Шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання для дітей дошкільного віку

2. У користування дітям  даються тільки справні і безпечні  предмети.  
 3. Забороняється використання в роботі обладнання та інвентарю, призначених для дорослих; недоцільно, педагогічно невиправдано й небезпечно застосування предметів, що випускаються промисловістю для ігрової діяльності дітей. 

4. Все обладнання та  інструменти мають бути акуратно, зручно і раціонально розміщені, утримуватися в чистому, справному  стані. Усі колючі, ріжучі предмети  повинні зберігатися в недоступному  для дітей місці. 

Вимоги до методики керівництва фізкультурної діяльністю в дитячому садку 

1. Навчаючи дітей різним  навичкам, прийомів виконання рухів, вихователь повинен забезпечити правильний показ руху. 

2. При організації заняття  стежити за тим, щоб діти самовільно  не використовували снаряди і  тренажери. 

3. Не допускати перебування  дітей у залі або на фізкультурної  майданчику без нагляду викладача, стежити за організованим входом  і виходом дітей із залу. 

4. Під час проведення  заняття стежити за правильним  вибором місця проведення так, щоб у полі зору знаходилися  всі діти. 

5. При виконанні вправ  з предметами (палиці, обручі і  т.д.) стежити за достатнім інтервалом  і дистанцією між дітьми. 

6. Вихователь (інструктор  з фізичної культури) здійснює  постійний контроль над збереженням  правильної пози і постави  дітей під час заняття. 

7. При організації заняття  вихователь повинен стежити за  станом дітей, не допускати їх  перевтоми. У разі появи зовнішніх  ознак перевтоми, вихователь пропонує  дитині відпочити, а потім перемкнутися  на спокійну діяльність. 

8. Вихователь (інструктор  з фізичної культури) в обов'язковому  порядку знайомить дітей з  правилами поведінки на занятті  і систематично контролює їх виконання. 

Таким чином, все обладнання та інвентар, використовуваний дітьми повинні встановлюватися і розміщуватися з урахуванням їх повної безпеки. Приміщення для фізкультурних занять має відповідати санітарно-гігієнічним нормам. Обладнання повинно бути справним, безпечним і відповідати їх віковими показниками. Всі діти повинні перебувати в полі зору вихователя (інструктора фізичного виховання), який повинен здійснювати постійний контроль над всіма виконуваними дітьми діями. 

 

2.3 Основні причини  травматизму дітей у дошкільних  освітніх установах на фізкультурних  заняттях 

1. Порушення правил організації занять. 

- Проведення занять з  великим числом дітей на одного  викладача, ніж передбачено; 

- Знаходження дітей у  залі без нагляду викладача  і неорганізований вхід, і вихід з залу;  

- Самовільний доступ до снарядів і тренажері;

- Неправильний вибір викладачем місця при проведенні заняття, коли частина дітей перебуває поза його увагою; 

- Недостатні інтервал  і дистанція між дітьми при  виконанні групових вправ.  
 2. Порушення в методиці викладання 

- Форсоване навчання складним, пов'язаних з ризиком і психологічними  труднощами для дитини, вправам  без достатньої його підготовленості;  
- Надмірне навантаження на дитину в ході заняття, пов'язане з цим значне стомлення, що приводить до зниження концентрації уваги;  
- Зайве емоційне збудження, викликане виконанням південних вправ, ігор, естафет.  
 3. Порушення санітарно-гігієнічних умов і форми одягу.  
- Недостатня освітленість залу або майданчика для занять;  
- Відсутність вентиляції;  
- Незручна, що сковує рухи і утрудняє теплообмін одяг;  
- Слизька шкіряна або пластикова жорстка підошва взуття, високий каблук, незавязанние шнурки;  
- Сторонні предмети, що колють на одязі або в кишенях (значки, шпильки, шпильки, дрібні іграшки і т.п.).  
- Намиста, ланцюжки, тасьми, що зав'язуються на шиї; довгі, не прибрані в косу чи не підібрані на гумку волосся у дівчаток;  
- Очки у погано бачать дітей, які не закріплені на потилиці гумкою.  
 4. Відсутність систематичного лікарського контролю над фізичним вихованням.  
- Надмірність навантаження для дітей, які нещодавно перенесли захворювання;  
- Відсутність систематичної (2 рази на рік) диспансеризації дітей;  
- Відсутність відомостей про хронічні захворювання і травмах.  
 5. Недооцінка значення страховки і допомоги.  
- Неправильна страховка чи її відсутність при виконанні складних вправ на гімнастичних снарядах, основних видах рухів, опорних стрибках, акробатики;  
- Відсутність матів під снарядами й тренажерами.  
 6. Порушення техніки безпеки, незадовільний стан місць занять, інвентаря,  обладнання.  
- Малі розміри залу або площадки для занять;  
- Нерівності підлоги, розщеплені мостини, незакріплені мостини паркету;  
- Несправність килимового покриття і матів (розриви, що розійшлися шви) і відсутність його надійного кріплення до підлоги;  
- Несправність снарядів і тренажерів, ненадійність кріплення, розпущеність сполук, незатягнутим гайки, що стирчать болти і шурупи;  
- Неправильна, зайво скупчена розстановка снарядів і тренажерів, при якій діти заважають один одному виконувати вправи;  
- Погано закріплені і несправні електричні вимикачі, розетки;  
- Низько повішені декоративні рослини, прикраси, світильники;  
- Відсутність захисних сіток на вентиляторах, до яких можуть дотягнутися діти;  
- Розташування магнітофона чи програвача в доступному для дітей місці;  
- Колони і виступи, не оббиті м'яким матеріалом;  
- Відсутність яскравих наклейок на скляних дверях на рівні очей дитини;  
- Вільний доступ дітей до вікон, відкритим для провітрювання;  
- Відсутність телефону у доступному місці;  
- Відсутність в легкодоступному місці аптечки першої медичної допомоги.  
 

