсу.

Зміст навчання складався на основі фундаментальних компонентів алгоритмічної культури і подальшої комп'ютерної грамотності учнів і визначався через задачі нового шкільного курсу таким чином:

• систематизація і завершення алгоритмічної лінії курсу алгебри восьмирічної школи;
• опанування основними вміннями алгоритмізації;
• формування уявлень про можливості автоматизації виконання алгоритмів;
• підсилення прикладної і політехнічної спрямованості алгоритмічної лінії, яке полягає в конкретній реалізації алгоритмів розв'язування задач за допомогою комп'ютера;
• ознайомлення з основами сучасної обчислювальної техніки на прикладі розгляду загальних принципів роботи комп'ютера.

Програма  складалася з трьох розділів. Перший розділ визначав рівень і обсяг умінь  та навичок, обов'язкових для учнів. Це орієнтувало вчителя на кінцеву мету. Другий розділ «Зміст освіти» містив перелік і обсяг матеріалу, обов'язкового для вивчення у школі відповідно до змістових ліній. У третьому розділі «Тематичне планування навчального матеріалу» пропонувався можливий розподіл матеріалу по класах і орієнтовні вказівки щодо кількості годин на вивчення теми.

 

 

 

4. Специфіка навчання  інформатики в навчальних закладах  різного типу. Училища та технікуми.  Гімназії, ліцеї та коледжі різних  профілів

У Сьогодні навчальні заклади освіти І і II рівня акредитації можна поділити на кілька типів залежно від рівня оснащеності комп'ютерною технікою. На практиці окремі теми програми курсу інформатики в так виділених рівневих закладах освіти вивчались по-різному.

Рівень 1. Комп'ютерний клас з комп'ютерами типу БК-0010, УКНЦ, Корвет та ін. (постачання 1986—1991 pp.), технічно справний, працює на платформі Бейсик. У цьому випадку окремі теми курсу за програмою подавались в ознайомлювальному плані, оскільки бракувало потрібного програмного забезпечення.

Рівень 2. Комп'ютерний клас з комп'ютерами типу РС/286, PS/2, РС/386 з 1 Мб оперативної пам'яті, які працюють в середовищі операційної системи MS-DOS. Програма виконувалась повністю.

Рівень 3. Комп'ютерний клас з комп'ютерами типу PC/Pentium, РС/486 з оперативною пам'яттю в 2 Мб і більше, які працюють в середовищі Windows, а також комп'ютери типу Macintosh. Програму можна було виконувати повністю, але окремі питання програми потребували певних уточнень. Саме це викликало появу в 1996 р. поновленого варіанту програми, який з успіхом використовувався вчителями на практиці.

Рівень 4. Комп'ютерний клас з мультимедіа-комп'ютерами типу PC/486, PC/Pentium, Macintosh, які працюють із звуковими платами і дисководами CD-ROM і під'єднані до телекомунікаційної мережі Інтернет. За останні роки таких класів почало з'являтися все більше, причому не лише в міських школах, а й у сільських. Це призвело до відповідних уточнень програми, які дають можливість задовольнити до певної міри вимоги, що висуваються до змісту та рівня інформаційної культури учнів.

 

 

5. Методична система  навчання інформатики в середній  загальноосвітній школі. 

Методична система  навчання інформатики у середніх навчальних закладах визначається як система, функціонування якої обумовлюється багатьма чинниками. Головними з них є: характер соціального замовлення на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст навчання інформатики тощо. Методична система навчання будь-якого предмета являє собою сукупність п'яти компонентів: цілі, зміст, методи, засоби й організаційні форми навчання. .

Основні компоненти методичної системи:

Мета курсу: формування основ інформаційної культури школярів, тобто формування сукупності знань, 
умінь, навичок, які забезпечують учням можливість застосовувати комп’ютерну техніку в навчальній, а згодом у професійній  діяльності. 
Основною метою предмета «Інформатика» є:

1) сформувати  знання, уміння і навички, необхідні для раціонально-використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій при розв'язуванні задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням;

2) ознайомити учнів із роллю нових інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденній практиці, з перспективами розвитку комп'ютерної техніки;

3) започаткувати  основи інформаційної культури  учнів.

  Зміст: Зміст курсу інформатики включає сукупність двох взаємопов'язаних компонентів: теоретичного і практичного. Теоретична частина курсу спрямована на формування в учнів основ інформаційної культури, навичок аналізу і формалізації предметних задач, ознайомлення з такими поняттями як інформація, повідомлення, властивості інформації, інформаційні процеси, алгоритм, виконавець алгоритму, структура алгоритму, величина, типи величин. Практичний аспект пов'язаний з виробленням навичок роботи з готовим програмним забезпеченням, написанням програм однією з конкретних мов програмування, використанням глобальної мережі Інтернет для обміну інформацією та повідомленнями, її пошуку.

 Методи: Метод проектів, самостійна робота учнів з  ППЗ, тренажерами. Пошук інформації в  глобальній мережі Інтернет. Проблемний. Частково-пошуковий.  Дослідницький.

 Засоби: Навчально-методичний  комплекс, ППЗ для комп'ютерної підтримки навчально-пізнавальної   діяльності   при   вивченні основних розділів інформатики, ППЗ для контролю знань, умінь і навичок, компютер, засоби телекомунікацій, відетехніка, підручники і навчальні посібники.

