Шпаргалка з "Інформатики"

Повний цикл ухвалення управлінських рішень "план – організація виконання – облік – контроль – аналіз – регулювання" охоплює широке коло понять сучасного менеджменту, заснованого на механізмах:

структуризації даних;

доставки їх в необхідне місце, в необхідний час і в необхідному обсязі;

формування інформаційного поля для проведення повномасштабного аналізу в рамках регламенту і можливості оперативної настройки програм на нестандартні види аналізу;

проведення аналізу інформації;

підготовки рекомендацій для осіб, що ухвалюють рішення, зокрема з використанням евристичних і експертних знань;

ухвалення рішення;

доведення рішення до виконавців;

контролю за виконання.

Реєстрація операцій проводиться в АУІС і в локальних інформаційних системах підрозділів на підставі затвердженої облікової політики організації, відповідно до якої генеруються управлінські і бухгалтерські проводки. Дані бухгалтерського обліку у вигляді обов'язкової бухгалтерської звітності прямують у відповідні органи України і в контурі підготовки ухвалення рішень далі не беруть участь.

37. Мета створення систем  підтримки прийняття управлінських  рішень.

Сучасні підприємства вимагають все більшої оперативності. В період швидких змін на ринку, коротшого циклу обігу продукції і послуг, мінливості споживчого попиту важливі повнота і актуальність інформаційної бази для ухвалення стратегічних рішень, а також контролю за їх виконанням. В зв'язку з цим використання сучасних методів збору, обробки, зберігання, аналізу і представлення інформації для управлінських рішень є одним з найважливіших важелів розвитку бізнесу.

Управлінські рішення на підприємстві охоплюють всі сторони його діяльності: підготовку виробництва, власне виробництво, збут, роботу з персоналом, фінанси й ін. Основне завдання управління – координація діяльності підрозділів для найбільш ефективного їх використання щодо рішення стратегічних, тактичних і поточних завдань підприємства. Цьому служать високий професіоналізм співробітників, широка інформаційна підтримка аналізу стану і тенденцій розвитку, компетентність в ухваленні стратегічних і тактичних рішень, планування і координація діяльності підрозділів для досягнення загальних цілей, проведення організаційних і поточних заходів щодо підтримки бізнесу, організація контролю діяльності та розвитку колективу і особи в ньому.

Архітектурно СППР є надбудовою над оперативними інформаційними системами, що використовуються на підприємстві. Мета розробки і впровадження СППР – інформаційна підтримка актуалізованих можливостей і комфортних умов для вищого керівництва і провідних фахівців для ухвалення обґрунтованих рішень відповідно до сформованих цілей.

Концептуальне вирішення поставленої проблеми повинно базуватися на забезпеченні доступу до даних і інформації та формуванні адаптивної системи моделей бізнесу. При цьому необхідно забезпечити:

доступ до даних внутрішніх і зовнішніх джерел інформації, що використовують бази даних, які серійного виробництва;

управління даними і інформацією в різнорідних (багатоплатформенних) комплексах, що дозволяє забезпечити їх відкритість (локалізуємість, мобільність і інтероперабельність);

зберігання даних і інформації в уніфікованих форматах, придатних для подальшого аналізу, синтезу і уявлення, включаючи моделі типу "що, якщо?";

аналіз і синтез фінансової і економічної інформації, моделювання станів, процесів і умов;

представлення інформації у вигляді діаграм, графіків і географічних карт у формі, інтуїтивно зрозумілій і зручній керівництву для вироблення рішень.

Таким чином, метою створення СППР є забезпечення методичної і інформаційної підтримки ухвалення рішень по ключових фінансово-економічних і виробничих питаннях вищим керівництвом і менеджерами середньої ланки підприємства на основі оперативного статистичного аналізу і прогнозу фінансових і економічних показників.