Таким чином, для запобігання травматизму дітей на фізкультурних заняттях повинні дотримуватися всі правила організації заняття, вимоги до методики викладання фізичної діяльності, дотримання санітарно-гігієнічних умов і форм одягу. Обов'язковий систематичний лікарський контроль над фізичним станом дітей, усвідомлено оцінювати значення страховки і допомоги; місце заняття, інвентар та обладнання повинно знаходитися у задовільному стані.

 

 

Висновки до другого розділу:

1. Фізичне виховання в дошкільних навчальних закладах спрямована на формування рухових навичок та вмінь, розвиток фізичних якостей загартування та поліпшення роботи всіх функціональних систем організму дітей починаючи з раннього віку. Саме в цей період закладаються основи здоров’я дітей.
2. Для того, щоб забезпечити повноцінний розвиток дошкільників необхідно в повному обсязі використовувати матеріально-технічну базу дошкільного навчального закладу. Тому що лише за таких умов можна досягли бажаних результатів.

3.      Важливим є і дотримання техніки безпеки під час проведення роботи , адже   не виконання цих правил може призвести до непередбачуваних наслідків. Таким чином, для запобігання травматизму дітей на фізкультурних заняттях повинні дотримуватися всі правила організації заняття, вимоги до методики викладання фізичної діяльності, дотримання санітарно-гігієнічних умов і форм одягу. Обов'язковий систематичний лікарський контроль над фізичним станом дітей, усвідомлено оцінювати значення страховки і допомоги; місце заняття, інвентар та обладнання повинно знаходитися у задовільному стані.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІI.  Визначення  ефективних  напрямків  організації режиму рухової  активності дітей  дошкільного віку на фізкультурних заняттях

3.1. Отримання первісних показників  ефективності  фізкультурних занять для  дітей дошкільного віку

Метою даної курсової роботи було визначено – з`ясування основних шляхів підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Дослідження проводились на базі дошкільного навчального закладу № 280 «Тополька» міста Дніпропетровська  з жовтня 2013 по квітень  2014 року. В експерименті приймали участь діти двох груп старшого дошкільного віку, група А була визначена як експериментальна (ЕГ), а група Б як контрольна група (КГ).

В ході констатувального експерименту вирішувалися такі завдання:

• Проаналізувати психологічну , науково-педагогічну, методичну, періодичну літератури з досліджуваного питання;
• Здійснити аналіз календарного плану освітньо-виховної роботи групи в поточному навчальному році щодо ефективності фізкультурних  занять  дітей старшого дошкільного віку.
• Виявити вихідні рівні фізкультурних знань дітей  старшої  групи та рівень їх фізичної культури.