Форми: Групові: семінари, навчальні дискусії,

колективно-розподільчі  форми роботи з навчальним  матеріалом,  індивідуальні-підсумкові і тематичні заліки.     

Методи навчання інформатики.

М.Н. Скаткін  і І.Я. Лернер поділяють методи навчання на:

1) пояснювально-ілюстративний (розповідь, лекція, пояснення, та ін.)- вчитель повідомляє матеріал,  учні його сприймають.

  2)репродуктивний.

3) проблемне навчання — вчитель ставить перед учнями проблему і демонструє шляхи її розв'язання; учні стежать за логікою розв’язування  проблеми;

4) частково-пошуковий або евристичний — учитель розділяє проблему на частини, учні здійснюють окремі кроки щодо розв'язувань підпроблем;

5) дослідницький, метод проектів — пошукова творча діяльність, учнів стосовно розв'язування нових для них проблем.

Зазначені методи можуть бути поділені на дві групи:

1) репродуктивні (1-й і 2-й метод), при використанні яких засвоює готові знання і репродукує (відтворює) вже відомі йому способи діяльності; 2) продуктивні (4-й і 5-й), які відрізняються тим, що учень здобуває  суб'єктивно нові знання внаслідок творчої діяльності.

Проблемне навчання належить до проміжної групи, оскільки воно рівною мірою передбачає як засвоєння готових знань, так і елементи творчої діяльності.

Пояснювально-ілюстративний метод використовується при введенні понять, вивченні базових структур алгоритмів, , мов програмування, принципів будови комп'ютера, основних функцій текстових і графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних, експертних систем.

Репродуктивний метод застосовується під час повторення вивченого на уроці, виконання домашнього завдання.

Проблемні методи характеризуються тим, що вчитель, використовуючи слово і наочність, ставить проблему, а потім у формі пояснення чи лекції сам її розв'язує, показуючи тим самим процес пізнання. При цьому можуть певною мірою залучатися учні.

Частково-пошуковий  метод (його інколи називають евристичною бесідою). Такий метод доцільно використовувати при формуванні нових понять з інформатики.

Дослідницький метод використовується в тому випадку, коли проблему перед учнями ставить або вчитель, або її формулюють самі учні і самостійно розв'язують цю проблему.

 Метод доцільно  дібраних задач. “Навчання через  задачі” — це основний метод навчання, що належить до проблемного навчання, яке відрізняється організацією навчання шляхом самостійного одержання знань у процесі розв'язування навчальних проблем, орієнтацією на творче мислення і пізнавальну активність учнів.

Метод демонстраційних прикладів.Доцільно використовувати при вивчені прикладних програм.

Засоби  навчання інформатики.

Засоби  навчання — матеріальні й ідеальні об'єкти, які викст товуються в освітньому процесі як носії інформації та інструменти діяльності вчителя й учнів та застосовуються ними як окремо, та спільно. До них належать: природне і соціальне оточення, обладнання, підручники, книжки, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, наукова допомога, електронні довідники, енциклопедії тощо.

Засоби навчання інформатики можна умовно поділити на дві групи: традиційні  та нові інформаційні технології (мал.)

Підручники  і навчальні допомоги відіграють істотну роль у методичній системі навчання.

У підручниках  з інформатики викладено основи знань і способи діяльності відповідно до цілей навчання, визначених програмою.

Підручник розрахований передусім на учнів відповідного віку. Разом з тим у деяких підручни-ках з інформатики є матеріал, потрібні учителеві для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

До підручника інформатики висувається низка  вимог стосовно структури викладу навча-льного матеріалу, зокрема педагогічна доцільність теоретичної частини і системи задач підручника, точності, стислості і ясності мови, жвавості, цікавості викладу, якості ілюстра-тивного матеріалу.

Електронні  допомоги з інформатики, які зберігаються на магнітних носіях у формі гіпертексту, мають переваги перед класичними паперовими посібниками, оскільки: допомога,  що  містить гіпертекстову мережу посилань, більш  зручна для використання учнями в навчальному процесі. якшо учень має доступ до електронної допомоги, то він завжди може підготувати власний варіант відповідно до змісту запитання вчителя, електронні допомоги психологічно готують учнів до використання майбутніх електронних бібліотек і до перенесення навчальної інформації на магнітні чи оптичні носії й до глобальної мережі Інтернет.

Навчальні компакт-диски. Останнім часом одержали розповсюд ження лазерні компакт-диски (СО-RОМ) з навчальними матеріалами для вивчення різних предметів. На таких носіях інформації розміщуються різні види екранно-звукових засобів, пристосованих для, використання за допомогою комп'ютера.Такі засоби  можна використовувати в навчальному процесі для демонстрації, фронтальної та індивідуальної роботи учнів на уроці, для домашньої самостійної роботи.

Електронна  бібліотека та електронні навчальні  курси. 
Електронна  бібліотека  створюється  у  вигляді  централізова-ного сховища, побудованого на поєднанні машинної пам'яті, мікроносіїв і засобів передавання інформації. Інформація відшуковується в системі запам'ятовуючих пристроїв за допомогою відповідних методів пошуку.

До інформаційних  ресурсів належать інформаційно-навчальні  матеріали: лекції, словники, посилання на літературні джерела, посилання на віддалені мережеві ресурси (бази даних, програмне забезпечення та ін.)

Електронні  навчальні курси, крім інформаційних  матеріалів, повинні містити ще й матеріали для організації контролю та самоконтролю: завдання для самостійного виконання, питання для самоконтролю, тести тощо.