Розвиток глобальних інформаційних систем в світі і в Україні

- 22 листопада в Держкомзв'язку  відбувся “круглий стіл” щодо прискорення розвитку Інтернет в Україні, на якому зазначалось, що одним з гострих питань є реформування системи адміністрування доменним простором в Україні та передача повноважень щодо адміністрування домену .ua підприємству, засновниками якого мають стати держава та професійні асоціації, що представляють інтереси Інтернет співтовариства в Україні;

- 28 листопада відбулось  наступне засідання міжвідомчої  наради з питань адміністрування  домену .ua за участю представників  Держкомзв'язку, ДСТСЗІ СБУ і асоціацій  АУРІУ, ІнАУ та ТЕЛАС, на якому  були обговорені питання щодо  створення спеціалізованого підприємства "Український мережевий інформаційний центр" (UANIC), кількості його засновників, завдання та принципи діяльності колегіального органу управління підприємством - Координаційної Ради.

На засіданні було ініційовано створення робочої групи для підготовки проектів установчих документів підприємства "Український мережевий інформаційний центр" (UANIC)

2002 рік - у січні кількість  хостів у домені .ua перевищила 60 тисяч;

- 27 червня відбулаось  засідання міжвідомчої наради  з питань адміністрування домену .ua за участю представників Держкомзв'язку, ДСТСЗІ СБУ і асоціацій АУРІУ, ІнАУ, ТЕЛАС та УНІА, на якому  було схвалено проекти установчих  документів підприємства "Український мережевий інформаційний центр" (UANIC), підготовлені робочою групою, а також визначено дату проведення зборів засновників об’єднання для підписання установчих документів;

- 22 жовтня відбулись збори  засновників об’єднання "Український  мережевий інформаційний центр", на яких було укладено установчий  договір про створення зазначеного об’єднання, затверджено його статут і створено колегіальний орган управління - Координаційну раду об’єднання, до складу якої ввійшли 4 представники державних органів і 4 представники Інтернет-спільноти України;

2003 рік - 28 травня відбулося  заключне засідання робочої групи  з питань побудови в Україні  магістральної мережі передачі  даних (Backbone), створеної розпорядженням  Держкомзв’язку від 25.04.02 № 56. На  засіданні було схвалено Концепцію  побудови Національної мережі  обміну інтернет-трафіком (НМОІТ). Базовою  мережею передачі даних для  побудови НМОІТ була обрана  мережа передачі даних ВАТ  “Укртелеком”. Створення та експлуатацію  вузлів НМОІТ повинен забезпечити "Український Інтернет Консорціум", в якому візьмуть участь всі  зацікавлені суб’єкти Інтернет-ринку.

А вже 22 липня вийшло розпорядження Кабінету Міністрів України № 447-р “Про адміністрування домену “.UA”, яким визначаються вимоги щодо створення об'єднання підприємств “Український мережевий інформаційний центр”, його координаційної ради та передачі цьому об'єднанню прав з адміністрування домену .ua;

- 15 серпня Антимонопольний  комітет України надав асоціаціям  АУРІУ, УНІА і "Телас", ДП "Державний  центр інформаційних ресурсів  України" та ДП "Українські  спеціальні системи" дозвіл на створення об'єднання "Український мережевий інформаційний центр";

- 22 жовтня відбулася державна  реєстрація Українського Інтернет  Консорціуму "UA-Backbone", створеного  для побудови Національної мережі  обміну Інтернет-трафіком;

- 23 жовтня відбулася державна  реєстрація об'єднання підприємств "Український мережевий інформаційний  центр (UANIC)", яке має з часом, за згоди Інтернет-корпорації  з призначення імен і числових  адрес (ICANN), перебрати функції адміністрування  домену .ua;

2004 рік - у січні кількість  хостів у домені .ua перевищила 90 тисяч;

– у листопаді 2005 р., у зв’язку із “помаранчевою революцією”, відбулося рекордне збільшення кількості користувачів Інтернет в Україні – на 39,9% порівняно з жовтнем 2004 р.;

– у грудні 2005 р. українська делегація узяла участь у роботі третього раунду цьогорічних зустрічей, що проводився ICANN спільно з GAC у Кейптауні (Cape Town, Південна Африка). Цього ж місяця, об'єднання підприємств "Український мережевий інформаційний центр (UANIC) направило до ICANN офіційну зявку на переделегування функцій адміністрування домену .ua.