Вивчаючи стан питання ефективності  фізкультурних занять в процесі фізичного виховання в практиці роботи дошкільного закладу, я аналізувала плани фізкультурних занять в старшій  групі дошкільного закладу.  Всього було проаналізовано три плани старших груп дитячого закладу № 280 (річний  та календарний).  Аналіз планів показав, що  в планах  роботи вихователі  не завжди  дотримуються дидактичних  принципів: систематичності  та  послідовності,  наочності  та  індивідуалізації;  рідко  планується  повторення  рухів,  не достатньо реалізується  принцип  розвиваючого навчання. На фізкультурних  заняттях вихователі використовують  в  основному потоковий  та  груповий спосіб організації виконання вправ.  Не  практикується  використання фронтального та  колового  способів  організації , що  знижує  моторну  щільність та ефективність  фізкультурних  занять. Заняття за методикою М.М.Єфименко проводяться епізодично інколи, вихователі іноді стикаються з труднощами відповідаючи на запитання: «Які  ефективні   форми роботи на заняттях з фізкультури  ви  використовуєте?. Які  чинники  впливають на ефективність  фізкультурних  занять ?» «Як вимірюється  моторна  щільність заняття?,  Як впливають способи  організації  дітей  на  ефективність занять ?»

Аналіз  фізкультурного обладнання групових  кімнат,  спортивного  залу  спортивної  ділянки свідчить  про недостатній рівень матеріально – технічну базу  дошкільного закладу з  фізичної  культури. 

На основі вищезазначеного  можна зробити висновок, що дошкільні працівники не достатньо володіють  і  використовують ефективні методики в організації і  проведенні фізкультурних  занять.    Головною причиною такого стану є відсутність узагальнених методичних рекомендацій, щодо наповнення процесу фізичного виховання   ефективними методиками.

Констатуючий експеримент передбачає  вивчення рівня фізичного розвитку дітей, який   визначався за допомогою рухових тестів. З цією метою використовувались широковідомі та достатньо апробовані в теорії та в практиці фізичного виховання дітей тести: біг на 10 метрів, метання на дальність, стрибки в довжину з місця. Результати обстежень відображені у додатках.

 

 

 

                          Таблиця 1

Показники рівня  розвитку основних рухів

Дошкільний заклад		№ 280
Групи		ЕГ	КГ
Види ОР	Дані по Україні	Одержані дані
Стрибки в довжину з місця (м)	4,8±9	4,9±7	5,1±0,3
Біг 10 м. (сек.)	3,2±0,3	3,0±0,2	3,2±0,3
Метання на дальність  (м)	6,6±0,6	6,7±0,5	6,8±0,6

 

Як бачимо рівень розвитку основних рухів дошкільників в дошкільному закладі № 280 взагалі відповідають середнім показникам фізичної дітей в Україні (за даними Е. С. Вільчковського).

Для визначення рівня розвитку фізичних якостей використовувались тести, апробовані в дисертаційних дослідженнях (О.М.Вавилової, Е. С. Вільчковського, Ф. Г. Фролової та інших).

Для того, щоб визначити швидкість, діти пробігали на час дистанцію в 10 метрів. Доріжка з щільним покриттям до лінії старту (5 метрів) для розбігу, стільки ж відмітили за лінією фінішу. За допомогою секундоміру зафіксували час бігу від старту до фінішу, не враховуючи час початкового прискорення та час зменшення швидкості після фінішу.

Спритність з'ясовували за допомогою стрибка з обертом вліво та вправо (на підлогу був прикріплений аркуш паперу, з нанесеною відповідно градировкою). Показник вичислювався по величині кута (у градусах), на який поверталась дитина.

Щоб визначити витривалість проводився тест за часом вису на прямих руках на перекладині, висотою більше ніж ріст дитини.

Амплітуда руху у суглобах є основним показником гнучкості, для цього проводились тести, що дозволяли встановити гнучкість плечового та тазостегнового суглобу, а також гнучкість хребта.

Гнучкість тазостегнового суглоба визначали за глибиною нахилу вперед з вихідного положення стоячі на лаві, ноги разом, фіксувалась відстань (см) від верхнього краю лави до кінчика середнього пальця.

За допомогою "крокуючого тесту", визначали рівновагу. Висновки робили за кутом зміщення від вихідної риски під час виконання ходьби на місці (50 кроків) з заплющеними очима у центрі трьох концентрованих кіл.

Проказники обстеження подано в таблиці 2.2, так як показники рівня розвитку фізичних якостей в багатьох залежить від анатомо-фізіологічних особливостей дитини, то середні показники прийнято визначати за результатами обстеження дітей конкретної групи.

Таблиця 2

Показники рівня розвитку фізичних якостей

Фізичні якості		Групи
		ЕГ	КГ
Швидкість (сек.)		4,0±0,3	4,1±0,2
Спритність (градуси)		79±8	80±3
Витривалість (сек.)		17,6±1,7	18,05±1,9
Рівновага (кут зміщення у градусах)		41±1	42±2
Гнучкість	Плечового суглоба (см)	60,5±1,5	61,0±0,5
	Хребта (см)	3,0±0,3	3,1±0,4
	Тазостегнового суглоба (градуси)	106±2	107±0,5