Шпаргалка з "Інформатики"

1. Інформатика як наука і як навчальний предмет в школі. Комп’ютерна грамотність та інформаційна культура. Педагогічні функції шкільного курсу інформатики (ШКІ). Особливості ШКІ. Цілі навчання інформатики в школі. Задачі навчання інформатики – в школі. Структура ШКІ.

. Інформатика як наука і як навчальний предмет в школі

Інформатика — комплексна наукова й інженерна дисципліна:

• об'єктом якої є інформаційні процеси будь-якої природи;
• предметом є нові інформаційні технології, які реалізуються за допомогою комп'ютерних систем;
• методологією — філософські основи природничих і гуманітар-них наук, обчислювальний експеримент.

у/ Інформатика — динамічна наука, що інтенсивно розвивається та суттєво впливає на розвиток інших наук і технологій. Вона перетворюється із суто технічної на фундаментальну суспільнозначущу науку

Курс інформатики розпочали  викладати у масовій школі  в 1985 р. Причинами його введення стали:

• зростаюча комп'ютеризація виробництва;
• зростаюча комп'ютеризація наукових досліджень;
• потреби підготовки висококваліфікованих фахівців для комп'ютеризованого виробництва;
• комп'ютеризація  управління  (діловодство,  банківська  справа, АРМ керівника, секретаря, бухгалтера);
• підготовка людини до життя в комп'ютеризованому суспільстві, використання комп'ютерів у побуті;
• доступ через комп'ютерні мережі до світових інформаційних ресурсів;
• комп'ютеризація власне освіти.

/    Информатика як навчальний предмет — це педагогічно адаптована і предметно специфікована система знань:

• навчальним об'єктом якої є предмет інформатики як наукової дисципліни;
• предметом — результат дидактичного опрацювання наукових знань, які належать до навчального об'єкта, відповідно до цілей навчання.

Дидактичне опрацювання — це вибір, розташування і концентрація навчального матеріалу, дидактичне спрощення, дидактична систематизація, форми подання змісту навчання та ін.

Програмне забезпечення шкільного предмета інформатики підтримує інформаційну, управляючу і навчальну системи середньої школи,

включає в себе програмістські засоби для проектування і відтворення таких систем, що орієнтовані на школярів і вчителів.

У галузі технічного забезпечення методика навчання інформатики в школі має за мету економічно обґрунтувати вибір технічних засобів для супроводу навчально-виховного процесу в школі; визначити параметри обладнання типових шкільних кабінетів інформатики; вивчити шляхи ефективного використання серійних засобів і оригінальних розробок, орієнтованих на середню школу.

Навчально-методичне забезпечення шкільного курсу інформатики включає навчальні програми, методичні посібники, підручники зі шкільного курсу інформатики, програмні засоби для підтримки на-вчально-пізнавальної діяльності при навчанні інформатики, а також інших шкільних предметів, на яких можна випробувати методологічний вплив інформатики, і для курсів, при викладанні яких планується використання засобів інформатики.

Комп'ютерна грамотність та її складові

Сучасні цілі навчання інформатики  визначаються необхідністю формування основ інформаційної культури учнів, передумовою якої є комп 'ютерна грамотність.

 

Розглянемо перелік  і зміст компонентів, що створюють  досить стійке ідро поняття комп'ютерна грамотність у сучасному його тлумаченні.

