Характеристика Вінницької області

Обсяг інвестицій в області нижчий від середньоукраїнського рівня.

Найбільше інвестицій отримує обласний центр. Обсяг інвестицій у основний капітал у найбільш інвестиційно-привабливих та епривабливих адміністративних районах відрізняється у 600 разів.

Найбільше інвестицій залучається до підприємств оптової та роздрібної торгівлі, харчової та легкої промисловості, а також окремі напрямки аграрного сектору. Недостатньо інвестицій отримує машинобудування, таким чином закріплюється відставання цієї важливої галузі.

Важливою є проблема науково-технічної безпеки. Область у історичному минулому не мала особливого наукового потенціалу, зокрема науково-дослідних інститутів та університетських центрів. За часи радянської влади були створені наукові центри у Вінниці на основі університетів, а також спеціалізовані науково-дослідні інститути сільськогосподарського спрямування (Агрономічне, Ведмеже Вушко, Інститут Кормів.

Загроза науково-технічній безпеці криється у відтоці кваліфікованих спеціалістів за межі регіону до наукових центрів загальноукраїнського масштабу – Києва, Харкова, Львова, Одеси. На Вінниччині відсутні класичні загальні університети, що обмежує як коло напрямків підготовки спеціалістів, так і можливості для подальших науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Наукові установи регіону вкрай недостатньо забезпечені новітнім обладнанням, матеріально-технічна база фізично і морально застаріла.

Область загалом гарно забезпечені такими закладами, як музеї та бібліотеки. Проте велика їх кількість ще не означає високої якості обслуговування. Бібліотечні фонди є техінічно та морально застарілими не тільки у сільських, але й у районних бібліотеках. До 50% сільських клубів перебувають у занепаді та використовуються не за призначенням.

Викликає також занепокоєння і надмірна концентрація закладів культурної сфери у обласному центрі. До таких належать театри, філармонії, будинки культури. Їх послуги важкодоступні для мешканців периферійних районів. Те саме стосується і вищих навчальних закладів III-VІ рівнів акредитації. Існують адміністративні райони, де відсутні вищі навчальні заклади будь-якого рівня акредитації та профілю.

До проблем сфери медичного обслуговування можна віднести низький рівень матеріально-технічної забезпеченості медичних закладів у сільській місцевості. Це стосується загального стану приміщень, наявності ліків та обладнання. Відчувається нестача і у кваліфікованих медичних працівниках. Через низький рівень заробітної плати найбільш досвідчений персонал виїжджає з сіл та райцентрів до великих міст. Спеціалізовані послуги високого рівня надаються лише в обласних центрах, тому надання невідкладної медичної допомоги жителям периферійних районів ускладнено. Колишній парк медичних літаків у роки незалежності було розформовано.

Наявний медичний персонал нерівномірно розподілено по території регіону. Так, найбільше лікарів на душу населення у обласних центрах, прилеглих до них районах а також у місцевостях з наявними курортно-лікувальними ресурсами (Хмільник, Немирів).

Загалом, Вінницька область не належить до екологічно-неблагополучних. Такий стан пояснюється незначним техногенним навантаженням на природне середовище з боку промисловості. Проте існують деякі питання, які потребують вирішення.

Головним забруднювачем атмосферного повітря регіону є автотранспорт. Вирішення цієї проблеми криється у поліпшенні якості палива та застосуванні його альтернативних видів, але цим варто займатися на рівні країни. На рівні регіону доцільно модернізувати системи транспортних розв’язок та окружних доріг навколо найбільших міст, а також налагодити роботу міського транспорту для запобігання заторів, саме під час яких і здійснюються найбільші викиди автомобільних газів у повітря. Активним чином забруднює атмосферне повітря і Ладижинська ТЕС.