38.Аналітичні можливості систем  підтримки прийняття управлінських  рішень

У такій системі повинні бути передбачені наступні аналітичні можливості:

• багатоаспектна (багаторівнева) система аналізу і представлення інформації кінцевому користувачеві;
• повна автоматизація і швидкість обробки аналітичних запитів користувачів;
• формулювання запитів аналітичної системи в зручних користувачеві економетричних термінах з використанням діалогового конструктора запитів;
• застосування сучасних математичних методів для вирішення економічних і фінансових завдань;
• потенційне використання систем штучного інтелекту при аналізі і прогнозі;
• наявність елементів експертної підтримки аналітичних запитів;
• модульна структура стандартних аналітичних блоків, в яку можуть входити як готові блоки фінансового аналізу і прогнозування на основі вбудованих економетричних моделей, так і математичні алгоритми для обробки великих масивів даних;
• використання принципу мінімізації необхідної і достатньої аналітичної інформації, що надається користувачеві;
• розробка власних аналітичних модулів.

Важлива також можливість застосування сучасних статистичних і евристичних методів аналізу і підтримки ухвалення рішень:

• аналіз економічних показників і індексів;
• фінансове і економетричне моделювання;
• аналіз фінансових ризиків;
• аудит і виявлення підтасовувань;
• прогнозування, виявлення тенденцій зміни тимчасових рядів;
• організація ділової розвідки;
• управління проектами і ресурсами.

Важливою є можливість використання не тільки традиційних оперативних методів аналізу і прогнозування, але і спеціальних методів для багатоаспектного оперативного аналізу в рамках концепції інформаційного сховища і формування сімейства адаптивних моделей.

Залежно від ситуації на ринку і кваліфікації кінцевого користувача доцільно передбачати використання "швидких", "стандартних" і "точних" прогнозів. СППР повинна орієнтуватися на різні групи кінцевих користувачів. Так, для типових завдань повинні використовуватися виключно економетричні терміни, що не вимагають глибоких знань в області статистики і математики. Для глибокого аналітичного дослідження важлива можливість застосування дослідницького блоку для нетрадиційних і слабоформалізованих завдань.

Математичні методи повинні підтримувати вирішення завдань впродовж всього циклу управління: від планування до вироблення коректую чого впливу. Особлива увага повинна приділятися плануванню, управлінському обліку і виробленню рішень на основі оцінки результатів за минулий період

38. Аналітичні можливості систем підтримки прийняття управлінських рішень.

Однією з основних відмінностей аналітичної системи від системи оперативної обробки даних є не стільки великий обсяг опрацьовуваних даних, скільки необхідність підтримувати обробку довільних, заздалегідь нерегламентованих запитів з різних джерел інформації.

Аналіз інформації. Основні потенційні користувачі інформаційних сховищ – середня і вища ланка управління, системні аналітики. Тільки невелика частина їх аналітичних потреб може бути заздалегідь сформульована, регламентована і документована. Тому особливе місце в їх роботі відводиться питанням аналізу, зокрема математичній підтримці ухвалення рішень, про що мова піде далі.

Сучасні інформаційні системи підтримують інтерпретацію інформації як сукупності бізнес-об'єктів.

Особливо слід зазначити, що аналітиків цікавлять не тільки одновимірні (одноаспектні) запити, а й складні запити з декількома аспектами аналізу і множинними зв'язками. Наприклад, в запиті можуть бути накладені обмеження на часовий період, перелік продуктів і послуг, що піддаються аналізу, регіональні обмеження тощо. Крім того, аналіз тільки починається, але ніяк не закінчується констатацією і фіксацією фактів, що відбувалися у минулому. Найцікавішим ефектом від аналітичних інструментів є прогноз на майбутнє і наявність механізмів моделювання за схемою "що буде, якщо".

Саме на ці можливості і зорієнтовано більшість програмних продуктів, що з'явилися на ринку останнім часом.

Графічне представлення початкових даних і результатів обробки – невід'ємна частина аналітичної системи. Можна сказати, що від повноти, доступності і наочності виконання графічної частини часто залежить ефективність системи підтримки ухвалення рішення.

Попередня класифікація аналітичних завдань. Класифікувати аналітичні завдання можна за наступними критеріями: за видом постановки завдання і за необхідним способом моделювання даних.

За видом постановки завдання можна розділити на наступні групи:

типові завдання, що вирішуються на більшості підприємств;

актуальні завдання, що добре формалізуються, наприклад завдання моніторингу бізнес-процесів;

актуальні важливі практичні завдання з неповними (часом недостовірними і суперечливими) початковими даними, що погано формалізуються, наприклад, поточне планування або аналіз балансу клієнта;

нерегулярно вирішувані завдання, які зазвичай вимагають оперативної реалізації, але швидко втрачають актуальність.