1. Поняття алгоритму. Розуміння сутності поняття алгоритму є Основною складовою комп'ютерної грамотності. Істотне значення має розуміння таких властивостей алгоритмів як формальність, дискретнії н., зрозумілість, визначеність, масовість, результативність.
2. Поняття мови. Формулювання будь-якого алгоритму передбачає ІИКОристання мови, якою його описують. У зв'язку з цим поняття алгоритму перебуває в нерозривному зв'язку з поняттям мови як системи ЇІСобів подання алгоритму. Вибір мови в кожному конкретному випадку визначається галуззю застосування алгоритму та специфікою системи операцій, які здатен здійснити виконавець. Дотримання вимог ретельного враховування можливостей конкретних виконавців алгоритмів Становить обов'язковий компонент комп'ютерної грамотності.
3. Рівень формалізації. Поняття рівня формалізації подання алгоритму нерозривно пов'язане з поняттям мови. Якщо для реалізації алгоритму передбачається використання автомату, зокрема комп'ютера, то опис алгоритму підпорядковується точним формальним правилам, а сама мова, що використовується при цьому, повинна бути формалізованою. Рівні формалізації подання алгоритмів, що застосовуються на практиці, можуть варіюватися в досить широкому діапазоні: від рівня повної відсутності формалізації до рівня «абсолютної» формалізації. Вміння працювати з мовами різних рівнів формалізації є істотним компонентом комп'ютерної грамотності.
4. Принцип дискретності. Побудовою алгоритму передбачається ниділення чіткої і цілеспрямованої послідовності допустимих операцій, никонання яких приводить до необхідного результату. У різних мовах такі точні дискретні етапи алгоритму подаються різними засобами. У словесних поданнях алгоритму (природною мовою) — це окремі пропозиції, вказівки, пункти, в мові графічних схем — це окремі графічні зображення підзадач головної задачі, в об'єктній мові ЕОМ — це окремі команди, в мові програмування високого рівня — це оператори (команди)і блоки.

Принцип блочності. Тут ідеться про вміння розчленовувати складну задачу на простіші складові. Так доводиться діяти завжди, коли задача виявляється занадто складною для того, щоб опис алго ритму її розв'язування потрібною мовою можна було подати відразу. У| цьому випадку задачу поділяють на підзадачі — інформаційно замкнуті частини (блоки), яким надається самостійне значення. Після І складання первинної схеми, що зв'язує окремі частини задачі в єдине 1 ціле, проводиться робота щодо деталізації окремих блоків. Кожний з цих блоків, у свою чергу, може бути деталізований за описаним вище 1

принципом.

5. Принцип розгалуження. Принцип алгоритмічної повноти мови, що використовується для подання алгоритмів, повинен забезпечувати можливість реалізації логічних ситуацій, тобто ситуацій, що передба- | чають прийняття рішень відповідно до певних умов. Організація таких І алгоритмів потребує вмілого використання описів таких операцій роз-1 галуження. Істотними компонентами комп'ютерної грамотності є усвіИ домлення того, що: а) опис повинен передбачати всі можливі варіанти 1 початкових даних і для кожної їх комбінації бути результативним;! б) для конкретних значень початкових даних виконання алгоритму І завжди проходить тільки по одному з можливих шляхів, який визнана- ] ється конкретними умовами.

Інформаційна  культура може розглядатися як складова частина загальної культури, орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Інформаційна культура відображає досягнуті рівні організації інформаційних процесів та ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечують цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною.

Основні компоненти інформаційної культури:

1. Розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі в пізнанні навколишньої дійсності та творчої діяльності людини, в управлінні технічними і соціальними процесами, в забезпеченні зв'язку живого із зовнішнім оточенням.
2. Розуміння проблем подання, оцінювання і вимірювання інформації, її сприймання і розуміння сутності формалізації суджень, зв'язку між змістом та формою, ролі інформаційного моделювання в сучасній інформаційній технології.

Вивчення питань опрацювання інформації та її сутності потребує необхідності засвоєння понять: знака, символу, алфавіту, мови, письма, носія інформації, повідомлення, каналу зв'язку (з'ясування зв'язку між повідомленнями та інформацією).

ІІри цьому важливо  знати, що немає остаточної відповіді на питання про те, що таке інформація. Тому необхідно діалектично підходити до питання про кількість інформації, враховуючи взаємозв'язок і взаємоперетворення інформації і шуму, суб'єктивний характер цінності інформації, принципову неможливість універсальної оцінки кількості інформації. Доцільним є ознайомлення із синтаксичним і семантичним підходами до вимірювання інформації, а також з обмеженістю цих підходів.