Річки області характеризуються високим вмістом деяких забруднюючих речовин, зокрема йонів NH4+, NO3-, PO43-. Головні джерела забруднення – сільськогосподарські підприємства, стоки промислових підприємств та комунальні стоки великих міст. Особливо це стосується Південного Бугу. Дністер має більш чисту воду за сумарною оцінкою, проте у його басейні вище за течією існують техногенно-небезпечні об’єкти на Прикарпатті, які можуть зашкодити екології річки у разі аварійного скиду.

У регіоні розміщено до 13 сміттєзвалищ, до 60% з яких вичерпали свій запланований ресурс. Їх існування з порушенням існуючих санітарно-епідеміологічних умов загрожує чистоті підземних вод, а іноді і поверхневих, як це трапилось у випадку Вінницького міського звалища побутових відходів, розташованого, до того ж, вище міського водозабору. Влада регіону намагається терміново залучити іноземні інвестиції та технології для будівництва хоча одного сучасного сміттєпереробного заводу.

Грунти сільськогосподарських угідь часто є забрудненими через надмірне внесення мінеральних добрив у радянські часи. Досі існують десятки занедбаних складів з добривами невідомої якості, на утилізацію яких у держави немає коштів.

Деякі ділянки (Шаргородський, Томашпільський, Крижопільський райони Вінниччини) потрапили у зону радіоактивого забруднення під час аварії на ЧАЕС. Це обмежує можливості їх господарського використання, а в минулому призвело до різкого підвищення смертності серед населення тамтешніх сіл (прикладом може служити Зведенівка Шаргородського району). Це все відбувається при тому, що область характеризується підвищеним природним рівнем радіаційного фону через приуроченість до Українського щита.

Наприкінці слід зазначити проблему, яка торкається усіх галузей господарства області – технологічного та фізичного зносу основних фондів. Внаслідок першого зберігається низька продуктивність праці, висока ресурсо- та енергоємність. Внаслідок другого – збільшується частота аварійних зупинок обладнання, травм та каліцтв на підприємствах, витрати на на амортизацію тощо

2.Перспективи  регіонального розвитку.

Вінницька область належить до перспективних з точки зору потенціалу для економічного та соціального розвитку.

Для досягнення успіхів у забезпеченні високої якості життя населення необхідно підтримувати збалансований характер розвитку усіх сфер народного господарства – промисловості, аграрної сфери, сфери послуг. Вже є загальнозрозумілим факт, що економічного процвітання регіон може досягнути завдяки розвитку високопродуктивного сільського господарства із обов’язковим його поєднанням з мережею промислових підприємств з глибокої переробки сільськогосподарської сировини. Створивши такий повний агропромисловий цикл, можна закріпити спеціалізаційну нішу області як виробника продуктів харчування, біопалива тощо. Стосовно останього, то існує стратегія щодо самозабезпечення сільськогосподарських підприємств області власним якісним біопаливом з метою ліквідації залежності від імпортованих нафтопродуктів. У той же час процеси відбудови повинні торкнутись машинобудівних підприємств. Очевидною є подальша диверсифікація промислових виробництв області, яка можлива за грамотної інвестиційної політики.

Вигідне транспортно-географічне положення області дає підстави для широкого використання транзитних можливостей у якості наповнювача бюджету. У перспективі намічається створення 5-ти транспортних коридорів, перетворення вінницького аеропорту у великий перевалочний центр авіавантажів, побудова надшвидкісної залізниці за сполученням Вінниця-Київ.

Важливою статтею отримання прибутків повинен стати туризм та рекреаційне обслуговування. Область розпочала масштабні проекти з відновлення туристичних пам’яток, їх благоустрою. Проводяться заходи стосовно визначення кращих історико-архітектурних та природних туристичних ресурсів, поліпшення туристичної інфраструктури. Планується зведення потужного рекреаційного комплексу в Хмільнику на базі лікувальних радонових вод за рахунок португальського капіталу, що поставить Хмільник в один ряд з такими потужними курортами, як Трускавець та Буковель. 184 мільйона доларів інвестує в будвіництво п'ятизіркового готелю "Мандарин" у Вінницькій області громадянин Португалії. Готель стане частиною курортного комплексу, який буде побудований коло міста Хмільник. Будівництво готелю "Мандарин", розраховано на 130 двомісних та 20 номерів класу "люкс", почнеться в 2009 році і завершиться до 2013 року. В "Мандарин" планується розмістити кілька конференц-залів із сучасним устаткуванням і бутик модного одягу.