Необхідно зазначити, що проблемі розвитку Інтернету в Україні було присвячено декілька конференцій, як державного, так і суспільного рівня. Серед них можна відзначити конференцію українських Інтернет-провайдерів у Судаку в 2004 році, присвячену проблемам розвитку Інтернет покриття в нашій державі, а також деяким проблемам, пов’язаним з роботою мережі.

У 2003 році в м. Києві в новому Мiжнародному Виставочному Центрi проходила Мiжнародна виставка «IT-Expo 2003».

«IT-експо'2003» - це новий український виставочний проект, присвячений комп'ютерним i телекомуникаційним технологiям, що є наступним кроком виставочної iндустрiї IT-ринка, орiєнтованої на представникiв малого i середнього бiзнесу i продовжує кращi традицiї популярної виставки «Комп'ютер Експо», що утримувала свої позицiї на українському ринку IT з 1994 року.

У рамках виставки "ІТ-Expo 2003" відбулась Друга всеукраїнська конференція "Розвиток Інтернет-індустрії в Україні", у якій від Державного комітету зв’язку та інформатизації України взяв участь Начальник Управління інфраструктури інформатизації та розвитку Інтернету Комітету Олександр Нестеренко. Програма конференції охоплювала питання стану і перспектив розвитку Інтернету в Україні, проблем електронного бізнесу, моніторингу веб-ресурсів, пошукових систем України, захисту прав споживачів у Інтернеті, створення інформаційних порталів та реклами брендів в Інтернеті.

Виступаючи з доповіддю "Стан і перспективи розвитку Інтернету в Україні", О.Нестеренко навів цікаві статистичні дані. Так, регіональний розподіл аудиторії українського сегменту мережі Інтернет виглядає таким чином: Київ - 66,06%, Одеса - 8,49%, Дніпропетровськ - 7,04%, Донецьк - 4,53%. 60% населення користуються Інтернетом з робочих місць, 40% - з дому та інших місць.

Серед користувачів Інтернету 61% чоловіків та 39% - жінок. У віковій градації 43% користувачів Інтернету - віком 25-39 років, 32% - віком 14-24 роки, 25% - старші 40 років. 75% користувачів Інтернету - працююче населення, 15% - студенти. 30-40% користувачів - корпоративні клієнти, 20% - працівники державних установ, 18% - представники малих та середніх підприємств, 22-30% - інші категорії. 79% користувачів Інтернету - люди із закінченою освітою. 82% веб-сайтів українського сегменту мережі Інтернету - російськомовні, 14% - українською мовою, 4% — двомовні. До Інтернету підключено близько 2 тис. шкіл України (10%).

За висновками ж конференції «Інтернет-бізнес 2005» розвиток Інтернету в Україні проходить початкові стадії. Збільшується кількість користувачів, якісно змінюється склад аудиторії у сторону збільшення долі представників бізнесу, з'являється розуміння необхідності використання можливостей Інтернету у маркетинговому плані.

Наразі Інтернет в Україні є досить новою рекламною площиною, а отже найбільш перспективною. Досвід російського Інтернету, що за своїм розвитком випереджає український, свідчить, що компанії, які саме на цьому етапі почали активно використовувати Інтернет у бізнес-процесах, здобули суттєві переваги у конкурентному відношенні.

Сьогодні Україна прагне розбудувати інформаційне суспільство і робить певні кроки на цьому шляху. У зв'язку з цим помітно активізувалась і державна інформаційна політика. При Уряді створено Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів і технологій; розроблено державні програми, зокрема програму "Україна - розвиток через Інтернет"; з'являється багато нових нормативних актів, серед яких: Закон України про Національну програму інформатизації, Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні".

