Шпаргалка з "Інформатики"

Отже, дані – це величина, число або зображення, яке вводиться у процес інформаційної обробки або виводиться з нього.

Щодо інформації, то є  різні трактування цього поняття  в довідкових, законодавчих, наукових джерелах. Так, в енциклопедичній  літературі дається таке пояснення: інформація (лат. informare, англ. informatio) – роз'яснення, викладення, тлумачення.

Первісно під інформацією  розуміли відомості, які передаються  людьми усним, письмовим або іншим  способом із застосуванням технічних  засобів та умовних сигналів. Пізніше, з середини XX ст. зміст цього поняття значно розширився. Інформація почала вже розглядатися як загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною та автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному і рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму, одне з основних понять кібернетики.

 

15. Інформаційна модель.

 

Інформаційна модель —  це абстрактний об’єкт, який замінює  об’єкт оригінальний із метою його дослідження, зберігаючи при цьому  типові риси та властивості оригіналу, важливі для дослідження. При створенні моделі треба визначити основні характеристики об’єкта та допустиму погрішність цих характеристик, вхідні характеристики, взаємовідносини характеристик.

Термін "інформація" є найбільш поширеним у сучасному суспільстві. Інформація, загалом це – сигнали що сприймаються людиною і (або) спеціальними пристроями як віддзеркалення фактів матеріального або духовного світу в процесі комунікації. Під економічною інформацією зазвичай розуміють ту її частину, що орієнтована на господарську діяльність суб'єктів і на обслуговування виробничих процесів, продаж, обмін, розподіл і споживання матеріальних продуктів і послуг, а також представлена в засобах масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення). У повсякденному вжитку постійно знаходяться "інформаційні потоки", "інформаційні системи", "інформаційні технології", "засоби автоматизації" і десятки, якщо не сотні, інших похідних від слова інформація.

Інформація, – за визначенням Норберта Вінера, – це позначення змісту, отриманого людиною із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших відчуттів. Процес отримання і використання інформації є процесом нашого пристосування до випадковостей зовнішнього середовища і нашої життєдіяльності в цьому середовищі". Інформація – це знання для інших, що відчужені від їх первинного живого джерела (генератора) і стали повідомленнями (з різними ступенями опрацювання). До інформації відносяться знання, сконцентровані в статтях, книгах, патентних описах, усних повідомленнях (безпосередньо, по телефону, радіо, телебаченню), в управлінських документах (звітах, планах, розпорядженнях тощо), проектній документації, моделях, алгоритмах, програмах і т. д.

 

16. Управлінська інформація.

Управлінська інформація - це сукупність необхідних нових та інших сучасних та репрезентативних даних, які спри

За характером, сферами виникнення, призначенням та формами закріплення (фіксації) інформацію, що використовується в управлінні, поділяють на три  великі класи:

1.  Науково-технічна інформація - джерелом виникнення її є  результати наукових досліджень  вчених та фахівців у різноманітних  галузях діяльності. Ці відомості  містяться в науково-технічній  літературі, патентах, проектно-конструкторській  та технологічній документації.

2. Власне управлінська інформація  − виникає безпосередньо в  процесі управління. Це планова,  нормативна та інша інформація, необхідна для організації управління  організацією. Така інформація міститься  в господарських договорах, заявках  та замовленнях, різноманітних розпорядчих документах.

3. Обліково-статистична  інформація -  її джерелом є результати  діяльності адміністративно-господарських  одиниць. Вона створюється як  узагальнення даних про факти  та явища, що сталися, відбуваються  або можуть відбутися. Фіксується ця інформація у спеціально створених документах (формах), має періодичний характер. Обліково-статистична інформація призначена для використання як вихідна для прийняття рішень, оскільки на її основі формується уявлення про фактичний стан виробничо - господарських та соціально-економічних процесів, про досягнуті темпи розвитку галузей діяльності, зростання прибутків та інше.ятимуть якісному вирішенню управлінських рішень та управлінської діяльності.