За необхідним способом моделювання даних завдання можна розділити на такі групи:

використання моделей багатовимірного аналізу, зокрема факторного аналізу;

прогнозування, зокрема з сезонним компонентом;

фінансове конструювання і планування;

застосування евристичних моделей, зокрема експертних опитувань або алгоритмів з навчанням;

вивчення взаємозв'язків елементів;

використання графоаналітичних методів рішення.

Типові можливості аналітичного наповнення СППР.

Множинність і різноманітність завдань аналізу вимагають специфічного наповнення СППР. У такій системі повинні бути передбачені наступні аналітичні можливості:

багатоаспектна (багаторівнева) система аналізу і представлення інформації кінцевому користувачеві;

повна автоматизація і швидкість обробки аналітичних запитів користувачів;

формулювання запитів аналітичної системи в зручних користувачеві економетричних термінах з використанням діалогового конструктора запитів;

застосування сучасних математичних методів для вирішення економічних і фінансових завдань;

потенційне використання систем штучного інтелекту при аналізі і прогнозі;

наявність елементів експертної підтримки аналітичних запитів;

модульна структура стандартних аналітичних блоків, в яку можуть входити як готові блоки фінансового аналізу і прогнозування на основі вбудованих економетричних моделей, так і математичні алгоритми для обробки великих масивів даних;

використання принципу мінімізації необхідної і достатньої аналітичної інформації, що надається користувачеві;

розробка власних аналітичних модулів.

Важлива також можливість застосування сучасних статистичних і евристичних методів аналізу і підтримки ухвалення рішень:

аналіз економічних показників і індексів;

фінансове і економетричне моделювання;

аналіз фінансових ризиків;

аудит і виявлення підтасовувань;

прогнозування, виявлення тенденцій зміни тимчасових рядів;

організація ділової розвідки;

управління проектами і ресурсами.

Важливою є можливість використання не тільки традиційних оперативних методів аналізу і прогнозування, але і спеціальних методів для багатоаспектного оперативного аналізу в рамках концепції інформаційного сховища і формування сімейства адаптивних моделей.

Залежно від ситуації на ринку і кваліфікації кінцевого користувача доцільно передбачати використання "швидких", "стандартних" і "точних" прогнозів. СППР повинна орієнтуватися на різні групи кінцевих користувачів. Так, для типових завдань повинні використовуватися виключно економетричні терміни, що не вимагають глибоких знань в області статистики і математики. Для глибокого аналітичного дослідження важлива можливість застосування дослідницького блоку для нетрадиційних і слабоформалізованих завдань.

Математичні методи повинні підтримувати вирішення завдань впродовж всього циклу управління: від планування до вироблення коректую чого впливу. Особлива увага повинна приділятися плануванню, управлінському обліку і виробленню рішень на основі оцінки результатів за минулий період.

 

Інформаційні сховища. Останнім часом для роботи з аналітичними даними все білшої популярності набуває концепція інформаційного сховища (ІС) – Data Warehouse. Основними особливостями концепції є:

орієнтація обліку на предметну область, що передбачає збір даних про деякий предмет (бізнес-об'єкт) в єдиній і зручній для використання в управлінському аналізі формі;

інтегрованість, що припускає узгоджене зберігання даних в єдиному загальнофірмовому сховищі;

незмінність після внесення даних до інформаційного

підтримка хронології і відповідної структуризації.

Особливо слід зазначити, що в інформаційному сховищі, як правило, представлені не первинні оперативні дані, а певним чином оброблена інформація. Зручність і ефективність роботи аналітиків з інформаційним сховищем визначаються тим, наскільки вдало вирішені перераховані вище взаємозв'язані питання, включаючи структуризацію інформації, пов'язану з побудовою класифікаторів у вигляді ієрархічно впорядкованих метаданих.

Сховище аналітичних даних

Первинний аналітичний показник (ПАП) визначається безпосередньо з первинних фінансових даних. Вторинний аналітичний показник розраховується на базі ПАП. Базові аналітичні показники включають сукупність показників, використовуваних в стандартизованих аналітичних звітах, зокрема вторинних показників, і розраховуються на основі спеціальних методик.