2.2 Сучасний стан  та проблематика розвитку мережі  Інтернет в Україні

В Україні кількість користувачів українського сегменту мережі Інтернет на початок 2001 року становила, за різними оцінками, від 320 до 370 тис. постійних користувачів (менше 1% дорослого населення України) і близько 300 тис. чоловік, які користувалися послугами Інтернету час від часу. Значно зріс і обсяг інформаційних ресурсів, доступних у мережі Інтернет. Якщо на початку 1999 року такі ресурси розміщалися на 1,4 тис. веб-серверів, то на початку 2001-го - на 9400 веб-серверах. Різноманітнішими стали веб-сайти. За кількістю хостів, під’єднаних до Інтернету, Україна посідає 28-ме місце в Європі і 45-те у світі. Станом на середину 2002 року, доступ користувачам до послуг Інтернету надавали більш ніж 300 операторів (провайдерів інтернет-послуг).

У світі в 2003 р. кількість постійних користувачів мережі перевищила 500 млн. Незаперечним лідером є США (близько 200 млн. постійних користувачів Інтернету, або 80% усього дорослого населення). Країни Західної Європи докладають значних зусиль, щоб наздогнати США. Вже сьогодні понад 120 млн. європейців є постійними користувачами Інтернету, що становить майже 36% усього дорослого населення. Загальний темп приросту кількості хостів у Європі становить 23,8% на рік.

Попри непогані темпи зростання ринку Інтернету в Україні, абсолютні цифри, що характеризують його розвиток, сьогодні нікого не можуть влаштовувати. Це свідчення нашої відсталості, відсталості з глобальними негативними наслідками. Розвиток Інтернету стримує насамперед низька соціальна мотивація його використання. Попри те, що в нас високий освітній рівень, велика кількість науково-технічних співробітників, інженерної інтелігенції, - потреба в інформаційних технологіях, у тому числі й в Інтернеті, не дуже висока через брак знань і навичок у цій галузі. А це, у свою чергу, визначає низький рівень використання інформаційних технологій на підприємствах, в організаціях і органах державної влади, що не сприяє усвідомленню місця й ролі мережі Інтернет у сучасній економіці. Крім того, недосконалість авторського права і правових актів із захисту інтелектуальної власності стримують розвиток і створення інформаційних технологій. Еміграція, «прихована» або пряма, технічно грамотної частини населення явно не сприяє зростанню соціальної затребуваності інформаційних комп’ютерних технологій. Що розуміється під «прихованою» еміграцією ? Це фахівці, які працюють у галузі інформаційних технологій на території України, але за прямими замовленнями з-за кордону в так званих віртуальних офісах. При цьому робота не легалізується в країні, тому в нас нічого не залишається - ні результатів роботи, ні податків, а працівники не мають ніякого соціального захисту. Що ж може підтримати зростання масштабів використання інформаційних технологій ? Насамперед - поки що збережена система шкільної та вищої освіти, поки що велика кількість висококваліфікованих технічних спеціалістів, які залишилися. Обмежує розвиток Інтернету в Україні і нерозвиненість ринкових відносин у багатьох секторах економіки, низька платоспроможність нашого населення. Хоча ми реформуємо економіку вже тривалий час, якісні результати змін ще не можуть різко стимулювати розвиток інформаційних комп’ютерних технологій у потрібних масштабах. Характерне свідчення тому - дуже низькі показники кількості комп’ютерної техніки на одного жителя нашої країни. Хоча безперечно позитивно, що цей ринок формується на ринкових засадах, а ринок телекомунікацій лібералізується.