Відповідно до змістовної ознаки інформацію класифікують:

-        за об'єктами  відображення:

-        трудові,

-        матеріальні  ресурси,

-        засоби виробництва,

-        фінанси;

-        за галузями  діяльності:

-        охорона здоров'я,

-        торгівля,

-        громадське  харчування;

-        за типами  відносин:

-        економічні,

-        соціальні,

-        технічні.

За організаційною ознакою інформацію поділяють на:

v  систематизовану, тобто регламентовану за складом показників, адресами, періодичністю, строками передавання, формами подання;

v  несистематизовану.

Відповідно до функціональної ознаки розрізняють інформацію:

v    планову;

v координаційну;

v облікову;

v контрольну;

v іншу.

Рівнева ознака дає змогу виділити спрямованість інформації:

v командна, що надходить від суб'єкта до об'єкта управління;

v  повідомляюча, яка надходить від об'єкта до суб'єкта управління;

v  горизонтальна, яка забезпечує інформаційний обмін між партнерами одного рангу.

Інформаційне забезпечення покликане  задовольняти всі потреби управління процесами, які відбуваються у будь-якій соціально-економічній системі. Для  цього в багаторівневій системі  управління для кожного її рівня  встановлюють:

Ø  загальну номенклатуру даних, що характеризують якісно та кількісно  об'єкти управління;

Ø періодичність надходження даних, яка відображає динаміку соціально-економічних  процесів;

Ø оперативність обробки даних  з метою формування нової інформації, управляючих впливів;

Ø  строки доведення прийнятих  рішень до об'єктів управління.

Загальна номенклатура даних, що використовується в управлінні, може бути подана в  розрізі таких її груп:

o   чисельність та професійно-кваліфікаційний склад трудових ресурсів, які реалізують господарсько-фінансові процеси в системі;

o   матеріальні ресурси, необхідні для функціонування галузей;

 

o   стан основних засобів: споруд, механізмів та різноманітного устаткування, що забезпечують технологічні процеси в галузях;

o   норми та нормативи використання ресурсів для здійснення господарської та виробничої діяльності об'єктів управління;

o   стан предметів праці в галузях (кількість проведених операцій).

Зазначені групи даних виражаються  в системі конкретних показників. Показник містить кількісну або  якісну характеристику об'єкта управління, явища чи процесу, що в них відбуваються. Показник як інформаційна одиниця складається з найменування та кількісного значення. Найменування показника відображає його зміст та встановлює зв'язок із завданнями планування, обліку, контролю, аналізу відповідного об'єкта. Найменування показника, в свою чергу, складається з бази та конкретної частини. База показника відображає його основний зміст, а конкретна частина - реальний стан чи зміни об'єкта, явища чи процесу управління в просторі і часі, а також позначення одиниць їх.

База та конкретна частина показника використовується для здійснення пошуку, вибору та різноманітних групувань соціально-економічних явищ чи процесів. Значення показника, як правило, підлягає обчислювальній обробці.

Будь-яка управлінська інформація зазнає ряду операцій:

1. Передавання інформації - це переміщення її якимось каналом зв'язку від джерела до споживача, основним принципом якого є проходження її найкоротшим шляхом з мінімальними витратами часу і праці. Зворотні переміщення повинні виключатися або обмежуватися, що багато в чому залежить від розміщення структурних елементів системи управління, окремих робочих місць.

2.     Перетворення інформації  передбачає аналітико-синтетичне  виявлення її змісту та підготовку  нової форми (вторинної) інформації. Її мета - надати інформації, зручного для використання вигляду.

3.     Обробка інформації - сукупність різних дій, здійснюваних  над наявною інформацією, які  приводять до тої чи іншої  зміни її виду або характеру  подання.