3. Розуміння сутності неформалізованих, творчих компонент мислення.
4. Уміння добирати і формулювати мету, здійснювати постановку іидач, висувати гіпотези, будувати інформаційні моделі досліджуваних ■роцесів і явищ, аналізувати їх за допомогою засобів ІКТН та інтерпретувати отримані результати, систематизувати факти, осмислювати і формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки рішень, що приймаються, дій щодо їх реалізації, та вміти їх оцінювати.
5. Уміння добирати послідовність операцій і дій у професійній діяльності, розробляти програму спостереження, досліду, експерименту.
6. Володіння знаряддєвими застосуваннями комп'ютера, системами опрацювання текстової, числової і графічної інформації, баз даних і знань, предметно-орієнтованими прикладними системами, системами телекомунікацій.
7. Розуміння сутності штучного інтелекту.

Для аналізу досліджуваних  процесів і явищ важливим є вміння розумно використовувати сучасні  інформаційні технології (бази даних, бази знань,

 

 

 

Цілі  навчання інформатики в школі.

Цілі навчання інформатики в середніх навчальних закладах окреслені в Державному освітньому стандарті з освітньої галузі «Інформатика». Вони визначають очікувані результати навчальних досягнень учнів в оволодінні знаннями з інформатики за період навчання в серед. н. з.

Цілі навчання інформатики визначаються, виходячи із загальних Цілей навчання і виховання в сучасній середній загальноосвітній і професійній школі, а також з особливостей інформатики як науки, її ролі і місця в системі наук, у житті сучасного суспільства.

Загальні  цілі навчання інформатики в школі (в основі своїй як тріада основних цілей, що залишаються незмінними) при накладанні на реальну навчальну сферу трансформуються в конкретні цілі, які визначаються специфічними особливостями науки інформатики, її місцем серед інших наук і тією роллю, яку вона відіграє у суспільстві на сучасному етапі розвитку. Визначення конкретних цілей навчання предмета — найскладніше стратегічне завдання, що грунтується на загальній дидактиці (багато положень якої за сучасних умов розвитку суспільства потребують уточнень).

Завдання курсу інформатики:

• ознайомити учнів з такими поняттями як система, інформація, модель, алгоритм, їх роллю у формуванні сучасної інформаційної картини світу;

• розкрити загальні закономірності інформаційних процесів у природі, суспільстві, технічних системах;

• ознайомити учнів з принципами формалізації суджень, структурування інформації, сформувати вміння будувати інформаційні моделі об'єктів і систем, які вивчаються;

• розвивати  синтетичне і аналітичне мислення;

• сформувати вміння організовувати пошук інформації, яка необхідна для розв'язування поставленої задачі, за допомогою фіксованого набору засобів;

• сформувати навички пошуку, опрацювання, зберігання, передавання інформації за допомогою сучасних комп'ютерних технологій для розв'язування навчальних задач і для майбутньої професійної діяльності;

• сформувати потребу використання засобів комп'ютерної  техніки, тобто сформувати звичку своєчасно вдаватися до використання комп'ютера під час розв'язування задач з будь-якої предметної галузі, яка базується на свідомому володінні  інформаційними технологіями і технічних навичках використання комп'ютера. Шкільний курс інформатики повинен формувати в учнів: 1) навички грамотної постановки задач, які виникають у практичній діяльності, для їх розв'язування за допомогою комп'ютера; 2) навички формалізованого опису поставлених задач, елементарні знання про методи моделювання і вміння будувати прості Інформаційні моделі поставлених задач;

3) знання основних  прикладних програм загального  та навчального призначення та їх використання в своїй навчальній і практичній діяльності;

4) навички  кваліфікованого використання основних  типів сучасних інформаційних  систем і пакетів прикладних  програм загального і спеціального призначення для розв'язування за їх допомогою практичних задач і розуміння основних принципів, які лежать в основі функціонування цих систем;

5) знання основних  алгоритмічних структур і вміння  застосовувати ці знання для побудови алгоритмів розв'язування задач за їх інформаційними моделями;

6) уміння грамотно інтерпретувати результати розв'язування практичних задач з використанням комп'ютера і застосовувати ці результати в практичній діяльності;

7) розуміння  принципів будови і функціонування  комп'ютера та елементарні навички складання програм для комп'ютера за побудованим алгоритмом.

 

Педагогічні функції  курсу інформатики в школі.

Необхідність вивчення інформатики пов'язана насамперед із загальноосвітніми функціями цього курсу, Його роллю у розв'язанні загальних завдань навчання, виховання і розвитку школярів.