Новий курортний комплекс, що буде спеціалізуватися на лікуванні серцево-судинних хвороб, буде побудований на занедбаних сільських землях, що розташовані недалеко від Хмільника. Загальна площа забудови - 158 га.

У обласному центрі швидкими темпами розвиваються культурно-розважальні заклади, спортивні комплекси, а також ігорний бізнес.

Можна спрогнозувати укріплення статусу Вінниці як науково-освітнього центру. Особливо це стосується таких навчальних закладів, як політехнічний та медичний національні університети, які продовжують реалізовувати високотехнологічні дослідження, мають популярність у іноземних абітурієнтів і займають високі місця у щорічних рейтингах українських ВНЗ. На базі Вінницького політехнічного університету та Київського політехнічного університету (КПІ) розпочалося зведення на околицях Вінниці технопарку “Поділля”. У випадку його успішної реалізації місто стане інкубатором прогресивних технологій та примножить наукові кадри і висококваліфікований персонал.

У перспективах територіального розвитку найбільш значними точками росту будуть залишатися найбільші міста, і у першу чергу – Вінниця з навколишніми поселеннями, зокрема вздовж вісі Калинівка-Жмеринка. Ця територія може стати майбутньою агломерацією. Серед інших ядер впливу, то найперспективнішими є Могилів-Подільський, Хмільник, Гайсин-Ладижин, Козятин. Територія півдня області, очевидно, або визначить свій певний центр розвитку, або чітко розподілиться між сферами впливу Ладижина та Могилева-Подільського, або взагалі буде тяжіти до якогось позаобласного центра обслуговування.

На даний час обласна та міська влада проводять активні дії із збереженням за містом статусу неофіційної столиці Поділля. Таким чином, якщо у випадку укрупнення адміністративного устрою Вінниця збереже за собою такий статус і не програє боротьбу Хмельницькому чи Кам’янець-Подільському, то як місто, так і область посилять свій статус в Україні.

Як зазначалось вище, в області є резерви для збільшення промислового виробництва, для чого потрібні інвестування в зупинені машинобудівні та хімічні підприємства. На багатьох з них ще збережено основні фонди, тому відновлення діяльності потягне невисокі затрати. Резерв сільськогосподарського виробництва полягає у нових методиках обробки грунту, запровадженні продуктивних сортів сільськогосподарських культур, нових технологій переробки сировини. Можливості відновлення та реставрації історичних будівель, парково-палацових ансамблів на даний час величезні. Стосовно деяких із них вигідним є залучення приватного інвестора, деякі потребують державного нагляду та фінансування.

Стратегія регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015 року ставить за мету:

• щорічне зростання валового регіонального продутку;
• підвищення якості життя та добробуту населення;
• створення умов для комплексного соціально-економічного розвитку  міст, районів, сіл і селищ області;
• вирівнювання соціально-економічних умов та стандартів проживання населення;
• покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я та освіти;
• підвищення якості надання послуг;
• збереження історико-культурної спадщини;
• підвищення екологічної безпеки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Регіональна економіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / О. В. Ольшанська, М. І. Фащевський, І. В. Білоконь та ін.; За заг. ред. М. І. Фащевського, О. В. Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2010
2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заєць, Ю.І. Пітюренко та ін..; За заг.ред..д-ра екон.наук, проф.., чл..-кор. НАН України С.І. Дорогунцова. – К.; КНЕУ, 2005. – 988 с.
3. Вінницька обласна державна адміністрація http://www.vin.gov.ua
4. Державна служба статистики http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України http://www.me.gov.ua
6. Соціально-економічний розвиток регіонів України http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=72680
7. http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/267-ref22041101
8. http://readbookz.com/book/113/2875.html