4.     Зберігання інформації  полягає в передаванні її в  часі забезпеченням незмінності станів матеріального носія інформації. Для зменшення часу пошуку інформації, що зберігається, доцільно  її систематизувати, використовуючи розглянуті класифікаційні ознаки.

5.     Оцінка інформації  проводиться для виявлення її  придатності в майбутньому використанні.

6.     Використання інформації  характеризується доцільністю, оптимальністю  та адекватністю, що призводить  до ефективного вирішення питання.

 

7.     Знищення інформації  проходить в випадку її застаріння  чи забезпечення управління належала людині - працівнику апарату управління з його відносно обмеженими потенційними можливостями. Дальший шлях розвитку інформаційних систем полягає в комплексній, інтегрованій системі організації обробки даних, використанні комп'ютерних технологій.

 

17/Вимоги до управлінської інформації.

Для виконання своєї ролі в управлінні інформація повинна відповідати  таким вимогам: точності, періодичності, своєчасності, повноти, корисності, доступності.

 Точність означає, що дані  повинні мати однозначний зміст  і не припускати різних тлумачень.

 Періодичність вимагає своєчасного  періодичного надходження інформації  у відповідний структурний підрозділ  чи до конкретного співробітника.  При цьому інформація повинна  надходити раніше, ніж зміниться  ситуація, яку вона описує, інакше вона втрачає своє значення.

 Повнота означає, що кількість  інформації повинна бути достатньою  для оцінки ситуації і прийняття  рішення на певному рівні в  управлінні.

 Корисність вимагає, щоб інформація  не містила даних, які непотрібні  для вирішення проблем управління.

 Доступність полягає в тому, щоб інформація подавалася в  такому вигляді, який не потребує  додаткової переробки та не  утруднює процес прийняття рішення.

18. вихідні інформаційні потоки.

Зовнішні вхідні інформаційні потоки є інформацією, що формується поза підприємством в зовнішньому діловому середовищі. Зовнішнє ділове середовище – це сукупність економічних, політичних, інших суб'єктів, що діють за межами підприємства, і відносин, що складаються між ними і підприємством (рис. 1.5).

32222222

Ступінь впливу зовнішнього ділового середовища на бізнес різний.

Найбільш важливі суб'єкти зовнішнього ділового середовища, з якими підприємство постійно взаємодіє, які утворюють найближче оточення (або мікрооточення) підприємства: клієнти, постачальники, партнери, конкуренти, податкові органи, органи влади, засоби масової інформації.

Інформація, що поступає з мікрооточення підприємства, утворює регулярні вхідні інформаційні потоки, які підприємство використовує в своїй щоденній діяльності.

Суб'єкти, які, як правило, безпосередньо не впливають на функціонування, але визначають загальні умови ділового середовища, утворюють макрооточення підприємства. Вплив цих суб'єктів призводить до виникнення чинників, що характеризують макрооточення. До таких чинників відносять: політичні, макроекономічні, науково-технічні, виробничі, демографічні, правові, екологічні, соціально-культурні.

Інформація, що поступає з макрооточення підприємства, також утворює вхідні інформаційні потоки, але періодичність їх надходження, як правило, пов'язана з певними змінами в зовнішньому діловому середовищі (наприклад, зміни в чинному законодавстві або зміни умов постачання чи асортименту товарів, пропонованих постачальниками). Для більшості підприємств інформаційні потоки, що відображають стан макрооточення підприємства, є важливим джерелом відомостей про зовнішнє ділове середовище, але в щоденній регулярній діяльності практично не використовуються. Ці потоки можна характеризувати як нерегулярні вхідні інформаційні потоки. Інформація, що поступає з цими потоками, використовується в більшості випадків "для ознайомлення", хоча іноді вона спонукає до певних дій.

Внутрішні інформаційні потоки утворює інформація, яка циркулює всередині підприємства. Ці потоки містять інформацію, яка поступила ззовні, так і породжену усередині підприємства.

 

 

 

19. Види інформ потоків

види інформаційних потоків.