Недостатньо швидкий перехід до регуляторної політики в багатьох сферах економіки і недооцінка ролі інформаційних технологій для багатьох її секторів також стримує процес розвитку Інтернету. Але те, що наша стратегія спрямована на побудову відкритого суспільства, на інтеграцію з іншими країнами, із Європою, стимулює розвиток інформаційних технологій, зокрема Інтернету в Україні. Бо інакше ми будемо нерівноправними партнерами. Щоб прискорити розвиток Інтернету, необхідно розв’язати дві основні проблеми - розширити соціальну базу використання інформаційних комп’ютерних технологій і підвищити їх соціальну затребуваність. Можливість використання інформаційних технологій, зокрема Інтернету, має бути забезпечена якомога ширшому прошарку населення в Україні. Для цього необхідно впровадити інформаційні технології в навчальний процес інститутів, шкіл, інших навчальних закладів, створити освітні й навчальні програми для різних категорій користувачів, з урахуванням їхнього віку. Крім того, необхідно значно розвинути топологію цифрових мереж передачі даних в Україні, приділяючи особливу увагу забезпеченню доступу до сучасних телекомунікаційних послуг щонайширшому колу користувачів у всіх містах і селах. Здавалося б, у нас не повинно виникати проблем із соціальною затребуваністю інформаційних технологій. Однак реалії сьогодення свідчать про протилежне. Низький соціальний попит на інформаційні технології - одна із серйозних перешкод на шляху побудови інформаційного суспільства. Серед багатьох напрямів розв’язання цієї проблеми варто було б особливо зупинитися ось на чому. Система освіти. Необхідно, щоб у найрізноманітніших сегментах економіки, у найрізноманітніших прошарках суспільства в керівників, фахівців, менеджерів, рядових співробітників виникла потреба у використанні комп’ютерних технологій. Як цього досягти ? В умовах глобалізації суспільних процесів основна надія на реформу в системі освіти. Питання стоїть так: або ми сьогодні сто відсотків молодого підростаючого покоління втягуємо у світ інформаційних технологій, або про жодне інформаційне співтовариство в Україні говорити не доведеться. При цьому Інтернет може стати першим кроком. Молодь потрібно не просто привести в Інтернет. Необхідно прищепити їм любов до праці з комп’ютером, з інформаційними технологіями. Вони повинні освоювати шкільні предмети з використанням мультимедійних технологій. І їх повинні навчати вчителі, котрі серцем і душею переймуться необхідністю використання цих технологій у процесі викладання різних дисциплін. Для цього слід переглянути навчальні плани і програми в педагогічних вузах, на курсах перепідготовки й підвищення кваліфікації вчителів. На часі велика робота як у технічному, так і в методологічному планах, для якої знадобиться створення спеціальних педагогічних лабораторій, творчих колективів, залучення ентузіастів. Поява в країні великого прошарку середнього класу - класу, що робить суспільство стійким, - дозволить сформувати економічну основу для розширення побутового використання Інтернету, інформаційних технологій. Крім того, слід ужити спеціальних заходів для економічного стимулювання розвитку Інтернету. Це питання доцільно розглядати в контексті загальних питань економічного стимулювання розвитку в Україні індустрії інформаційних технологій, у тому числі програмування. Потрібно законодавчим шляхом упровадити спеціальний режим діяльності технологічних парків у галузі інформаційних технологій (програмування), правовий режим, що має передбачати встановлення податкових і митних пільг, а також надання державної підтримки, стимулювання діяльності технологічних парків, діяльність яких має бути спрямована виключно на розробку і впровадження інформаційних технологій (програмування). Спеціальний режим діяльності технологічних парків у галузі інформаційних технологій (програмування) бажано впроваджувати, щонайменше, на 10-15 років, а діяти він має протягом перших п’яти років із часу реєстрації суб’єкта цієї діяльності в уповноваженому органі. У чому суть пільгового режиму ? Повне або часткове звільнення від податків або запровадження податкових канікул. Це не нововведення. Так чинило багато країн, відомих сьогодні як передові в галузі використання інформаційних технологій. Про Інтернет багато говорять. Але в нас він найчастіше сприймається або як річ у собі, або як якась екзотика. Насправді Інтернет для нас набагато ближчий, ніж ми припускаємо, і він може дати нам не тільки можливість інформаційного обміну, а й вирішити ряд серйозних проблем.